Діаріуш або тиск слова

October 9, 2020

Ігри з часом

Filed under: Політологія — maksymus @ 21:34

 
За кілька попередніх спроб це вже стало хорошим тестом на непритомність влади. І чим непритомніше, тим раніше правляча партія починає думати про те, щоб зупинити перехід на «літній час». Сьогодні це законопроект Стефанчука з традиційним уже хибним популістським обґрунтуванням; цього разу додалося міркування протидії аґресії РФ — повторити дурницю росіян, щоб їм протидіяти, авжеж. Вічне прокляття демократії — публіці треба постійно демонструвати результати тяжкої роботи з урядування. Та от якось дивом виходило, що минулі рази в країні ще залишалися мінімально тверезі політики та чиновники, котрі зупиняли такі тупі проекти, але тепер в монобільшості з її зірваними гальмами й закляклим дезорієнтованим суспільством неподобство може й пройти.

Пригадую перше скасування януковичів (2011) і відкат після економічних підрахунків. Ще про російські ігри (2012). Але яке ж чудове переведення стрілок навесні (2013, 2018)!
 

49 Comments »

  1. А я сподіваюсь дожити до тих часів, коли переведення годинника розглядатиметься як релікт доінформаційної епохи, від якого зрештою відмовляться, щоб не збивати графік мільйонам людей, для роботи яких не має значення, за вікном день чи ніч.

    Comment by criticalthinkerua — October 10, 2020 @ 15:27

    • Для цього треба тільки одне — щоб зникла потреба перебування багатьох людей на одному робочому місці водночас (транспорт, побут, торгівля, відпочинок, усе зав’язане на це). Не знаю, чи буде колись це можливе взагалі, починаючи з залежного від сонячного циклу сільського господарства і до освіти, навіть віртуальної, поки це недосяжно. А доживемо хіба що до того, як Україну на відповідних картах буде замальовано в колір РФ та Білорусі, і таким чином ще раз відокремлено від цивілізації.

      Comment by maksymus — October 10, 2020 @ 17:07

      • Ми ще не усвідомили повною мірою, як масовий карантин змінив організацію робочих місць. Зрештою, навіть у докарантинні часи не всі погоджувались залежати від сонячного циклу – я вже зазначала, що у виші, де я працюю, на одному з факультетів студенти домоглись, щоб навчання починалось з 11.45.

        Comment by criticalthinkerua — October 10, 2020 @ 21:43

        • Ви виходите зі своєї, досить привілейованої в цьому відношенні групи, для якої початок занять о 12-й не означає автоматично перенесення закінчення з 17-ї на 21-у. Подивіться в цілому, як люди працюють в офісах та виробництві, транспорті, сфері обслуговування. Організувати цілодобове виробництво-обслуговування означає потребу цілодобового транспортної доставки (у сутінках собівартість вища), цілодобової роботи сфери відпочинку. І на все впливає сонячний день. Можна відпочивати і при штучному освітленні, але це має погані наслідки, навіть просто неодержання належного задоволення від вільного часу. Цілий комплекс факторів, економічних, біологічних, ба навіть соціологічних, засвідчує потребу переведення. Але нам треба повторити дурницю РФ, обґрунтовуючи це наближенням до ЄС.

          Comment by maksymus — October 11, 2020 @ 05:08

          • Собівартість вища коли є пік і непік, бо на громадському транспорті потрібні додаткові машини та водії. У пік не знаєш як втиснутись, а ввечері кілька кіл машини можуть бути майже порожні.

            Comment by drewndia — October 11, 2020 @ 14:20

            • Увечері вони порожні не просто так, а тому, що в сутінках важче водити. Довелося б приплачувати водіям за роботу в гірших умовах.

              Comment by maksymus — October 11, 2020 @ 18:41

              • Так транспорт є, пасажирів мало.

                Comment by drewndia — October 12, 2020 @ 00:07

          • Плюс витрати пального через затори.

            Comment by drewndia — October 11, 2020 @ 14:23

          • Чисельність моєї групи дедалі зростає. В багатьох офісах вводиться гнучкий графік, а після карантину, припускаю, багато власників бізнесу подумають про переведення принаймні частини працівників на дистанційну роботу, а це збільшуватиме можливості для кожного самостійно планувати свій день. Можливо, у майбутньому асинхронний графік роботи стане нормою, коли тільки незначна частка часу відводитиметься на безпосередні контакти, наприклад, на онлайн-наради.

            Щодо сфери обслуговування і відпочинку, то вона у нас і так майже цілодобова – наприклад, цілодобовий супермаркет нікого не дивує. Іноді натрапляю на інфу про те, що в західних країнах крамниці закриваються раніше, ніж у нас. Мабуть, це варто сприймати як спадок традиційної епохи, коли люди впродовж поколінь звикли прокидатись рано. У нас же над торгівлею не тяжіла така традиція, і їй було легше переорієнтуватись на потреби сучасної людини. Доставка теж займає незначну частку в економіці, тож на роботу левової частки людей вона не впливатиме.

            Зрештою, я вже колись наводила враження Шерил Сендберґ про роботу в Кремнієвій долині, де домовленість про зустріч о дев’ятій чи десятій автоматично сприймається як о дев’ятій чи десятій вечора, а не ранку. Так що, сподіваюсь, найбільш інноваційні галузі економіки задаватимуть тон іншим, і зрештою переведення годинника відімре як рудимент архаїчної епохи.

            Comment by criticalthinkerua — October 11, 2020 @ 14:36

            • Люди, що недоотримують сонячного світла, почуваються гірше, мають гірше здоров’я. Цей фактор нікуди не дінеться.

              А нічни зміни в цілодобових супермаркетах означають, що платити вечірнім робітникам доводиться дещо більше, і їхній графік інакший, ніж денних. Найгірше, розсинхронізація графіків у родинах, коли кілька членів сім’ї не мають спільного часу. Знову ж таки, сумніваюся, що багато які батьки забажають, щоб їхня дитина відвідувала дитсадок уночі, а вдень спала разом з ними. І навчання теж, що прив’язане було колись до сільгоспциклу (канікули та літня перерва мали збігатися з необхідністю працювати на полі), щось не надто міняється, хоча більшість уже не мають уявлення про сільське життя. Для задоволення вільного графіка треба буде міняти графіки транспорту, крамниць, лікарень тощо, витрачаючи багато зайвих коштів.

              Вільне життя без прив’язки до сонячного дня це величезна утопія навіть з перенесенням частини активності у віртуальний світ. Сподіваюся, це наші можновладці збагнуть, коли після вже вирішенного зеленими скасування за російським зразком прилетить «одвітка» у вигляді втрат цілих галузей економіки.

              Comment by maksymus — October 11, 2020 @ 18:52

              • Люди, що живуть у великих містах, теж мають гірше здоров’я. Цей фактор нікуди не дівся, але ж люди якось адаптувались.

                Навчання зараз прив’язане до літніх відпусток. Зрозуміло, з точки зору економії опалення найбільші канікули слід було б зробити взимку, але люди в розвиненому суспільстві цінують свій комфорт, і вірно роблять.

                Щодо графіків у родинах, то краще вже розсинхронізація, ніж створювати комусь хронічний дискомфорт заради зручності інших. Моє дитинство було б явно приємнішим, якби з молодших класів могла навчатись у другу зміну.

                А подумайте про величезну економію коштів, коли приміщення шкіл чи лікарень використовується ефективніше – навчання у дві зміни означало б, що достатньо збудувати одну школу там, де зараз будують дві, і при цьому переважна більшість учнів і вчителів працювали б у найпродуктивніший час доби. Те ж саме з лікарнями – кабінети б не простоювали половину доби. Зрештою, немає потреби забезпечувати цілодобову роботу, достатньо зробити вранішню і вечірню зміну. А зникнення заторів теж заощадило б багато часу, який зараз марнується через управлінські звички, що залишилися з часів конвеєрного виробництва.

                Comment by criticalthinkerua — October 11, 2020 @ 22:16

                • От комфорт, здоров’я та под. і вимагає врахування світового дня, перенесення його туди, куди зручніше, враховуючи не тільки літні відпустки, а й осінні-весінні вечори й ранки.

                  Я пам’ятаю ці дві зміни 80-х у школі. Навчався і в першу, і в другу через те, що в класах тоді було понад сорок учнів, і це вважалося нормою. Перша зміна мені більше подобалася, хоча теж було напряжно приходити в школу ще затемна, але ще напряжніше повертатися в темряві. Зате після третьої години в першу зміну починався наче другий день зі світлом і відпочинком; цього задоволення не давала друга зміна, після якої не блуо можливості ні зробити уроки нормально, ні відпочити.

                  Дві зміни це подвійний штат (до останнього вахтера), подвійне навантаження на інфраструктуру і її відновлення. Часто це невиправдано, бо певні зміни були б навантажені менше через те ж світло дня. Управлінські звички полягають у тому, щоб мінімізувати витрати, і переведення часу також слугує цій меті.

                  Comment by maksymus — October 12, 2020 @ 06:18

                  • Ну а я застала другу зміну тільки в університеті, і вона була зручною як для сов, так і для жайворонків – жайворонки вранці робили домашні завдання, після обіду йшли на пари, а ввечері відпочивали, тоді як сови вранці спали, потім йшли на пари, а ближче до ночі робили домашні завдання. В результаті всі могли розпланувати відпочинок і роботу, враховуючи найзручніший для себе час.

                    Краще подвійний штат в одному приміщенні, ніж у різних – так виникає принаймні економія на приміщенні, яка перекриває витрати навантаження на інфраструктуру. Я пригадую, як десять років тому аудиторії експлуатувались з ранку до вечора – і це було навіть економічно вигідно, бо коли згодом студентів поменшало і аудиторії частину часу стояли порожні, проректор якось зазначив у котромусь звіті, що це збільшило собівартість навчання з розрахунку на одного студента.

                    Comment by criticalthinkerua — October 12, 2020 @ 16:36

                    • Якби в універі ще була друга зміна, я взагалі нікуди не встигав би. Це для дуже незаповненого навчального графіка. Пригадую, перші курси, коли пари починалися щонайпізніше о пів на восьму, а закінчувалися близько третьої дня. Після цього коли як, залежно від інтересів, од спорту до додаткових курсів, але переважно додому діставався після шостої. Ну, і година-півтори на поїздку в один бік.

                      Comment by maksymus — October 12, 2020 @ 18:01

                  • > Після цього коли як, залежно від інтересів, од спорту до додаткових курсів, але переважно додому діставався після шостої.
                    Що заважає займатися спортом чи додатковими курсами вранці перед другою зміною?

                    > Ну, і година-півтори на поїздку в один бік.
                    Так тому ж і доводиться дак довго їхати, що суцільні затори та абсолютно ніяке планування маршрутів громадського транспорту та пересадочних вузлів.

                    Необхідність у пікових графіках — найбільша проблема для водіїв: 4 години вранці, 4 години перерва, 4 години ввечері. Або як виглядає у Дніпрі в автобусно-маршруточних перевізників у міжпік: півгодини їде, півгодини відпочиває, а в цей час обидві кінцеві — відстійники автобусів, де кілька водіїв відпочивають свої півгодини.

                    Comment by drewndia — October 12, 2020 @ 19:14

                    • Спортом перед заняттями? Ориґінально. Бувало, коли траплялися накладки, на пари приходили після кросу. Це вже не навчання.

                      Comment by maksymus — October 12, 2020 @ 19:37

                  • > Спортом перед заняттями? Ориґінально. Бувало, коли траплялися накладки, на пари приходили після кросу. Це вже не навчання.
                    А що ж це? Фізичне навантаження поліпшує кровообіг, у тому числі мозку, що сприяє розумовій діяльності. Офісні працівники можуть мати ранкові тренування. Які ж були проблеми? Неналежне забезпечення післяспортивних гігієнічних пореб?

                    Comment by drewndia — October 13, 2020 @ 12:27

              • Транспорту буде тільки легше, бо буде менше заторів, бо працює він з раннього темного ранку до пізньої ночі. Крамниці теж працюють і довго і пізно. Лікарі теж приймають у різні години в різні дні. Лишилось лише кілька нецілодобових галузей як вперто тримають ранкові графіки.

                То в Європі ще скасовують переведення чи поки що передумали?

                Comment by drewndia — October 12, 2020 @ 00:06

        • Це відома річ, тим не менш, ще не переходили. Україну вперед пускають, бо не шкода.

          Comment by maksymus — October 12, 2020 @ 06:19

          • Ну чекайте: лишився останній перехід на зимовий, можливо хтось у березні остаточно повернеться на літній. Що не так із пропозицією Стефанчука?

            Comment by drewndia — October 12, 2020 @ 18:15

            • Подивіться причини скасування скасування минулого разу (2011). Вони не змінилися, тільки влада зелена ще зелена, набиватиме собі ґулі.

              Comment by maksymus — October 12, 2020 @ 18:32

              • Яка різниця які були причини в 2011, коли нині є чинна євродиректива?

                Comment by drewndia — October 12, 2020 @ 19:18

                • Директива дозвільна. вона скасовує обов’язковість, ухвалену 2001 року, але тепер тільки пропонує тим країнам, котрі самостійно скасовуватимуть літній час, узгоджувати це з іншими, щоб не створювати додаткового безладу. Ми ж, схоже, вже узгоджуємо не з ЄС, а з Союзом РФ та Білорусі.

                  Comment by maksymus — October 12, 2020 @ 19:50

                  • Або, якщо не ухвалять закон, можемо на кілька років стати єдиною країною в Європі з цим переведенням часу.

                    Comment by drewndia — October 13, 2020 @ 12:36

                    • Хай як погано працюють демократичні режими, але ж не настільки, щоб вдаватися до цієї авантюри на рівні місцевих економік, де і буде вирішуватися питання. Міждержавні ж переговори щодо узгодження скасування ще не починалися (цим опікуються міністерства транспорту та туризму), а після пандемії з карантином вірогідність їх проведення мінімальна.

                      Comment by maksymus — October 13, 2020 @ 12:55

                  • У постіндустріальному суспільстві є цілі галузі вечірньої економіки. І вони страждають, бо в зайву світлу годину людей важче затягти у штучну темряву чи світло з природного.

                    Comment by drewndia — October 13, 2020 @ 19:20

  2. Цікаве відео Клятого раціоналіста про шкоду від переведення годинника: https://www.youtube.com/watch?v=TW9eddZpJbM

    Comment by criticalthinkerua — October 25, 2020 @ 20:37

    • Відео це не мій формат. Якщо тексти я «бачу», то голосове роз’яснення у відео погано сприймаю через те, що на відео завжди передають додатково зайву інформацію інтонацією, мімікою, жестами, часто цим затуляючи провали в нейтральному інформуванні та нелогічних переходах. А от текст на відео не обманює, тут неприємна образа професійності жінки як якоїсь «кандидатки» одразу перевела для мене повідомлення до розряду попсових. І далі я не помилився у першому враженні, коли виграш від переведення був поданий у досить примітивному викладі (у кінці ведучій навіть не втримався від того, щоб хибно зіронізувати над економічним виграшем, хоча це тільки одна складова); незручності кількох днів для меншості традиційно для попсових коментаторів не були порівняні з тривалим виграшем для якості життя більшості людей.

      Питання в порівнянні вигод і витрат в цілому комплексі й за весь час, в короткострокових проблемах для меншості й тривалому виграші для більшості. Переведення годинника це ж не кілька днів, це півроку! А в тривалості практика переведення годинника помітно перевершує всі ті згадані незручності за перші кілька днів переходу. Серед виграшів не тільки збереження електроенергії, а й збереження життів через зниження злочинності та кількості дорожньо-транспортних пригод, не тільки збільшення здоров’я цілої популяції від покращення якості життя всіх, відповідно збільшення щастя людей, а й додаткові, не такі помітні економічні виграші, скажімо, від туристичної галузі та всього супутнього. (На практиці це питання в Україні, що лежить у широкій смузі часового поясу, навіть не ставлять, бракує інтелектуального ресурсу, хоча, на особистому прикладі, перебуваючи у Львові, де увечері на півгодини сонця більше, я добре відмітив, як це чудово, мати додаткові півгодини світла. Можливо, ці якісь півгодини по відношенню до Києва і ціла година вечірнього сонця по відношенню до Харкова багато додає до привабливості реґіону. І українській владі треба добре дивитися, як переводити годинник, щоб виграш був найбліьший.)

      Comment by maksymus — October 26, 2020 @ 06:15

      • > неприємна образа професійності жінки як якоїсь «кандидатки» одразу перевела для мене повідомлення до розряду попсових.

        А для мене саме ваша іронія виглядає як неприємна образа професійності жінки, і одразу переводить ваш коментар до розряду попсових.

        Внизу відео є посилання на метааналіз, у якому враховано досить багато чинників. Вигоди від переведення годинника мізерні, тим більш, із поширенням енергозберігаючих технологій. Щодо впливу на організм, я прислухаюсь до думки біологині. Аргумент про людей із проблемами зі здоров’ям виглядає досить переконливо. Копійчана економія не варта того, щоб збивати графік пацієнтам лікарень та іншим вразливим людям.

        Comment by criticalthinkerua — October 26, 2020 @ 19:47

        • Це не іронія, а наче різонуло, як і жартівливо-принизливе в цьому контексті жахливе «біологиня». Я належу до тієї більшості україномовних, хто вважає такий ужиток неофемінативів прямою і неприхованою образою, без усякої іронії.

          А метааналізів проводиться багато, з увагою до певних обставин і певних питань, від зменшення жертв зґвалтувань до впливу широти, на якій знаходиться країна, що переводить годинник. Загалом вигоди помітно перевищують незручності і витрати. Причому біологи, соціологи та всі інші досліджували кілька варіантів (залишатися на стандартному часі, залишатися на літньому та щопівроку переходити). З усіх найкращим за результатами виявився теперішній, найгіршим залишитися на літньому (в РФ спершу спробували, але надто багато незручностей виявилося, тому перейшли на зимовий). Проблеми зі здоров’ям важко дослідити в цьому зв’язку, оскільки медичні проблеми загострюються саме в ці осінньо-весінні періоди; у будь-якому разі тривале покращення внаслідок світлих вечорів для всіх перекриває ці витрати.

          Comment by maksymus — October 26, 2020 @ 20:39

          • Ну, якщо врахувати, що більшість як українців, так і україномовних ставляться і до слова ґендер принаймні насторожено, якщо не упереджено, то ліпше належати до меншості, яка взорується на європейські практики ґендерної рівності.

            А щодо переведення годинника, приємно, що навесні Європа нарешті відмовиться від цієї практики.

            Comment by criticalthinkerua — October 27, 2020 @ 01:13

            • Про помилковість перенесення живцем практик, що стосуються інших мов, у мене був програмний запис. З того часу для української додалося тільки матеріалу, що і теоретично, і на практиці спростовує для нас припустимість напряму цієї меншості як такого, що за припущенням реформаторів веде до ґендерної рівності, а не навпаки, до ще суворішої ґендерної дискримінації через бінарне розділення. (Все жду з цікавістю, коли реформатори до жіночих прізвищ на -о та приголосний дістануться, розкривши до кінця бінарний потенціал фемінних інновацій, так само помилково посилаючись на європейський зразок. Бо колись сучасна нейтралізація в українській починалася саме з прізвищ: Курило-Курилова та под.) У нас чомусь посилаються на інші мови, навіть не намагаючись ані дослідити їхні приклади, ані потурбуватися про те, яким чином ці приклади адаптовувати до української. От ви колись зверхньо відмахнулися від аналогії повернення дорадянської назви жид, що часто обґрунтовується і щиро патріотичними гаслами повернення до «справжньої» мови, і привабливим європейським прикладом сусідів, і тим, що образливе і зневажливе для більшості хай не буде образливим і зневажливим, а тут саме та проблема. Люди сприймають зневажливість не тому, що такі відсталі чи непатріотичні, а тому, що в назві це закладено. Але дізнатися про це можна тільки реальними дослідженнями, а не посиланням на ідеальну теорію, навіть на теорію ґендерної справедливості.

              * * *

              Подивимося, чи відмовиться. В чому дуже сумніваюся. Демократія перестає працювати у всьому світі, але опосередковуючі фактори ще подекуди діють. Якщо таки перестануть переводити на рівні окремих країн, ба гірше, залишаться на популістському «літньому» часі, це для мене буде ще один приклад сутінків демократичних систем. Поки все веде до того, що директива ЄС про скасування обов’язкового переходу так і залишиться нереалізованою, бо вимагає проведення міждержавних консультацій та тривалого узгодження, що офіційно ще не розпочиналися. Як зауважують дотепники (*), ніхто з політиків у Брюсселі не втрачає сну з цього приводу.

              Мені автор відео «Клятий раціоналіст» до цього часу був невідомий, але от у коментарях кілька ютуберів слушно зауважили, що рівень критичності та заявленої раціональності цього відео явно низький. І це помітно так, з огляду на те, як обережно дослідники зв’язують витрати і шкоду з переходом на літній час. Скажімо, от типовий приклад, як обумовлюють висновки; такі майже стандартні в літературі на тему: «Therefore, it cannot be excluded that the excess CV risk observed on Monday after the DST spring shift may be attributable to the anticipated exposure to the outdoor environment». Скасувати понеділки…

              Або приклад, як обережно міркують про підходи і формулюють консенсусні питання інші автори (*). Єдине, в чому вони переконані більш-менш твердо, це в консенсусі, що постійний «літній» час гірший, ніж постійний стандартний, і що зупинка, можливо, вимагатиме перекроювання часових поясів, що може виявитися неможливим через політичні кордони. А от політики-популісти, наприклад, той же Трамп, без сорома казка наполягають на «літньому», бо краще звучить «літо». І дослідники також часто звертають увагу, що в опитуваннях, на основі яких в ЄС скасували директиву обов’язкового переходу, респонденти могли бути введені в оману назвами «літній» та «зимовий». (Зупинити ж на літньому чи стандартному в Україні означає одним непродуманим політичним рішенням негайно погіршити життя людей або в Харкові, або у Львові, про що теж краще думати заздалегідь, а не стрибнути і назад, як при Азарові.)

              Comment by maksymus — October 27, 2020 @ 05:34

              • У випадку з жид я підкреслювала, що вирішальне слово має бути за євреями. Якби, наприклад, у єврейських колах, особливо освічених і прозахідних, нерідко використовувалось саме жид, я б підтримувала цю тенденцію. Але євреї не намагаються впровадити жид замість єврей, так що ситуація тут не та сама.

                А щодо Клятого раціоналіста, дивно, як ви досі не помітили чи не найбільший україномовний науково-популярний канал. Це відео справді, схоже, не на висоті, але зазвичай там автор добре опрацьовує проблему і робить дуже цінну роботу зі спростування популярних міфів.

                Comment by criticalthinkerua — October 28, 2020 @ 01:15

                • І тоді ж я відповів посиланням на євреїв, котрі вимагали відмовитися від назви єврей, зокрема, Соломона Ґольдельмана, згаданого у відповідній гілці. Ну, і постійно звертаюся до наявних опитувань, що показують практично однакову думку жінок і чоловіків з цього приводу. (Коли завершу за рік своє, матиму більш точні дані.) Ця аналогія, при всіх звичайних недоліках аналогій, вражає точністю.

                  Comment by maksymus — October 28, 2020 @ 06:18

                  • У випадку євреїв Ґольдельман є радше винятком, який не відображає думку єврейських активістів. Здається, не існує жодного сайту жидівської спільноти, всі єврейські організації в Україні подають себе саме як єврейські. Натомість фемінативи досить активно використовуються в колах, чутливих до ґендерної проблематики. Не здивуюсь, якщо у вашому опитуванні прихильники ідей фемінізму продемонструють найбільшу прихильність до фемінативів.

                    Comment by criticalthinkerua — October 28, 2020 @ 06:41

                    • Так само, судячи з наявних на сьогодні даних, підтримка специфікації нині є радше винятком, несприйнятим суспільством. На час, коли тривали основні дискусії про назву євреїв, такі організації були; зробіть скидку на те, що вони тривали півстоліття тому, коли частина українців під західнослов’янським впливом іншого й не знала. І кола чутливих до ґендерної проблематики, як і колись кола чутливих до проблем етнічних меншин, це не моноліт. Ба більше, причини, чому окремі учасники роблять ті чи ті висновки з цього питання, можуть бути дуже далекими від того, що ви особисто вкладаєте у власне розуміння проґресу, розуму, науки. (Можна, скажімо, звернути увагу на поточні новини з Польщі й, усе-таки, зв’язати цей вражаючий суспільний консерватизм з більшим поширенням моції, як він зв’язаний і в українському просторіччі. Або з другого, з проґресистського (woke) боку подивитися на тих активістів, котрі просувають антиліберальні «критичні теорії», і будь-яка зміна мови це тільки інструмент боротьби, неважливий сам по собі.)

                      Comment by maksymus — October 28, 2020 @ 06:56

                    • Але зараз дискусія щодо жид/єврей вже завершилась, і до неї варто було б звернутись лише тоді, якби це питання знову підняла частина євреїв, наприклад, якби якісь єврейські організації позиціонували себе як жидівські. До фемінативив же буде ближчою аналогія із ромами/циганами – хоча більшість суспільства не бачить нічого поганого в традиційній назві цигани, але поступово розширюється вжиток коректнішої назви.

                      Comment by criticalthinkerua — October 28, 2020 @ 14:14

                    • Теж може бути непоганою аналогією, чому від назви, що звучить як образа, приниження чи зневага, і часто такою є чи була історично, освічені кола та в офіційно-діловій комунікації переходять до політично коректнішої, при тому, що в просторіччі та побуті досі панує й залишається стара. Це ж ви наводите ще одну, просто чудову аналогію становища фемінних назви століття-півстоліття тому, коли в кількох близьких мовах (російська, українська, польська, менше чеська) спостерігалися паралельні процеси й багато фемінативів були виведені з певних контекстів та стилів. (Для історії української мови з посиланнями, відомими мені, могли познайомитися в стрічці, а тут маю нагоду додатково послатися на досить непогану, акуратну науково-популярну книгу про це явище в історії і сучасності для російської мови; про подібну для української поки можна тільки мріяти: Ирина Фуфаева. Как называются женщины. Феминитивы: история, устройство, конкуренция, 2020.)

                      Comment by maksymus — October 28, 2020 @ 15:59

                    • Для мене більш авторитетним є приклад не російської, а німецької. Там не відмовились від “некоректних” фемінативів, а зробили їх коректними. Непоганий приклад для інших мов, де категорія роду надійно вкорінилась.

                      Comment by criticalthinkerua — October 30, 2020 @ 00:36

                    • Політична складова дуже знецінює ваше твердження. Насправді ж, німецька має зовсім інші суто внутрішньомовні передумови. Суфікс -in в ній не має тих обмежень і не несе тих проблем, що відповідні моційні суфікси і в західнослов’янських, і в східнослов’янських мовах. (Крім того, ці передумови унікальні не тільки по відношенню до слов’янських, а й до романських.) Проблеми там виникають з бінарності, з генералізуючих ситуацій тощо, що в нас помножується неймовірно власними внутрішньомовними передумовами.

                      Ба більше, в цьому твердженні, в якому зауважено про мови з граматичним родом, ви неявно пристаєте на протилежний науковому підхід, коли виявлені чи сконструйовані структури ніби мають диктувати бажане сприйняття. Тобто теорія стає наче антитеорією. (Тут просто зауважу, що найбільш сексистських прикладів ставлення до жінок надає арабський світ, де в мові найбільше й найповніше реалізоване оце бінарне розділення, до якого ніби штовхає українську так дурно зрозумілий структуралізм. І українська політично впроваджувана специфікація напевно вестиме не до німецького прикладу, а куди подібніше до арабської ситуації.)

                      Коректно було б порівнювати порівнюване, коректніше було б мати загальний підхід до того, що в політиці ідентичності називається «видимістю». Тому такою цінною є робота Архангельської з Оломоуца, котра перша звернулася з порівнянням до чеської мови, де моція серед слов’янських розвинута найповніше. Польський приклад залишається практично невивченим, хоча польська для української одна з історично найважливіших мов. Російська в нашій публіцистиці постійно виступає опудалом, від якого от і ви намагаєтеся відштовхнутися просто тому, що це російська. Але Фуфаєва навпаки, на величезному історичному матеріалі доводить, що фемінативи для російської характерні; східнослов’янська ж основа та сама, що й для української, хоча їх функціонування розглядається в цілісності як внутрішньо-, так і зовнішньомовних чинників.

                      Comment by maksymus — October 30, 2020 @ 05:59

                    • До згадки німецького прикладу з його унікальними обставинами можна додати, що і там дискусія про майбутнє проблемних питань далеко не завершена. От петиція через стурбованість такими ідеологічними втручаннями в мову (понад 70 тис. підписали), що сплутують ґендер та граматичний рід. Чи, скажімо, свіжа газетна замітка голови Асоціації німецької мови з зауваженням, що специфікація перешкоджає ґендерній рівності.

                      Ми ж у досить зручній ситуації, коли на прикладі інших мов можна бачити не тільки самі реформи, а й передбачити проблеми, що виникають, передбачити наслідки з погляду успішності чи неуспішності вирішення задекларованих реформами питань чи навіть створення нових. А для цього потрібно не тільки неясне політичне бажання всього хорошого проти всього поганого, а й певний інтелектуальний ресурс у суспільстві, щоб принаймні розуміти, які політичні теорії і чого вимагають в наших умовах і з нашими обставинами.

                      Comment by maksymus — October 30, 2020 @ 08:39

          • Що робити з втратою світлих вечорів починаючи з минулої неділі?

            Comment by drewndia — October 31, 2020 @ 17:00

            • Довгими зимовими вечорами сидіти в пледі біля каміна.

              Comment by maksymus — October 31, 2020 @ 17:50

              • Тобто відмовитись від переведення зовсім і аналогічно насолоджуватись ранішою прохолодою літніми вечорами?

                Comment by drewndia — October 31, 2020 @ 18:14

                • А влітку перевести й насолоджуватися активним відпочинком при сонячному світлі, накопичуючи здоров’я, що воно ой як знадобиться ще кілька років пандемії. Розумно ж, корисно, вигода для всіх.

                  Comment by maksymus — October 31, 2020 @ 18:35

    • Отут зібрано в популярному форматі з посиланнями на журнальні статті для зацікавлених десять вагомих переваг переведення годинника, від безпеки водіння і втрати зайвої ваги до кращого сну та зменшення випивки.

      Comment by maksymus — October 26, 2020 @ 06:31

  3. «Припинилися спроби відмовитися від переведення годинника в ЄС двічі на рік. (…) мало шансів, що рішення буде прийняте до 2022 року. (…) ЄС не має повноважень вводити єдиний часовий режим, може тільки пом’якшити існуючі правила, щоб дати країнам свободу вибору. (…) Багато країн ще не визначилися. (…) „Майже всі забули про цю справу“, зауважив один з чиновників.» (Скасування сезонного переведення стрілок? Не найближчим часом, 24 жовтня 2020, Politico)

    Comment by maksymus — October 27, 2020 @ 09:49

  4. Продовження теми: І знову пробують зупинити час.

    Comment by maksymus — March 3, 2021 @ 16:34


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a comment

Website Powered by WordPress.com.