Діаріуш або тиск слова

October 18, 2011

Скасування скасували

Filed under: Політологія — maksymus @ 18:50

 
Якась дуже характерна історія — через місяць після голосування за перехід України до третього часового поясу депутати скасували свою постанову. Показовий приклад недієздатності цього складу Ради і шляхів ухвалення в ній рішень. Цей місяць був заповнений листуванням різних установ, які займаються обчисленням часу, скаргами транспортників та служб резервування, демаршем Закарпатської облради, оприлюдненням супровідної записки до постанови, де дослідження наслідків для українського випадку навіть не згадуються. І от з третьої спроби ідіотську постанову скасували, щоб повернутися до обговорення цього надважливого питання ще через місяць. Тепер цього 30 жовтня ми, як і всі розвинуті країни, переходимо до поясного часу. Добре погралися наші депутати.

А тепер можна уявити, як ухвалюються інші, не такі резонансні рішення.
 

20 Comments »

  1. не заздрю транспортникам! :D

    на тому тижні купувала авіаквитки в україну, то спочатку була різниця +1 із середньоєвропейським часом, потім через кілька днів серйозно, як зміну розкладу, прислали поправку +2. тепер доведеться знову переправляти.

    Comment by sleepy16 — October 18, 2011 @ 21:35

    • Так, з розкладами на міжнародних рейсах комусь довелося двічі перераховувати.

      Comment by maksymus — October 18, 2011 @ 21:49

  2. Сподіваюсь, що це ще не кінець і зрештою додумаються залишитись на зимовому часі. Так було б і подалі від москалів, і “совам” найвигідніше :)

    Comment by irengloria — October 19, 2011 @ 03:51

    • Навіть не сумніваюсь, що ще гратимуться. І зупинятимуть, і хапатимуться за голову, коли за кілька років порахують економічні втрати, і повертатимуть, і знову, і знову. Така благодатна тема, на яку можна легко витратити багато депутато-годин…

      Comment by maksymus — October 19, 2011 @ 07:03

      • Хай краще витрачають депутатогодини на це, ніж на інші набагато шкідливіші рішення.

        Comment by drundia — October 19, 2011 @ 20:49

  3. Показовий приклад недієздатності цього складу Ради і     а хіба тільки цього складу Ради?

    Comment by ortep75 — October 19, 2011 @ 14:12

    • Re: Показовий приклад недієздатності цього складу Ради    Це скликання було якесь особливо неадекватне. Навіть, коли порівнювати з тим, котре ходило засідати до Українського дому. Ці депутати перевершили всіх попередників, продовживши собі на рік повноваження. І це після того, як незаконними способами захистилися від розпуску.

      Comment by maksymus — October 19, 2011 @ 14:40

      • Re: Показовий приклад недієздатності цього складу Ради    мені просто видається, що проблема не тільки в Раді.
        з будь якого важливого питання українці пропонують взаємовиключні рішення, а кінець кінцем вже залишається як є.

        Comment by ortep75 — October 19, 2011 @ 14:50

  4. Додаток    Соціолог Юрген Ріндершпахер зауважує, що «переведення стрілок годинника має також колективні ритуальні якості, котрих нам часто бракує в епоху радикальної індивідуалізації».

    А Балога згадав про синхронізацію з Європою.

    Comment by maksymus — November 4, 2011 @ 08:59

    • Re: Додаток    Ви мене дивуєте. Згадка про колективні ритуальні якості виглядає як намагання апелювати до чогось первісного, ірраціонального на противагу раціоналізму.
      Індивідуалізацію слід сприймати як даність, і навіть вітати, адже вона розширює можливості кожного. Ритуали – це засіб, а не мета, і якщо якісь ритуали створюють незручності багатьом членам суспільства, від них слід відмовлятись.
      До речі, в наведеному посиланні є аргументи на користь того, що переведення годинника не має економічного ефекту і негативно впливає на здоров’я.

      Comment by irengloria — November 6, 2011 @ 15:07

      • Re: Додаток    Згадки політика про неґативний вплив некомпетентні, на них можна не зважати, на відміну від міркувань фахівця Яна Борна про зменшення депресивних станів від збільшення світлового дня, а також про літній час як колективну світлотерапію.

        Зауваження ж німецького соціолога дуже цікаві, і ще не з’являлися в обговореннях, які я бачив. Ритуали для національної держави значать дуже багато. Різноманітні колективні практики від урочистого підняття прапорів і виконання гімнів до календарної сітки святкових днів підтримують існування тієї спільноти, яка потім і може виступати як ідеалізований народ у національних конституціях, як джерело сучасної демократії. Немає такої спільноти — не буде і демократичного здійснення влади на окремо взятій території з непевним населенням. Якщо припущення про ритуальний зміст переведення стрілок годинника правдиве, то на додачу до міркувань економічного (електроенергія) і медичного характеру (та ж антидепресія) додається важливе соціологічне міркування.

        Comment by maksymus — November 6, 2011 @ 18:34

        • Re: Додаток    Але ж не враховано, що перехід на зимовий час з’їдає зайву годину ввечері. Я вже зазначала, що переносити європейські дослідження на наші реалії ненадійно, бо у нас робочий день починається і закінчується пізніше, так що з точки зору міркувань про збільшення світлового дня варто було б залишитись на літньому часі – переведення годинника забирає вечірню годину у всіх, а повертає її тільки “жайворонкам”.

          А ритуали мають відповідати інтересам спільноти. Якщо більшість сприймає переведення годинника як незручність, то від цього ритуалу слід відмовитись як від шкідливої звички.

          Comment by irengloria — November 6, 2011 @ 19:00

          • Re: Додаток    >як від шкідливої звички

            Зі згаданих трьох причин я бачу тут тільки корисну звичку. Міркування про наш пізніший початок робочого дня мають сенс як наслідок радянського часового режиму, коли кілька десятиліть був ленінський декретний час. Хоча і в цьому випадку з режимом не так просто; я пам’ятаю, колись учився в першу зміну, коли уроки починалися о сьомій, а до цього треба було ще відстояти в чергах за молоком та хлібом. Пізніший початок робочого дня тоді компенсувався іншими соціальними обставинами, які вимагали прокидатися досвіта.
            Зрештою, тепер, можливо, було б розумним поступово переходити на більш сучасний європейський ритм і не вигадувати третіх шляхів.

            Comment by maksymus — November 7, 2011 @ 09:26

            • Re: Додаток    > наш пізніший початок робочого дня мають сенс як наслідок радянського часового режиму

              Ні, пізніший початок робочого дня є наслідком поширення штучного освітлення. Це звичка рано починати робочий день залишилась у спадок від доелектричної епохи. Зрозуміло, за два-три покоління ситуація не могла радикально змінитись, звички минулих століть даються взнаки і в нашому, і в європейських суспільствах, але зрештою дедалі більше поширення фрілансу, гнучкого графіка неодмінно посилюватиме десинхронізацію в суспільстві. І ці процеси варто вітати, а не чіплятись за ритуали. До речі, суспілсьтва, в яких особливо цінуються ритуали, не є взірцем демократії.

              Сучасний ритм якраз би мав будуватись за принципом максимального поширення гнучкого графіка, це допомогло б врахувати інтереси якомога більшої кількості людей. А накидати свої часові звички іншим як щось “природнє” якраз відгонить авторитаризмом. Є інше сприйняття часу, наприклад, викладене тут:
              http://ostrov.progressor.ru/novosty/manifest.htm

              Що б ви сказали, якби вас змушували підладнуватись під такий розпорядок дня, мотивуючи це необхідністю підримувати суспільні ритуали? Мабуть, ви б визнали, що ритуали не варті тих незручностей, яких викликає необхідність підлаштовуватись під невідповідний для індивіда графік, і що насправді перспективний підхід мав би передбачати гнучкий графік, де це тільки можливо.

              Comment by irengloria — November 7, 2011 @ 14:32

              • Re: Додаток    >…у спадок від доелектричної епохи.

                Тоді незрозуміло, чому ви посилаєтеся на те, що в розвинутих країнах починають працювати раніше, і їхні розрахунки для нас неприйнятні. Адже електрифікація там теж була. Та ви посилаєтеся на відмінність правильно — так званий декретний час десятиліттями визначав початок робочого дня, який в СРСР кориґувався зсуванням на годину. В Україні тільки на початку 90-х повернулися до поясного часу. Але ж за двадцять років мали вже виробитися нові звички, відповідні новому часовому режиму. І тепер посилання на те, що хтось щось накидає, працює проти зміни сучасної практики.

                >за принципом максимального поширення гнучкого графіка

                Не завжди є можливість. Існують проблеми, зв’язані з тим, що багато процесів вимагають поєднання багатьох людей в одному місці в один час. Наприклад, викладання чи промислове виробництво з певним ритмом, чи транспорт, який має доставити людей на робоче місце…

                >До речі, суспілсьтва, в яких особливо цінуються ритуали, не є взірцем демократії.

                Я посміхнувся. Скажімо, коли Обаму приводили до присяги, він одне слово переплутав, так його ще раз перепривели, щоб точно виконати ритуал. Більшої поваги до суспільних ритуалів, ніж в країнах сучасної демократії, влада в яких залежить од вибору мас людей, в історії важко знайти. Ці ритуали, звісно, наповнені сучасним змістом, а не якимось мумбо-юмбо. Хоча і релігійне підґрунтя для деяких очевидне — наприклад, присяга на біблії в суді.

                Дуже смішний маніфест за посиланням. Якби він мав хоч якийсь сенс, такий би графік і був для всіх. А для людей з особливими потребами є вибір. В сучасному світі існує потреба і в особливому графіку роботи, і других змінах, і в нічних роботах (які і оплачуються вище). А деякі професії взагалі передбачають нічні вахти, як в індустрії розваг.

                Comment by maksymus — November 7, 2011 @ 18:19

                • Re: Додаток    > Тоді незрозуміло, чому ви посилаєтеся на те, що в розвинутих країнах починають працювати раніше

                  Я ж пояснила: у них це теж звичка, яка залишилась у спадок від доелектричної епохи, а зараз ця звичка нераціональна.

                  > Більшої поваги до суспільних ритуалів, ніж в країнах сучасної демократії, влада в яких залежить од вибору мас людей, в історії важко знайти.

                  Посміхнулась. Якщо хочете знайти справді велику повагу до ритуалів, зверніться до первісних або традиційних суспільств. Сучасні суспільства характеризуються дедалі меншою ритуалізацією – це спостерігається, наприклад, у спрощенні вимог етикету. В офіційній і дипломатичній сфері ритуали зберігаються, але переважно як декорація. Недарма слово ритуальний у виразах типу “ритуальні фрази” позначає щось суто формальне, за чим не стоїть справжнього змісту і що не варто сприймати всерйоз.

                  > Існують проблеми, зв’язані з тим, що багато процесів вимагають поєднання багатьох людей в одному місці в один час.

                  Так, але дедалі більше процесів допускають роззосередження працівників. І це відбувається вражаючими темпами – в США в 1995-му було близько 8.5 млн. дистанційних працівників (telecommuters), а в 2000-му їх вже стало 23 мільйони. Суспільна свідомість не встигає за цими змінами, але перспективним мало б бути не консервування віджилих ритуалів, а адаптація до нової ситуації. І, схоже, політики це вже усвідомлюють, як свідчить наведене вами посилання (а західні політики чутливі до громадської думки). Не дивно, якщо адаптація до переведення годинника займає тиждень восени і тиждень навесні, це означає, що 4% року все населення відчуває дискомфорт.

                  Comment by irengloria — November 8, 2011 @ 12:44

                  • Re: Додаток    >у спрощенні вимог етикету

                    Вимоги етикету не спрощуються, а змінюються. Разом зі зміною політичних обставин, що їх породжували. Етикет «Руської Правди», скажімо, який встановлював грошові штрафи за неповагу до певних прошарків, чи правила поведінки кінця XVIII ст., які вже близькі до наших.

                    Сучасні демократичні суспільства відрізняються від традиційних і первісних тим, що до спільних ритуалів залучено незрівнянно більшу частину населення, але за ритуалами вже не стоять релігійні почуття. Проте, як і раніше, ці ритуали створюють суспільний лад, церемонії роблять для людей світ своїм, упорядкованим, зручним. Ритуальна фраза має ще значення — необхідна фраза, фраза, без якої співрозмовники відчуватимуть незручність при спілкуванні.

                    >якщо адаптація до переведення годинника займає тиждень восени і тиждень навесні… все населення відчуває дискомфорт

                    Не все населення. У попередній гілці було посилання на дослідженн, де зазначено, що незначні порушення сну спостерігаються у 20-30% населення. Але від згаданої світлотерапії всі, і вони також, мають користь.

                    >2000-му їх вже стало 23 мільйони

                    А в Україні скільки? Змусити страждати мільйони людей, які живуть в реальній економіці заради «просунутої» меншості? До того ж, для розвинутих країн, скажімо, міркування економії електроенергії відступає на другий план, перед іншими, а для нас це ще на першому місці, досить поглянути на карту нічного освітлення. Адаптація ж має бути спершу не до якоїсь гіпотетичної нової ситуації, а до звичайної ситуації зміни сонячного дня. І переведення стрілок її забезпечує.

                    Comment by maksymus — November 9, 2011 @ 07:56

                  • Re: Додаток    >у них це теж звичка, яка залишилась у спадок від доелектричної епохи, а зараз ця звичка нераціональна.

                    У доелектричну епоху всі мали однакові звички, залежні від щоденного циклу сільгоспробіт. Навіть тепер посилаються на надої корів, коли обговорюють стрілки, а що казати про часи, коли більшість жила в сільській місцевості. Звичка ж починати на годину раніше робочій день, на яку ви неодноразово посилалися, як на відмінність пострадянських та європейських країн, це звичка не доелектрична, а режим, вироблений кількома десятиліттями радянського декретного часу. Тепер він уже не дійсний близько двадцяти років.

                    Нераціональною залежність режиму роботи від світлового дня стане тоді, коли не буде взагалі економічної користі від цього. Але така користь поки є, і є важливою скалдовою дискусій про переведення стрілок.

                    Comment by maksymus — November 9, 2011 @ 09:14

                    • Re: Додаток    > церемонії роблять для людей світ своїм, упорядкованим, зручним

                      Правильно, а переведення годинника створює більш чи менш відчутний збій в життєвому ритмі, тож якщо розглядати з точки зору суто ритуалу, то це шкідливий ритуал, тобто соціологічний аргумент Ріндершпахера дуже сумнівний.

                      > Не все населення.

                      Щоб надійно відповісти на питання про психологічні збитки для населення, варто було б провести соціологічне дослідження. Припускаю, що кількість противників переведення годинника в кілька разів вищою за кількість прихильників.

                      > Але від згаданої світлотерапії всі, і вони також, мають користь.

                      Я вже зазначала, що зимовий час ввечері забирає світлу годину у всіх, а повертає її тільки жайворонкам. Так що з точки зору світлотерапії варто було б залишитись на літньому часі.

                      > режим, вироблений кількома десятиліттями радянського декретного часу. Тепер він уже не дійсний близько двадцяти років.

                      Як це, здається, типовий робочий день як був, так і залишився з 9 до 6, хіба ні? А ще варто додати поширення гнучкого графіка і фрілансу (хай не таке стрімке, як в США, але все ж воно має місце), що взагалі розхитують ідею спільного часового режиму.

                      > Але така користь поки є

                      Здається, користь в межах соціологічної похибки. Звісно, слід враховувати й економічну складову, але вирішальною мала б стати громадська думка. Не здивуюсь, якщо більшість поставить психологічну зручність вище за дрібничкову економію.

                      Comment by irengloria — November 9, 2011 @ 21:46

          • Re: Додаток    Не бачу сенсу обговорювати, коли починається робочий день. Робочий день переносять туди, куди зручно людям.

            Світловий день збільшити неможливо, див. фізику.

            Comment by seetolearn — November 24, 2011 @ 16:52


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: