Діаріуш або тиск слова

September 10, 2011

Законопроект про закріплення літнього часу

Filed under: Політологія — maksymus @ 19:59

 
Поки сусідська інформаційна машина з усіх екранів лупить по «зраднику» Януковичу, наші реґіонали ще не переорієнтувалися на київський годинник, а за звичкою наслідують своїх російських колеґ. Законопроект Надоші пропонує залишитися на літньому часі, не зважаючи на світловий. У нас чомусь перебирають найгірші приклади депутатської «турботи про людину», яка їм самим нічого не коштує, доцільність яких в українських умовах дуже сумнівна.

На відміну від гігантської територіально РФ, Україна повністю лежить в одному часовому поясі, який не потребує укрупнення і підтягування часу до столичного. На відміну від РФ, для України залишається важливою економія електроенергії. Неважливий для РФ європейський час має якесь, хоч суто символічне, значення для нас. Альтернативою ж сезонного переведення стрілок може стати зсув початку і закінчення робочого дня, що вимушено компенсуватиме світловий день.
 

71 Comments »

  1. Але ж переведення часу вибиває з робочого ритму принаймні на кілька днів, а це досить суттєва незручність. Як на мене, краще трохи більше платити за електроенергію, ніж двічі на рік адаптуватись до переведення годинника. Особливо навесні, коли доводиться прокидатись на годину раніше, проклинаю ідіотів, які додумались економити енергію таким варварським способом.

    Comment by irengloria — September 10, 2011 @ 22:30

    • У всьому світі, де переводять час, проводяться прискіпливі дослідження впливу на здоров’я. На Заході на цьому поведені, на відміну від наших країн, де суб’єктивні речі стають приводом для законопроектів. Отже, незначні порушення сну спостерігаються у 20-30% населення, але є і позитивний результат — зниження числа депресій, коли час зсувається відповідно до робочого ритму. Ніяких лякалок, про які згадують реґіонали, немає.

      А від того, що назавжди залишиться літній час, суб’єктивну щорічну вигоду отримують саме «жайворонки». Бо від весняного переведення більше незручностей у «сов», а від переведення восени незручності у «жайворонків». І чутливі «сови» страждатимуть не кілька днів, а частину року.

      Comment by maksymus — September 11, 2011 @ 06:02

      • Як на мене, незручності пов’язані саме з переведенням часу, причому йдеться про кілька днів. Пара на 8.30 наприкінці грудня викликає такі ж незручності, як і наприкінці травня, тобто після адаптації мені все одно, літній час чи зимовий. А от прикрість від необхідності раніше прокидатись на початку квітня для мене значно сильніша ніж радість від можливості довше поспати на початку листопада. Так що особисто мені цей законопроект вигідний.

        Comment by irengloria — September 11, 2011 @ 12:21

        • Це тільки так здається, що незручності від самого переведння. Наче б’є та палка, а не людина. По собі знаю, що навесні я чекаю з нетерпінням переведення стрілки, хоча саме переведення тільки фіксує зміну мого реального режиму. Але від того, що літній час буде весь рік, ви в листопаді-січні напевно відчуватимете, що щось не так, коли робочий розклад не збігатиметься зі світловим днем. А взимку це значно відчутніше, бо світловий день коротший.

          Comment by maksymus — September 11, 2011 @ 18:24

          • Дивно, я чомусь восени не чекаю переведення часу, просто сприймаю це як приємний факт. Взагалі, на мене довжина світлового дня впливає дуже слабо, може тому, що більшу частину часу працюю при штучному освітленні :)

            Comment by irengloria — September 11, 2011 @ 20:34

            • Штучного освітлення не досить для хорошого самопочуття. Тому дослідження і фіксують збільшення принаймні в два рази кількості депресій, коли час не переводиться до сонячного. Ми просто з вами звикли жити при зміні часу, тому ви більше і звертаєте уваги на незручності від самого факту переведення, але не на ті (не такі усвідомлювані) переваги від переведення відповідно до світлового дня, які нам покращують при цьому життя весь час, коли вже давно забули про перші три дні адаптації.

              Comment by maksymus — September 11, 2011 @ 20:57

              • Все одно, на зимових канікулах іноді по кілька днів не відшторюю вікна, бо встаю за кілька годин до того, як стемніє, а поки прокинусь як слід, вже треба зашторювати. І щось не помічала в себе нападів депресії в той період, навпаки, коли світловий день більшає, десь у квітні-травні, почуваюсь більш виснаженою і пригніченою. Може, в мене організм якийсь неправильний.

                Спробувала пошукати аргументи за і проти переведення годинника, натрапила на цікавий огляд:
                http://www.kontinent.org/article_rus_49c1a44920f8b.html
                виявляється, економія незначна, приблизно 1%, а от вплив на здоров’я неоднозначний, дослідження показують протилежні результати.

                Comment by irengloria — September 12, 2011 @ 01:06

                • Непомітно ми перейшли від наслідків для всіх (адже відсоток збереження коштів і можливий вплив на здоров’я розраховується на великих числах) до частинного прикладу. Кілька днів у темряві одна людина без помітної шкоди для здоров’я може прожити. Допоможе хороше харчування, індивідуальні особливості, наприклад, вік, генетика та под. Йдеться про ті наслідки, які проявляються при великих числах, коли режим не відповідатиме сонячному світлу в мільйонів людей. А от тут і виринають згадані депресії у тих, хто схильний до них, і проблеми зі здоров’ям дітей, які недоотримують денного світла, а значить, не вироблятиметься важливий вітамін D.

                  І економічними проблемами не можна знехтувати. Один відсоток це кілька сотень мільйонів гривень, що розподілятимуться на жителів великих міст, залежних від індустріального ритму. Скажімо, це означає, що тільки у вас з кишені виймуть 5-10 гривень на електроенергію, забираючи додатково з усіх на оплату різниці ціни енергоносіїв та ціни, яку сплачує споживач. (А ще додайте кілька гривень на свої амортизаційні витрати на користування освітлювальними приладами.)

                  Comment by maksymus — September 12, 2011 @ 10:19

                  • Я знаю, що мій спосіб життя нетиповий. Але коли спробувала пошукати надійні аргументи про наслідки для суспільства загалом, скидається на те, що переконливих досліджень немає, акцентується на різних чинниках, одні результати заперечують інші, як це викладено у наведеному вище лінку.

                    > проблеми зі здоров’ям дітей, які недоотримують денного світла, а значить, не вироблятиметься важливий вітамін D.

                    Цей аргумент якраз проти переходу на зимовий час, адже тоді людина недотримує денного світла. Розгляньмо типовий приклад, коли людина прокидається о 7-й ранку (здається, найпопулярніший час роботи з 9 до 6, це передбачає необхідність вставати приблизно о сьомій). Припустимо, наприкінці жовтня розвиднюється приблизно о 7 за літнім часом. За зимовим це буде 6. Темніє приблизно о 6 за літнім часом і о 5 за зимовим. Отже, світловий день триває 11 годин. Якщо його накласти на розпорядок дня типового мешканця міста, то виходить, що за зимовим часом людина насолоджується денним світлом з 7 до 5 (бо до 7 спить), а за літнім – з 7 до 6. Таким чином, літній час впродовж всього року якраз збільшить кількість денного світла, яку отримуватиме переважна кількість населення, бо збільшиться кількість днів, коли вставатимуть і лягатимуть затемна, а отже тих, у яких світловий день буде використано повністю. Перехід на літній час із зимового не компенсує цей дисбаланс, бо годинник переводять наприкінці березня, коли світає вже досить рано, тож якщо розвиднюється, наприклад, о 5 за зимовим часом і о 6 за літнім, цей стрибок у часі ніяк не впливає на людину, яка прокидається о 7 – все одно вона прокидається, коли вже світло.

                    > це означає, що тільки у вас з кишені виймуть 5-10 гривень на електроенергію, забираючи додатково з усіх на оплату різниці ціни енергоносіїв та ціни, яку сплачує споживач. (А ще додайте кілька гривень на свої амортизаційні витрати на користування освітлювальними приладами.)

                    Не знущайтесь. Я ладна платити й сотню гривень, аби раз адаптуватись, і не стикатись із необхідністю щороку призвичаюватись до пробудження на годину раніше.

                    Comment by irengloria — September 14, 2011 @ 02:25

                    • >Цей аргумент якраз проти переходу на зимовий час…

                      Ключовим є відповідність індустріального ритму міста сонячному дню. Тут або стрілки переводити, або зсувати початок робочого дня. Але щось робити доведеться.

                      Comment by maksymus — September 14, 2011 @ 06:09

                    • А хіба відповідності нема? 8—16 за поясним часом має південь посередині, 9—15 — за поясним+1.

                      Comment by drundia — September 14, 2011 @ 20:26

                    • Навіщо, краще залишитись на літньому часі, це додасть ввечері зайву світлу годину, з якої зможуть скористатись “сови” і водночас не надто зачепить “жайворонків”.
                      І загалом, як на мене, соціальні ритми повинні мати значно більше значення, ніж природні. Якщо справді незручність від переведення годинників відчуває значна частка населення, то нехтувати цим заради 1% економії – це варварство. Чому люди повинні перелаштовуватись двічі на рік заради економії якихось 30 грн.? (на одного мешканця, виходить приблизно така цифра якщо взяти дані Терьохіна).

                      Comment by irengloria — September 16, 2011 @ 02:11

                    • Значно більше незручності не від переведення стрілок, а від природного зсування світлового дня, що перестає відповідати соціальним ритмам. Саме для того, щоб повернути відповідність, і переводять час. Економія грошей — це наслідок більшої відповідності соціальних ритмів світловим. Гроші тільки фіксують зручності, які мають люди від переведення.

                      Comment by maksymus — September 16, 2011 @ 05:57

                    • Соціальні ритми все одно не відповідають світловому дню, незначна підгонка не варта того, щоб двічі на рік влаштовувати збій в соціальних ритмах. І загалом, цивілізація є значною мірою неприродним, якщо не протиприродним явищем.

                      Comment by irengloria — September 16, 2011 @ 15:18

                    • Так переведення і позбавляє нас зсуву в соціальних ритмах відносно свілового дня.

                      Comment by maksymus — September 16, 2011 @ 17:45

                    • Чим суспільство цивілізованіше, тим менше воно повинно залежати від примх природи, на кшталт довжини світлового дня.

                      Comment by irengloria — September 16, 2011 @ 20:48

                    • Скажете теж. А для суспільства, де чверть наслення за межею бідності, чи буде цивілізовано нехтувати хоч мінімальною економією?

                      Comment by maksymus — September 16, 2011 @ 20:53

                    • Йдеться про відносну бідність, а вона є і в багатших суспільствах. А економія буде все одно не вартою того, щоб двічі на рік ламати всім без винятку усталений ритм життя.

                      Comment by irengloria — September 16, 2011 @ 20:58

                    • Так, і багатіші суспільства не поспішають відмовлятися від практики переведення часу відповідно до світлового. Бо там, напевно, розуміють вагу цієї відповідності.

                      Comment by maksymus — September 16, 2011 @ 21:01

                    • Час від часу все ж відмовляються. Переведення годинників то скасовувалось, то відновлювалось, тобто корисність цього все ж іноді ставиться під сумнів.

                      Comment by irengloria — September 16, 2011 @ 21:52

                    • Показова карта:

                      Comment by maksymus — September 17, 2011 @ 08:49

                    • Вона була б ще показовішою, якби на неї наклали типовий розпорядок дня мешканців різних країн, а також якби позначили ті країни, які колись відмовились від переходу на літній час, а потім знову ввели. І, звісно, зазначили відсотки прихильників і противників переведення годинника. Не здивуюсь, якщо виявиться, що переведення годинника – це тимчасова мода, яка в багатьох випадках має мало спільного з економією. В Японії чи Південній Кореї чомусь не вважають за потрібне економити таким способом.

                      Підозрюю, що в нас ввели цей спосіб економити так само, як зараз скасовують – не провівши досліджень і не поцікавившись думкою населення. Однак повсякденні спостереження викликають сумніви, що в нашому суспільстві економія дійсно відбувається. Навчаючись в школі, я була змушена вставати о сьомій. Наскільки пригадую, наприкінці жовтня вранці ще тільки сіріло, а після переведення годинника ще пару тижнів вранці не доводилось вмикати світло. А от у березні і до, і після переведення годинника було вже світло. Тобто зимове переведення часу восени з’їдає частину світлового дня, не повертаючи її влітку: прокидаючись за літнім часом, ті хто встають о сьомій і пізніше використовують весь світловий день, а за зимовим якийсь час світає, коли вони ще сплять.

                      Comment by irengloria — September 17, 2011 @ 11:40

                    • О, ні! В Радянському Союзі кінця 70-х — початку 80-х рахували все. З погляду природничих наук та спроб все технократизувати й порахувати централізовано це була зовсім не та країна взагалі без власної науки, в якій ми живемо.

                      Усе одно, як я сподіваюся, коли-небудь доведеться узгоджувати законодавство з європейським. І з часом також.

                      Comment by maksymus — September 17, 2011 @ 16:42

                    • Авжеж, крах радянської економіки показав, чого варта була радянська наука :)

                      А в Європі вже відмовлялись від переведення годинника, і припускаю, що не востаннє, сподіваюсь, із поширенням гнучкого графіка і дистанційної занятості переведення годинника очевидно втратить сенс. Так що у нас рідкісний шанс випередити Європу.

                      Comment by irengloria — September 19, 2011 @ 03:13

                    • Після не значить внаслідок. А у нас є шанс закрасити країну на карті в кольори Африки та Азії, не більше.

                      Comment by maksymus — September 19, 2011 @ 06:21

                    • Це якраз той випадок, коли не після, а внаслідок. Втім, це окрема дискусія, хоч мені здавалось, що ви поділяєте думку про неефективність радянського управління і також про те, що в тому суспільстві експерти залежали від політиків, тобто загалом про вторинну роль науки, яка легітимізувала ідеологічно зумовлені рішення.

                      Щодо Африки та Азії – я не проти, щоб Україна опинилась в одному переліку з Японією.

                      Comment by irengloria — September 19, 2011 @ 10:27

                    • Важко пояснити сучасним українцям ту значну роль природничих наук, майже святу, яку вони займали в Союзі під час так званої НТР, в 50-80-х. Це щось, що абсолютно не зрозуміти тим, хто виростав при демонтажі тієї ідеологічної системи і гуманітарізації суспільства. Тоді як гуманітарна сфера була в загоні, представники природничих наук були відносно незалежні в своїх експертних оцінках.

                      На Японію не кивайте, там літній час асоціювався з американською владою, і відмова від нього сприймалася як визволення. Вони таким чином платять незручностями за патріотизм.

                      Comment by maksymus — September 19, 2011 @ 11:08

                    • До речі, в Японії питання переходу до європейсько-американської системи збереження денного часу постійно обговорюються.

                      Цитата з журналу The Economist: «Japan stands virtually alone among rich countries in not using daylight-saving time (DST), or summer time… Adopting DST would increase Japan’s GDP by more than ¥1.2 trillion (around $15 billion) annually, according to the Dai-Ichi Life Research Institute.»

                      Comment by maksymus — September 19, 2011 @ 11:44

                    • > Тоді як гуманітарна сфера була в загоні, представники природничих наук були відносно незалежні в своїх експертних оцінках.

                      Навряд. Серед джерел із філософії науки мені траплялись і згадки про дискусії в радянському природознавстві. Ніколи цим детально не цікавилась, але загалом складається враження, що незалежною була саме фундаментальна наука, а коли доходило до прикладних досліджень (наприклад, порахувати економічні наслідки якогось кроку), експерти обслуговували партійні рішення. Мені траплялись згадки про вкрай нераціональні кроки, які, однак, здійснювались із розмахом у 70-80-ті, і мало того, що спричинили екологічне лихо (наприклад, часто згадувалась шкода, завдана озеру Байкал), так ще й не виправдали економічних сподівань.

                      > До речі, в Японії питання переходу до європейсько-американської системи збереження денного часу постійно обговорюються.

                      В Європі воно теж не належить до однозначних – ряд європейських країн то скасовував, то відновлював цю систему. Якщо йдеться про економію в межах соціологічної похибки, то сумніви в її доречності цілком виправдані. І ще, із дедалі зростаючою десинхронізацією суспільних процесів (вже згадане поширення фрілансу, гнучкого графіка) переведення годинника виглядає все непотрібнішим. Не здивуюсь, якщо за кілька десятиліть європейські країни теж від нього відмовляться.
                      Схоже, відмова від переведення годинника таки слушний крок, шкода тільки, що він робиться у політичному контексті.

                      Comment by irengloria — September 20, 2011 @ 11:23

                    • >шкода, завдана озеру Байкал

                      При Союзі природу не вважали такою цінністю, щоб включати до розрахунків. Взяти у неї все — от задача… Це вже екологічні рухи пізні, післячорнобильські почали звертати увагу на такі дрібниці.

                      >то скасовував, то відновлював

                      Це хороший арґумент не скасовувати, якщо інші відновлювали.

                      >за кілька десятиліть європейські країни теж від нього відмовляться.

                      Якщо в нас події розвиватимуться за кращим сценарієм, це означатиме, що ми теж після поспішного переходу на російську систему часу повернемося до європейської системи, а потім разом з ними за кілька десятиліть скасуємо. Тільки це поки нереально для справді багатих країн, де рахують збитки, і де повністю гнучкий графік у більшості сфер людської діяльності неможливий. Це графік виробництва, транспорту, сфери обслуговування. Для більшості людей нічна зміна потребуватиме денного сну, а значить, потребуватиме більшої оплати для компенсації незручностей. Як би не намагалися десинхронізувати з сонячним часом, він залишатиметсья визначальним для загального ритму.

                      Comment by maksymus — September 20, 2011 @ 12:05

                    • > При Союзі природу не вважали такою цінністю, щоб включати до розрахунків.

                      Навіть якщо облишити екологічний бік, з економічної точки зору радянське планування теж було вразливим. А якщо взяти такий чинник, як комфорт для громадян, то він до уваги майже не брався, тож радянські дослідження не можуть бути вагомим аргументом у питанні про переведення часу.

                      > Це хороший арґумент не скасовувати, якщо інші відновлювали.

                      Хорошим аргументом було б, якби інші взагалі не скасовували. А так складається враження, що суспільна думка балансує на межі – іноді верх беруть прихильники, іноді противники переведення часу.

                      > Як би не намагалися десинхронізувати з сонячним часом, він залишатиметсья визначальним для загального ритму.

                      Якби сонячний час був визначальним, то типовий робочий день починався б о 6-7, а не о 9-й. Якщо дійсно у Європі робочий день починається раніше, тоді для них економія має сенс, а для нас – ні, навпаки, у нашому суспільстві літній час додає ввечері зайву годину всім, не у всіх забираючи її вранці.

                      Comment by irengloria — September 20, 2011 @ 17:00

                    • Якби інші не скасовували взагалі, то можна було б сумніватися. Але відновлювали, значить, під час експерименту з’явилися вагомі причини повернутися до практики багатих країн. Такі причини, що важливіші за міркування про «біоритми».

                      Я не приймаю посилання на типовий робочий день, бо для цього не маю якихось певних досліджень. Наприклад, я прокидаюсь о п’ятій — пів на шосту. Коли вибігаю на стадіон, вже бачу людей, котрі починають свій робочий день. Але, з другого боку, і пізно ввечері продовжується рух за вікном. Тож невідомо, коли зручніше для основної маси людей. Маю тільки непрямі міркування, що кілька десятиліть переведення годинника і відповідність робочому дню узгодили ритми роботи, які тепер будуть збиті.

                      Подивимося, «сови» першими помітять незручності.

                      Comment by maksymus — September 20, 2011 @ 17:23

                    • > кілька десятиліть переведення годинника і відповідність робочому дню узгодили ритми роботи, які тепер будуть збиті.

                      Але ж ритм роботи кожен рік двічі збивався, це теж треба враховувати.

                      > Подивимося, «сови» першими помітять незручності.

                      Хтозна, якщо ввечері додасться зайва світла година. Як на мене, виграють всі, бо “сови” не страждатимуть від весняного збою в робочому ритмі, а “жайворонки” – від осіннього.

                      Comment by irengloria — September 20, 2011 @ 17:55

                    • Не збивався, а підправлявся під сонячний день. Саме переведення і підправляло.

                      Comment by maksymus — September 20, 2011 @ 18:00

                    • Для максимізації використання сонячного світла спати треба в період 20—4 за поясним часом. Щоб не змінювати цифри в розкладах Україні треба жити за UTC+4 — UTC+5.

                      Comment by drundia — September 14, 2011 @ 15:37

                    • вибачте, не зрозумів, поясніть свою думку, будь ласка.

                      доки був студентом – так і спав, хоча жив у наших звичних +2/+3.
                      зараз лише на вихідних виходить так виспатися (ну влітку це ж 21:00-5:00).
                      хоча взимку легше, частіше потрапляю “в струю”.
                      у Флориді місцеві часто встають о 4 ранку, робота 8:00-17:00.
                      хоча заїжџі та наші прагнуть вставати попізніше,
                      можливо бо сонце там підказок не дає – вистрибує зненацька.

                      отже, чому треба жити за +4/+5?

                      Comment by arumad — September 25, 2011 @ 05:13

                    • Я припустив, що в нас люди найчастіше сплять, коли на годиннику 22—6, або навіть 23—7 . Для максимізації використання сонячного світла треба, щоб ці години відповідали поясним 20—4, тобто, потрібен зсув на 2—3 години на схід (тобто для України до UTC+4 — UTC+5). Наскільки це добра оцінка тихої години, я не знаю.

                      Comment by drundia — September 25, 2011 @ 05:41

                    • бач, яких хитрий.
                      сам встає о 5, а людям радить о 7.
                      чи ви ще й не лягали?
                      вважаю, що це ще в тему, як статистичні дані :)

                      Comment by arumad — September 25, 2011 @ 06:04

                    • Мені важко відповісти на це питання. «Сьогодні» я прокинувся десь о 21-ій.

                      Comment by drundia — September 25, 2011 @ 06:29

        • На заході країни в грудні світатиме десь о дев’ятій.

          Comment by drundia — September 11, 2011 @ 21:09

  2. Мабуть, зсув робочого дня кілька разів на рік хвилин на 10 було б кращим рішенням, ніж наявні годинні зсуви.

    Comment by drundia — September 11, 2011 @ 00:15

    • Усі задовбаються стрілки переводити кілька разів.

      Comment by maksymus — September 11, 2011 @ 05:48

      • Та не переводити, просто розклад міняти. Скажімо, у вересні на 8:30, у жовтні на 8:40 тощо. У школах можна розклад між чвертями змінювати. Світловий час не стрибає на цілу годину за одні вихідні.

        Comment by drundia — September 11, 2011 @ 13:46

        • Так тим більш задовбаються. А ще це дасть поштовх до масової непунктуальності, адже час приходу на роботу суб’єктивно сприйматиметься ян менш чіткий.

          Comment by irengloria — September 11, 2011 @ 14:34

          • Перехід для людей, які до такого не звикли, може бути важким. Щодо непунктуальності, то якщо це не досліджували, то треба спочатку дослідити, плюс не всім професіям треба бути однаково пунктуальними.

            Comment by drundia — September 11, 2011 @ 21:48

            • І бажано, щоб досліджували десь подалі від України.

              Comment by maksymus — September 11, 2011 @ 21:55

              • Для України це занадто проґресивно.

                Comment by drundia — September 11, 2011 @ 23:00

                • Ні, для України це питання занадто політизоване. Немає тієї незалежної наукової інституції, що могла б опиратися політичним замовленням. Он, ніхто не рахував, ніхто не досліджував, а вже через профільний комітет пройшло з неправдивими твердженнями.

                  Comment by maksymus — September 13, 2011 @ 08:07

                  • Якщо ніхто не досліджував, то звідки ви знаєте, що твердження неправдиві?

                    Comment by irengloria — September 14, 2011 @ 02:29

                    • Бо досліджують у всьому світі, а у нас усе суто на смак, як завжди. Я можу, наприклад, посилатися на лекцію, автор якої проти переведення, але з міркувань потреб і можливостей РФ.

                      Comment by maksymus — September 14, 2011 @ 07:39

                    • Мапи демонструють, що світ тяжіє до життя за східнішим часом. Переведення стрілок — це таке половинчасте життя за східнішим часом. Бо ж і дійсно, якщо зайва година така корисна, то навіщо її забирати? Показове й те, що літній час у нас триває 7 місяців, а зимовий лише 5.

                      Comment by drundia — September 19, 2011 @ 15:42

      • А ще можна використовувати технічні засоби, і, наприклад, півроку щогодини додавати по секунді, і півроку віднімати. Задача нескладна — привчити годинники до 3599-секундних та 3601-секундних годин.

        Comment by drundia — September 20, 2011 @ 18:54

  3. Одна критична замітка, що демонструє непрофесійність наших ЗМІ: http://www.osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/3406

    Бютівець Терьохін http://www.pravda.com.ua/columns/2011/09/15/6588920/ згадав про директиву ЄС №2000/84/EC.

    Comment by maksymus — September 15, 2011 @ 18:45

    • > Одна критична замітка

      Чесно кажучи, непрофесійність демонструє автор замітки, явно підміняючи економічні і біологічні питання політичними. Типовий лемент “аби подалі від москалів”. При цьому забуває додати, що в європейських країнах переведення годинника то вводилось, то скасовувалось, в США в деяких штатах годинник не переводять, японці теж не вважають доцільним переводити годинник.

      > Бо досліджують у всьому світі, а у нас усе суто на смак, як завжди.

      У джерелі, яке ви навели, досить багато аргументів якраз проти щорічного переведення годинника.

      Comment by irengloria — September 16, 2011 @ 01:57

      • У російському джерелі є чудові карти, які країни переводять стрілки. І це чомусь саме ті країни, де розвинуте горожанське суспільство, де існують незалежні експерти, де такі питання стають предметом всебічного вивчення, як свідчить директива ЄС. Скажете, це «низькопоклонство перед заходом» та «подалі від москалів», нехай. Питання, які стосуються спільнот, на заході краще вирішуються. Автор замітки про освітлення події в наших ЗМІ правильно ставить питання і розставляє ті акценти, які мали б бути розставлені в будь-якому критичному репортажі про депутатську ініціативу. Але ж окрім недоліків суспільного устрою, у нас іще немає і незалежної журналістики, яка б могла взяти на себе пошук експертів та належне інформування.

        Навіть якщо забути про політичні аргументи. От ви кажете, що якихось 30 гривень. А я не готовий їх платити, забираючи в себе годину дня. Це завелика сума, з якою я б не зхотів розставатися. Я ці гроші краще на проїзд витрачу.

        Comment by maksymus — September 16, 2011 @ 05:50

        • Ми якось залишили поза увагою один важливий момент. На заході інші соціальні ритми. У перекладних працях, як європейських, так і американських, не раз натрапляла на те, що там типовий робочий день з 8 до 5, а в багатьох галузях робочий день починається і завершується ще раніше. У нашому ж суспільстві поширена робота з 9 до 6, а ще слід враховувати, що дедалі більше підприємств переходить на гнучкий графік, тож зростає частка тих, хто починає працювати о 10 і пізніше. Тому для нашого суспільства зайва світла година ввечері може виявитись важливішою, ніж для західних, адже перехід на зимовий час у більшої кількості людей забирає годину дня, а не додає.

          > От ви кажете, що якихось 30 гривень. А я не готовий їх платити

          Якщо 2.50 на місяць – це для вас завелика сума, то краще заощаджуйте на проїзді.

          Comment by irengloria — September 16, 2011 @ 15:30

          • Я не готовий платити за те, що вважаю непотрібним, та ще й шкідливим, а не тільки з міркувань «забагато». І от тут виникає політичний арґумент і посилання на країни, де політики залежні від виборців, а експерти незалежні від політиків. Якого режиму дотримуються у нас основні підприємства, і як співвідноситься з світловим днем загальний робочий розклад країни, цього немає в обґрунтуванні законопроекту.

            Так що відкриття ми робитимемо не як дослідники, а як піддослідні.

            Comment by maksymus — September 16, 2011 @ 17:44

            • Ну що ж, принаймні одне можна сказати з певністю: багато хто тільки подякує за звільнення від необхідності двічі на рік переводити годинник.
              А якщо ще врахувати, що при збереженні літнього часу взимку темнітиме на годину пізніше, це додатковий бонус для “сов” :)

              Comment by irengloria — September 16, 2011 @ 20:56

              • Повторюсь, це подяка є подякою за кредит, який віддаватиметься частину року. І саме чутливі сови, які недооотримують осінній «бонус» це відчуватимуть найкраще.

                Comment by maksymus — September 16, 2011 @ 20:59

                • Краще вже не отримати осінній “бонус”, ніж потім страждати від весняної “віддачі кредиту”. А збільшення світлового дня відчують якраз сови. Втім, сподіваюсь, що закон таки приймуть, і побачимо, чиї припущення слушні.

                  Comment by irengloria — September 16, 2011 @ 21:56

    • Ну так, будемо за Терьохіним жити за західнішим (відносно астрономічного) часом, так як це роблять у частинах Росії та Ґренландії. За те так, будемо з Європою в одній зоні.

      Comment by drundia — September 19, 2011 @ 15:46

  4. Перші наслідки    Ті, кого час стосується безпосередньо, почали скаржитися: може постраждати біржа.

    Comment by maksymus — September 24, 2011 @ 16:04

    • Re: Перші наслідки    Якщо нашим біржовикам так потрібен Волл-стріт, хай працюють за волл-стрітським часом. Чи, може, заради біржовиків установити часову зону UTC-5?

      Comment by drundia — September 25, 2011 @ 06:23

      • Re: Перші наслідки    Не в цьому річ. Роками у всіх нас, і біржовиків теж, усталювався певний режим роботи, який зі зміною часового обчислення доведеться підправляти на новий. Або усвідомлено, як у цьому випадку, або «по факту» невідповідності світлового дня новому часу. Футбольні вболівальники вже теж передбачають, що доведеться глибоко вночі дивитися. І це тільки дрібні незручності, які множитимуться на великі числа.

        Comment by maksymus — September 25, 2011 @ 07:38

        • Re: Перші наслідки    Проблеми футбольних уболівальників завжди будуть, бо ми на сході. Але живуть і східніше за нас, і там усі єврокубки показують ще пізніше. Незручно, але що поробиш.

          Comment by drundia — October 29, 2011 @ 06:51

  5. І знову пропозиція від голови МНС: повернутися на поясний (зимовий) час і залишатися на ньому: «численні звернення громадян, зокрема медичних фахівців, метеорологів, учителів, в яких наголошується, що це рішення було прийняте без належного урахування пропозицій відповідних науковців, фахівців та громадської думки».

    Comment by maksymus — October 5, 2011 @ 11:03

    • Балога продовжує через закарпатську облраду.

      Comment by maksymus — October 10, 2011 @ 16:47

  6. Епопея триває: «Треба визнати, що прийняття рішення було поспішним і ми не врахували всіх наслідків, які воно за собою потягнуло» (голова ВР, 17.X.2011)

    А реґіонали радують черговим покращенням: «Треба знайти компромісний час, який влаштує і одну, й іншу сторону, щоб не постраждало населення ні на Заході, ані на Сході».

    Тепер в умах можновладців застрягла думка, що треба зупинити переведеня часу на зимньому, тобто поясному часі. Так само, як і з попереднім рішенням, немає ані розрахунків, ані елементарного передбачення наслідків.

    Comment by maksymus — October 17, 2011 @ 17:14

    • Зробити дурість легше, ніж виправити. Перейти на поясний час Рада не змогла, забракло голосів.

      Через кілька годин постанову 20 вересня таки скасували з третьої спроби. 30 жовтня Україна повертається на зимовий час. Погралися.

      Comment by maksymus — October 18, 2011 @ 18:16

    • Які ще компроміси? Будь-хто, хто дивився на карту часових поясів, знає правильну відповідь.

      Comment by seetolearn — November 24, 2011 @ 17:50


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: