Діаріуш або тиск слова

March 29, 2013

Весняний час

Filed under: Життя — maksymus @ 09:25

 
Ще якихось два дні… Не можу дочекатися, коли вже нарешті переведуть стрілки годинників. Уже з місяць прокидаюсь о пів на п’яту вранці. За моїм біологічним часом треба було переводити в другу неділю березня, як це роблять у США. Пробував знічев’я розпочати біговий сезон, але погода підкачала, холоднувато, вкритий настом неприбраний комунальниками сніг неприємно провалюється, збільшуючи небезпеки вивихів та розтягнень.
 

44 Comments »

  1. мені також останні 2 тижні щось вранці не спиться … вже не довго чекати на новий час

    Comment by bihanskyy — March 29, 2013 @ 05:27

  2. я третій день просинаюсь в 6.20 а будильник на 7)

    Comment by forko — March 29, 2013 @ 06:51

  3. А я, як представник племені сов, чекаю цього з певним жахом і взагалі проти уведення літнього часу. :(

    Comment by plauntago — March 29, 2013 @ 07:06

    • Цього не розумію. Здавалося б, восени я мав би страждати від переведення, як «сови» навесні, але й осіннє переведення теж чекаю з нетерпінням. Як перехід між сезонами.

      Comment by maksymus — March 29, 2013 @ 07:15

      • От у моєї мами теж так (теж класичний “жайворонок”) – сон прив’язаний до сонця, як сонечко починає раніше сходити – вона теж одразу починає раніше прокидатись.
        А для мене осіннє переведення – шмат щастя, весіннє – дуже незручно і організмові треба кілька тижнів, щоб увійти в новий режим. От минулого року було нормально.

        Comment by plauntago — March 29, 2013 @ 07:29

      • це ж природньо, коли в темний час хочеться спати і навпаки.
        щодо зміщення назад часу переведення стрілок, то й восени теж здалося б змістити до заду.
        здається мені, що противники зимового часу борються проти власного організму.

        Comment by jabogdan — March 30, 2013 @ 14:23

    • Я, загалом, звикаю швидко… Але не мої шлунок і кишківник, перепрошую вже за такі подробиці :-)

      Comment by tin_tina — March 29, 2013 @ 09:46

      • Раз вже згадали про такі фізіологічні подробиці, то не можу втриматись від анекдоту:
        – Лікарю, в мене випорожнення кожного дня о п’ятій ранку. День у день, постійно.
        – Ну що ж, такій регулярній роботі кишківника, як у Вас, можна лише позаздрити.
        – Так, лікарю. Але проблема у тому, що я прокидаюсь о шостій.

        Comment by plauntago — March 29, 2013 @ 10:46

        • Бідний чоловік :-)

          Comment by tin_tina — March 29, 2013 @ 10:52

          • Забавно, що стать героя анекдоту ніяк не зазначена, але за замовчанням прочитується чоловік.

            Comment by maksymus — March 29, 2013 @ 11:55

            • Це варто сприймати як аргумент на користь фемінітивів? :)

              До речі, в Критиці цими днями вийшов Гендер для медій, причому уявляєте, нормальним правописом! Там вміщена стаття Синчак, де вона ілюструє стратегію фемінізації на прикладі німецької.

              Comment by irengloria — March 29, 2013 @ 12:15

              • Медій? Медіа це вже множина.

                Comment by maksymus — March 29, 2013 @ 14:14

                • Мабуть, на це вже нема ради. Не дивно, що медії прижились, така форма зручніша для множини, і, мабуть, вона вже безповоротно усталилась, коли вживається навіть в тих виданнях, де замість ґендер пишеться гендер.

                  Comment by irengloria — March 30, 2013 @ 07:05

                  • А я коли бачу цю помилку, то мимоволі ставлюся до авторів з упередженням. На мою думку, ґендер писати нормально, це підкреслює освіченість і обізнаність з етимологією, але відмінювання медіа (як і міт, хемія чи -ія-) демонструє неякісну коректуру або ж її відсутність.

                    Comment by maksymus — March 30, 2013 @ 07:14

                    • З медіями трохи інший випадок. Здається, в англійській bacterium вживається в однині, а форма множини – bacteria, тоді як в нас бактерія позначає саме однину. Підштовхнути до відмінювання медіа міг також прикметник медійний. У випадку міту чи хемії це суто бажання повипендрюватись, а от медії дійсно зручніше за невідмінюване медіа.

                      Comment by irengloria — March 30, 2013 @ 09:37

                    • Прикметник не обов’язково має впливати на відмінювання: авіа (авіаційний), авізо (авізований), зомбі (зомбований), мафіозі (мафіозний)…

                      Comment by maksymus — March 30, 2013 @ 11:25

                    • Зрозуміло, але авіа значно частіше вживається не як самостійне слово, а як частина складніших, на відміну від медіа. Іменник на -іа так і хочеться поставити в множині за аналогією з іменниками на -ія, тоді як у випадку із зомбі чи мафіозі це бажання не виникає.

                      Comment by irengloria — March 30, 2013 @ 20:23

                    • Із зомб’ями та мафіозями теж можна щось придумати, якщо є на те потреба. Авіація вже відмінюється, а як адаптується авізо зрозуміло й так.

                      Comment by drundia — March 31, 2013 @ 22:30

              • Я вже раніше, за вашою наводкою, бачив статтю Синчак у мережі. Питання вибору між нейтралізацією і впровадженням новостворених фемінітивів автор ставить, навіть подає посилання на дослідження (Hellinger, Marlis. Revising the Patriarchal Paradigm), де стверджується: «граматичний рід має в процесах ґендерного реформування мови другорядне значення». Аж раптом вона робить неочевидний висновок, що виливається в ще менш зрозумілі рекомендації. Міркування руйнуються вже на рівні тексту. Намагання слідувати своїм же ідеям, додаючи кожного разу в дужках фемінітив, перетворює статтю на кумедно-нечитабельну. Її приклад німецької мови цікавий, але настільки ж далекий для нас з погляду впливу і зразків, як і приклад, скажімо вайнахських мов. На відміну від доречно згаданого польського розв’язання, не такого вже й простого. Російська і англійська мови — вони надають найстатусніші зразки, і приклади ґендерно-нейтральної мови також.

                Comment by maksymus — March 30, 2013 @ 07:09

                • Її висновок стане зрозумілішим, якщо врахувати цей нюанс:

                  опір супроти опроявлення жіночого первня в мові обумовлюється радше низьким статусом жінки, аніж власне структурними особливостями мови

                  Тим більш, коли граматичний рід не зникне, відмова від фемінітивів лише в певних сферах тільки закріплюватимуть думку, що ці сфери не для жінок.

                  > приклад німецької мови цікавий, але настільки ж далекий для нас з погляду впливу і зразків, як і приклад, скажімо вайнахських мов.

                  А тепер порівняйте кількість тих, хто вивчає чи володіє німецькою (або посилається на німецькомовні джерела) з аналогічними показниками для вайнахських мов :-)

                  Та навіть щодо польської, в статті в “Критиці” Синчак зазначає, що в польській фемінізація не настільки представлена, як в чеській, але сильніша, ніж у нас. Щодо англійської мови, я вже десь посилалась на Яворську, яка зазначає, що через граматичні відмінності проблеми і їх рішення в англійській не підходять для української.

                  > Намагання слідувати своїм же ідеям, додаючи кожного разу в дужках фемінітив, перетворює статтю на кумедно-нечитабельну

                  На це Синчак вам би відповіла:

                  Однак навіть для тих, кому сeксистсько структурована мова більш до вподоби (адже не вимагає жодних зусиль – досить говорити як звикли, не дбаючи про рівне визнання обох статей), дуже швидко доведеться переучуватись, тому що тенденції, які спостерігаються в сучасній українській мові, невблаганно свідчать про зміни.

                  Звісно, тенденція до розширення вживання фемінітивів представлена від поміркованого варіанту, коли вживаються вже добре усталені відповідники, до явних експериментів. Не всі експерименти виявляться вдалими, але очевидно, що сфера фемінітивів розширюватиметься (це показує навіть опитування у вашій спільноті).

                  Comment by irengloria — March 30, 2013 @ 09:50

                  • >А тепер порівняйте кількість тих, хто вивчає чи володіє німецькою ..

                    У масштабах, потрібних для статусності чужого прикладу, це рівні величини. Час потужного впливу німецької минув уже давно, як і французької.

                    >дуже швидко доведеться переучуватись

                    Це наївність, характерна для активістів якихось змін. Я переконаний, що продемонстрований «автор(кою)ом» на практиці спосіб досягнення рівності підкресленням відмінностей просто безглуздий і непрактичний. Спробуйте вголос прочитати текст з такими дужками-варіантами. А між підкресленням відмінностей і їх оминанням для поставлених цілей тільки друге має і осмисленість, і потужну підтримку найпоширеніших мов. Так що розширення сфери фемінітивів можна сміливо вважати тимчасовими пошуками, які згодом, не маю сумнівів, приведуть до того, що фемінітиви залишаться в дуже обмежених сферах, де підкреслення розбіжностей важливе, але старанно оминатимуться, де розрізнення заважає нейтральній рівності.

                    Comment by maksymus — March 30, 2013 @ 11:38

                    • > У масштабах, потрібних для статусності чужого прикладу, це рівні величини.

                      Коли німецька за попитом вивчення на другому місці після англійської, то аж ніяк ні. До того ж у німецькій прикметники розрізняються за родом, в цьому вона, на відміну від англійської, ближча до української. До речі, в англійській у випадку займенників таки вживаються обидві форми – he or she, тобто там, де уникнути роду не вдається, вживаються обидва роди, а не чоловічий за замовчуванням.

                      > Спробуйте вголос прочитати текст з такими дужками-варіантами.

                      Цей конкретний варіант може бути невдалий, але це не означає, що невдалий і будь-який інший. Наприклад, замість автор(ка) можна написати автор чи авторка.

                      > А між підкресленням відмінностей і їх оминанням для поставлених цілей тільки друге має і осмисленість, і потужну підтримку найпоширеніших мов.

                      Якщо оминання відмінностей досягається виключенням жінок, це хибний шлях. Ви ж самі зауважили, що за замовчуванням прочитується чоловік, і навіть якщо мався на увазі вираз “приходить пацієнт до лікаря”, то це якраз приклад того, що так званий “нейтральний” (за замовчуванням чоловічий) вираз не є нейтральним – пацієнт змушує думати саме про пацієнта, а не пацієнтку. Я тому й згадала нашу дискусію про фемінітиви: це чудова ілюстрація, що чоловічий рід насправді не є нейтральним, принаймні в однині. Щодо найпоширеніших мов, то насправді тут картина різна, і не в останню чергу вона зумовлена граматикою мови. У тій же статусній англійській на прикладі he or she можна припустити, що якби не тільки займенники, а й дієслова, прикметники і левова частка іменників розрізнялись за родом, англійська пішла б шляхом німецької.

                      Comment by irengloria — March 30, 2013 @ 20:43

                    • >за замовчуванням прочитується чоловік

                      Це вже питання сприйняття. Те, що людина жіночого граматичного ріду, але прочитується як «чоловік», не розв’язується реформою граматики.

                      Comment by maksymus — March 31, 2013 @ 00:30

                    • Але десь у maryxmas була згадка про опитування, яке показало, що людина менше викликає асоціації з чоловічою статтю, ніж человек. Граматика теж є одним із засобів впливу на сприйняття.

                      Comment by irengloria — March 31, 2013 @ 09:54

                    • Так, впливає. Що може більше з граматичного погляду впливати на сприйняття, ніж уже жіночий за замовчанням граматичний рід людини? Я смутно пригадую контекст того матеріалу, у своїх основних положеннях перекладеного чи то з англійської (man / woman / person), чи то з російської (человек-женщина-особа). Я б тут відмітив саме важливий вплив інших мов, вплив на дослідників у тому числі, ніж брав би до уваги явно вторинні результати.

                      Comment by maksymus — March 31, 2013 @ 16:56

                    • He or she — не єдине рішення проблеми, є ще рішення they, та, здається, it.

                      > Цей конкретний варіант може бути невдалий, але це не означає, що невдалий і будь-який інший. Наприклад,
                      > замість автор(ка) можна написати автор чи авторка.
                      Усі варіанти потрібно перевіряти на життєздатність вичерпними випробуваннями. Ситуацій, коли хочеться сказати ґендерно немарковано може бути безліч, і рішення, яке підходить для однієї, може не підходити для іншої. Не надто зручно звучить «приходить пацієнт чи пацієнтка до лікаря чи лікарки». Добрим рішенням було б існування трьох слів: чоловічого, жіночого й нейтрального (спільного), але чи має українська мова засоби для цього? Якщо, приміром, «автор» стає нейтральним, як позначати автора-чоловіка? Або, навпаки, як одним словом позначати автора будь-якої статі? Існуючі суфікси мають певні проблеми, переважно звучить зневажливо (авторик, авторець, авторце, авторище, авторко тощо).

                      Comment by drundia — March 31, 2013 @ 22:19

                    • Якщо доводити до абсурду, то треба згадувати і дітей, і етнічні меншини з сексуальними. неодмінно на рівні граматики.

                      Приходить (проблема з дієсловом, якщо відмовляємося від нейтральності, треба міняти також відмінювання дієслова) Приходить/він/вона/воно/дитя/чужий
                      пацієнт пацієнт/пацієнтка/пацієнт-ґей/пацієнтеня/пацієнт-чужий…

                      Причому гнучкість мови така, що завжди можна щось придумати, якщо є потреба.

                      Comment by maksymus — April 1, 2013 @ 02:31

                    • Дивує така іронія. Категорія віку чи етнічності не закладена в граматиці, тоді як роду – закладена. Так що згадка про дітей чи етнічні меншини це дійсно абсурд, можна тільки подивуватись, навіщо ви до нього вдаєтесь. Щодо сексуальних меншин, це проблема складніша, але, наскільки мені відомо, представники цих меншин мають проблему не з віднесенням себе до чоловічої чи жіночої статі (ґеї відносять себе до чоловіків, а лесбіянки – до жінок), а з суспільним невизнанням сексуальних стосунків між представниками однієї статі.

                      До речі, в переліку ви згадали пацієнта-ґея, але не згадали пацієнтку-лесбіянку. Як бачите, ваша нейтральна мова таки не є нейтральною :)

                      Comment by irengloria — April 2, 2013 @ 23:19

                    • >Категорія віку чи етнічності не закладена в граматиці, тоді як роду – закладена

                      Є мови, де закладена. Якщо дуже захотіти змінювати, то приклади для будь-якої меншини чи пригнобленої групи знайдуться. Бо спершу йде ідеологія і проблематизація, а потім вже підтягування граматики, скажімо, роду іменників. Не навпаки!

                      >згадали пацієнта-ґея, але не згадали пацієнтку-лесбіянку

                      Гм. А хіба лесбіянки не підпадають під загальну категорію ґеїв? Утім, для нейтральності в нас є ще середній граматичний рід, наче зарезервований для чиїхось особливих потреб, якщо такі з’являться.

                      Comment by maksymus — April 3, 2013 @ 03:11

                    • Етнічні й сексуальнісні ознаки дещо приховані. Але це наводить мене на думку, що коли треба уявити абстрактну людину, то ми уявляємо її з повним набором обов’язкових ознак.

                      У результаті уявляємо когось не тієї статі, когось із зайвою бородою, когось із неправильним кольором волосся тощо. «Нейтральність» на рівні граматики навряд чи змусить уявляти гермафродитів.

                      Comment by drundia — April 4, 2013 @ 17:52

                    • Коли ми уявляємо стілець, то не уявляємо ознаки конкретного предмета, а скоріше його «стільцевість». Можна уявляти і представників професій, без конкретики.

                      Comment by maksymus — April 4, 2013 @ 19:24

                    • Залежить від ситуації. Інколи візуально уявляється ситуація (при читанні книги, коли розповідають анекдот) — тоді доводиться уявити в тому числі дефолтний на вигляд стілець.

                      Comment by drundia — April 4, 2013 @ 19:44

            • Жінки переважно скаржаться на лінивий кишківник :-)

              Comment by tin_tina — March 29, 2013 @ 12:16

            • Справа в тому, що я вже цей анекдот чула. Він починався так:
              Приходить пацієнт до лікаря…

              Comment by tin_tina — March 29, 2013 @ 12:18

              • А я подумала, що це західноукраїнська особливість – здається, там довше затрималось вживання чоловік в значенні “людина”.

                Comment by irengloria — March 29, 2013 @ 12:31

                • О, в нас і “женщина” надовго затрималася :-)

                  Comment by tin_tina — March 29, 2013 @ 12:32

            • Цікаво, чи це універсальне прочитання, чи воно залежить від статі читача.

              Comment by drundia — March 31, 2013 @ 10:05

              • Не знаю. Я не прочитав там чоловіка, тому і перепитав про причину.

                Comment by maksymus — March 31, 2013 @ 17:28

      • Колись шукав дослідження, які б стосувалися впливу переходу на організм. Але більшість популярних видань, особливо після російської кампанії по виводу країни з європейської системи, оперують дуже суб’єктивними числами. Достовірним є те, що короткочасні незручності відчувають 20-30% людей, що потім компенсується світловим днем, а значить, зниженням числа депресій, активністю на свіжому повітрі, виробленням вітаміну D у дітей і всім супровідним.

        Comment by maksymus — March 29, 2013 @ 11:25

    • Так-так! А я чомусь думав, що переходити вже не будемо.
      Взагалі, ніби ж саме зимовий час вважається тру і рутз.

      Comment by vladmradio — March 29, 2013 @ 10:49

      • Погралися перед виборами та забули. Добре, що Україна хоч на літній час продовжує переходити з усіма нормальними країнами.

        Comment by maksymus — March 29, 2013 @ 11:14

    • Я теж. Як назло, на квітень перенесли пари, які б мали бути на початку травня, а в цьому семестрі всі пари на першій зміні. Наступного тижня майже щодня доведеться рано прокидатись.

      Зате студенти користають з моєї совиної натури по повній – я з розумінням ставлюсь до запізнень, і не ображаюсь, коли на лекцію на 8.30 приходить менше половини потоку.

      Comment by irengloria — March 29, 2013 @ 11:54

      • Правильно, навіщо ображатися, якщо можна пригадати на іспитах. :-)

        Comment by maksymus — March 29, 2013 @ 11:58

        • На іспитах “сови” вже й так достатньо покарані необхідністю писати роботу зрання, адже іспити переважно починаються о 8.30.

          Comment by irengloria — March 29, 2013 @ 12:20


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: