Діаріуш або тиск слова

October 1, 2020

Сутінки демократії та принада авторитаризму

Filed under: Лібералізм, Політологія — maksymus @ 16:18

 
Енн Епплбаум — добре відомий в Україні автор робіт з історії радянських злочинів. За книгу про ГУЛАГ (2004) вона одержала Пулітцерівську премію. Робота «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (2017) не тільки ще раз привернула світову увагу до української трагедії, а й, перекладена українською, сколихнула хвилю обговорення Голодомору у нас.
 

Anne Applebaum. Twilight of Democracy: The Seductive Lure of Authoritarianism. 2020

 
Нова книга Епплбаум не про радянську історію. І зовсім не є класично історичною. Це свого роду залучене спостереження автора за багаторічним світовим занепадом демократії, і за тим, як по-різному з цим дають раду ті представники добре відомого їй освіченого політичного і культурного прошарку, її оточення, хто ще якихось два десятиліття тому був непохитним демократом (націонал-демократом) у своїх центрально- та східноєвропейських країнах. На перший погляд книга може видатися непослідовною, багато відступів у сущі дрібниці внутрішньої політики малих країн, і зовсім мало теоретизувань чи узагальнень. Та це і не було метою. Це не книга-теорія, не книга-попередження, це те, що відбувається вже. Дивіться! Якщо я правильно вгадую композиційну ідею, тут Епплбаум виступає скоріше як журналіст, виконуючи роботу не історика, а наче літописця сучасних подій, що ще не завершилися. І з опису вона вибудовує зовсім не чергову теорію, але якусь клінічну картину перебігу поточної хвороби. Більше того, читачам водночас пропонується її самоусвідомлюваний власний досвід зміни чи корекції політичних поглядів, що він роз’єднав її з колишніми друзями й однодумцями, а це завжди цікаво, навіть якщо ця зміна протилежна читацькій.

У центрі уваги винесена в назву принада авторитаризму й популізму. Книга про те, як узагалі стає можливим, що владу нині здобувають неліберальні політики. Як вони використовують теорії змови, соціальні мережі, політичну поляризацію, ностальґію. Маючи досвід дослідження подій першої половини XX ст., автор добре озброєна надзвичайно потрібною тут оптикою, спрямованою саме туди, куди треба, на другий план політичної картини. Адже за політиками-популістами у світлі софітів неодмінно стоять бойовими рядами непомітні спершу в тіні союзники тиранії, чиновники, мас-медіа, інтелектуали, без залучення котрих неліберальний відкат був би неможливий. Те, яким чином і завдяки чому відбувається рекрутування в їхні лави, є мабуть, найцікавішою частиною книги.
 

Powered by WordPress.com.