Діаріуш або тиск слова

March 3, 2021

І знову пробують зупинити час

Filed under: Інформація, Політологія — maksymus @ 16:33

 
Останнє десятиліття допитливі історики території, на якій колись була Україна, напевно, називатимуть дивною божевільною добою з її перманентно безумною владою, невіглаським електоратом, випадковими непродуманими рішеннями заради рішень, що тільки створюють проблеми замість їх розв’язувати.

От і чергова спроба змавпувати росіян у їхньому переході на режим єдиного цілорічного часу, що віддаляє Україну від західних сусідів та всього розвинутого світу. Минулого разу уряд Азарова впроваджував повтор як одверте наслідування під приводом наближення до Москви, теперішня ж влада намагається лукаво впроваджувати на запереченні, вже як «Геть од Москви!», заспокоюючи можливе невдоволення через побутові незручності. Читати викочені публіці обґрунтування постанови від «слуг» можна тільки неабияк дивуючись з того, наскільки можновладці будь-якого партійного кольору зневажають місцеве населення: «забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України», «зміни біологічних ритмів людини», «доведено, що переведення годинника не допомагає енергозбереженню», «близько 140 країн або ніколи не користувалися сезонним часом, або відмовилися від такої практики», «сприятиме євроінтеграційним прагненням України». Усе перераховане або маячня (як порівняння зі 140-ка країнами), або брехня (про відсутність енергозбереження), або недосліджені припущення на основі унікального досвіду інших країн, що не переноситься автоматично на український ґрунт.

Власне, поточна зелена влада ніколи не демонструвала адекватність, хіба що відтоптуючись на кожній проблемі. Маленьке питання в тому, на котрому годиннику зупиняться, на «зимовому» чи на «літньому». Тільки від цього залежить, жителі якої сторони широченної України першими завиють з туги за нормальним світловим часом, проклинаючи Київ зранку та ввечері. Підозрюю, що планують зрештою розв’язати проблему розтягнутої по широті країни за рахунок західної частини; облудні псевдопатріотичні гасла, що мають згодувати опонентам, чомусь наводять саме на таку думку.
 
Див. попередній запис про цей проект Стефанчука.
 

32 Comments »

  1. Справжню відповідь могло б дати опитування. Європейці, наприклад, масово підтримують відмову від переведення: https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/08/31/7086289/
    Тож, якщо справді більше не доведеться переводити годинник, моє щастя доповнюватиметься ще й задоволенням від близькості моїх вподобань до смаків більшості європейців.

    Comment by criticalthinkerua — March 4, 2021 @ 04:14

    • Це опитування було розкритиковане як таке, в якому брали участь переважно німці (дві третини учасників, що вони живуть у самісінькому центрі свого часового поясу, де між крайніми великими містами різниця менше півгодини) при байдужості чи необізнаності інших. Також окремі країни проводили власні опитування, і в одних жителі відповідали про те, що хотіли б «зимовий», а в інших «літній» час. (Бо різні країни лежать у різних смугах свого поясу, що зрозуміло впливає на вибір, якщо бажають зупиняти. Уряди Словенії хочуть «зимовий», а Хорватії «літній» час. У Бельґії, наприклад, при масовій підтримці зупинення переведення, половина за «зимове», половина за «літне»; тобто при будь-якому рішенні майже половина не буде задоволена!) Коли в Брюсселі ухвалили скасувати обов’язковість переведення (не переведення скасувати, а віддати рішення про час кожній країні на свій розсуд), Італія подала доповідну записку про хибність такого рішення, що має непевні обґрунтування й призведе до різнобою з часом у межах ЄС. До того ж, вони пред’явили розрахунки своєї найбільшої енергетичної компанії, що економія за рік складає близько 100 млн. євро. Нині процедура переходу до індивідуального часу для кожної країни (хто хоче переводить, хто хоче — ні) призупинена, узгодження не проводяться через неактуальність питання, і невідомо, коли повернуться до нього.

      У нас заможна країна зі щедрим керівництвом, де звично рубають пальці, коли в столицях стрижуть нігті. Не рахують нічого, нічого не знають про європейські рішення, зате пишуть в проекті повні дурниці про 140 країн (більшість з котрих не потребують «літнього часу», адже лежать в інших широтах, де немає цієї проблеми світлового дня), про біологічні ритми, про «захист територіальної цілісності» та под. Щоб бути противником законопроекту достатньо прочитати це дике обґрунтування.

      Звісно, якби я мав акції енергетичних компаній, виробляв телевізійний контент для домосідів, котрі темними вечорами сидітимуть у приміщенні, чи володів компанією з виробництва антидепресантів, що стануть затребувані півроку, то був би задоволений тим, що українці втратять світловий день, причому половина країни втратять принаймні на півгодини більше. Але ж це задоволення було б дуже сумнівне.

      Comment by maksymus — March 4, 2021 @ 06:16

      • > До того ж, вони пред’явили розрахунки своєї найбільшої енергетичної компанії, що економія за рік складає близько 100 млн. євро.

        Якщо врахувати населення Італії, це менше двох євро на людину. Заради такої копійчаної економії збивати графік всьому суспільству – ось це справді дике обґрунтування.

        Comment by criticalthinkerua — March 4, 2021 @ 21:19

        • Переведення годинника і призначене для того, щоб не збивати графік! От я вже помітив, що прокидаюся все раніше і раніше. Щоб графік узагалі не збивався, переводити годинник було б доцільно разом з США, де це відбувається на пару тижнів раніше, ніж у нас.

          А сотня мільйонів євро на зайве освітлення це щедро. Я ж і кажу, що в нас дуже щедра країна, де такі речі взагалі нікого не хвилюють.

          Comment by maksymus — March 5, 2021 @ 05:18

          • У відповідь на ваше враження можна знайти враження інших, наприклад, ось: https://t.me/mouselab/2940
            тому справжню відповідь мало б дати репрезентативне опитування.

            Comment by criticalthinkerua — March 5, 2021 @ 07:11

            • Це ж не враження. Переведення годинників і призначене, в першу чергу, для узгодження відповідності графіків, людських умовностей в економіко-політичному об’єднанні, та об’єктивної зміни світлового дня.

              Про суб’єктивні «шваркання по голові» потрібні навіть не опитування, що зводяться до того, що люди, в залежності від своєкорисливого інтересу розділяються приблизно навпіл у бажанні залишити «зимовий» чи «літній» годинник, бо мають такий індивідуальний ритм життя, а увага до впливу зміни в комплексі, адже переведення годинника це не день і не тиждень, це всі півроку! Мають значення непомітні для людини обставини здоров’я, безпеки, продуктивності тощо, віддалені від моменту переведення, котрі обивателями не сприймаються зв’язаними з самим переведенням.

              Comment by maksymus — March 5, 2021 @ 07:54

            • А ще мене завжди дивує зверхня зневага до підрахунків. Навіть сто мільйонів це величезна сума. На сто мільйонів менше пенсійний фонд, на сто мільйонів менше постачання війська, на сто мільйонів менше виплат медикам тощо. Це не просто гроші, у великих числах це людські життя.

              Comment by maksymus — March 5, 2021 @ 08:10

              • Але в розрахунку на душу населення виходить в середньому менше, ніж 2 євро. Якщо люди готові заплатити таку суму, щоб позбутися клопоту з переведенням годинника, то це краще, ніж змушувати їх економити енергію всупереч їхній волі, навіть якщо вони ладні платити більше, щоб не економити.

                Comment by criticalthinkerua — March 5, 2021 @ 08:31

                • Так розрахунок не працює. Ні у випадку державних боргів, що в перерахунку на одну особу не вражають, ні у випадку втрат. Скажімо, невідремонтовані дороги, якщо взяти загальну суму незалатаних вибоїн, на одну людину представлятимуть собою якусь невеличку дірочку, але в потрібному місці це виливатеметься у величезну аварію. Зрештою, втрати бюджету це великі числа нестачі там, де брак коштів призводить до найгіршого. Незакуплена вакцина, наприклад, чи невипущений снаряд. Це можна приблизно оцінити, коли оцих нещасних двох євро вам бракуватиме саме в той критичний момент необхідності, коли через їх нестачу втрачатимуться тисячі.

                  Також тут знову проявляється накладання некомпетентним електоратом (відповідно, і некомпетентними представниками) витрат на всіх. Заміть ретельних розрахунків вигод та витрат публіці знову викочено псевдопатріотичну маячню про захист територіальної цілісності (і це переходом на російську практику!).

                  Comment by maksymus — March 5, 2021 @ 09:07

                  • Потрібно враховувати і втрати від збою в усталеному ритмі – наприклад, більшу ймовірність нещасних випадків.

                    Плата за відмову від переведення годинника значною мірою буде фінансуватися з кишень споживачів як приватних користувачів, а вакцини чи снаряди закуповуються з бюджету, тобто, це інша стаття.

                    І зрештою, відчуття комфорту теж має свою цінність. Може, вона не така очевидна, як економія електроенергії, але якщо провести опитування, скільки люди ладні заплатити, щоб не переводити годинник, тоді в аналіз витрат і вигод слід включати і цю суму.

                    Comment by criticalthinkerua — March 5, 2021 @ 10:05

                    • Так, врахувати втрати не тільки за один день-тиждень переходу, а за весь період його дії. Включно з покращеними умовами для пограбувань тих, хто повертається додому в сутінках. Включно з жертвами через дорожні пригоди і т. д.

                      Оцінити втрати допоможе порівняння. Фактично, за обсягом ці сто мільйонів це весь книжковий ринок України, витрачений на електроенергію. І це не тільки приватні втрати, це перекладання податками та субсидіями витрат на все суспільство. Державні установи, з вишами включно, так само спалюватимуть намарно зайві кошти, як і приватні.

                      І відчуття комфорту також має бути належно оцінене. Комфорту не тільки в момент переходу, а й від насолоди світловим днем тоді, коли це матиме значення.

                      Comment by maksymus — March 5, 2021 @ 10:47

                    • > сто мільйонів це весь книжковий ринок України, витрачений на електроенергію.

                      Або ж частка алкогольного ринку, на якому споживачі куплять менше спиртного, бо зайві гроші підуть на оплату електрики :) Як бачите, вашу аналогію можна розвинути і в інший бік. А якщо серйозно, то економія, скоріш за все, відбуватиметься на всьому потроху, і ні книжковий, ні алкогольний ринок серйозно не постраждають.

                      Державні ж установи спалюватимуть кошти не намарно, а заради комфорту споживачів. І це важливо враховувати; для мене це стало очевидним кілька років тому, коли під час газового протистояння з Росією в декотрих вишах ущільнили навчальний графік. В розрахунку на одного студента сумарна річна економія на опаленні складала кілька десятків гривень, і контрактники проклинали таку дурнувату політику – вони були б не проти доплачувати 10-20 гривень на місяць, щоб вчитися в нормальному режимі. У нас тоді навчальний процес серойзно не постраждав (економічний виш, все ж таки), але колеги з інших вишів плювалися від такої економії.

                      > І відчуття комфорту також має бути належно оцінене.

                      От хай споживачі його й оцінюють. Німці вже оцінили.

                      Comment by criticalthinkerua — March 5, 2021 @ 15:11

                    • Наче анекдот не чули про алкоголь і те, що «будеш менше їсти». Коли у пересічної людини виймають два євро, вона легко відмовиться від книги, але не від алкоголю. От що в кризах не постраждає точно, так це продаж ліків, алкоголю, лотереї та надання послуг швидких позик та ломбардів.

                      Німці ще не оцінили, бо користуються комфортом, що його надає переведення часу. Оцінять тоді, коли страждатимуть. До обивателів інакше, ніж через болючий досвід, не доходить. Насправді цей досвід оцінили японці, котрі за ідеологічне скасування накинутого американцями переведення часу щорічно переплачують приблизно 15 млрд. дол., відсутність переведення коштує їхній економіці 100 тис. робочих місць, і хоча ще десять років тому більшість населення вже схилялася до переведення годинників, а особливо дискусії розгорнулися перед Олімпійськими іграми, для яких переведення за припущеннями могло б покращити привабливість країни, бюрократичні процедури й інерція розвинутої інфраструктури на заваді. Зламати те, що працює, легко, виправити значно важче.

                      Comment by maksymus — March 5, 2021 @ 15:57

          • Найдоцільніше було б двічі на рік (у дні сонцестояння) змінювати тривалість доби. Але замість цього двічі на рік відбувається шокова терапія.

            Comment by drewndia — March 5, 2021 @ 12:00

      • Нема ніякої проблеми, щоб, наприклад у Луганську починати типоий робочий день о 8-ій, а в Ужгороді о 9-ій, бо в Ужгороді сонце сходить на годину пізніше.

        Нема принципової проблеми в тому, за яким часом жити: за зимовим чи літнім. Просто встановлюйте собі такий розклад, який вам подобається. Навіщо когось змушувати?

        Comment by drewndia — March 5, 2021 @ 01:17

        • Для того, щоб у всій країні робочий час міг починатися однаково, і переводять годинник. Це ж просто економічна доцільність. Дуже неприємно, коли у тебе потрібний банківський працівник чи постачальник уже пішов додому, або коли твій клієнт уже прокинувся, а в тебе ще гріється чайник.

          Змушують обставини єдиного економічного комплексу, зв’язаного транспортом, грошима, сервісом, освітою, інформацією. Це видається дрібницею, але година в сучасному світі значить дуже багато.

          Comment by maksymus — March 5, 2021 @ 05:15

          • Вітаю в XXI столітті! Усі підприємства вже давно працюють за своїм власним графіком. Переведення часу — це державний патерналізм, який трохи поліпшує умови для тих, хто не може самостійно узгодити розклад із сонцем, але погіршує для всіх, хто може.

            Comment by drewndia — March 5, 2021 @ 11:57

            • Власний графік не скасовує того, що банки, дитсадки, урядові служби, відповідно, всі служби побуту, обслуговування, транспорту тощо працюють приблизно в одні й ті ж денні години. Більше того, існують і цілком законодавчі обмеження за часом, як-от продаж алкоголю. Все, що виходить за ці денні години, оплачується за більшим тарифом, за особливими ставками, бо відриває людей од їхніх родин, змушує ризикувати більше, як водіїв, та под. радощі роботи та служби поза встановленими годинами.

              Comment by maksymus — March 5, 2021 @ 15:40

              • Банки дійсно працюють дуже дивно: починають пізно, закінчують рано. Урядові служби дуже полюбляють або працювати дуже рано (8—12), або десь так в обід. Уся комерційна сфера обслуговування розтягує час роботи по максимуму. Деякі служби з об’єктивних причин працюють цілодобово. Незалежно від переведення годинників водії ранкових рейсів громадського транспорту прокидаються затемна, а водії вечірніх закінчують затемна.

                Тож, по суті: хто саме працює в одні й ті ж денні години?

                Comment by drewndia — March 5, 2021 @ 19:34

                • Оце «по максимуму» і визначає межі, коли всі працюють. Візьміть велике підприємство чи виш, де працюють чи навчаються, організовують робітничий чи навчальний процес, прибирають тощо. Людей треба доставити до цього підприємства, нагодувати в обід, розрахувати. Якщо ви відкриєте поруч з цим підприємством точку продажу кави чи їдальню, то негайно зрозумієте, в які години вам краще працювати, а коли відпускати своїх працівників додому. А ці працівники також повинні мати можливість дістатися до робочого місця, відпочити та под. радощі. Тобто одразу підтягується під час зайнятості і транспорт, і індустрія відпочинку… Оця суспільна кооперація робить кожну людину залежною від інших, вона і визначає необхідні «мінімуми» та «максимуми». І така кооперація, зв’язки, відповідні режими складаються десятиліттями.

                  Comment by maksymus — March 6, 2021 @ 06:32

                  • Приватний бізнес на вільному ринку реаґує дуже швидко. Уся сфера обслуговування має заохочення у вигляді відсотків від чеків. Усі мають змогу піти на іншу роботу, щоб синхронізувати розклади в сім’ї, якщо є потреба. Ні «до останнього клієнта», ні з прив’язкою до поїздів комунальний електротранспорт у Дніпрі не працює, а приватні маршрутки — працюють.

                    Ви вище писали про Японію, але в Японії за документами працюють 8 годин, а фактично всі 12. Це досить специфічні обставини, але все одно лишається питання: що заважає компаніям змінювати розклад двічі на рік? Усі будуть задоволені і не таким забитим транспортом/дорогами в трохи незвичний час і не такими переповненими їдальнями, кав’ярнями тощо.

                    Це навіть про те, про що колись розповідала criticalthinkerua, що студенти вибороли собі пізні пари. Пікові графіки громадського транспорту тривають кілька годин, що заважає людям розв’язувати питання розкладу в індивідуальному порядку? Кілька годин простору є. А до того ж розвантаження пікових давок, заторів, черг.

                    Comment by drewndia — March 6, 2021 @ 23:36

                    • І на іншу роботу теж треба діставатися в певний час, а в час, що залишається після роботи, водити дітей в дитсадки (теж на певний час, або за окрему плату), лікуватися, ходити на ринки, розважатися тощо. Щоб розв’язати весь ланцюжок проблем незбігу індивідуального графіка в індивідуальному порядку, потрібно більше, ніж індивідуальне бажання.

                      Диктат усталеного графіка я зміг належно оцінити під час перебування у Львові, коли я мав вільний час або до служби, або після, при цьому для мене були недоступні книгарні, зранку у вихідні (відносно зранку, аж до 10-11 дня) в місті не міг знайти, де поснідати і т. д. Всього якихось півгодини різниці з Києвом, всього на півгодини світлового дня більше ввечері й менше зранку, але режим життя вже будується по-іншому.

                      Comment by maksymus — March 7, 2021 @ 05:09

                  • От і я частково про те. З одної сторони різниця між груднем і червнем насправді набагато більша ніж одна година. А з другої: то півгодини різниці чи режим життя будується по-іншому? Наскільки по-іншому?

                    Comment by drewndia — March 8, 2021 @ 23:34

                  • Я, власне, питав про те, яке відчуття у цій відмінності графіків. У Дніпрі комерція типово працює з 10. Але є й ранні снідальні.

                    Comment by drewndia — March 13, 2021 @ 06:58

                    • Відчуття неприємної незручності від неочікувано непрацюючих закладів у ті часи, коли мав можливість туди дістатися. Причому тоді, коли в Києві все вже працювало. Якісь півгодини, але ні в заклади харчування, ні в заклади культури зранку не було можливості дістатися чи дістати там належне обслуговування. І ці графіки складаються роками, завдячуючи необхідності приблизно одного режиму роботи всіх, хто проживає на певній території.

                      Comment by maksymus — March 13, 2021 @ 10:35

                  • Так а чого ви хотіли? Щоб Львів жив за київським сонцем чи як? Ви кажете, що щодня прокидаєтесь раніше. То що, не стали прокидатись пізніше у Львові? Чи може різниця між Львівськими та Київськими розкладами перевищує півгодини, які зумовлює сонце? Але тоді ми знов прийшли до того, що розклади не прив’язані безпосередньо до сонця, а отже й потреба переводити час досить сумнівна.

                    Comment by drewndia — March 13, 2021 @ 15:55

                    • Такі розклади створювалися десятиліттями, підлагоджуючи під різницю місцеві особливості. Немає сумніву, що люди пристосуються, витративши на підтягування режиму непідраховувану кількість грошей та ще бліьш непідраховувану втрату комфортності життя, але навіщо? Якщо за аналізом витрат і вигод переведення переважає.

                      Comment by maksymus — March 13, 2021 @ 16:33

                  • Я виходжу насамперед з того, що усунення державного реґулювання дозволить приватному сектору шукати інших ефективніших рішень, хоч у сучасному світі існує велике прагнення до патерналізму.

                    І тому також я дуже погано розумію, чому в цьому конкретному випадку ви так обстоюєте державне втручання замість ефективних вільних ринків.

                    Comment by drewndia — March 19, 2021 @ 15:41

                    • Тут той випадок, коли ринок абсолютно залежить од рішень, ухвалених урядуваннями. І для окремих дієвих осіб на цьому ринку краще, щоб рішення відповідало їхнім інтересам.

                      Comment by maksymus — March 19, 2021 @ 15:58

                  • Ринок завжди залежить від урядових рішень. І тут конкретно рішення про централізоване переведення годинників заважає пошуку альтернативи, бо в цю альтернативу доведеться закласти зворотну компенсацію переведення. Які й без того є головним болем будь-якого програміста.

                    Comment by drewndia — March 23, 2021 @ 23:47

  2. Враховуючи, що крайні точки України знаходяться в інших поясах, скасування недоречне.

    Comment by TheDarkMax2 — March 11, 2021 @ 15:02

  3. 16 березня 2021 року. Законопроект про зупинку часу збираються розглядати на цьому тижні. Цікаво, що в ранкових інформаційних ефірах уперше почали говорити про те, що цілорічний «зимовий час», що з’їдає години вечірнього світла, вигідний бізнесу з електропостачання Ахметова. Уперше за весь час інформаційного шуму навколо почали думати про конфлікт інтересів лобістів. Може, нарешті, порахують і те, скільки насправді коштуватимуть економічні втрати всім нам.

    Comment by maksymus — March 16, 2021 @ 11:51


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Website Powered by WordPress.com.

<span>%d</span> bloggers like this: