Теперішня українська влада не оминає нагоди продемонструвати некомпетентність у кожній своїй дії. За останні роки важко пригадати, коли урядовці просто виконували б свої нудні буденні обов’язки, для виконання котрих їх, власне, обирали чи призначали. Великі кричущі випадки обговорюються чи не щодня. Провали у великих справах, але не менш соромно зацікавленій публіці цим незручним «іспанським» соромом за безліч їхніх дрібних некомпетентних дій.
Учора міністр юстиції розповів журналістам, що урядовці подали апеляцію на довгоочікуване рішення суду про скасування катастрофічного правопису 2019-го року. При цьому Д. Малюська досить одверто заявив, що оцінює імовірність програшу в 70% проти 30%. (Звісно, важко вигравати, коли про незаконність зауважило саме міністерство. Цифра також не випадкова, дві третини мовців не сприймають реформу.) Але для урядовця така оцінка неправомочності уряду не перепона, і він негайно поділився планами перезатвердити в разі програшу текст катастрофічного правопису через новостворену Нацкомісію, а всі процедури нехай ідуть собі в сторону.
Справді, Національна комісія зі стандартів державної мови, новітній орган державної влади зі спеціальним статусом, нині має повноваження затверджувати норми і правопис. Таких величезних повноважень у сфері мови ніколи ще не мала жодна урядова комісія в Україні. Спаде на ум чиновникам од мови затвердити латинку чи ярижку, то мають навіть такі повноваження. І призначені на надвідповідальну справу мови особи мали б самі публічно демонструвати бездоганний рівень володіння українською, додержуючись найменших стандартів, бо вони нині виступають стандартом для мови української влади.
Однак некомпетентність урядування проявляється і тут повною мірою. З публічних текстів цієї Нацкомісії стає помітно, що для її членів стандартна українська мова нудна, прісна. Про численні відхилення, стилістичні й граматичні помилки читачі їхньої сторінки у Фейсбуку давно зауважували зі здивуванням (*). Ці відхилення перенесено і на нову офіційну сторінку органу влади, де вже розміщено кілька повідомлень. Скажімо, чиновникам зі стандартизації мови нудним видається навіть стандартне слово стандартизація, вони раз у раз пишуть кумедне «стандартування». Іспити з мови також серед основних задач цієї Нацкомісії, але розібратися зі стандартною назвою процесу, на котрий призначали, їм нудно, тому в повідомленнях виникають малопоширені, розмовні, стилістично неприйнятні «іспитова робота», «іспитування» (замість стандартних екзаменаційна робота, екзаменування), дивацьке «покликання» (в стандартній українській покликання це «внутрішній потяг, призначення», тут же цим нудьгуючим мовним чиновникам за контекстом стандартне слово на позначення посилання в мережі, схоже, видається надто звичайним) та под.
Дивний час, коли влада цілковито відображає некомпетентність своїх виборців. І виборці ще хильнуть наслідків по повній програмі. Не тільки в зруйнованій стандартній мові.
Діаріуш або тиск слова 