Діаріуш або тиск слова

July 4, 2019

Мін’юст визнав новий правопис незаконним

 
Під такими, або приблизно такими, «жовтими» заголовками ще з травня мали виходити журналістські тексти про мовну реформу в нашій пресі, якби в Україні існували незалежні мас-медіа. Проте досі українські журналісти не виконують свої функції об’єктивного висвітлення, повторюючи один за одним набридлу дезінформацію окремих кон’юнктурників чи конформістів од філології.

Коли в суспільстві щось не спрацьовує, з необхідністю виниклі лакуни доводиться закривати іншим прошаркам населення. Не спрацьовує військо, знаходяться добровольці та волонтери, не спрацьовує правоохоронна система, знаходяться віджиланти, не спрацьовує урядування, починаються майдани. Коли не працює журналістика, її роль так само змушені виконувати інші; добре, що соцмережі вже дозволяють це робити.

Юрист Ростислав Кравець, адвокат, віце-президент Світового конґресу українських юристів, одержав відповідь з Секретаріату Кабміну про обставини ухвалення сумнозвісної постанови № 437 від 22 травня 2019 року «Про питання українського правопису». Копію експертного висновку він опублікував у своєму фейсбуці. І от виявляється, що вже під час підготовки постанови були висловлені застереження про законність постанови з боку Мін’юсту, підтримані юридичним департаментом Кабміну:
 

«Водночас Мін’юстом висловлено застереження стосовно пункту 1 проекту акта, яким пропонується погодитися з пропозицією МОН та Національної академії наук щодо схвалення Правопису. Мін’юст зазначає, що Законами України відповідних повноважень Уряду не передбачено. (…) Юридичний департамент підтримує застереження Мін’юсту.»

 
Отже, Міністерство юстиції України з підтримкою юридичного департаменту Кабінету міністрів України зауважило, що уряд не мав повноважень затверджувати постанову про схвалення правопису. Далі стає зрозуміло, що фінансовий відділ (за ним Мінфін і Мінекономіки) поклався на запевнення розробників проекту постанови, і повторив: «За інформацією головного розробника, реалізація акта не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету». Проте вже зараз по всій Україні при адміністраціях бюджетники навчають бюджетників новому правопису за бюджетні кошти, ця оцінка виявилася передчасною.

«Проект акта не має регуляторного характеру». Ця оцінка документа мала б остудити тих, хто відчуває якісь зобов’язання змінювати мовні звички.

З відповіді на запит юриста ми також дізнаємося, що на засіданні урядового комітету 2 квітня 2019 року рішення не підтримав міністр соціальної політики Рева А. О., а також заступник міністра юстиції з питань європейської інтеґрації Петухов С. І. Неназвані в документі застереження висловив також представник Президента (Порошенка).

Це та інформація, що повинна була бути оприлюднена значно раніше. Можливо, вона вплинула б на вибори, можливо, на той орфографічний хаос, що вже помітно розпочався, знищуючи офіційно-ділові та наукові перспективи української мови.
 
 
Додаток 9 липня: Висновок Міністерства юстиції за результатами правової експертизи… 22 лютого 2019 року: «До проекту постанови висловлюємо таке застереження:…законами України відповідних повноважень Уряду не передбачено».
 

Advertisements

3 Comments »

  1. maksymus July 3 at 9:00 AM •
    Підтягуються юристи з критикою прескриптивістських змін.
    (Забавно, що народне «будь ласка» через дефіс — як у тій мережі «Білла» на табличках біля каси — часто пояснюють через якісь змінені норми.)
    Анатолій Мірошниченко. «Мовна норма» з точки зору права

    Maksym Bezruk Те, що відхилення подають як колишню норму, вже звичне.

    Bohdan Stasiuk У статті жодного слова про закон про мову, де йдеться про Правопис зокрема. Тому “в молоко”.

    maksymus Це для нас з вам закон ухвалили — все. А для юриста закон вступає в силу тільки через тиждень, тому досі нечинний. До речі, на цьому проміжку (між уже скасованими повноваженнями Кабміну у законі К.-К. і ще нечинним законом «Про мову») і побудований позов Ільченка.

    Bohdan Stasiuk Поки йтиме тяганина, закон набере силу.

    maksymus Набере, але вже проштампували кабмінівську постанову, не маючи на те повноважень. Закон не може мати зворотної дії.

    Bohdan Stasiuk Ок. А на якій підставі КМУ вводив у юридичний обіг 3-ю редакцію? Тоді закону КК не існувало.

    Maksym Bezruk Тоді й конституція інша була.

    maksymus Тоді багато чого було іншого. Була ще Констутуція УРСР, інші норми, інші суди навіть. Та й згадайте, що ввели одну редакцію, а на практиці весь час приймали за норму неухвалену 94-го року, видавану «Науковою думкою».

    maksymus І на додачу: Новини – Печерська районна в місті Києві державна адміністрація

    Bohdan Stasiuk Цікаво, так 3 чи 5 років?

    maksymus Бюджетники навчають бюджетників за бюджетні кошти. Там ще неточність: не введено з 3-го, а перехідний період визначать тільки восени. Хоча цікаво, що лекцію, судячи зі pdf-слайдів, розпочали з німецького невдалого прикладу.

    Bohdan Stasiuk Бо 3 числа його ввела хіба що фантазія СММ-щиків МОНу. Немає ж ні одного акта про дату впровадження.

    Yevhen Redko Ота фраза про “будь-ласка” свідчить, що пан правник не розуміє, про що пише (я про норму, мовне планування тощо).

    maksymus Це не провина дописувача, що він повторює надто вже поширене переконання. Навпаки, це ще одне характерне свідчення, куди потрапляє реформа! Вона ж потрапляє не в пустелю, а в отакий мовний простір, який він є. Коли починаю розбиратися, звідки вони взяли, всі посилаються на вчителя, старі норми тощо. Пояснюю, що останній раз дефіс був хіба що у словнику Желехівського, і то як помилка набору, не вірять. Власне, саме так і живуть мовні штампи. Недочитають щось у порадниках, і пішли тиражувати помилки. Деякі з них набувають неабиякого поширення, що їх ставлять і в порадники з культури мови.
    З цим дефісом я мав багато непорозумінь. Помилка дуже, дуже поширена. І це не просто моє уявлення про поширення. Якщо реформатори хоч десь посилалися б на практику, то помилка з дефісом об’єктивно трапляється всього в чотири рази менше, ніж норма без. (Для порівняння, скажімо, проект переважає впроваджене в кодекс відхилення в сотні разів! Хабара переважає впроваджене відхилення в три-п’ять разів. А згадайте, що ви спокійно сприймаєте унормування помилки, що трапляється в десять-дванадцять разів менше.)

    Maksym Bezruk Якби норма була “висхідна”, то той дефіс би давно унормували.

    maksymus Якби справді підходили до правопису так, як пояснюють публіці. Ба навіть більше, якби захотіли, могли б навіть виправдати тієїю ж ідеологічною емоцією якою замінюють фаховий підхід: Ґвалт! За радянських часів дефіс репресували!

    Yevhen Redko Ми не маємо орієнтуватися на носіїв мовних штампів (бо це те саме “спростачення”, проти якого ви).
    В ідеалі ми маємо орієнтуватися на критерій, що органічно поєднує мовленнєву практику, системні параметри та історичний розвиток мови. Це складно й не завжди можливо, але цього варто прагнути.

    maksymus Ми не маємо орієнтуватися, але маємо брати до уваги практику системно. Я вже наводив свій улюблений приклад, коли норма не працює так, як задумували розробники (хінді). От уже видно на прикладі «тотоапарата», що потенційна, цілком передбачувана проблема виникає і тут. Не можна одного разу втручатися в мовну норму, виправдовуючи практикою (як виявляється потім, помилково, бо ніхто не проводив ніяких досліджень), а другого разу, відкидаючи практику, впроваджуючи ідеологію, втручатися з мотивів своєрідно зрозумілого історичного розвитку (адже основна точка розходження саме тут, в інтерпретації розвитку). Потім результат різноспрямованого втручання потрапляє до умовного юриста, і той у шоці, бо ядерний реактор побудували біля його будинку.

    * * *

    Yevhen Redko (…) А якщо серйозно, то бідна 10 стаття Конституції, бо нею крутять, як циган сонцем. Російськомовні завжди про “вільний розвиток російської мови”, тепер аж доктор юридичних наук породив статтю. Автор пропагує дурні нісенітниці, аргументуючи їх такими самими нісенітницями.

    maksymus Ви чомусь постійно підходите до текстів тенденційно, не як мав би науковець. Скажімо, юрист стверджує, що веб-сайт вимовляється не так, як «вебсайт». І ви приєднуєтеся до зверхнього сміху, закриваючи собі можливість спостереження. Але ж це не що інше, як свідчення. Поставтеся відповідно. Орфографія це не про вимову, це наче всім має бути відомо, правда? Але вже зараз, посилаючись на правопис, деякі ЗМІ почали тужитися вимовляти інтервокальний у назві проект, де раніше не вимовляли. Ще смішно? А поставте експеримент, як насправді пересічні мовці читатимуть вебсайт і веб-сайт. Чи не зміниться наголос зі зникненням дефіса? Питання зовсім не просте. Член ради правосуддя має рацію, хоча і не може висловити її зрозумілою вам мовою.

    Yevhen Redko Чомусь до ваших текстів я не ставлюсь тенденційно. Може, проблема в аргументуванні.
    Щодо можливості спостереження у вимові: про те, що ми по-різному вимовляємо слова з дефісом і без, я знав ще бозна-скільки років тому, коли навчався в університеті. От тільки одна проблема є у членованості/нечленованості таких слів. Бо умовний експерт нечленований, а експрезидент членований. І якщо розуміти ту членованість, то написання вебсайт чи веб-сайт для вимови не надто важливе (або взагалі не важливе).
    І щодо сміху: пан юрист цілком серйозно говорить, що правопис не потрібен, бо є 10 стаття Конституції й “усебічний розвиток”. Тобто ви вже безліч разів розповідали про страшну загрозу проєктів і тотоапаратів, бо ж мовці можуть якось не так інтерпретувати правило, але коли людина фактично каже, що пишіть, як хочете, то ваше право, ви мені починаєте розповідати про тенденційність (і як це узгоджене з неспростаченням?).
    Чи не здається вам, що, намагаючись протистояти кільком дражливим правилам, ви зробите так, що знівелюєте все, бо “мета виправдовує засоби”.

    maksymus Звісно, ви знаєте різницю. А втім, приєднуєтеся до сміху невігласів саме над звичайним (і очікуваним!) наслідком того, що Правописна комісія превищила свої повноваження.
    Мабуть, без дефіса про членованість здогадуватимуться одиниці. І те, що люди помічають негаразди, треба брати до серйозної уваги, а не прискіпуватися до форми висловлювання про ці негаразди.
    Другий момент, перед яким ви теж чомусь зупиняєте думку, — ідея про непотрібність правопису. Це зовсім не проста думка, від неї не відмахнутися легко. Знову ж таки, ви за формою не бажаєте бачити суті проблеми, яку юрист висловлює так, як уміє. Хто має реформувати мову? Скажімо, чому це має робити Кабмін, або державні, бюджетні інститути?
    У мене в блозі були відповідні міркування Мирослава Поповича. Юрист здогадується, щось негаразд з втручанням у мовну норму (хоча він помилково вживає поняття «мовна норма»), але не знає, що можна зробити, щоб таке втручання було неможливе у майбутньому. От ви могли б сказати, що можна зробити, але обрали собі зручну позицію конформізму.
    На мою думку, ця непродумана, непідтримана громадськістю, затверджена непопулярною владою, що уходить, реформа мови засобами реформи орфографії має бути зупинена будь-якою ціною. Про те, яким має бути наступний правопис, як він має ухвалюватися, і чи має він бути взагалі, варто говорити потім, коли негайна небезпека орфографічного хаосу, що піднімається на наших очах, буде зупинена. Мета одна — можливість українській мові виконувати функції офіційно-ділової і наукової.

    Yevhen Redko Щодо членованості: більшість (може, навіть абсолютна) в експрезиденті побачить корінь “президент” (тут немає про що сперечатися). Тому із членованістю все нормально, точніше з її розумінням.
    І головне: хто вам сказав, що я покладаю якісь там обов’язки на Кабмін чи академічні інститути.
    Якщо чесно, я бачу більше логіки й ефективності в тому, щоб правопис реформували представники наукової спільноти та обізнані мовці (умовно Бистрицький, Стасюк, Безрук, але без Вакуленка).
    П.С. І все одно, зрештою, ви вийшли на “мета виправдовує засоби” й Карфаген мусить бути зруйнований”.

    maksymus Не побачить! Тут є про що сперечатися, але треба сперечатися з даними фокус-груп, мовних панелей, опитувань на руках, а не абстрактно. Головне, не можна скидати з рахунків мовну спільноту, для якої це все робиться і на яку накидається. Як скидають тепер. Оце намагання побудувати ядерний реактор біля чийогось будинку тільки тому, що краще знають, як будувати реактори, мене неймовірно вражає.

    Comment by Comments_From_Facebook — July 9, 2019 @ 08:24

  2. Якщо КМУ не має таких повноважень, отже, ніхто не має. Отже, повертаємося до правопису 1993, викидаємо ґ?

    Comment by andriizhuAndrii — July 10, 2019 @ 19:13

    • Це єдиний розумний варіант розвитку подій. Не можна ухвалювати мовну реформу незаконно.

      І ми не повертаємося, а продовжуємо ним користуватися при офіційно-діловій комунікації, бо впровадження, імплементація нової редакції в офіційно-ділову та освітню сферу ще навіть не розроблена, очікується у вересні (тобто вже, скоріше за все, при новому уряді).

      Comment by maksymus — July 10, 2019 @ 19:29


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: