Діаріуш або тиск слова

January 4, 2021

Локдауни не працюють

 
Американський інститут економічних досліджень (AIER, Ґрейт-Баррінґтон, Массачусетс; див. про Ґрейт-Баррінґтонську декларацію) зібрав список досліджень впливу локдауну на стримування коронавірусу. Висновки невтішні:
 

Застосування загальних локдаунів для випадку появи нового вірусного патогену не має прецедентів. Вони стали науковим експериментом у режимі реального часу, і більшість населення відіграють роль лабораторних щурів. Витрат безліч.
 
Треба задати питання, чи спрацювали локдауни для контролю над вірусом таким чином, щоб це можна було науково перевірити? На підставі наведених нижче досліджень, відповідь — «Ні!»; не спрацювали з різних причин: погані дані, відсутність кореляцій, відсутність причинно-наслідкових зв’язків, аномальні винятки тощо. Не існує взаємозв’язку між локдаунами (або тим, як їх іще можуть називати, щоб замаскувати справжню природу обмежень) та контролем над вірусом.
 
Можливо, це буде шокуючим відкриттям, враховуючи те, що загальний соціальний та економічний контроль стає загальноприйнятою новітньою політикою. У більш розумному світі тягар доведення насправді повині нести локдаунери, оскільки саме вони відкидають столітні спостереження в сфері охорони здоров’я та замінюють їх неперевіреним накладанням обмежень на свободи та права людини. Натомість вони ніколи не приймали цього тягаря, постулюючи без доказів, що вірус можна злякати та прогнати вірчими грамотами, указами, виступами та жандармами в масках.
 
Докази, що стосуються дієвості локдаунів, вражаюче слабкі й засновані, в основному, на порівнянні реальних результатів з жахливими комп’ютерними прогнозами, одержаними на основі емпірично неперевірених моделей, а також просто на постулюванні того, що суворість та „нефармацевтичні втручання“ пояснюють різницю між вигаданими та реальними результатами. З другого боку, дослідження, що заперечують дієвість локдаунів, ґрунтуються на фактичних даних, надійні та ретельні, оперують даними, що їх ми маємо (з усіма їх недоліками), і розглядають результати у світлі контролю над населенням.
 
(Редакційна стаття з добіркою досліджень: Локдауни не приводять до контролю над вірусом: Наявні свідчення // Американський інститут економічних досліджень. 19 грудня 2020 року.)

 

70 Comments »

  1. Що ж, дослідження виглядає досить іронічно на тлі американської статистики захворювань.

    Comment by criticalthinkerua — January 4, 2021 @ 17:45

    • Дослідження неефективності локдаунів показують, що статистика була б приблизно такою ж і без них. Інші фактори переважають. А скоро настане час досліджень того, як неґативно вплинув саме фактор локдаунів. Не тільки економічно з відповідними непрямими жертвами. Зокрема, вже бачив статтю, в якій відмічено збільшення смертності від опіоїдів серед молоді, що зв’язано саме з локдауном.

      Проте поки складно навіть ставити це питання в прекрасному новому світі, де права і свободи людини легко міняють на примарний захист. «Замість того, щоб розглядати пандемію внаслідок ковід як будь-яку іншу політичну проблему, таку як будівництво доріг, де компроміси та витрати тверезо зважуються, багато людей вирішили ставитися до неї як до релігії» (Ітан Янґ).

      Comment by maksymus — January 4, 2021 @ 19:03

      • Ну, молодь, що померла від опіоїдів – це невелика втрата. Від опіоїдів страждають недоумки, а от від ковіду може постраждати будь-хто.

        Відверто лібертаріанська спрямованість сайту, на який ви посилаєтесь, викликає підозру щодо об’єктивності. Якщо порівняти дані США і Канади, то більш ніж втричі нижчий рівень захворювання в Канаді навряд чи можна списати переважно на інші чинники. Та й у скандинавських країнах захворюваність найвищою виявилась у Швеції, де карантинні обмеження були найслабшими.

        Comment by criticalthinkerua — January 5, 2021 @ 22:35

        • У США різні штати провадили різну політику щодо локдауну. Єдине, чого досягли карантинами — обмежили економічну активність. На графіках Філа Маґнесса по зменшенню ділової активності у різних штатах і різних країнах це добре видно.

          Ідея, що якісь люди через свою дурість заслуговують на біди, такий собі випадок моралізму, легко переноситься і на загальну популяцію, ба й на випадок коронавірусу. Психологічно легше вважати, що заразилися не просто так, а через те, що не додержувалися карантинних рекомендацій, не були достатньо розумними, в особливо запущених випадках, що були покарані за свої гріхи богом.

          Навпаки, ідея національних локдаунів полягає в тому, що всі життя мають значення, навіть життя повних кретинів, що вживають різні речовини. І навіть життя тих кретинів, хто без примусу не подумає вдягнути маску. Проте урядові рішення, прийняті під тиском моменту, в принципі не здатні врахувати всі наслідки, що проявлятимуться внаслідок падіння економіки, втрати робочих місць (далеко не всі живуть на бюджеті, а ті, хто живе, неодмінно зазнають падіння і матимуть проблеми пізніше, разом з усіма бюджетниками), розриву звичних соціальних зв’язків тощо.

          Comment by maksymus — January 6, 2021 @ 06:51

          • Ну, якщо не бачите різниці між ризиком померти від опіоїдів і від зараження коронавірусом, ви, мабуть, живете в якійсь паралельній реальності. Якби коронавірусом заражалися лише ті, хто не дотримується карантинних рекомендацій, то проблемами ковідіотів справді можна було б не перейматись.

            Comment by criticalthinkerua — January 7, 2021 @ 01:03

            • Це теж людські життя. Карантинні обмеження, локдауни доведено впливають на почуття людей, збільшують депресії, погіршують матеріальний рівень, збільшують психологічні проблеми. Збільшення тих, хто починає вживати різні речовини, щоб подолати проблеми, викликані локдауном (не вірусом!), це тривожний сиґнал того, що щось іде не так. А у людей, котрі втрачають у матеріальному плані, також збільшуються шанси захворіти і на віруси через неналежне харчування, неможливість занять спортом, через ті ж психологічні зміни в оточенні.

              Якщо вам байдуже до життів і здоров’я людей, чому обирати тільки групу, що заражається однією з численних хвороб? Має бути байдуже і до них.

              Comment by maksymus — January 7, 2021 @ 06:51

  2. Американські реалії безмежно далекі від нас. Що думаєте про лох-дауни в наших умовах підносних масок і масових гулянь?
    А особливо про геніальні ідеї під час лохдаунів забороняти продавати в мегамаркетах не харч?

    Comment by TheDarkMax2 — January 5, 2021 @ 08:49

    • За посиланням дані з різних країн. Справді, культурні особливості і є тим основним фактором, що впливає на статистику. В одних країнах рекомендація триматися на відстані в півтора метра звучатиме як невиконувана, бо надто далеко для звичайного спілкування, а в інших як рекомендація бути ближчими, ніж завжди. Те ж носіння масок є перевіреним способом запобігання поширенню, але до кожної людини жандарма не поставити.

      Урядові спроби якось опанувати хвилі пандемії не дали позитивних наслідків ніде в світі. Ні в локдаунах, ні в інших обмеженнях прав і свобод з метою обмежити людські контакти, ні в підготовці вакцини (урядові обмеження затримали вакцинацію на рік з усіма сумними наслідками), навіть у спробі досягнення позірної справедливості повний провал (взяти нещодавній скандал, що вакцину не дозволяють випустити на ринок через те, що вона перевірена тільки на європейських етнічних групах, але не на латиноамериканцях, людях іспанського походження; таким чином урядова расова доктрина стає на перешкоді). Нещодавно в «Файненшнл Таймс» була стаття про те, що статистика захворювання не залежить навіть од політичного режиму, вільного чи авторитарного, економічно вільного чи більш соціалістичного.

      Локдаун в Україні це тільки імітація діяльності. Некомпетентна, без опертя на світові дані про ту ж передачу вірусів через поверхні, орієнтована на картинку в телевізорі. Щоб уряду було що відповісти, коли запитають, що вони робили, до яких заходів вдавалися. Нагадує колишню закупівлю вакцини проти грипу урядом Тимошенко, що їй тоді ставилося в провину як корупція. Та це відома біда демократичних режимів, коли треба щось робити негайно, неважливо, наскільки обґрунтовано; в старіших демократіях для цього ставлять запобіжники, щоб можна було поспішні рішення провести через різні гілки влади, але в нас і вони імітаційні.

      Comment by maksymus — January 5, 2021 @ 10:03

      • > урядові обмеження затримали вакцинацію на рік

        Цікаво було б тих, хто нарікає на урядові обмеження, змусити вакцинуватися неперевіреними вакцинами. А потім якомога ширше розпіарити результат, але включити туди не тільки тих щасливчиків, яким попалась якісна вакцина, а й всіх тих, кому дістались вакцини, котрі у процесі випробувань зійшли з дистанції (хоча на ранній стадії розробки вакцини виглядали обнадійливо).

        Comment by criticalthinkerua — January 5, 2021 @ 22:45

        • Ключове ваше слово — змусити! Дивно, що ви навіть не подумали про те, що вакцинування чим завгодно має бути справою добровільною. Людина повинна мати вибір, якою вакциною вакцинуватися, і чи вакцинуватися взагалі.

          З невипробуваними препаратами постає досить прозора етична проблема, яку уряди не здатні розв’язати інакше, ніж найгіршим способом заборон до останнього, щоб не брати відповідальність. Та от, є невипробовувана вакцина, є добровольці, що готові (за ідею чи за певну плату) ризикнути й одержати імунітет, маючи потім змогу вести звичний спосіб життя. І тут уряд каже, що забороняє це, прирікаючи десятки тисяч людей, що помруть без вакцини в наступний рік випробувань за процедурою. Адже за потенційні смерті від заборон діючої вакцини ніхто не нестиме відповідальності, а від дозволу можуть полетіти голови. Подібна проблема була під час спалаху лихоманки Еболи, коли препарати були вже готові, але не пройшли перевірку за повними процедурами. Проте на це могли не зважати, адже йшлося про негайний порятунок. А теперішні уряди ще можуть спокійно прирікати на смерть потенційних хворих, навіть маючи протестовані за всіма процедурами вакцини, як в ЄС з міркувань дурно зрозумілої справедливості розподілу.

          З цього приводу зверніть увагу на процитовану нижче репліку Скотта Самнера про те, що «в окопах не буває небайєсівців». Поки чиновнику кудись смажений півень не клюне, ефективності ждати годі.

          Comment by maksymus — January 6, 2021 @ 07:01

          • Звісно, змушувати не обов’язково, але варто неодмінно зафіксувати, який відсоток тих, хто нарікає на урядову заборону, справді не відмовиться вакцинуватись неперевіреними вакцинами.

            Comment by criticalthinkerua — January 7, 2021 @ 00:54

            • Навіщо фіксувати? Це справа самих людей, сфера особистого, куди уряду має бути зась. Хочуть гомеопатії чи чогось подібного — їхнє право. Натомість урядові рішення нав’язують вам, що вам особисто вживати, і в міркуванні про «змусити» ви вибухнули одразу цим побоюванням, що урядування може змусити вас до гомеопатії замість чогось дієвого. (Може. І про це ми вже говорили, коли обговорювали некомпетентність виборців, і відповідні некомпетентні рішення влади.) Та питання неперевіреної вакцини, що через рік тестів виявилася найефективнішою, в тому, що люди повинні мати вибір — уряд не повинен забороняти чи змушувати вживати те, що людина обирає для себе. Неважливо, перевірене воно чи ні.

              От пройшла інформація, що деякі депутати вже контрабандою одержали певну вакцину, переплатили, але дістали і вкололи собі те, чого немає на українському ринку, бо заборонено урядом. (Уряд по-соціалістичному бажає розподіляти і контролювати ринок вакцин, контролювати те, що люди вживають. Депутати з цим не погоджуються для себе і мають можливість не погоджуватися.) Замість того, щоб одразу мати світовий ринок вакцин з ціною, що встановлюється вільно, даючи прибуток і виробникам, і стимулюючи зворотним чином виробництво й транспортування (теж величезна логістична проблема, котру, як уже видно, уряди вирішують дуже погано), створено тіньовий ринок, в умовах котрого у виграші хіба що контрабандисти та дуже заможні представники еліти, здатні обійти жандармів за додаткову плату. Через урядову заборону в програші всі.

              Comment by maksymus — January 7, 2021 @ 07:00

  3. Репліка Скотта Самнера «В окопах не буває небайєсівців»: «Існує певний рівень небезпеки, котрий підштовхує навіть найупертіші урядові бюрократії починати діяти хоча б напівраціонально».

    Comment by maksymus — January 5, 2021 @ 20:39

  4. Доповідь ВООЗ 2006 року про неефективність локдаунів під час пандемії на основі столітніх спостережень:
    «Дані та досвід свідчать про те, що на стадії пандемії 6 (посилена та стійка передача інфекції серед загальної популяції) аґресивні втручання з метою ізоляції пацієнтів та постановкою на карантин контактів, навіть якщо вони є першими пацієнтами, виявленими в громаді, були б, мабуть, неефективними, непотрібною витратою ресурсів охорони здоров’я та соціально руйнівними. Під час стадії 6 хворим слід рекомендувати залишатися вдома, якщо це можливо, як тільки розвиваються симптоми (а тим, хто доглядає за ними, слід рекомендувати вживати відповідних запобіжних заходів), але для цього, ймовірно, потрібна буде фінансова та інша підтримка тих, хто стикається з хворобою. Заходи щодо збільшення соціальної дистанції слід розглядати в постраждалих громадах залежно від епідеміології передачі, тяжкості захворювання (коефіцієнт летальності та випадків смерті) та постраждалих груп ризику. Необов’язкові внутрішні поїздки до постраждалих районів слід відкласти, якщо великі території країни залишаються незачепленими, але застосування обмежень на внутрішні поїздки вважається недоцільним у більшості випадків».

    На стадії 6 (пандемія): «Ізоляція пацієнтів, відстеження та постановка на карантин контактів повинні бути припинені, оскільки такі заходи більше не будуть здійсненними та корисними».

    Comment by maksymus — January 7, 2021 @ 16:36

    • А як же тривалий феномен Китаю та, можливо, Південної Кореї. Хоча незалежно від жорсткості локдаунів у зиму всі ввійшли з черговою хвилею.

      Comment by drewndia — January 7, 2021 @ 18:33

      • Про Китай ми практично нічого не знаємо. Експертів не пускають, інформація викривлена цензурою. Самі припущення.

        Comment by maksymus — January 7, 2021 @ 20:34

    • «Заходи зі зниження захворюваності в боротьбі з пандемічним грипом» Томас В. Інґлесбі та ін. (2006):
      «Великомасштабні карантинні заходи

      Немає ніяких історичних спостережень або наукових досліджень, що підтримували б поміщення під карантин груп гіпотетично інфікованих людей на протязі тривалого часу, щоб сповільнити поширення грипу. Група авторів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вивчивши літературу і дослідивши сучасний міжнародний досвід, дійшла висновку, що «примусова ізоляція і карантин неефективні і недоцільні». Незважаючи на цю рекомендацію експертів, деякі урядування й державні посадові особи продовжують розглядати питання про обов’язковість великомасштабного карантину в якості одного з варіантів.

      Інтерес до карантину відбиває погляди й умови, що існували більше 50 років тому, коли набагато менше було відомо про епідеміологію інфекційних захворювань і коли було набагато менше міжнародних і внутрішніх подорожей у менш населеному світі. В останні півстоліття важко визначити обставини, коли великомасштабний карантин ефективно використовувався б для боротьби з будь-яким захворюванням. Неґативні наслідки великомасштабного карантину є настільки значними (примусове утримання хворих людей разом зі здоровими; повне обмеження пересування великих груп населення; труднощі в постачанні критично важливих припасів, ліків і продовольства для людей всередині карантинної зони), що цей захід пом’якшення повинен бути виключений з серйозного розгляду.»

      «Обмеження на поїздки

      Обмеження на поїздки, такі як закриття аеропортів і огляд подорожуючих на кордонах, історично були неефективними. Група авторів Всесвітньої організації охорони здоров’я дійшла висновку, що «скринінґ і поміщення на карантин тих, хто в’їжджає, подорожуючи на міжнародних кордонах, істотно не задержували розповсюдження вірусу під час минулих пандемій… і, ймовірно, буде ще менш ефективним у сучасну добу.

      Аналогічні висновки були зроблені органами громадської охорони здоров’я, котрі беруть участь у міжнародних заходах по боротьбі з ГРВІ. (…)»

      «Карантин. Як показує досвід, немає підстав для рекомендації карантину як для груп, так і для окремих осіб. Проблеми, зв’язані зі здійсненням таких заходів, величезні, і вторинні наслідки від ізоляції та дезорганізації громад, а також можливі несприятливі наслідки, такі як втрата суспільної довіри до уряду і стигматизація людей і груп, що знаходяться в карантині, ймовірно, будуть значними.»

      Comment by maksymus — March 14, 2021 @ 11:44

  5. Девід Р. Хендерсон «Ринки працюють, уряди — ні» (7 січня 2021 року):
    «2020 рік надав нам величезну кількість свідчень про відносні результати державного втручання, з одного боку, та роботу вільних ринків, з другого. Кінець кінцем можна зробити висновок — уряди масово зазнали невдачі, а вільні ринки вражаюче тріумфували (за одним великим винятком) в рамках обмежень, що на них були накладені урядами. (…) Одним з найбільших провалів урядів було блокування своїх економік національними та місцевими органами влади. Хоча про це не стало відомо широкому загалу, самі епідеміологи до пандемії, здавалося, прийшли до консенсусу щодо того, що блокування є поганою ідеєю. Наприклад, у звіті Центру охорони здоров’я Джонса Хопкінса за вересень 2019 року автори стверджували:
    „В контексті потужного впливу респіраторного патогену карантин може виявитися вірогідно найменш ефективним нефармацевтичним втручанням (NPI) для контролю поширення через високий ступінь передачі. Для здійснення ефективних карантинних заходів треба мати можливість точно оцінити ступінь заразності людини, що було б важко зробити для збудника дихальних шляхів через легкість широкого розповсюдження від заражених осіб.“
    Проте масові карантини були основною політикою, що здійснюється національними та місцевими органами влади. (…)
    Уважний погляд на 2020 рік показує нам безліч шляхів, на котрих уряди зазнають невдачі, а вільні ринки досягають успіху.»

    Comment by maksymus — January 8, 2021 @ 22:13

  6. Оцінка наслідків обов’язкового перебування вдома та закриття бізнесу на поширення ковід (Європейський журнал клінічних досліджень, 5 січня 2021 року):
    «Незважаючи на те, що не можна виключати невеликі вигоди, ми не знаходимо значних вигод для поширення від застосування більш обмежувальних заходів нефармацевтичного втручання (NPI). Подібне зменшення у випадку поширення може бути досяжне за допомогою менш обмежувальних заходів.»

    Comment by maksymus — January 10, 2021 @ 20:18

  7. «Наука не повинна відігравати роль державної релігії допросвітницьких часів» (Майкл Есфельд, АІЕД, 11 січня 2021).

    Comment by maksymus — January 12, 2021 @ 07:33

  8. «Що казали про локдауни до 2020 року» (Амелія Джанаскі, АІЕД, 13 січня 2021):
    «Засвоєння помилкового уроку, припущення, що масові карантини є і хорошими, і ефективними, створює небезпечний прецедент для майбутніх пандемій».

    Comment by maksymus — January 14, 2021 @ 08:31

  9. Підозрюю, що локдауни ще й обмежують природний відбір менш вірулентних штамів. Особливо це видно за тим штамом, який більш контаґіозний, але менш вірулентний. При цьому перенесення цих штамів у легкій формі може допомогти боротися й з тяжчими. А потім наші кажуть, що менше 70% для вакцини мало. Ну так, точно менше ніж 0.

    Comment by drewndia — January 17, 2021 @ 22:06

    • Саме так. Я бачив статті, де зауважували, що нефармацевтичні заходи сприяють поширенню більш небезпечних мутацій вірусу.

      Comment by maksymus — January 18, 2021 @ 07:57

  10. Максиме, допоможете з математичним питанням? В мене з колегами днями виник холівар щодо єдиного екзаменаційного тесту (я вважаю, що при спільному тесті перший же студентський потік легко хакне більшість питань, але на жаль, не знаю, як це достовірно показати).

    Отож, задачка така. Припустимо, в базі екзаменаційних питань є 300 питань, з яких випадковим чином кожному студенту випадає 50. Далі, нехай на першому потоці знайшовся десяток юних шкарлетівців, які вирішили, користуючись тим, що їх ніхто не контролює, сфоткати всі свої питання, потім звести докупи свої скріни і скласти загальний список питань, який можна передати наступним потокам для підготовки шпор. Скільки питань із бази зможуть спільними зусиллями хакнути ці 10 студентів? (тобто, за умови, що кожному з них випадковим чином попадеться 50 питань із 300). Інтуїція підказує, що цей десяток падлюк “засвітить” майже всю базу, але хотілося б спиратися на точний розрахунок. Також, якщо не важко, ви не могли б сказати, скільки питань має бути в базі даних, щоб десяток студентів, за умов, що кожному з них випадковим чином попадеться якісь 50 питань, хакнули не більше половини (тобто, якою має бути мінімальна кількість питань в базі, щоб більшість із них залишились “незасвіченими”)? Звісно, в реальності любителів сфоткати питання буде більше, але думаю, що навіть варіант із всього десятком студентів-шахраїв покаже, наскільки вразливий спільний перелік питань.

    Ясна річ, якщо не маєте часу чи натхнення, то не морочтеся, але можливо, вам відомий спосіб легко знайти відповідь на ці питання.

    Comment by criticalthinkerua — January 18, 2021 @ 19:52

    • UPD. Щойно спробувала порахувати вручну, те що називається, “на пальцях”. Якщо не помиляюсь, десяток студентів разом зможуть хакнути 250 питань, також по ходу виявилось, щоб хакнути 155 питань, достатньо всього 4 студентів.

      Comment by criticalthinkerua — January 18, 2021 @ 21:26

    • Задача на імовірність, якщо я правильно зрозумів. (Тобто вже шість абсолютних щасливчиків можуть витягнути всі 300, витягуючи різні набори з 50 питань кожний. А навіть десять абсолютних невдах витягнуть разом тільки однакові ті самі 50 питань.) Можна оцінити хіба що імовірність витягування.

      У мене виходить (за формулою Бернуллі), що ймовірність поєднати докупи всі 300 питань 10-м студентам, кожний з котрих витягує по 50 випадкових, складатиме 0,0022. (Приблизно 1/500 — щось надто велика імовірність, десь міг помилитися. Таки помилився. Перерахувавши, одержую на багато порядків менше число.).

      Comment by maksymus — January 19, 2021 @ 10:25

      • Перепрошую, схоже, я не дуже вдало пояснила. Йдеться не про те, щоб хакнути всі 300 питань, а про те, що достатньо розкрити просто левову частку питань, наприклад, 70-80%, щоб зіпсувати тест. Тобто, мене цікавило, скільки питань із 300 можна “засвітити” спільними зусиллями 10 студентів. Здається, тут задіяна ще й комбінаторика.

        Я міркувала так: першому студенту дістанеться якісь 50 питань. Другий студент матиме справу з базою даних, де серед 300 питань буде 50 “засвічених”. Тобто, серед питань другого студента буде 1/6 тих, які вже сфоткав перший студент (це приблизно 8 питань), а значить, другий студент додасть до спільного переліку 42 питання. Третій студент вже буде в ситуації, коли розкрито 92 із 300 питань, серед його 50 питань приблизно 16 вже “засвічених”, тож він розкриє 34 нових питання і загальний перелік таких питань становитиме вже 126, четвертий студент за цим же принципом додасть ще 29 питань, тобто, четверо студентів в сумі хакнуть більше половини бази – 155 питань. (Ясна річ, насправді студенти проходитимуть тест одночасно і потім просто приберуть питання, які дублюються, але результат буде той же, як і в описаному прикладі). Якщо продовжувати розрахунки вручну, то виходить, що 10 студентів хакнуть приблизно 250 питань (оскільки заокруглювала до цілого числа, результат вийшов приблизний).

        Але є ще один аспект, який не знаю, як порахувати. Навіть якщо студенти хакнуть близько половини питань, це суттєво зіпсує тест. В даному прикладі, коли є загалом 300 питань, для виявлення більш ніж половини питань достатньо об’єднаних зусиль всього 4 студентів. А скільки питань має бути в базі, щоб 10 студентів (кожному з яких попадеться 50 питань) змогли хакнути не більше половини?

        Comment by criticalthinkerua — January 19, 2021 @ 14:39

        • Тут так не вийде порахувати, якщо тільки витягування білетів випадкове, а попередньо витягнуті питання повертаються до пулу. Якщо другий студент, скажімо, буде абсолютним невдахою, то витягне достоту ті самі 50 питань, що й перший. Вірогідність цього буде зникомо мала, але існує.

          Спрощу задачу, щоб було зрозуміло, в чому тут справа. Кидаємо звичайні гральні кості (на гранях від 1 до 6). Питання, на якому саме послідовному кидку ми зможемо впевенено зібрати в результаті всі цифри від 1 до 6 (чи навіть більшість з них), не має сенсу, адже це імовірнісне питання. Може пощастити і викинути на шостому кидку, а може не пощастити викинути всі і за тисячі кидків. Йдеться про імовірність настання події. А при збільшенні варіантів з шести до трьохсот імовірність витягнути потрібне стає ще нижчою.

          Я прикинув дуже приблизно, щоб мати хоч оцінку, виходить дуже низька імовірність, що з набору в 300 питань десять студентів, вибираючи по 50 випадкових, зможуть зібрати навіть половину, якщо тільки вони всі не абсолютні щасливчики.

          Наприклад, імовірність того, що другий витягне цілком інші 50 питань, ніж перший, дорівнює 0,00004. (Беручи вашу цифру, імовірність того, що другий витягне 42 «незасвічені» питання — 0,16459. Це менша імовірність, ніж викинути конкретну цифру в кості. Хоча, справді, це найбільша з усіх імовірність, що другий витягне саме 42 нові питання (імовірність витягнути 41 чи 43 буде трохи меншою), але вона теж дуже незначна. Якщо ж другому таки пощастило розкрити саме 42 нові питання, то імовірність, що третій розкриє 34, становитиме 0,12874; для третього трохи вищою є імовірність розкрити 35 питань — 0,13299. Імовірність, що четвертий додасть до «хакнутих» 29 питань, буде ще меншою — 0,12455. В результаті, сумарна імовірність на четвертому кроці зібрати половину складатиме 0,00264.) Ваш розрахунок виходить приблизно з того, що кожний наступний викидає в кості потрібну цифру, і так десять разів.

          Comment by maksymus — January 19, 2021 @ 15:56

          • Дякую!

            Сьогодні після розмови з колегою відкрились нові горизонти: насправді для того, щоб хакнути всю базу питань, достатньо лише одного студента. Якщо він занесе методистам хабар, то зможе отримати весь перелік питань, ще й із відміченими правильними відповідями. Ще раз переконалась, що проста житейська мудрість буває прозірливішою за складні теоретичні розрахунки :)

            Comment by criticalthinkerua — January 19, 2021 @ 19:07

            • Це зрозуміло. Такий спритник ще заробити зможе на перепродажі. :-)

              Comment by maksymus — January 19, 2021 @ 19:31

          • Чекайте. Імовірності, звісно, низькі, але для перших шести студентів комбінацій того, скільки хто відкриє — 50^5. І конкретно половина питань складається з величезної кількості комбінацій, а якщо студентів 10, то ще більше.
            Це лише «вдалий» початок з відкриття рівно половини шістьма
            50+50+50+0+0+0
            50+50+49+1+0+0
            50+50+49+0+1+0
            50+50+49+0+0+1
            50+50+48+2+0+0
            50+50+48+1+1+0
            50+50+48+1+0+1

            Задача виглядає обчислювально складною.

            Comment by drewndia — January 20, 2021 @ 00:47

            • І послідовність продовжується аж до патологічних невдах: 50+0+0+0+0+0. Тому оцінити можна тільки імовірнісно.

              Comment by maksymus — January 20, 2021 @ 07:34

        • Згідно з центральною граничною теоремою все (у цьому випадку серія залежних гіпергеометричних випадкових величин — лише перші 6 студентів це вже 312,5 мільйонів імовірностей для розрахунку) має розподілятися за нормальним розподілом. Отже, розрахувавши середнє ви також отримали і медіану, а там 50%, що менше і 50%, що більше.

          Але проти життєвої мудрості математика безсила. Студенти в будь-якому разі матимуть усі питання. Та є ще одна мудрість: усе одно буде половина трійок.

          Comment by drewndia — January 20, 2021 @ 00:33

          • На жаль, це тестові питання, тож у викладачів немає можливості знизити оцінку.

            Кілька років тому, коли перед якоюсь міністерською перевіркою проводився замір залишкових знань студентів, тест було хакнуто буквально за тиждень. Правда, там питання були однакові, але завдяки різному порядку питань зробили 10 варіантів. Перший потік в понеділок отримав у середньому трохи менше 70 балів, а на останньому потоці в п’ятницю вже була більшість п’ятірок, а середній бал підскочив під 90. І ця ж оцінка не йшла в заліковку, не впливала на стипендію, і під час тестування в аудиторії був присутній хтось із викладачів.

            Comment by criticalthinkerua — January 20, 2021 @ 20:36

            • Потрібні такі питання, щоб можна було дозволити користуватися чим завгодно. Ну, або для кожного потоку складати свій набір, затверджуючи його напередодні.

              Comment by maksymus — January 21, 2021 @ 06:57

              • У нас так і зробили – кожен викладач складає свій перелік. Питання вирішили не затверджувати (адже прямої вказівки не було). Але виник форс-мажор: один викладач вирішив, що формувати свій тест – це нижче його гідності, і почав вимагати, щоб кафедра йому надала готовий перелік питань. Я спробувала пояснити, чому спільний тест недоречний, а щоб полегшити роботу колеги, надіслала всі чернетки тестів, які з різної нагоди складалися впродовж минулих кількох років, і попросила вибрати питання, які найбільше відповідають його баченню (там були тести різної складності, тож хотілось, щоб він вибрав з огляду на рівень студентів і на теми, які розглядались детальніше). Але його це не переконало, і в результаті в день іспиту екзаменаційний тест був не готовий, студентів у авральному порядку довелося підключати до потоків інших викладачів, а нова завідувачка (у вересні нашу кафедру приєднали до кафедри соціології) сказала, що на найближчому засіданні кафедри буде серйозний розбір польотів. Оскільки роботу філософської частини кафедри доручили координувати мені, за прокол цього викладача відповідатиму і я. Деталі підкилимних ігор не висвітлюватиму, але дехто з колег, які теж не горіли бажанням складати власний тест, можуть скористатись нагодою, щоб подати це як мій промах, адже це я запропонувала індивідуальний тест.

                Біда ще й в тому, що закриті тестові питання дієві лише тоді, коли студенти бачать їх вперше. За спущеною вгори вказівкою тест має тривати 2 години і містити 50 питань, тобто, не можна погратися кількістю питань чи обмеженням часу. Протидіяти прогуглюванню ще якось можна, формулюючи варіанти відповідей так, щоб треба було подумати. У мене в декотрих питаннях кожна з чотирьох відповідей займає 2-3 рядки, тобто, щоб лише прочитати питання, потрібна приблизно хвилина. Але якщо у студентів на руках будуть питання з попереднього потоку, тоді кожен двієчник зможе менш ніж за хвилину вибрати правильну відповідь (вже відмічену в шпорі), навіть не вчитуючись у зміст.

                Comment by criticalthinkerua — January 21, 2021 @ 20:49

                • Як в армії. За прокол одного відповідають всі. :-) Покарати невинуватих, нагородити непричетних.

                  Можна для кожного наступного потоку спробувати перемішувати питання та відповіді. Міняти нумерацію з порядком. Якщо дозволяє формулювання, міняти перші слова і запитань, і відповідей, щоб складніше було знайти потрібну підказку. Тоді, навіть маючи шпори, студентам доведеться щось знати, або складати надто незручні величезні шпори. Крім того, переписавши довжелезні підказки, можна щось і в голові залишити.

                  Comment by maksymus — January 22, 2021 @ 08:13

  11. Щоб добре пережити локдауни, вам треба бути заможним чоловіком з гарною освітою.
    Графік наводить Філліп Маґнесс.

    Повна стаття: Дж. Такер «Американці тікають від локдаунів, коли можуть собі це дозволити» (АІЕД, 21 січня 2021).
    «У цих даних немає нічого дивного. Їх прогнозували давно. Про руйнівні наслідки локдаунів (включаючи масові карантини, закриття бізнесу та припинення публічних заходів) було відомо вже сотню років, ще коли вони так жахливо провалилися 1918-го року, навіть в обмеженому масштабі. Саме тому охорона здоров’я відкидала всі ці „нефармацевтичні втручання“ на протязі цілого століття, поки деякі люди чомусь не забули і не зробили спроб їх впровадити знову, знову з надзвичайно згубними результатами.
    Зараз ми спостерігаємо різкі демографічні зрушення, коли люди, котрі можуть це зробити, тікають із замкнутих міст у будь-яке місце, де дозволено хоч трохи свободи.
    Окрім усіх цих демографічних наслідків, однією з найгірших особливостей минулого року є те, як перебіг подій спонукав уряди до думки, що вони можуть порушувати права і свободи своїх горожан, тим самим породивши нову форму авторитаризму, що добре відмічено в доповіді, в котрій робиться висновок: „Авторитарна реакція на біомедичну пандемію не є і ніколи не буде гуманітарним рішенням“.»

    Comment by maksymus — January 22, 2021 @ 10:02

    • Очікувано, що в країнах з розвинутішою медициною природний fitness нижчий. Ми досі не знаємо наслідків стрімкого розвитку медицини за останні 100 років.

      Comment by drewndia — February 2, 2021 @ 11:37

  12. Бранко Миланович на графіку наочно демонструє помилковість очікувань, що більш підготовлені країни матимуть менший рівень захворюваності.
    «На 21 січня 2021 реальність прямо протилежна (червона лінія). „Найкраще підготовлені“ країни (на кшталт США, Великої Британії, Нідерландів, Канади, Данії тощо) реєструють більше смертей (на мільйон населення)! Натомість „непідготовлені“ країни демонструють кращу тенденцію, ніж „добре підготовлені“.»

    Докладніше див. Остерігайтеся гібридних індексів: як прогнозисти епідемій все наплутали.

    Comment by maksymus — January 22, 2021 @ 16:38

  13. Харрісон Пітт «Скептичне ставлення до локдаунів має право на життя» («Спайкед», 21 січня 2021):
    «Критика авторитарної політики влади важлива, як ніколи.
    (…)
    По-перше, бракує надійних доказів того, що блокування ефективно стримують коронавірус, як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. По-друге, непрощенною є відсутність у публічних дебатах будь-якого офіційного аналізу витрат і вигод, що оцінював би широко розрекламовані, хоча й сумнівні переваги блокувань проти їх незаперечної шкоди: назавжди зруйновані бізнеси, самогубства з відчаю та накопичення фатальних випадків. хвороб, не зв’язаних з ковід.
    (…)
    Більше того, ще в травні минулого року, після піку першої хвилі в Європі, оксфордська Школа управління Блаватніка не виявила кореляції між суворістю державних заходів та смертністю від вірусу. Це узгоджується з нещодавно опублікованим дослідженням Стенфордського університету, в котрому, порівнюючи різні підходи, прийняті різними країнами, дійшли висновку, що „немає доказів того, що більш обмежуючі нефармацевтичні втручання (локдауни) суттєво сприяли зниженню кривої нових випадків в Англії, Франції, Німеччині, Ірані, Італії, Нідерландах, Іспанії чи США на початку 2020 року“.»

    Comment by maksymus — January 24, 2021 @ 08:29

  14. Каї Вейсс «Локдауни стали стандартною політикою щодо ковід. Але чи працюють вони насправді?» (Кап-Екс, 22 грудня 2020):
    «Загальноприйнятим принципом у політиці є принцип заснованої на фактах політики, який стверджує, що політика повинна впроваджуватися тільки за наявності чітких доказів на основі ретельного аналізу, що вона працює. Багато популярних заходві щодо ковід уже провалили цей тест на заклик політичних лідерів просто „щось робити“, неважливо що. (…)

    Ще більш небезпечним є те, як позірно мало політичні лідери піклуються про величезні вторгнення в наші важко здобуті свободи, спричинені цими заходами. Стало аксіоматичним, що коли зростає кількість заражених, повинні також збільшуватися обмеження, без урахування економічних витрат або страждань, породжених ними. Чи існують фактичні докази того, що це працює, не має значення. Ми просто повинні щось робити — аби щось.

    Власники магазинів, ресторанів та готелів, котрі постали перед небезпекою закриття своїх підприємств і перед розоренням, хворі на рак, котрих не лікують так належно, як мали б, ті, хто хоче поїхати або переїхати в іншу країну, 135 мільйонів людей, котрі майже вмирають з голоду, і ті, хто сидить на самоті біля своєї різдвяної ялинки, ставитимуться до цього по-іншому. Вони цікавитимуться, чи все це того варте. І не одержать іншої відповіді, окрім загрозливого: „якщо ти не додержуватимешся правил, буде нове Берґамо“.»

    Comment by maksymus — January 24, 2021 @ 09:16

  15. Франс Раутенбах «Чи допомагають локдауни? Ні, вони тільки погіршують ситуацію!» («Ньюс24», Кейптаун, 23 січня 2021).
    Автор зібрав статистику по суворості локдаунів з усіх країн світу і поєднав у табличку за кількістю жертв ковід на мільйон населення:

    «…ми могли б очікувати, що країни з більш суворими локдаунами демонструватимуть більшу ефективність, ніж країни з помірнішими. (…) Навпаки, кореляція спостерігається оберенена. Помірніші локдауни співвідносятся з нижчим рівнем смертності. (…)

    Дані залишають нам принаймні три можливі пояснення:
    1) локдауни створюють міні-події „супер-розповсюдження“, збираючи більшу кількість людей в одному ​​приміщенні, або змушуючи їх у великій кількості кучкуватися в державних установах, на прикордонних постах та в аеропортах;
    2) помірніші заходи приводять до швидшого набуття групового імунітету;
    3) населення країн з помірнішими локдаунами поводиться більш розумно, оскільки люди там не мають фальшивого почуття безпеки, викликаного [патерналістськими] втручаннями уряду, і тому беруть на себе більше особистої відповідальності за своє здоров’я.»

    Comment by maksymus — January 24, 2021 @ 17:38

  16. Позиція ВООЗ щодо локдаунів (ВООЗ, 31 грудня 2020).

    «Яка позиція ВООЗ щодо «локдаунів» в якості способу боротьби з ковід-19?

    Широкомасштабні заходи фізичного дистанціювання та обмеження пересування, що їх часто називають „локдаунами“, можуть уповільнити передачу ковід-19, обмежуючи контакти між людьми.

    Разом з тим ці заходи можуть справляти глибокий неґативний вплив на людей, громади та суспільства, майже зупиняючи соціально-економічне життя. Такі заходи непропорційно зачіпають найменш захищені верстви населення, включаючи незаможних, міґрантів, внутрішньо переміщених осіб та біженців, котрі найчастіше проживають в умовах перенаселеності та нестачі ресурсів, і залежать од щоденної праці, що забезпечує їм засоби для існування.

    ВООЗ визнає, що в певні моменти в деяких країн немає іншого вибору, як видавати накази залишатися вдома та вдаватися до іншіх заходів, щоб виграти час.

    Уряди повинні максимально використовувати додатковий час, одержаний завдяки „локдаунам“, роблячи все можливе, щоб розгорнути потужності для виявлення, ізоляції, перевірки та догляду за всіма виявленими випадками; відстежувати та поміщати на карантин усіх, хто контактував з ними; залучати громадськість та розширювати можливості населення з метою стимулювання реакції суспільства тощо.

    ВООЗ сподівається, що країни будуть використовувати цілеспрямовані заходи в тих випадках, де і коли це буде потрібно, з урахуванням місцевих умов.»

    Comment by maksymus — January 24, 2021 @ 18:08

  17. «У Великобританії розгорнулася полеміка між прихильниками і противниками локдауну» (Укрінформ, 24 січня 2021)
    «(…) на думку Нобелівського лауреата й професора Стенфордського університету Майкла Левітта, (…) запровадження локдауну було зумовлене „панікою“, а не науковою порадою. „Я вважаю, що локдаун не врятував жодного життя. Як на мене, він, швидше, спровокував їх втрату. Він, звісно, уберіг кілька життів у ДТП тощо, однак соціальна шкода — домашнє насильство, розлучення, алкоголізм — була неймовірною. Слід також пам’ятати й про тих, кому не надали медичну допомогу під час інших недуг“, – розповів Левіт The Telegraph. (…)
    Думку Левітта, однак, підтримує нещодавно оприлюднений звіт інвестиційного банку JP Morgan, в якому зазначається, що локдаун не зміг змінити перебіг пандемії, натомість позбавив мільйони людей засобів до існування.»

    Comment by maksymus — January 24, 2021 @ 18:28

  18. Джеффрі Такер «Під час азійського грипу 1957-58 рр. до локдаунів не вдавалися свідомо» (АІЕД, 12 січня 2021):
    «У минулому до локдаунів не вдавалися, щоб звести до мінімуму шкоду від пандемії, і ми могли швидше пройти через неї. Це був науковий підхід. Це був науковий підхід аж до весни 2020 року, коли все змінилося. Раптом „наука“ схильна була забути все, що ми дізналися з досвіду минулого, замінивши це суворою політикою обмежень, яка зруйнувала економіку та життя людей, не досягнувши при цьому нічого з погляду мінімізації втрат од пандемії.»

    Comment by maksymus — January 25, 2021 @ 07:46

  19. Саваріс Р. та ін, Політика «залишатися вдома» — випадок помилки виключення: екологічне дослідження на основі даних інтернету (Scientific Reports volume 11, Article number: 5313 (2021)):
    «Отримавши наші результати, ми не змогли вияснити, чи знижується смертність від ковід, коли люди залишалися вдома у ~98% випадках, порівнюючи дані після епідеміологічних тижнів з 9 по 34.
    (…)
    Низька кількість значущих залежностей між реґіонами за рівнем смертності та відсотком перебування вдома може бути випадком помилки виключення, що є узагальненням індивідуальних характеристик, застосованих до характеристик на рівні групи.»

    Comment by maksymus — March 10, 2021 @ 18:02

  20. Філіпп Лемуан «Справа проти локдаунів» (Центр дослідження партійності та ідеології (CSPI), 4 березня 2021):
    «Багато урядів вдалися до найрадикальніших порушень прав людини на Заході з кінця Другої світової війни не тому, що це було виправдано обґрунтованими епідеміологічними та моральними міркуваннями, а скоріше тому, що вони діяли навмання і стали жертвою істерії, котра охопила як ЗМІ, так і консультуючих експертів. Справді, не будемо забувати про роль, яку відіграли представники наукового співтовариства в цій суперечці, що підживлювала істерику дослідженнями, котрі часом настільки погані, що близькі до наукового шахрайства. Я переконаний, що зрештою буде широко визнано, що ми надмірно зреаґували, але великої шкоди вже завдано, і я боюся, що до того часу, коли прокинеться достатньо людей, буде скоєно ще більше шкоди.»

    Comment by maksymus — March 11, 2021 @ 19:27

  21. Філліп Маґнесс (12 березня 2021):
    «Розробники епідеміологічних моделей маніпуляціями змусили багатьох добросовісних та розумних людей підтримати локдауни через страх і віру в обмеженість наявного часу, за який нам треба було запобігти надзвичайній ситуації. Якщо ви були серед них, але з тих пір переглянули свою позицію з урахуванням переважаючих доказів того, що вони не працюють, це можна зрозуміти.

    З другого боку, якщо ви все ще обстоюєте локдауни тепер, рік по тому, або захищаєте таку політику як виправдану, зважаючи на те, що вона спричинила таке руйнування, і не принесла суттєвого ефекту для припинення пандемії, ви демонструєте такий рівень хибної думки, котрий повинен поставити під сумнів ваше судження і з усіх інших питань.»

    Comment by maksymus — March 13, 2021 @ 14:16

  22. Скотт Атлас (7 березня 2021):
    «Пандемія коронавірусу стала великою трагедією, в цьому не може бути сумнівів. Але вона також вскрила глибокі проблеми в Америці, котрі зараз загрожують самим принципам свободи і порядку, що їх ми, американці, часто сприймаємо як належне.

    По-перше, я був шокований величезною владою уряду, що здатний одностороннім указом просто закрити підприємства та школи, обмежити пересування особи, забороняти певну поведінку та усувати наші найосновніші свободи, без будь-якого контролю та підзвітності.

    По-друге, я залишаюся здивованим прийняттям американським народом драконівських правил, обмежень та безпрецедентних заборон, навіть тих, що є довільними, руйнівними та абсолютно ненауковими.

    Ця криза також вскрила те, що всі ми знали, але терпіли роками: одверту упередженість ЗМІ, відсутність різноманітних точок зору в університетах, відсутність нейтралітету у великих технологіях, що контролюють соціальні медіа, і тепер помітніше, як ніколи, вторгнення політики в науку. Зрештою, свобода шукати та заявляти правду загрожена тут, у США.»

    Comment by maksymus — March 14, 2021 @ 09:59

  23. Арі Р. Йоффе «Переосмислення помилки групового мислення щодо локдаунів» (26 лютого 2021)

    «Навіть зараз, коли насувається так звана «друга хвиля» зараження ковід, урядування розглядають, а інколи впроваджують повторні локдауни, щоб знову «згладити криву». Метою системи охорони здоров’я є порятунок населення од випадків ковід та запобігання смертності й переповненню медичних закладів пацієнтами. Я був рішучим прихильником локдаунів, коли вперше було оголошено про пандемію.

    У цій оглядовій статті я пояснюю, чому змінив свою думку. По-перше, пояснюю, як початкові прогностичні моделі були викликані страхом і ефектом натовпу (тобто помилкою груповового мислення). По-друге, я узагальнюю важливу інформацію, котра виявилася актуальною для моделювання. По-третє, я описую, які корективи додає реальний хід справ, наводячи інформацію про значну непряму шкоду від впровадження заходів проти пандемії та про кількість смертей у загальному контексті. По-четверте, я представляю аналіз витрат і вигод [урядових] заходів проти ковід.»

    Comment by maksymus — March 14, 2021 @ 13:50

    • «(…) хоча ще в жовтні 2019 р. ВООЗ публікувала, що для будь-якої майбутньої пандемії грипу: заходи, зв’язані з подорожами, „навряд чи будуть успішними… швидше за все, матимуть неспівмірні економічні наслідки (стор. 2)”; „[Заходи] не рекомендуються за будь-яких обставин: відстеження контактів, карантин підданих, закриття кордону (стор. 3)”; заходи соціального дистанціювання (закриття робочого місця, уникнення скупчення людей та закриття громадських місць) „можуть бути дуже руйнівними, і вартість цих заходів повинна бути зважена з урахуванням їх потенційного впливу (стор. 4)”; і „закриття кордону може розглядатися лише малими острівними державами в умовах серйозних пандемій… але їх слід зважувати щодо потенційно серйозних економічних наслідків (стор. 4)” (17).»
      (17) World Health Organization. Non-pharmaceutical Public Health Measures for Mitigating the Risk and Impact of Epidemic and Pandemic Influenza. (2019) Available online at (accessed October 11, 2020).

      Comment by maksymus — March 14, 2021 @ 14:25

  24. Етична оцінка впровадження локдаунів (травень 2020): Brennan, Jason and Surprenant, Chris and Winsberg, Eric, How Government Leaders Violated Their Epistemic Duties During the SARS-CoV-2 Crisis (May 20, 2020). Kennedy Institute Journal of Ethics, Available at SSRN.

    Comment by maksymus — March 15, 2021 @ 09:33

  25. Уїлл Джонс (14 березня 2021)

    «Команда Оксфордського центру доказової медицини провела аналіз підвищеної смертності за 2020 рік у 32 країнах, щоб одержати більш чітке уявлення про вплив пандемії та локдаунів. (…)

    Локдауни подавалися громадськості як спосіб придушення вірусу, що в іншому випадку вбив би в рази більше людей, ніж за умов локдауну. Дані за рік явно суперечать моделям, котрі передбачали такий результат. Оскільки країни та штати, що не впроваджували локдауни, реєструють менше смертей від ковід на мільйон, ніж ті, котрі були під локдаунами, такі моделі, очевидно, масово переоцінювали як смертельність вірусу, так і ефективність локдаунів.

    Тепер тверезому урядуванню треба вчитися на цих даних і відхиляти будь-які поради, засновані на такому ненадійному моделюванні, наполягаючи на тому, щоб будь-які моделі, що використовуються для вироблення політики, були пристосовані до реальних заходів, як у Швеції чи Флориді. Якщо моделі не можуть точно передбачити кількість померлих для областей, де не застосовуються [нефармацевтичні] втручання, їх слід відхилити. Це був би сущий мінімум, що його потрібно вимагати в наших наукових консультантів та їхніх математичних моделей. (…)

    Оскільки все більша кількість штатів в США відкидає локдауни як засіб боротьби з інфекцією, нам треба зробити все можливе, щоб локдауни минулого року залишилися пройденим етапом, а не постійною особливістю західного способу подолання захворювань.»

    Comment by maksymus — March 15, 2021 @ 13:09

  26. Едвард Пітер Стрінгхем «Рік локдауну» (15 березня 2021):
    «Травма 2020 року буде відчутна десятиліттями. Зцілення відбуватиметься лише чесністю та правдою, а також повною відмовою від безумства, дводушності та обману, що відзначили нашу добу.»

    Comment by maksymus — March 15, 2021 @ 17:56

  27. Джеффрі Такер «Поступове повернення до здорового глузду» (АІЕД, 15 березня 2021 року):
    «(…) локдауни не тільки не працюють, а й завдають величезної шкоди (…) Не варто затримувати подих, ждучи, поки це визнають у редакційній колонці „Нью-Йорк Таймс“. Можливо, колись це станеться, але не скоро. Прихильники локдаунів прихилилися до чогось раніше зовсім немислимого. І зараз їм визнати свою помилку буде занадто інтелектуально та психологічно важко. Незважаючи на це, можна бути впевненими, що з плином років зростатиме консенсус навколо того, що, як казав Джей Бхаттачар’я, локдауни є найгіршою політичною помилкою за нашого життя та за життя багатьох поколінь.»

    Comment by maksymus — March 17, 2021 @ 08:57

  28. Мартін Куллдорф, Джей Бхаттачар’я Однією з найбільших жертв локдаунів, мабуть, стала наука (18 березня 2021).

    Історя п’ятьох видатних учених, котрі зіткнулися з новітньою інквізицією.

    Comment by maksymus — March 18, 2021 @ 18:53

  29. Круглий стіл авторів Ґрейт-Баррінґтонської декларації, організований губернатором Флоріди (відео, розшифровка, АІЕД, 18 березня 2021):
    «…локдауни — найбільша помилка в галузі охорони здоров’я в історії».

    Comment by maksymus — March 19, 2021 @ 07:55

  30. Незважаючи на те, що з обивательського погляду тягар доведення дивним чином перемістився з тих, хто пропонує локдауни, на тих, хто заперечує їх дієвість, надходить усе більше даних, що локдауни не працюють: Ковід-19. Огляд свідчень (18 березня 2021 року).
    «…локдауни не йдуть на користь і завдають катастрофічної соціальної та економічної шкоди. Вони ніколи не повинні повторюватися… »

    Розглянуті питання:
    * Політика щодо ковід та заподіяння шкоди дітям – проф. Елен Таунсенд; д-р Карен Ніл
    * Вакцинація проти ковід-19 у дітей: основні етичні проблеми – д-р Рос Джонс
    * Паспорти вакцинації: етичне мінне поле – д-р Малкольм Кендрік
    * Безсимптомне поширення: хто насправді може поширювати ковід-19? д-р Джон Лі
    * Економічні наслідки: справжня ціна локдаунів – проф. Девід Патон; проф. Мерілін Джеймс
    * Мутантні штами та марність політики закриття кордонів – д-р Джеррі Куїнн
    * «Нульове поширення ковід» – неможлива мрія – проф. Девід Лівермор
    * Маски: чи користь перевищує шкоду? – д-р Ґері Сідлі
    * Психологічний вплив урядового стилю спілкування та обмежувальних заходів – д-р Даміан Уайльд
    * Локдауни: чи вони працюють? – проф. Мерілін Джеймс
    * Дані про смертність та ковід-19 – Джоел Смоллі
    * Огляд інфекування: переоцінка даних – д-р Клер Крейґ; д-р Пол Каддон
    * Перспективні варіанти лікування – д-р Рос Джонс; д-р Едмунд Фордхем
    * Домашній догляд: ми повинні зробити наголос на найбільш уразливих верствах суспільства – д-р Алі Хаґґет
    * Етичні міркування щодо заходів проти ковід-19 – проф. Девід Сідхаус

    Comment by maksymus — March 19, 2021 @ 17:54

    • Джонатан Сампшн «Прихильники локдаунів припускали найгірше без доказів» (22 березня 2021 року):
      «Помилка неокупних витрат (sunk cost fallacy) — добре відома причина спотворень під час процесу прийняття рішень. Приймається якесь рішення, що воно має руйнівні наслідки, обмежені переваги та величезна побічна шкода котрого стають очевидними поступово. Але ті, хто бере участь у прийнятті рішення, тепер майже не спроможні його змінити. Ніхто не хоче визнавати, що всі витрати могли бути даремними, навіть якщо це правда. Вони занадто багато вклали в реалізацію цього рішення, щоб навіть почати виходити з глухого кута. Тож вони скоріше наполягатимуть на продовженні помилки, щоб уникнути провини, аніж служитимуть суспільним інтересам.

      Це саме те, що сталося з урядуваннями по всій Європі та зі спеціалістами, котрі з ними співпрацюють. Їхній рецепт простий: якщо локдауни не спрацювали, в самій концепції немає нічого поганого. Нам просто потрібно більше локдаунів.

      Ба навпаки, нам насправді потрібен свіжий погляд на свідчення тих, хто не скутий відданістю власним минулим позиціям. Це те, що надала команда HART, група з понад 40 висококваліфікованих вчених, психологів, статистиків та медичних працівників, в „Огляді свідчень“, опублікованому минулого тижня. Він адресований неспеціалістам, але ретельно посилається на дослідження спеціалістів.»

      Comment by maksymus — March 23, 2021 @ 17:03

  31. Філліп Маґнесс «Математичні моделі захворювання були протестовані й провалилися. Масово» (19 березня 2021 року):
    «Ось і вирок. Математична модель ковід-19 Імперського коледжу має мерзенний послужний список. На жаль, таку характеристику вона поділяє з попередніми спробами Ферґюсона моделювати коров’ячий сказ, свинячий грип, пташиний грип та незліченну кількість інших патогенів.
    Після року локдаунів, спричинених моделюваннями, ми також можемо повернутися до ориґінального звіту від 16 березня 2020 року, щоб побачити черговий провал його прогностичних здатностей.»
    «У звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) за 2019 рік попереджали про ненадійну емпіричну основу для епідеміологічних моделей, таких як розроблена Імперським коледжем у Лондоні. „Імітаційні моделі забезпечують слабкий рівень доказів“, — зазначено у звіті, їм бракувало рандомізованих контрольованих досліджень для перевірки висунутих припущень. У цьому ж звіті масові карантинні заходи — те, що ми зараз знаємо під назвою локдаунів — позначено як „Не рекомендовано“ через відсутність доказів щодо їх ефективності. Узагальнюючи літературу, що включала ту саму модель грипу 2006 року, котру Ферґюсон адаптував до ковід-19, ВООЗ дійшла висновку: „Більшість наявних на даний момент доказів про ефективність карантину щодо боротьби з грипом були взяті з імітаційних моделей, що вони характеризуються низькою достовірністю даних“.»

    Джек Нікастро, Ітан Янґ «Рецесія 2020 року: звинувачувати треба локдауни, а не вірус» (20 березня 2021 року):
    «Пандемія ковід-19 спричинила найбільший економічний спад у сучасній історії, зафіксований не тільки в США, а й у всьому світі. Навіть більший, ніж спричинила фінансова криза після Великої депресії. Спалахи захворювань, безперечно, призводять до спаду економічної активності, але ніколи в таких масштабах.
    Припустити, що ковід, а не безпрецедентне припинення суспільної діяльності за допомогою владного примусу, було б вершиною невігластва. Локдауни, як вони застосовувалися в 2020 році, ніколи не застосовувалися в історії охорони здоров’я, і тепер ми зрозуміли, чому. Дані досить чіткі. Локдауни заподіяли безпрецедентну економічну шкоду, рівень котрої значно перевищив будь-яку подію в сучасній історії, була то чергова пандемія чи фінансова криза. Це пояснюється тим, що на відміну від будь-якого іншого виклику в історії, урядування по всьому світу примусово зупиняли суспільства в їх реаґуванні та відновленні. Слід беззаперечно й одверто, інтелектуально чесно сказати, що саме локдауни, а не ковід-19, спричинили біду, котру ми змушені були терпіти.»

    Джеффрі А. Такер «Ні локдаунам! Ніколи більше!» (20 березня 2021 року)
    «З причин, які з часом стануть все більш зрозумілими, 2020 рік став роком великого експерименту. Раптом „нефармацевтичні втручання“ замінили наші закони, наші усталені традиції свободи, любов до миру та процвітання і навіть ідеали самого Просвітництва. Ми поставили страх вище раціональності, розділення вище спільності, владу вище прав, дикі експерименти вище усталеної науки, а інтелектуальні претензії крихітного правлячого класу над інтересами суспільного ладу.»

    Comment by maksymus — March 20, 2021 @ 17:10

  32. Джон Тірні «Смертність та локдауни» (21 березня 2021 року):
    «Немає доказів того, що локдауни рятують життя, зате є безліч доказів того, що вони вбивають.
    (…) досі немає переконливих доказів того, що суворі локдауни скоротили кількість померлих од ковід-19. Але очевидним є один наслідок: більше смертей з інших причин, особливо серед молоді та осіб середнього віку, меншин та незаможних. (…) Смертельний вплив локдаунів зростатиме в наступні роки через тривалі економічні та освітні наслідки. (…)

    Деякі дослідники повідомляли на початку пандемії, що локдауни уповільнили поширення вірусів та зменшили смертність, але ці висновки базувалися на математичних моделях з дуже різними, а інколи й досить сумнівними, припущеннями про те, що могло б статися без локдануів.
    Тим часом більше двох десятків досліджень заперечили ефективність локдаунів, спираючись головним чином не на математичні моделі, а на тенденції у випадку ковід-19 та смертності. Дослідження неодноразово показували, що закриття шкіл майже не впливає на поширення вірусів та смертність. Порівнюючи реґіони та країни, дослідники виявили, що тенденції щодо зараження були подібними, незалежно від того, чи було передбачено закриття бізнесу чи вимоги перебувати вдома. (…)

    Якби якась корпорація поводилася таким чином, продовжуючи свідомо продавати неперевірений препарат або надавати медичну допомогу зі смертельними побічними ефектами, її керівників ждали б судові позови, банкрутство та кримінальні звинувачення. Але прихильники локдаунів бездумно твердять своє, все ще наполягаючи на тому, що локдауни працюють. Тягар доведення лежить на тих, хто нав’язує настільки небезпечну політику, але вони з цією концепцією не знайомі. Досі немає доказів того, що локдауни рятують будь-які життя, не кажучи вже про те, щоб компенсувати спричинену ними смертність.»

    Comment by maksymus — March 22, 2021 @ 16:12

  33. Роб Слейн «Один рік, щоб знищити світ, яким ми його знали» (22 березня 2021 року):
    «Минув рік з того часу, як розпочався невипробуваний, неперевірений, ненауковий, драконівський та одверто божевільний медичний, соціальний, економічний та психологічний експеримент над мільйонами людей. (…) моє єдине здивування полягає в тому, що мільйони людей усе ще поділяють химерну ідею, що локдауни базуються на науці, що вони необхідні, що вони є ефективними, і що ми маємо турботливий уряд, метою якого було захистити нас усіх. Жодне з цих припущень не відповідає дійсності.

    Дармно шукатимете медичну та наукову літературу до 2020 року, де пропонували масовий карантин для здорових людей як належну відповідь на пандемію. Фактично, після того, як мексиканський уряд у паніці цілих п’ять днів загравав з цією ідеєю під час спалаху свинячого грипу 2009 року (закінчивши його, коли там зрозуміли, наскільки карантин буде руйнівним), тодішній генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) доктор Марґарет Чан, прямо застерегла від використання таких руйнівних заходів: „У зв’язку з цим дозвольте мені рішуче закликати країни утриматися від впровадження заходів, що руйнують економіку та суспільство, але не мають наукового обґрунтування та не приносять явної користі для здоров’я населення“. Тож цей руйнівний, ненауковий захід, котрий не мав явної користі для громадського здоров’я, був тихо похований і забутий. До тих пір, що він не був реалізований в січні 2020 року в китайській провінції Хубей, за наказом Сі Цзіньпіна, лідера одного з найбільш тоталітарних режимів на планеті (…) Можна було ждати, що ВООЗ прийме ту ж позицію, що й доктор Чан у 2009 році, але до лютого вона незрозумілим чином змінила свої вказівки щодо реаґування на пандемію на підставі найменших та найнадійніших доказів, приводячи їх у відповідність з заборонами в Ухані. (…)

    Дуже важлива обставина: якби Ферґюсон використовував коефіцієнт IFR 0,23%, а не 0,9%, здогадайтеся, яку кількість смертей він би спрогнозував? Відповідь — близько 127000. Виходуить дуже цікава цифра, оскільки загальна кількість „офіційних“ смертей од ковід-19 на момент написання статті становить 126172. Іншими словами, якби Ферґюсон використовував правильний IFR, кількість смертей, котрі він передбачив би за сценарієм без локдаунів, була б такою ж кількістю офіційних смертей, що ми насправді мали при третьому за суворістю локдауні у світі. (…)»

    Comment by maksymus — March 25, 2021 @ 06:02

  34. Дональд Будро Ризикована гра навиліт (26 березня 2021 року):
    «(…) Джеймс Форсайт відзначає одну велику небезпеку, спричинену громадською та політичною реакцією на ковід-19: рішуче бажання урядів домагатися безпеки за будь-яку ціну.

    Найбільш очевидна проблема такої політики полягає в тому, що, оскільки безпека — це не єдине «добро», що його ми, люди, цінуємо, урядування, котрі додержуються цього курсу, змушують нас споживати занадто багато безпеки. Вони накладають на нас завелику ціну в обмін на безпеку, за рахунок процвітання, освіти, задоволення від соціальної взаємодії та індивідуальних свобод. (Якщо вам здається, що жодна ціна не буде занадто високою, щоб платити за безпеку, запитайте себе, чому ви не ходите цілодобово та сім днів на тиждень у костюмі хімзахисту. Зрештою, постійне носіння такого костюма краще захистить вас проти вірусів та бактерій.)

    Але є й інша, менш очевидна, глибша проблема, що заважає прагнути безпеки за всяку ціну: робити це дуже небезпечно. Зниження ризику заподіяння шкоди одного виду неминуче підвищує ризик шкоди інших видів. Навіть, якщо, наприклад, локдауни зменшують рівень захворювання на ковід, вони збільшують ризик од психічних розладів, невиявлених онкохвороб та інших захворювань, не зв’язаних з ковід, а також небезпечні затримками у лікуванні травм.

    Про таку реальність свідчить досвід Нової Зеландії. Хоча драконівська реакція цієї країни на коронавірус могла суттєво зменшити кількість випадків зараження ковід, — яких насправді дуже мало! — локдауни, напевно, настільки нашкодили здоров’ю жителів Нової Зеландії, що лікарні зараз переживають безпрецедентну переповненість. Цей той урок, що його необхідно вивчити, але, боюся, це станеться не найближчим часом.»

    Comment by maksymus — March 26, 2021 @ 16:29

  35. Джеффрі А. Такер «Чому в Техасі не вмирають геть усі?» (АІЕД, 26 березня 2021 року):

    «Більше двох тижнів тому губернатор Техасу повністю змінив свою руйнівну політику локдауну та відкликав усі свої надзвичайні розпорядження, а також кричущі напади на права і свободи. (…) Після майже року цього безглуздя, 2 березня 2021 року, губернатор нарешті вирішив, що досить, і все скасував.

    Тоді один знайомий мені зауважив, що це буде та перевірка, якої ми ждали. Повне скасування обмежень призведе до масової смертності, стверджують такі як він. Чи призведе? Чи справді локдауни контролювали поширення вірусу? Ми скоро дізнаємося, припускав він.

    Я ж уже знав відповідь. „Перевірка“ того, чи локдауни контролюють (і наскільки) вірус чи „придушують спалахи“ (за висловом Ентоні Фаучі), вже випробувана по всьому світу. Кожне серйозне емпіричне дослідження показало, що відповідь — „Ні!“.

    У США є багато прикладів штатів без обмежень, де, як правило, спостерігаються кращі результати в боротьбі з хворобою, ніж у тих, де обмеження були суворішими. (…) Дані свідчать про те, що локдауни не приводили до статистично спостережуваного впливу на траекторію вірусу та серйозні наслідки. Відкриті штати, як правило, демонстрували кращі результати, можливо, не тому, що вони накладали менше обмежень, а просто з причин демографії та сезонності. Закриті штати, здається, нічого не досягли з точки зору пом’якшення наслідків.

    З другого боку, локдауни руйнували промисловість, школи, церкви, свободи та життя, деморалізуючи населення та позбавляючи людей їх основних прав. Усе в ім’я безпеки від вірусу, котрий у будь-якому випадку зробив би свою роботу. (…)

    Віра в те, що можна вдаватися до контролю над людьми з метою боротьби з вірусом, спричинила нещастя, небачене в сучасному світі.

    Що вражає у всіх вищезазначених прогнозах щодо зараження та смертності, це не просто те, що всі вони виявилися помилковими. Вражає зарозумілість і впевненість у кожному з них. Після цілого року безпосереднього спостереження за неможливістю за допомогою „нефармацевтичних втручань“ керувати патогеном, експерти все ще ніяк не розспрощаються з ілюзіями дієвості своїх улюблених локдаунів, не в змозі або не бажаючи дивитися на дані й навчатися чогось з них.

    Концепція локдаунів виникла з помилкової передумови: що можна відокремити людей, як щурів у клітках, а, отже, контролювати й навіть викорінювати вірус. Через рік ми однозначно знаємо, що це неможливо, знаємо те, що найкращі та наймудріші епідеміологи знали весь час. Робітники основних галузей промисловості все ще повинні працювати; вони повинні повертатися додому до своїх сімей, багато хто з них проживає в умовах скупченості. Локдауни не усувають вірус, вони просто перекладають тягар витрат на робочий клас.

    Тепер ми можемо бачити провал у чорному, білому та повнокольоровому режимах, що з’являлися на наших екранах щодня завдяки Центрам з контролю та профілактики захворювань (CDC). Чи це змусило хоч задуматися учених мужів, котрі підтримують локдаюуни? Не помітно. Яке дивовижне свідчення впертості еліти та її упередженості проти основних свобод. Усі вони можуть повторити репліку персонажа Ґраучо Маркса: „Кому ти повіриш, мені чи своїм очам?“»

    Comment by maksymus — March 27, 2021 @ 07:01

  36. Крістіан Б’єрнсков «Чи спрацювали локдауни?» (29 березня 2021 року):
    «Автор порівнює щотижневі загальні показники смертності в першому півріччі у 2017, 2018, 2019 та 2020 роках у 24 європейських країнах, котрі в різні моменти часу вдавалися до різноманітних заходів щодо боротьби з вірусом. Оцінюючи наслідки цих політичних заходів, зафіксованих індексами політики ковід-19 Центру Блаватніка та беручи до уваги ендогенність політичних відповідей, результати свідчать про те, що суворість політики локдану не зв’язана з нижчою смертністю.»

    Comment by maksymus — April 1, 2021 @ 13:33

  37. Карл Діренбах «Ковід — це не обман, але цифри оманливі: Огляд першого сезону захворювання» (7 квітня 2021 року):
    «Це реальна хвороба, вона завдає реальної шкоди та справді хвилює, але не настільки вбивча, якою її подають. Крім того, медична сфера чудово впоралася з безпосереднім доглядом за пацієнтами. Медики вчилися на помилках і розробляли методи лікування та протоколи, котрі постійно зменшували смертельність од ковід-19. Справді вражає швидкість розробки вакцин.

    І навпаки, реакція органів охорони громадського здоров’я була жахливо невдалою. На кожному кроці наслідки та небезпека ковід-19 були перебільшені, а побічна шкода урядових заборон та паніка, спричинена урядуваннями та ЗМІ, була приховувана. Чиновник за чиновником заплющували очі на колись загальноприйняті стандарти, лише щоб слідувати стадному поклику, що щось хороше потрібно зробити. Найгірший приклад такої тенденції був минулого літа, коли чиновники від охорони здоров’я засуджували масові акції протесту як заходи, що стосуються громадського здоров’я.

    Як ми до цього дійшли? Як ми перетворили хворобу, еквівалентну грипу, на всесвітню катастрофу? Ми реаґували надмірно; ми змінили спосіб виявлення вірусів; ми змінили спосіб фіксації смертей; ми намагалися контролювати неконтрольоване; ми використовували ковід-19 як політичний інструмент; ми знищили (буквально та метафорично) десятки тисяч життів через паніку, локдауни та обмеження; і ми спричинили спустошення, що воно триватиме роками.»

    Comment by maksymus — April 7, 2021 @ 15:39

  38. Круглий стіл авторів Ґрейт-Баррінґтонської декларації «Про шкоду локдаунів, небезпеку цензури та можливі виходи» (стенограма, 12 квітня 2021 року):

    «Д-р Джей Бхаттачар’я: Отже, на мою думку, є дві ключові наукові ідеї, що їх покладено в основу Ґрейт-Баррінґтонської декларації. По-перше, існує величезна різниця ризику за віком у смертності від ковід. Старше населення, люди найстаршого віку, на сьогоднішній день стикаються з найбільшим ризиком. (…) Існує така величезна вікова стратифікація ризику важких наслідків від ковід. Друга ідея, друга наукова ідея полягає в тому, що самі локдауни, спричиняючи зриви в нормальному функціонуючому суспільстві, завдають великої шкоди безпосередньо населенню. Не тільки з погляду економіки, на якій, на мою думку, на жаль, певною мірою наголошують, насправді ця шкода, в основному, з погляду здоров’я та психологічного комфорту населення в цілому. Локдауни — це не людський спосіб життя. Вони роз’єднують людей. Вони руйнують нашу здатність взаємодіяти один з одним таким чином, що є шкідливим для життя людини. (…)

    Д-р Мартін Кулдорф: Отже, це була абсолютно катастрофічне лихо в галузі охорони здоров’я та фіаско того, як ми відреаґували на цю пандемію. І я сподіваюся, цього більше ніколи не повторюватимуть. І тепер нам треба припинити практику локдаунів. (…)»

    Comment by maksymus — April 13, 2021 @ 07:51

  39. Олівер Робінсон «Інтердисциплінарне дослідження політики локдаунів проти ковід-19» (10 лютого 2021 року):
    «Впровадження локдаунів у відповідь на пандемію ковід-19 оцінювалися за допомогою досліджень на біомедичному, економічному, психологічному та етичному рівнях аналізу. Метою цієї статті є інтеґрація зазначених підходів у міждисциплінарний біопсихосоціальний огляд. Біомедичні дані з перших місяців пандемії свідчать про те, що локдауни були зв’язані зі зниженням рівня поширення вірусу, але що менш обмежувальні заходи також давали подібний ефект. При цьому впровадження локдаунів було зв’язане зі зниженням смертності за дослідженнями на епідеміологічних моделях, але не за дослідженнями на емпіричних даних пандемії ковід-19. Психологічні дослідження підтверджують припущення, що тривалі локдауни можуть посилити такі стресові фактори, як соціальну ізоляцію та безробіття, котрі, як було доведено, є потужними сприяючими факторами захворюваності при дії респіраторного вірусу. Дослідження на економічному рівні аналізу вказують на можливість того, що рівень смертності, зв’язаний з економічною шкодою або недофінансуванням інших проблем охорони здоров’я, може перевищувати зменшення рівня смертності, що його можуть запезпечувати локдауни, і що надзвичайно високі фінансові витрати на локдауни можуть мати неґативні наслідки для загального здоров’я населення, зменшуючи ресурси для лікування інших хвороб. Дослідження етики щодо локдаунів указують на неминучість оціночних суджень при балансуванні різного роду вигод та витрат, викликаних локдаунами. Надано пропозиції щодо майбутніх досліджень, що сприятимуть детальнішій та більш уважній до нюансів оцінці цієї політики.»

    Comment by maksymus — April 14, 2021 @ 21:16


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Website Powered by WordPress.com.

<span>%d</span> bloggers like this: