Діаріуш або тиск слова

July 17, 2020

Відмінності вимови

Filed under: Мова, Фонетика, Ґендер — maksymus @ 07:58

 
Загалом результати опитування про фонему Е вкладаються в очікування. Попередні опитування вже дозволяли передбачити, що реґіональний розподіл не виявить якихось помітних особливостей; стереотипи про «східняків» та «западенців» це лише стереотипи. За освітою цілком очікувана відмінність респондентів з науковим ступенем, а за віком відрізняються відповіді найстарших та наймолодших учасників.

Справжньою цікавинкою одержаних даних про вимову/сприйняття іншомовних назв з Е-Є стали результати за ґендерним розподілом. Якщо тут я міг передбачати відмінності у відповідях, то хіба що незначні, в той чи той бік. Несподіванка! Відмінності відтворюються в дюжині назв, помітно відокремлюючи на них групи жінок і чоловіків.

Абсолютно окремо стоїть назва спаніель. Тут різниця у відповідях складає 14% (ближче до Е 80% жін. та 66% чол.)! Помітна дев’ятивідсоткова різниця в назвах Сіетл (ближче до Е 54% жін. та 63% чол.), фаетон (ближче до Е 55% жін. та 64% чол.). 8% різниці Аріель (ближче до Е 72% жін. та 64% чол.), каланхое (ближче до Є 55% жін. та 44% чол.), 7% різниці дуенья (ближче до Е 85% жін. та 78% чол.), проект (ближче до Е 75% жін. та 68% чол.), 6% різниці Даніель (ближче до Е 78% жін. та 72% чол.), Умбріель (ближче до Е 69% жін. та 63% чол.), каное (ближче до Е 50% жін. та 56% чол.), фуете (ближче до Е 62% жін. та 56% чол.). І т. д.

Пробую побачити певну систему. Наприклад, напевно, жінки в назвах на -ель чують виразніше Е. А в назвах на -ое виразніше Є. Чи це можна перевірити іншими способами? Непогана тема для ґендерних мовних досліджень.
 

2 Comments »

  1. Максиме, хотіла б з вами порадитись щодо іншого ґендерного мовного дослідження. У цьому відео https://www.ted.com/talks/lera_boroditsky_how_language_shapes_the_way_we_think?language=uk на 7.50 – 8.45 йдеться про те, що граматичний рід впливає на сприйняття одного й того ж об’єкта. Спершу подумалось, що можна було б провести подібне дослідження з російською й українською, але потім виникла ідея, що це можна зробити навіть в межах однієї мови. Наприклад, взяти фото, на якому зображено кота чи кицьку, і запропонувати учасникам вибрати з десятка прикметників три, які найкраще описують цю тварину. Тобто, частині учасників запропонувати анкету, де поряд із фото кота вказано “Цей кіт: великий, грайливий, ненажерливий, рудий, сильний” а іншій – анкету, де поряд з тим же самим фото вказано “Ця кішка: велика, грайлива, ненажерлива, руда сильна” – і подивитись, чи відрізнятимуться прикметники, які оберуть учасники. Якщо, наприклад, кота частіше характеризуватимуть як сильного, а кішку – як грайливу, це буде свідченням на користь впливу граматичного роду. Хоча, можливо, учасники в обох випадках з однаковою частотою вибиратимуть певну характеристику, скажімо, і кота, і кішку частіше описуватимуть як грайливого чи грайливу, ніж як сильного чи сильну; або в першу чергу зазначатимуть нейтральні характеристики – наприклад, і кота, і кішку характеризуватимуть як рудих. Учасникам це дослідження можна подати як нібито вивчення зв’язку візуальних і вербальних характеристик об’єкта (тобто, сформулювати більш по-людськи, але так, щоб вони думали, що це дослідження з образного мислення). Для більш надійної картини можна було б використати не тільки кота/кішку, а й інших тварин, які часто вживаються то в чоловічому, то в жіночому роді: собака, ворон/ворона, гусак/гуска, змій/змія.

    Сама я жодного разу не проводила опитування, і до того ж досить невпевнено почуваюсь у статистичному аналізі. Проблема ще й у тому, що потрібно запустити дві анкети так, щоб респонденти не здогадались про різницю. Звісно, можна поставити демографічний блок з питаннями про вік, стать і т.п. на початку, щоб ті, хто вже відповів на один варіант анкети подумали, що це та ж сама анкета, на яку вони вже відповіли, і не придивлялись далі. Також не знаю, чи вдасться прорекламувати обидва варіанти так, щоб була приблизно однакова кількість респондентів. Тобто, можна спробувати в одній популярній спільноті кинути лінк на один варіант, а в іншій – на інший, але погано уявляю, скільки учасників можна сподіватися з того чи іншого ресурсу.

    Що скажете про проект такого дослідження? Було б дуже цікаво дізнатись, наскільки граматичний рід впливає на сприйняття одного й того ж об’єкта. Результати були б значимими в будь-якому випадку: якщо вдасться знайти ґендерні відмінності – чудово, сексизм детектед, якщо ні – теж чудово, значить, наше суспільство не таке сексистське, як припускалось. Я б могла підготувати анкети (підібрати фото тварин і перелік прикметників до них), але от із рекламою опитування і обробкою його результатів не впораюсь. Не хочете долучитись? (Ясна річ, цілком зрозумію, якщо у вас бракує часу цим займатись, або ж побачите в цій ідеї якийсь серйозний недолік, який я наразі не помітила).

    Comment by criticalthinkerua — July 22, 2020 @ 18:53

    • Реклама і в мене слабке місце. Після ЖЖ я вийшов з соцмереж, відео це ж узагалі не мій формат. Довго і нудно довелося збирати дані, при кожному рекламуванні веб-опитування побоюючись, що виникне небажаний перекіс. (Скажімо, опитування про «Хоббіта» одержало помітний перекіс через неякісну рекламу на самому початку, коли була залучена велика група активних молодих чоловіків певного віку й реґіону, і за наступні кілька місяців цей перекіс дуже повільно виправляється. Не знаю, чи вдасться.)

      Я давно думаю над опитуванням про неофемінативи. Відомі результати Архангельської цікаві, але майже не торкаються саме тих психологічних моментів, що цікавлять і вас, і в дещо іншому аспекті мене. Прикладом цікавих саме психологічних результатів у цьому питанні є польські дані Форманович (знайдіть статтю в мережі, не можу зараз дати точне посилання). Я згадав її статтю тому, що погляд з боку психології вимагає спеціальних формулювань, і треба підходити до цього дуже обережно, щоб не спотворити вже на вході. Також було б добре подивитися, як подібні опитування проводять і аналізують.

      Щодо форми збору даних, то тут «Форми» це найкраща річ. Результати потім збираються в таблицю, яку можна обробляти.

      Comment by maksymus — July 22, 2020 @ 19:26


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: