Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.
Де і коли виникла традиція називати чашку горнятком? В основному на такий вжиток натрапляю в текстах, але і в розмовах траплялось чути горнятко у значенні "чашка" (від деяких мешканців західних областей). В моєму уявленні горнятко однозначно асоціюється із маленьким горщиком, тож вжите на позначення чашки, воно щоразу мимоволі викликає неполіткоректні асоціації – так і хочеться поспівчувати нещасним дикунам, до яких ще не дійшла цивілізація і вони змушені пити з горшків. Це просто діалектизм, який видається незвичним мешканцям інших регіонів, чи одна зі спроб випендритись? Складається враження, що горнятко замість чашки почали вживати не так давно.
А з чим у вас асоціюється горнятко? І як ставитесь до того, щоб так називати чашку – наскільки це для вас (не)прийнятно чи (не)звично?
* * *
Порада щодо горнятка, датована 1946 роком:
.
П. Ковалів. Чистота і правильність української літературної мови. Мюнхен: Рідне слово, 1946. С. 16.
Діаріуш або тиск слова 
Горнятко кави – чого б ні?)
Comment by shidlovskaya — August 12, 2010 @ 14:16
ось кави – філіжанка :-)
але горнятко чаю.
автору – цілком нормально ставлюся, чула з дитинства, я ж “бандерівка”)))
Comment by hudozhnytsya — August 12, 2010 @ 17:52
в мене завше така во асоціація колись був такий “горн” – споруда з вогнетривкої глини та каменів, мав вигляд усіченого конуса, вужчою стороною догори
так от, в тому горні залізну руду відновлювали в залізо та сталь, в горні завжди було гаряче
ще в горнах плавили й інші метали та сплави – мідь, олово, срібло, золото, бронзу, свинець
потім горнами почали називати будь-які печі подібного вигляду, а їх використовували багато де – в гончарній справі в них випікали горщики, макітри та інше, виробники скла могли використовувати для виплавки скляної маси, середньовічні металурги та хіміки ще випалювали в горнах вугілля з дерева, соду та вапно
от я собі так думаю, що “горня” – то зменшувано-пестливе від “горн”
можливо, навіть, деякі глиняні посудинки використовувалися біля тих печей, коли треба було щось гаряче та розплавлене перелити кудись
Comment by vasiapetechkin — August 12, 2010 @ 14:21
У мене цілком так само: “В моєму уявленні горнятко однозначно асоціюється з маленьким горщиком, тож вжите на позначення чашки, воно щоразу мимоволі викликає неполіткоректні асоціації – так і хочеться поспівчувати нещасним дикунам, до яких ще не дійшла цивілізація і вони змушені пити з горшків”.
Іще “прикол” – перевірка правопису підкреслює слово “горшків” (хоч тільки так я кажу й пишу) і вимагає “горщиків”.
Comment by nehrebeckyj — August 12, 2010 @ 14:22
> Іще “прикол” – перевірка правопису підкреслює слово “горшків” (хоч тільки так я кажу й пишу) і вимагає “горщиків”.
Не дивилась по словниках, але нашвидкуруч вигуглена інтермедія Я.Гаватовського свідчить, що горшок вживали ще в 17 ст.
http://izbornyk.org.ua/old17/old17_26.htm
Comment by irengloria — August 12, 2010 @ 19:32
Це таке складне слово і всі його бояться. Відмінюється складно. Горщок – горшка. [Тю! Обидва слова підкреслило!]
Comment by nehrebeckyj — August 12, 2010 @ 21:17
завжди вживаю горнятко
вуху миліше
Comment by mess_in — August 12, 2010 @ 14:28
Нічого не можу вдіяти – в мене горнятко, скільки я себе пам”ятаю, асоцюється з тою посудиною, з якої п”ють каву, чай, молоко, воду. Про каву я ще можу сказати “філіжанка” (ні про який інший напиток), а от слова “чашка” взагалі не вживаю. Така я нехороша :-)
Comment by tin_tina — August 12, 2010 @ 14:39
> Така я нехороша :-)
Перепрошую. Виявляється, горнятко розмовне слово. Просто “вживу” я його чула лише від кількох людей, які до того ж намагались розмовляти за новим правописом, тож і припустила, що воно надумане.
Comment by irengloria — August 12, 2010 @ 18:27
Доцю, не кухлик, а горнятко!!! Не ганчірочка, а шматочка!!!!
Comment by tin_tina — August 12, 2010 @ 21:22
:)))
Comment by irengloria — August 12, 2010 @ 22:39
тільки горнятком і називаю. чашкою горнятко ніколи не називала.
Comment by candrika — August 12, 2010 @ 14:40
Так, коли кажуть горнятко, уявляється маленький горщик, чомусь теракотового кольору. Вперше у значенні «чашка, філіжанка» почув кілька років тому з якогось перекладного серіалу.
Зображення сторінки для пам’яті:
П. Ковалів. Чистота і правильність української літературної мови. Мюнхен: Рідне слово, 1946. С. 16.
Comment by maksymus — August 12, 2010 @ 14:47
неодмінно наводитиму це посилання, коли в більшості українців викликатиме посмішку слово “філіжанка” :)
Comment by diversey_ua — August 12, 2010 @ 15:04
А що викликає посмішку? Турецьке походження (fildzan), чи посередництво румунської з польською (filiżanka)?
Comment by maksymus — August 12, 2010 @ 15:11
ну я не знаю, що саме, бо я до цього слова звик змалечку
Comment by diversey_ua — August 12, 2010 @ 15:17
Філіжанка принаймні не викликає хибних асоціацій. Незрозуміле слово ще якось можна впровадити до вжитку, а от змінити значення вже відомого слова значно важче. Я з цим сама зіткнулась, коли в 90-х натрапила в якомусь мовному пораднику на філіжанку та сливе, і взялась із ентузіазмом поширювати “справжні українські” слова. Вживання сливе облишила після кількох спроб, бо у співрозмовників воно викликало асоціації зі сливою, а від філіжанки відмовилась через кілька місяців – хоча воно сприймалось не з роздратуванням (як перекручення усталеного значення у випадку сливе), а просто як невідоме слово, але все одно викликало непорозуміння. Хоча, теоретично, окреме слово для кавової чашки було б доречним, але воно чомусь сприймалось як суто книжне – навіть в сім’ї після ряду спроб новація не прижилась і у вжитку так і залишилась кавова чашка.
Comment by irengloria — August 12, 2010 @ 18:39
> Зображення сторінки для пам’яті
Я нахалтурила з посиланням? Будь ласка, поясніть що треба робити із зображенням (тільки пояснюйте як для ламерів :)).
Comment by irengloria — August 12, 2010 @ 18:47
Книжки з обмеженим переглядом в «Книгах Ґуґла» іноді мають погану звичку змінювати сторінки, відкриті для відвідувачів. Тому, на всяк випадок, скопіював зображення і записав собі на сайт.
Comment by maksymus — August 12, 2010 @ 18:52
Дякую.
Comment by irengloria — August 12, 2010 @ 19:33
може це і не зовсім по-літературному, але я цілком нормально до цього ставлюсь
моя бабця так говорила
a propos, чашки більшого розміру вона називала банячками :) виникають асоціації?
Comment by diversey_ua — August 12, 2010 @ 14:52
Моя бабуся (Полтавщина – Київ) називала баняком банку, не меншу ніж трилітрова :)
Comment by irengloria — August 12, 2010 @ 19:01
По той бік Звенигородки “баняк” це те саме, що по цей – “чавун”. А скляна “банка” там – “слоїк”. А поцейбічний “глечик” там – “гладущик”. От. Глиняний посуд по розмірах (на за призначенням): Макітра – горщок – горщечок – горня . Паралельно до горщечка йде “ринка”.
Comment by nehrebeckyj — August 12, 2010 @ 21:23
Для мене горнятко – це такий горщичок. Мама з Черкащини, тато – з Житомирщини, я народилася і все життя живу в Києві.
Горнятко у значенні чашки чую від львівських знайомих.
Comment by libellule_fun — August 12, 2010 @ 15:02
У Львові вживання слова “горнятко” в сенсі “невелика чашка” – це норма мови. Відтак, як старий львівський хлоп, мав я в носі усілякі инші поради з цього приводу.
Comment by p_dzikovsky — August 12, 2010 @ 15:03
Пораду не вживати прислівник відтак «після того, потім» у помилковому значенні «тому», мабуть, ви також іґноруватимете.
Comment by maksymus — August 12, 2010 @ 15:15
Та навіть вже зіґнорував :-) Я ж про неї пам’ятаю Дотримуюсь думки, що будь-який традиційний слововжиток – це норма мови. Тому “унормуванню” підлягає виключно вживання слів поза межами традиції (якою б вона не була!) – тобто мовцями-новачками, мовцями-експериментаторами тощо.
Comment by p_dzikovsky — August 12, 2010 @ 15:24
Мушу вибачитись за недоречний апломб у репліках. Це, однак, не змінює моєї позиції по суті.
Comment by p_dzikovsky — August 12, 2010 @ 15:40
Мали б ми нормальний і доступний корпус мови, могли би дізнатися, чи те значення таки помилкове, і відповідно, чи в сучасній мові така порада чогось варта.
Comment by drundia — September 2, 2010 @ 01:50
З огляду на історію появи та поширення прислівника, а також понад півстолітнє перебування в порадниках з культури мови пояснення значення, значення «тому» таки помилкове.
Comment by maksymus — September 2, 2010 @ 06:26
А яка в нього історія появи й поширення?
Comment by drundia — September 20, 2010 @ 19:30
Приблизно, така.
Comment by maksymus — September 20, 2010 @ 19:40
горнятко – бандерівська видумка.
у мене, поліщука, асоціюється з чимось, що можна пригортати, горнути – тримати двома руками, пригортаючись до чашки
Comment by fofka — August 12, 2010 @ 15:10
отакі ми поліщуки…))) аналогічно асоціюється як дві долоні зведені в човник, тобто наприклад “набрав води в горнятко”.
Comment by dikiy_mujchina — August 12, 2010 @ 22:12
Re: отакі ми поліщуки…))) точно!
“дві долоні зведені в човник”
а я не зміг сформулювать
Comment by fofka — August 13, 2010 @ 00:11
діалектизми в мові мають таке ж право на існування як і стандартна лексика, бо що таке взагалі стандарт, це певні діалекти прийняті за норму, стандарт мови. тому вживання слова “горнятко” вважаю нормальним, поряд з словом “чашка”. таким чином наша мова збагачується…
Comment by batacat — August 12, 2010 @ 15:18
Як франківчанин я теж звик до горнятка, філіжанка то львівське і тільки про каву. А чашка для мене взагалі шалений русизм)
Comment by kite_in_marsh — August 12, 2010 @ 15:27
Аналогічно. Ніяк не можу звикнути, що в Києві це слово не розуміють)
Comment by bbv_if — August 12, 2010 @ 15:46
+1, тернополянка)
Comment by hudozhnytsya — August 12, 2010 @ 17:58
Чашка – звичайний русизм. І крапка.
Comment by promonaut — August 12, 2010 @ 16:58
Ви всі слова, що дійшли до нас з праслов’янських часів, вважаєте росіянізмами, чи якось вибірково?
Comment by maksymus — August 12, 2010 @ 17:10
Не всі.
Comment by promonaut — August 12, 2010 @ 17:12
Підкажіть критерій.
Comment by maksymus — August 12, 2010 @ 17:15
Невибірковість.
Comment by promonaut — August 12, 2010 @ 17:18
мене смішить взагалі будь-яка вибірковість. комусь і голова з дупою асоціюється і з того смішно. на позначення посуду для чаю-кави є слова: чашка, горнятко, філіжанка, кухлик… і може ще щось, про що я забула. це синонімія і багатство мови.
Comment by fish_ua — August 12, 2010 @ 17:53
Не забудьмо й про “горнець” ГОРНЕЦЬ, -нця, ч., діал. Горщик.
1.діал. те ж саме, що горщик ◆ Навіть горнець свій і залізну ложку в тій самій скринці мав. Іван Франко ◆ I кожен, звичайно, щось йому нiс – той хутро, той жита чи горнець меду, а хто куни чи й гривню. Семен Скляренко, «Святослав»
Споріднені: горно, горновий, горнило, го́рен, го́рень, го́ринь, го́рон, горне́шник, го́рник, горнар, горнець
Гадаю – “горнець” таки великий чи й величезний горщик.
Comment by harnack — August 14, 2010 @ 06:19
В моєму уявленні горнятко однозначно асоціюється із маленьким горщиком
саме таку фразу, слово в слово, я декілька років назад казав друзям у Львові : )))
Comment by app_s — August 13, 2010 @ 10:55
якщо я у Львові вживаю “чашка”, то відчуваю себе москалькою ))
Comment by olena_risu — August 13, 2010 @ 11:58
Свого часу спеціально написав вікістаттю: https://uk.wikipedia.org/wiki/Горня
Comment by TheDarkMax2 — July 14, 2020 @ 19:40