Діаріуш або тиск слова

April 30, 2021

Філософські погляди та психологічні риси

Filed under: Інформація, Політологія, Різне — maksymus @ 22:22

 
Чудове інтердисциплінарне дослідження провели психолог Девід Яден та філософ Дерек Андерсон. Вони задалися питанням: «Чи визначають психологічні риси філосософські погляди?» «…як філософські погляди… співвідносяться з психологічними рисами у професійних філософів…».

Основні результати надзвичайно цікаві. Не було виявлено помітної кореляції між філософськими поглядами і основними демографічними характеристиками, такими як вік, стать, сімейний статус, дохід, етнічність, професійний статус. Також з конкретними філософськими поглядами не виявилася зв’язана жодна з п’яти модельних характеристик особистості (відкритість досвіду, добросовісність, екстраверсивність, погоджуваність та невротизм).

Натомість були виявлені наступні кореляції:
– теїзм зв’язаний з погоджуваністю;
– жорсткий детермінізм з низькою задоволеністю життям та депресивними станами;
– консеквенціалізм, реалізм, фізикалізм та кореспондентна теорія істини зв’язані з більшим інтересом до нумерології;
– віра в метафізичну можливість «філософських зомбі» зв’язана з добросовісністю;
– теїзм та ідеалізм, прийняття некласичної логіки зв’язані з переживанням власного трансцендентного досвіду;
– не-реалізм по відношенню до естетики та моралі з уживанням психоактивних речовин;
і т. д.
(«Психологія філософії: Зв’язок філософських поглядів з психологічними рисами у професійних філософів»; див. короткий опис з посиланнями на текст роботи).

Автори роблять висновок, що «між філософськими поглядами та різними психологічними рисами можуть існувати важливі взаємозв’язки. Отже, ці результати можуть викликати сумніви в адекватності суто раціоналістичної концепції переконань».

Додатково дослідники виявили, що праві політичні погляди зв’язані з кількома філософськими поглядами, такими як теїзм, лібералізм свободної волі, нефізикалізм та кореспондентна теорія істини.
 

8 Comments »

  1. Дякую, цікава стаття. Хоча автори ступили на хиткий ґрунт. Я пару років тому почала цікавитись дослідженнями щодо психологічних рис прихильників всілякої шарлатанщини (паранормального, релігії, псевдонаукових вчень), і картина вимальовується досить заплутана – іноді рівень освіти корелює навіть з більшим скептицизмом щодо науки (антивакцинаторство у США більше поширене серед середнього класу, ніж серед менш освічених); щодо забобонів, то найбільше їх відкидають або атеїсти, або глибоко віруючі, тоді як помірно віруючі найбільш схильні до забобонів; а в одному дослідженні схильність антропоморфізувати явища природи навіть негативно корелює з релігійністю. Поки що глибоко не занурювалась в цю тему, але складається враження, що картина далека від послідовності, а результати одних досліджень суперечать іншим.

    З філософією, мабуть, ситуація не краща – колись ще В.Джеймс намагався поділити прихильників філософських теорій на два психологічні типи, але це викликало критику вже в його сучасників.

    P.S. І ще перекладацький нюанс: мабуть, correspondence theory of truth краще перекласти як кореспондентна теорія істини, а не відповідні теорії істини

    Comment by criticalthinkerua — May 1, 2021 @ 14:02

    • Спасибі, перекладав півавтоматично, недовичитав.

      Comment by maksymus — May 1, 2021 @ 16:45

    • При правильному вихованні люди з малими знаннями сліпо довіряють авторитетам. Середні знання дозволяють ставити під сумнів авторитети. Кумедний парадокс.

      Comment by TheDarkMax2 — May 5, 2021 @ 16:31

    • Так само з релігією: глибоко віруюча людина вважає, що все залежить тільки від Бога: не від чорної кішки і порожнього відра.

      Comment by TheDarkMax2 — May 5, 2021 @ 16:34

    • Наука дуже цікаво вперлась у квантову фізику та проблеми зазирання в ранню історію Всесвіту. Достатньо вперлась, щоб припускати божественність і розумність Всесвіту (без окремого творця), а це вже в принципі відкриває скриньку Пандори.

      Comment by drewndia — May 26, 2021 @ 00:48

  2. Якщо маєте час і натхнення, не могли б пояснити, коли з’явився варіант “моя хата скраю – першим ворога зустрічаю”? Варіант із “я нічого не знаю” є вже в Квітки-Основ’яненка (давніших прикладів не знайшла), а от пошук “першим ворога зустрічаю” веде на ура-патріотичні ресурси, які приписують цей варіант козакам, ясна річ, не вказуючи джерел. Зрозуміло, що це хибна версія, але цікаво, звідки ростуть ноги у цього вкидання?

    P.S. Ех, ностальгую за етимологічною спільнотою…

    Comment by criticalthinkerua — May 12, 2021 @ 14:03

    • Активно розвиваються корпуси української мови. Оновлений ГРАК (вер. 12) підказує, що вперше видозмінений додаток «перший ворога зустрічаю» фіксується в газеті «Україна молода» (2012 рік).

      Маю гадку, що вираз видозмінився чи не під впливом біблійного афоризму про наріжний камінь. Надто вже сходиться.

      Comment by maksymus — May 12, 2021 @ 20:55


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a comment

Website Powered by WordPress.com.