Діаріуш або тиск слова

March 28, 2021

У березневому київському лісі

Filed under: Екологія, Життя, Київ, Розваги, Різне — maksymus @ 18:50

 
Прогулявся по чудовому весняному лісу. Наче все готове до зеленого перевдягнення в найближчі пару тижнів. Деінде залишилися маленькі снігові плямки, ще стоїть крига на озері, але весна вже готується взяти своє.

Кілька картинок з лісу далі…

March 19, 2021

Імітація урядової турботи

Filed under: Лібералізм, Політологія, Різне — maksymus @ 09:08

 
Погано, коли влада злочинна, дуже погано. Але чи виправдовує це владу халтурників їй на заміну, просто некомпетентну владу з її щирим бажанням робити добро? Гадаю, навряд чи. Межа між злочинним наміром та незумисним злочином через некомпетентність не є такою вже чіткою.

Останній приклад вражаючої владної некомпетентності — нове накладання суворих обмежень на економічну діяльність у Києві на три тижні, з 20 березня по 9 квітня. Цілий рік проваленого світового експерименту з упровадження локдаунів проти ковід у різних частинах світу, з українським досвідом також, для наших чиновників досі нічого не варті, досвід інших нічого не навчив, а отже маємо перевірити ще раз, набивши собі власні ґулі. Локдауни не працюють. Ніде не працюють. Ба все більше вражаючих даних, що їх шкідливість проявляється — і ще проявлятиметься! — у несподівано величезних втратах в інших сферах суспільства й економіки, перекладаючи непропорційні витрати і добробуту, і життів на найбільш знедолені й незахищені прошарки населення. Свідчення надходять з усіх усюд. На десятки тисяч збільшення дитячої смертності в Південно-Східній Азії, збільшення на чверть самогубств серед підлітків у США і т. д.

Але чи можна звинувачувати наших можновладців у черговому провалі урядування, якщо їм немає на що спертися, а необхідність негайних дій заради дій є відомою особливістю демократичної політики. Виборці все одно не оцінять зроблене представниками, покарають же за щось, що зовсім не стосується повноважень, як завжди.

Тим часом тверезі відповідальні політики навіть за цих несприятливих для розуму і раціональних урядувань обставин мають можливість проявити компетентність. Одним з прикладів успіху неочевидних політичних рішень під час пандемії демонструє американський штат Флоріда, де губернатор всупереч спокусі простого закриття економіки локдауном запровадив цілий комплекс заходів, спрямованих на певні групи, а не на всю громаду. Розшифровку та відео останнього круглого столу науковців, зібраного губернатором Рональдом Десантісом, варто переглянути, щоб оцінити, що навіть в умовах непевності й вимушеного політичного ризику можуть робити компетентні урядовці для визначення політики.
 

March 18, 2021

Нудна мова

Filed under: Мова, Політологія — maksymus @ 07:01

 
Теперішня українська влада не оминає нагоди продемонструвати некомпетентність у кожній своїй дії. За останні роки важко пригадати, коли урядовці просто виконували б свої нудні буденні обов’язки, для виконання котрих їх, власне, обирали чи призначали. Великі кричущі випадки обговорюються чи не щодня. Провали у великих справах, але не менш соромно зацікавленій публіці цим незручним «іспанським» соромом за безліч їхніх дрібних некомпетентних дій.

Учора міністр юстиції розповів журналістам, що урядовці подали апеляцію на довгоочікуване рішення суду про скасування катастрофічного правопису 2019-го року. При цьому Д. Малюська досить одверто заявив, що оцінює імовірність програшу в 70% проти 30%. (Звісно, важко вигравати, коли про незаконність зауважило саме міністерство. Цифра також не випадкова, дві третини мовців не сприймають реформу.) Але для урядовця така оцінка неправомочності уряду не перепона, і він негайно поділився планами перезатвердити в разі програшу текст катастрофічного правопису через новостворену Нацкомісію, а всі процедури нехай ідуть собі в сторону.

Справді, Національна комісія зі стандартів державної мови, новітній орган державної влади зі спеціальним статусом, нині має повноваження затверджувати норми і правопис. Таких величезних повноважень у сфері мови ніколи ще не мала жодна урядова комісія в Україні. Спаде на ум чиновникам од мови затвердити латинку чи ярижку, то мають навіть такі повноваження. І призначені на надвідповідальну справу мови особи мали б самі публічно демонструвати бездоганний рівень володіння українською, додержуючись найменших стандартів, бо вони нині виступають стандартом для мови української влади.

Однак некомпетентність урядування проявляється і тут повною мірою. З публічних текстів цієї Нацкомісії стає помітно, що для її членів стандартна українська мова нудна, прісна. Про численні відхилення, стилістичні й граматичні помилки читачі їхньої сторінки у Фейсбуку давно зауважували зі здивуванням (*). Ці відхилення перенесено і на нову офіційну сторінку органу влади, де вже розміщено кілька повідомлень. Скажімо, чиновникам зі стандартизації мови нудним видається навіть стандартне слово стандартизація, вони раз у раз пишуть кумедне «стандартування». Іспити з мови також серед основних задач цієї Нацкомісії, але розібратися зі стандартною назвою процесу, на котрий призначали, їм нудно, тому в повідомленнях виникають малопоширені, розмовні, стилістично неприйнятні «іспитова робота», «іспитування» (замість стандартних екзаменаційна робота, екзаменування), дивацьке «покликання» (в стандартній українській покликання це «внутрішній потяг, призначення», тут же цим нудьгуючим мовним чиновникам за контекстом стандартне слово на позначення посилання в мережі, схоже, видається надто звичайним) та под.

Дивний час, коли влада цілковито відображає некомпетентність своїх виборців. І виборці ще хильнуть наслідків по повній програмі. Не тільки в зруйнованій стандартній мові.
 

March 10, 2021

Не ґендеруйте мене

 
В одній проґресистській збірці робіт на типову для цього кола учених активістів тему про різноманітність та деколонізацію натрапив на цікаву статтю про структурні проблеми переходу між «інклюзивними мовами» при вивченні німецької. Стаття автора з Оклендського університету, ім’я котрої я навіть не стану пробувати записати кирилицею, починається дуже гостро й навіть захоплююче:
 

«„Будь ласка, не ґендеруйте мене!“ — Для мене не стало шоком повідомлення колеґи про те, що саме так заявив хтось зі студентів на курсах німецької мови в перший день першого семестру, щоб негайно залишити аудиторію і більше не повертатися. Викладачі іноземних мов дедалі частіше стикаються в своїй викладацькій практиці з проблемами, що виникають через структури, властиві мовам з розвинутою категорією роду. Багато які з мов приписують людям ґендер на основі жорсткого бінарного розділення (binary gender system), що відображає патріархатну, гетеросексуальну та ґендерну нормальність. Тому навчання мові часто стає однією з тих площин, де цим структурам влади надходить підкріплення.
 
У мовах з граматичною категорією роду правильне використання займенників, присвійних прикметників, закінчень прикметників або відмінювань залежить од статі (ґендеру) особи, до котрої звертаються. Більше того, ці граматичні поняття відображають чоловічо-жіночу бінарність, що виключає ґендерну нейтральність або змінність.»
 
Angineh Djavadghazaryans, 2020. “Please Don’t Gender Me!” Strategies for Inclusive Language Instruction in a Gender-Diverse Campus Community. In: Diversity and Decolonization in German Studies, ed. by R. Criser and E. Malakaj, 269-287.

 
Про видимість та реальність далі…

March 4, 2021

Біблія в науковому виданні

Filed under: Літературознавство, Різне — maksymus @ 19:00

 
Переглядаю чудову публікацію Чарльза Дарвіна «Походження видів» за редакцією Морса Пекхема з підведенням варіантів (a variorum text), призначену не стільки для читання, скільки для кращого розуміння ходу думки великого вченого на протязі багатьох років постійної переробки прижиттєвих перевидань основної праці. Уважний і надзвичайно ретельний редактор як професійний літературознавець знайшов особливий продуктивний формат розбору історії ідеї геніальної теорії Дарвіна через варіанти публікації автором її ключового тексту, зовсім не втручаючись в наявний матеріал.

І тут мені спало на ум, що інколи для довідки потребую не просто текст як є, а належним чином відкоментоване наукове видання біблійних текстів, Старого чи Нового завітів, апокрифів тощо. Не тлумачення, не черговий віросповідальний катехізис чи щось подібне, підготовлене в межах численних конфесій професійними богословами чи священиками, для котрих це богонатхненне Священне письмо, а також не забавні розваги критиків, на кшталт Таксилевих, а саме відсторонений науковий історичний, літературознавчий, філологічний, перекладацький тощо коментар тексту серед текстів з підведенням варіантів, з розбором відповідних зв’язків та под.

Напевно, такі видання існують. Не можуть же не існувати.
 

March 3, 2021

І знову пробують зупинити час

Filed under: Інформація, Політологія — maksymus @ 16:33

 
Останнє десятиліття допитливі історики території, на якій колись була Україна, напевно, називатимуть дивною божевільною добою з її перманентно безумною владою, невіглаським електоратом, випадковими непродуманими рішеннями заради рішень, що тільки створюють проблеми замість їх розв’язувати.

От і чергова спроба змавпувати росіян у їхньому переході на режим єдиного цілорічного часу, що віддаляє Україну від західних сусідів та всього розвинутого світу. Минулого разу уряд Азарова впроваджував повтор як одверте наслідування під приводом наближення до Москви, теперішня ж влада намагається лукаво впроваджувати на запереченні, вже як «Геть од Москви!», заспокоюючи можливе невдоволення через побутові незручності. Читати викочені публіці обґрунтування постанови від «слуг» можна тільки неабияк дивуючись з того, наскільки можновладці будь-якого партійного кольору зневажають місцеве населення: «забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України», «зміни біологічних ритмів людини», «доведено, що переведення годинника не допомагає енергозбереженню», «близько 140 країн або ніколи не користувалися сезонним часом, або відмовилися від такої практики», «сприятиме євроінтеграційним прагненням України». Усе перераховане або маячня (як порівняння зі 140-ка країнами), або брехня (про відсутність енергозбереження), або недосліджені припущення на основі унікального досвіду інших країн, що не переноситься автоматично на український ґрунт.

Власне, поточна зелена влада ніколи не демонструвала адекватність, хіба що відтоптуючись на кожній проблемі. Маленьке питання в тому, на котрому годиннику зупиняться, на «зимовому» чи на «літньому». Тільки від цього залежить, жителі якої сторони широченної України першими завиють з туги за нормальним світловим часом, проклинаючи Київ зранку та ввечері. Підозрюю, що планують зрештою розв’язати проблему розтягнутої по широті країни за рахунок західної частини; облудні псевдопатріотичні гасла, що мають згодувати опонентам, чомусь наводять саме на таку думку.
 
Див. попередній запис про цей проект Стефанчука.
 

Website Powered by WordPress.com.