Новорічний телевізійний морозильник

 
У критському готелі було два десятки каналів, кілька місцевих та загальногрецьких, кілька міжнародних англійських, багато німецьких, італійських і аж чотири російських та ще й з англомовним «Раша тудей». Перше, що кинулося в очі, — російські канали, окрім висвітлення України, основної невідв’язливої теми кожного дня, виглядають наче віртуальна машина часу. Програми наче не мінялися десятиліттями: постарілі й зів’ялі зірки 90-х всюди; я був у шоці, коли побачив щойно знятий випуск «Що? Де? Коли?» з командами у складі середини 80-х! Час наче зупинився.

А сьогодні, на новорічні свята, крутив українські канали. Ну, боротьба президентських привітань, це зрозуміло, політика. Але перше розважальне, що побачив, — «Кролікі». Кролікі, Карл! Новорічні ефіри завжди трохи ностальґійні, підіграють мрійливому настрою глядачів у пригадуванні найкращого в минулому, що разом пережили за рік чи більше. Але комік-дует Кролікі, зірки понад двадцятилітньої свіжості, що останні роки війни виступали виключно в РФ, мене вбили. Справжнє дно.

Вибір редакцій кількох каналів не випадковий. Мотив цього нового року, настрій байдужого конформізму, дуже тонко відчутий Президентом, — «яка різниця, якщо…»? І справжня різниця, різниця смаку, етики, раціональності, ображено відходить у тінь, пропонуючи байдужим окунутися з головою у її відсутність. Якщо немає різниці, то от вам «Кролікі».