Автор magner58. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.
У Фасмера у статті про “творог-тварог” згадується укр. “тварiг” – що воно за диво і в яких діалектних групах присутнє?
Наскільки я знаю сортових у нас не було і все було “сиром”.
Автор magner58. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.
У Фасмера у статті про “творог-тварог” згадується укр. “тварiг” – що воно за диво і в яких діалектних групах присутнє?
Наскільки я знаю сортових у нас не було і все було “сиром”.
RSS feed for comments on this post. TrackBack URI
Подивіться ще ЕСУМ, Т.5, С.530-531. В українській з різними наголосами: тваріг, тварог, творог, творіг. Фіксується у словнику Желехівського-Недільського. Нормальне слово праслов’янського походження, етимологія якого виводится від твар «форма», порівнюється з іт. forma-formaggie.
Загадкою залишається, чому в літературній український не виникла потреба розрізняти твердий та звичайний сир. Мені здається, що це через невиробленість культури сироваріння.
Comment by maksymus — February 6, 2009 @ 18:11
якщо від “твар”, то що це за дивний суфікс “-ог-“?
Comment by aandrusiak — February 7, 2009 @ 13:03
Той же -og-, що і в слові пиріг.
Comment by maksymus — February 7, 2009 @ 13:26
Спасибі, подивився. Цікавить саме http://ua-etymology.livejournal.com/169434.html
Comment by magner58 — February 7, 2009 @ 21:02
“Пасха – у великороссов – освященная в пасхальную ночь стопочка сыру (творогу), которым разговляются в 1 день; у малоросов – освященные куличи, бабы, караваи и др. под.”
Полный православный богословский энциклопедический словарь. Т. 2, с.1768.
Рік видання невідомий, але, судячи з дат, згаданих у статтях, кінець ХІХ – поч. ХХ ст. Отже, в той час (сто років тому) і в російській мові творог називали сиром!
Comment by onmyoji_san — February 7, 2009 @ 18:51
Оце ж мені й цікаво – чи сир-творог однакові поняття позначають тільки у різних діалектах, чи слова загальні й поняття різні.
Comment by magner58 — February 7, 2009 @ 20:55
Якщо існує тільки один вид сиру, то немає потреби розрізняти сир і тваріг.
Comment by maksymus — February 7, 2009 @ 21:13
Та це зрозуміло… Ну якщо був лише один вид, то цікаво в яких регіонах був сир, а в яких творог чи творіг. Я лише сир зустрічав (“сирники” з “творогу” туди ж). Мабуть це далі на північ та схід.
Comment by magner58 — February 7, 2009 @ 21:33
У Словарі Грінченка є слово ґляґанець на позначення сичужного (ґляґаного) сорту тварогу. А от сам “тваріг” зустрічав виключно в статтях про етимологію.
Як розумію, слово ґляґ (сичуг) пов’язане з клякнути.
Comment by UeArtemis — November 1, 2023 @ 12:48
“Двадцять два українських слова тюркського походження, або Як ми розуміли світ через своїх сусідів”, Ігор Ходжаніязов.
Click to access uz_2021_05.pdf
Творог — ще один архаїзм, який серед українських діалектів, здається, побутує тільки на самому заході, у формі «тваріг», але раніше воно було поширеніше. Тюрки теж узяли це слово від своїх іранських сусідів, коли навчалися в них молочному скотарству. А потім, треба думати, принесли цю передову технологію і в наші краї. Деякі славісти, щоправда, не згодні з тюркським походженням цього слова. Натомість деякі тюркологи зазіхають на святе й виводять слово пиріг (старослов’янське «пирогъ») від тюркського слова börek. Хто з них має рацію — поки що точно не відомо.
Українське мовознавство незмінно в дупі.
Comment by UeArtemis — November 1, 2023 @ 12:58
Сказано “з сиром пироги”, от і жуйте собі одне слово. На додаткову порцію не заслужили.
А було б якесь одоробло кручене, ті ж бовдури милувалися б і айкали-ойкали про забуту мову неграмотної бабусі.
Comment by maksymus — November 1, 2023 @ 13:24
Судячи з корпусів, після сторіччя спорадичних появ початок пожвавлення використання назви творог припадає на 2019-20 рр.
Comment by maksymus — November 2, 2023 @ 20:33