Діаріуш або тиск слова

August 15, 2018

Кілька корпусів української мови

Filed under: Інформація, Мережа, Мова, Словник — maksymus @ 07:54

 
За останні роки справа створення і збирання національних корпусів української мови просунулася далеко вперед. І це прекрасно, що нарешті з’явилися такі потрібні зручні системи:
 

  – Лінґвістичний портал Mova.info. Корпус української мови пропонує пошук тільки по підкорпусах (разом поки недоступно). Також розробники зґенерували частотні словники по кількох розділах та авторах, що подаються окремо.
  – Корпус української мови ГРАК (Генеральний реґіонально анотований корпус української мови, uacorpus.org). У корпусі зібрано близько 25 тисяч текстів обсягом до 200 млн. слів. Є розвинутий пошук по всіх текстах, частотний словник та інші корисні додатки.
  – Цікавий величезний корпус українських інтернет-текстів зібрано в Лейпцизькому університеті. За розміром майже на порядок перевищує попередні. В результатах видачі подає приклади, сполучуваність, навіть тривимірний граф сполучуваності.

 

August 11, 2018

Вуличний побут під вікном

Filed under: Антропологія, Київ, Розваги, Різне — maksymus @ 09:38

 
Один дніпро[петро]вський фотограф десять років знімав лавочку перед вікном. На прикольних знімках закохані та сумні, молодь та пенсіонери, просто випадкові відпочиваючі. Найбільш колоритні кадри п’яничок та безпритульних, котрі як тільки не використовували місце відпочинку біля смітника.

Проте мене така десятирічна панорама міського вуличного життя зовсім не вразила. Бо тут під будинком навіть не лавочка, а ціла жердина-огорожа, на якій весь набір кадрів можна зняти за день. Через те, що мав необачність посадити поруч деревця, ця необладнана нічим ділянка за зупинкою автобусів мимоволі потрапляє до моєї уваги частіше, ніж звичайно. Тож постійно бачу, як на жердинці коїться таке, що звичайній людині не уявити; сам собою прокидається внутрішній антрополог. Можна бачити, як з першими променями сонця жебраки збирають вторинну сировину й пробуть на міцність металеві деталі всього навколо, щоб відірвати. Можна поспівчувати нещасній молоді, якій нема більше куди піти, щоб просто посидіти пару годин удень між уроками та заняттями. Можна вітати втомлених працівників сусідніх точок і закладів, котрі вибігають на хвилинку подихати повітрям. Можна посердитися на варварів, котрі кидають просто під ноги залишки життєдіяльності. Можна покепкувати з нетерплячих дикунів, які вважають, що знайшли тихе місце для задоволення природних потреб. Можна послухати нічний концерт п’яничок. Можна оцінити переходи лайки автомобілістів, що вони не змогли поділити обмежене місце стоянки…

Гадаю, якщо поставити відеокамеру, то цілодобово в об’єктив потраплятимуть шедеври з міського вуличного низового побуту. Вотъ она, жисть-то человѣческая!
 

August 7, 2018

Розрите коріння

Filed under: Інформація, Київ, Різне — maksymus @ 14:34

 
Тільки нещодавно згадував про друге найстаріше київське дерево ґінкґо на території КПІ, природоохоронний об’єкт під назвою «Ґінкґо Сікорського», справжній природний предмет гордощів для киян, аж раптом воно опинилося під загрозою.

Поруч прокладають якісь комунікації, на небезпечній відстані від стовбура вирили канаву. Сподіватимемося, що дерево виживе, великі корені наче не були пошкоджені, але така необережність ремонтників дивує.

Зображення розриття поруч з пам’якою природи…

August 6, 2018

Кава шкідливо впливає на гаманці

Filed under: Інформація, Різне — maksymus @ 08:22

 
Серед вільно поширюваних речовин, що викликають залежність, кава займає перше місце. За вживанням у побуті кавові напої перевищують навіть чай. Список ризиків для здоров’я, що їх викликає і збільшує вживання кави, вражає. Це і серцеві захворювання, і головні болі, і хвороби репродуктивної системи, особливо жінок, і артрити, і депресивні стани, і багато інших ризиків, які приносять прибуток лікарям.

Для країн, де каву не вирощують, дурна звичка й залежність населення обертається потребою імпортувати за валюту величезні обсяги продукту. Так, тільки 2017 року в Україну офіційно було імпортовано 30,95 тис. тонн кави й кавозамінників (а весь обсяг українського кавового ринку оцінюють ще більше — 65 тис. тонн; отже, половина імпорту йшла контрабандою). Це приблизно три мільярди гривень, що були просто вийняті з економіки тільки за один рік, половина з яких пішла криміналу. Давні меркантилісти просто схопилися б за голову. Мають схопитися за голову і сучасники. Хоч якась програма скорочення споживання дала б відчутні позитивні наслідки.
 

July 28, 2018

Урочисте відзначення

Filed under: Київ, Русь, Різне — maksymus @ 17:25

 
На день пам’яті князя Володимира Великого потрапив у центрі в святкову ходу Київського патріархату з нагоди 1030-ї річниці хрещення Києва. По Володимирській вулиці проходила ціла ріка людей, за наочною кількістю здалося навіть значно більше, ніж колись бачені численні львівські колони. І різниця вражаюча — колона яскрава і весела, багато національних прапорів, активно співали протестних українських пісень.

Цікаво було відмітити, що серед сотень тисяч учасників не трапилося жодного перевернутого прапора! Нарешті ця вкинута на Євромайдані провокація зійшла нанівець.
 
Вигляд колони з Софійської площі на Михайлівський Золотоверхий собор…

July 27, 2018

Унаочнення незнання через помилку

Filed under: Мова, Розваги — maksymus @ 09:12

 
Останнім часом — особливо це зв’язано зі збільшенням текстів про ідентичність — все частіше трапляється забавна помилка в іменнику реїфікація (від лат. res «річ» через західноєвропейські мови). Коли автори розбивають корінь, сприймаючи ре- як префікс до гіпотетичної «іфікації», то несвідомо знедійснюють обов’язкову в українській мові йотацію після голосного (§ 90, п. 5, б). Така гіперкоректна «ре-іфікація» добре засвідчує заслабке розуміння того, про що вони так цікаво пишуть.
 

July 25, 2018

Дослідження шкоди від алкоголю

Filed under: Інформація, Різне — maksymus @ 16:31

 
Не можу обійти увагою наймасштабніше з колись проведених досліджень впливу алкоголю на здоров’я людини. (Risk thresholds for alcohol consumption…) Загалом були проаналізовані дані 599 тис. 912 людей, що не мають ознак серцево-судинних захворювань, з 19 країн з відносно високим середнім рівнем доходу. Результат звучить безапеляційно: навіть у малих дозах алкоголь не несе ніякої користі, а його шкідлива дія починає проявлятися вже з 50 грамів спирту в тиждень — це близько двох невеликих келихів вина або двох банок пива. (За матеріалами УНІАН, 18 липня 2018.)
 

July 23, 2018

Просто вебсеріал

Filed under: Інформація, Мережа, Розваги, Різне — maksymus @ 17:33

 
Відеокамера й обдарованість — таке поєднання завжди рідкісне. А коли трапляється, то звичайна шкільна самодіяльність сама собою перетворюється на якісний продукт. Отак просто новозеландець Пітер Хейнс (Peter Haynes) написав, поставив і зрежисерував прекрасний любительський вебсеріал «Не за комп’ютером» (AFK: The Webseries, 2015-).

Дія вебсеріалу відбувається у всесвіті популярної рольової онлайн-гри, яка за сюжетом стає реальністю для гравців, що потрапили в неї. Шість персонажів прокидаються в цій реальності, щоб знайти свій шлях в незнайомому світі. Кожна серія необтяжливо триває 9-15 хвилин, тим не менш, повністю занурюючи в сюжет прекрасною грою залучених акторів-любителів.
 


Пілотна серія («Не за комп’ютером», серія 1-2, 2015). Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=-6d0PlFmCko
«Дезорієнтовані та спантеличені в хаотичному новому світі ґеймери швидко заводять нових друзів та нових ворогів.»

З перших кадрів помітно, наскільки такі, нічим не примітні, навіть цілком самодіяльні відеовитвори перевершують більшість української сучасної телевізійної продукції своїм класом. Це гарний приклад, що великі бюджети не ґарантують результат, і навпаки, можливо, це свідчення того, що наші любителі різноманітних світів та (рольових) ігор не повною мірою використовують популярну нині технологію відеороликів, котра тепер надає талановитій людині чудовий майданчик для негайної реалізації своїх фантазій.

Зацікавлені знайдуть посилання на окремий канал вебсеріалу (не варто дивитися трейлер на їхній головній сторінці — спойлери!), вебсайт та сторінки в соцмережах.
 

July 21, 2018

Національна держава єврейського народу

Filed under: Інформація, Політологія — maksymus @ 09:02

 
Найважливішою світовою подією тижня я вважаю ухвалення кнесетом Ізраїлю закону про єврейську національну державу. Коротко суть документа зводиться до офіційного проголошення того, що Ізраїль є історичною батьківщиною єврейського народу, де він реалізує своє виключне право на самовизначення. Закон проголошує Єрусалим єдиною столицею держави, юридично визнає єврейський календар та державні свята, визначає іврит державною мовою, позбавляючи такого статусу арабську, називає створення єврейських поселень національною цінністю.

Настільки сильні формулювання закону, по суті, закону рівня конституції, надзвичайно потужного символічного значення, засвідчують завершення визначення давнього світського вектору розвитку устрою держави, закладеного при її заснуванні. Фактично цей напрям будівництва держави завжди був незмінний, але на шляху формального визнання національних основ стояли, з одного боку, ортодоксальна релігійність, що заперечувала будь-які світські перетлумачення нації, а з другого, взагалі нерозв’язуване питання меншин та відомі обставини постійної війни за існування. Проте час настав, і ухвалення закону ставить крапку в тривалому самоконституюванні держави Ізраїль.
 

July 19, 2018

Неспокійна тиша перед кампанією

Filed under: Політологія — maksymus @ 15:45

 
В Україні так давно не було великих виборів, не проводилося потужних виборчих кампаній, що, здається, виборці почали втрачати навіть ті незначні політичні навички, набуті під час масових протестів. Принаймні, останні опитування думок населення, проведені в розрахунок на Президентські вибори наступного року, показують, що історичні суспільні події, національні й демократичні зрушення Євромайдану ніяк не відклалися в пам’яті.

За чотири роки суспільство наче повернулося до вимоги популізму, стало більш прихильне до авторитарної ідеї «сильної руки», менш ліберальне, але водночас постає й більш розбитим, розшарованим на незалежні й непроникні категорії, що в них досі відбувається пошук лідерів. Якщо раніше константою залишалися два великі блоки, чия політична позиція, програма й пропозиції взаємно вироблялися в конструюванні протилежного один до одного, то тепер таких блоків декілька, а з утратою окупованих територій значно поменшав, розділився, а тому й утратив потенціал відштовхування найпотужніший раніше проросійський табір. Це має наслідком неминучий зсув на звільнену площину пропозицій усього електорального поля.

Якщо розглядати Євромайдан з погляду повернення до леґітимності, втраченої при узурпації Януковичем влади, найбільшим програшем протесту стало те, що не були убезпечені найважливіші демократичні інститути передачі влади — інститут виборів та незалежність суду. Відтягування виборчої реформи (та формування ЦВК) до самісінького початку кампанії означає, що правлячі еліти не від того, щоб використати нереформовані старі моделі для продовження визначненя переможців із своїх. Запит суспільства й тиск міжнародних партнерів виявився заслабкий для проведення за чотири роки необхідних реформ, і саме тому ми всі приречені знову проходити через масові протести, коли накопичені протиріччя вчергове буде неможливо розв’язати в рамках уже давно спотвореної системи.

А поки варто насолоджуватися спокійним літом, останнім перед великими неприємними зрушеннями, про які поки невиразним рухом стрілок барометра попереджають опитування.
 

« Newer PostsOlder Posts »