Діаріуш або тиск слова

August 30, 2019

Неявні упередження

Filed under: Інформація, Різне — maksymus @ 08:43

 
Психологи кількох провідних американських університетів розробили дуже хитромудрі тести неявних упереджень — тести неявних асоціацій (Implicit Association Tests). У нашій літературі можна подекуди знайти назву-етранжизм «імпліцитно-асоціативні тести». Познайомитися з незвичним підходом до вивчення упереджень та пройти демонстраційний набір тестів можна на сторінці проекту «Імплісіт» (спільний проект Гарварду, Університету Вірґінії та Вашінґтонського університету).

Дослідники ставлять важливі питання: що таке упередження? звідки вони беруться? як впливають на наші дії? що можна з ними зробити? Докладніше про те, чому це справді важливо.

Тестування неявних асоціацій виглядає перспективним напрямом. Якщо звичайні тести приймають власні відповіді піддослідних й так чи так намагаються інтерпретувати їх, якимось чином згладжуючи можливу нещирість, то тести неявних асоціацій спеціально були розроблені, щоб обходити свідомий контроль людини над відповідями. На звичайних тестах мінімально підготовлена людина вже з перших питань здогадується про намір дослідника й здатна свідомо кориґувати відповіді, проте тут це не так просто.

Заради цікавості пройшов кілька демонстраційних тестів. Розробники ввели умовні точки розділення стандартних відхилень на «легкий» (.15), «помірний» (.35) та «сильний» (.65) рівень упередженості.

Вийшло, що я маю сильне автоматичне упередження на користь білих перед чорношкірими, помірне упередження на користь гетеросексуалів перед гомосексуалами, легке упередження, що жінки зв’язані більше з гуманітарними, а чоловіки з науково-технічними спеціальностями. Забавно, що мої результати показали також легке автоматичне упередження на користь РФ перед США. (Ба в останньому я вже втомився слідкувати за екраном і часто помилявся, треба буде через якийсь час повторити й допройти решту тестів.)

Розробники попереджають, що на цій стадії проекту використовувати результати тестів неявних асоціацій (IAT) треба з розумом: «Використання тестів неявних асоціацій як основи для прийняття важливих рішень про себе чи про інших може призвести до небажаних та невиправданих наслідків».
 

Advertisements

August 29, 2019

Тимчасове блокування

Filed under: Інформація, Мережа, Різне, СУП — maksymus @ 01:15

 
Діаріуш на «тиску слова» пережив перше блокування. Вчора сайт зник з відкритого доступу, а при заході в панель управління я замість стандартного функціонала бачив лякаюче червоне повідомлення з відповідною інструкцією з ким зв’язуватися й як перенести всі дані куди-інде.

На лист із запитом відповідь надійшла через кілька годин. Усе прояснилося; але питання ненадійності цього майданчика для мене залишилося. (Навіть при тому, що всі дані збережено. І це найбільший плюс платформи.) Гучний дзвіночок подумати над майбутнім переїздом на якийсь власний майданчик.
 

August 25, 2019

Хода краще, ніж паради

Filed under: Розваги, Різне — maksymus @ 07:33

 
Хай там як, але офіційне непроведення військового параду це для мене величезний плюс, незалежно від загалом стримано неприязненого ставлення до нової влади. З підліткового віку, коли ще в радянській середній школі нас почали водити колонами на різні урочисті заходи, втратив інтерес до спостерігання прусського гусячого крокування інших. Помарширувати, покатати важку гусеничну техніку по міському асфальту, поганяти літаки — яка розвага може бути дивнішою?

А от альтернативний народний захід потішив. Завжди приємно, коли люди займаються тим, чим їм хочеться від душі. В Академії переважна більшість офіцерів ставилися до набридливих шикувань та крокування майже так само, як я; як до не дуже приємних обов’язків. Але в кожному підрозділі знаходилися ті, кому це було і потрібно, і цікаво. (Їх зазвичай і призначали відповідальними та відправляли представляти заклад у Київ.) Хода ж зацікавлених завджи перетворюється з примусової муштри на приємну добровільну демонстрацію, і це можна вітати.
 

August 15, 2019

Триває правописна епопея

Filed under: Інформація, Правопис — maksymus @ 18:30

 
Сьогодні Окружний адміністративний суд Києва ще раз на місяць відклав розгляд справи про оскарження законності ухвалення нової редакції правопису (тепер до 25 вересня).

А тим часом приватні видавництва не марнують нагоди спіймати хвилю попиту перед початком навчального року. За невичитаною електронною версією вже надруковано не менше чотирьох самопальних видань («Фоліо», «Центр учбової літератури», в-во «Право», «Кондор»). Ціни від 100 до 250 гривень, непогане покарання публіки за поспішність. Оголошення про терміновий випуск замовленого накладу у вересні виставила й «Наукова думка».

Організатори проведення ЗНО сьогодні ж заявили, що найближчі п’ять років знання новинок не вимагатиметься в абітурієнтів. Цікаве відтермінування, адже вже у вересні з усіма цими заявками на далеке майбутнє (читайте, назавжди) розбиратиметься цілком новий уряд. От тільки витрати публіки й державних коштів на правописний хаос уже сьогодні цілком реальні.

Додаток. Пройшов непоміченим наказ МОН № 1033 від 29.07.2019 року «Про впровадження нової редакції Українського правопису», де т. в. о. міністра освіти утворює постійну міжвідомчу комісію, яка до 16 вересня має підготувати план заходів з упровадження та розробити інші заходи з накидання правопису в освіті.

 
Картинка до запису далі…

August 7, 2019

Безумовний дохід

Filed under: Лібералізм, Політологія — maksymus @ 09:24

 
Останнім часом у різних країнах жваво обговорюють ідею базового, ґарантованого державою безумовного доходу, тобто необумовлених нічим виплат певних грошових сум абсолютно всім горожанам. Деякі країни ставлять соціальні експерименти (Фінляндія, Канада), в деяких проводять референдуми (у Швейцарії на референдумі висловилися проти такого безумовного доходу).

Зрозуміло, підтримка чи засудження будь-якого перерозподілу податків залежить од політичних поглядів. Як правило, ліві любителі взяти все й поділити гаряче підтримують збільшення допомоги, відповідно, підтримують збільшення держави, праві індивідуалісти так само гаряче засуджують невиправдану халяву й обкладання працюючих секторів економіки з необхідністю додатковими податками.

Читати запис про безумовний базовий дохід далі…

August 3, 2019

Антиринкові упередження та політичні наслідки

Filed under: Епістократія, Політологія, Різне — maksymus @ 19:19

 
У нашому просторі залишилася ледь поміченою монографія американського економіста Брайана Каплана «Міф про раціонального виборця. Чому демократії обирають погану політику» (2006; рос. переклад 2012), в якій автор серед іншого вводить і обґрунтовує поняття раціональна нераціональність по відношенню до нормальної поведінки пересічного виборця, котрому бракує стимулів здобувати знання, необхідні для компетентного голосування.

Книга на належному емпіричному матеріалі руйнує популярний міф про те, що виборці поводять себе раціонально; а доведення того, що виборці не просто незнаючі, а гірше, ніж незнаючі, — систематично помиляються, — підводить міну під численні теоретично-інструментальні обґрунтування демократії. Каплан досліджує економічні упередження, серед яких називає:
 
Про упередження та наслідки далі…

July 29, 2019

Маленькі скульптурки

Filed under: Київ, Розваги — maksymus @ 08:15

 
По Києву в різних місцях періодично з’являються симпатичні маленькі арт-об’єкти. Там кіт, там гоголівський ніс, там маленький перший комп’ютер. Учора натрапив на один у парку навпроти Університету. Поруч звично тусуються шахісти-любителі, своїми живими колоритними постатями доповнюючи мініатюру.
 


«Київські шахи». Проект «Шукай!». Скульптор Ольга Колесник. (Київ, 2019)

 
Незважаючи на розмір, такі скульптурки надзвичайно важливі. Вони роблять міський простір домашнім, засвоєним, хатнім, у якому можна перебувати як удома.
 
Мініатюра зблизька далі…

July 24, 2019

Памво – Памви – Памва

Filed under: Власні назви, Мова — maksymus @ 09:49

 
Чернече ім’я знаменитого староукраїнського лексикографа Павла Беринди (бл. 1565 — 1632)Памво́ (з грецьк. Παμβώ, лат. Pambo) — викликає певні труднощі при відмінюванні.

Проблема в тому, за якою відміною відмінювати, за першою ([Па́мва]: р. в. Памви, д. в. Памві, з. в. Памву, о. в. Памвою, м. в. Памві, к. в. Памво), чи за очікуваною другою (Памво́: р. в. Памва, д. в. Памву, з. в. Памва, о. в. Памвом, м. в. Памву, к. в. Памве)? Особливо потреба вибору проявляється в родовому відмінку. «Лексикон» Памви Беринди чи «Лексикон» Памва Беринди. Або ж не відмінювати взагалі, за сучасним прикладом іншомовних назв.

Хитання відмінювання сходить до староукраїнських часів. Календарне ім’я Памво (Памбо) могли відмінювати і так, і так. Скажімо, на титульній сторінці «Лексикона» зазначено: «тщанїεмъ… Памвы Бεрынды», наче за першою відміною. Але сам же Беринда в той же час друкує листки «от отеченика скитскаго», де була стаття «О преподобном Памвѣ Нитрийскомъ», де приклади різні: авву Памва (р. в., друга відміна), у Памва (р. в., друга відміна), але къ отцу Памву (д. в., друга відміна).

У фототипічному виданні вирішили не міняти традицію відмінювання за першою відміною (Памво-Памви), хоча пояснили додатково, що відтворювати за таким відмінюванням форму називного відмінка Памва неправильно, і що таке відмінювання мало б відбивати якусь говіркову форму (як у закарпатських говорах Петро-Петры, Илько-Илькы, або виникнути під впливом польської Fredro-Fredry).

Проте це рішення зберігати відмінювання за першою відміною (р. в. Памви) не знімає питання і називного відмінка (Памва чи Памво?), і його наголосу (Пáмва чи Памвá?). Відмінювання ж за другою (Памвó як Павло, р. в. Памва) такого ходу не потребує. І якщо вже стало сучасним українським стандартом передавати ім’я Беринди як Памво, а не Памва, як досі переважає в російських публікаціях, то немає причин залишати відмінки з іншої відміни. Тож варто відмінювати (кого?) Памвá Беринди, а не Пáмви чи Памви́.
 
 
Див. також: Беринда тлумачить вираз слуга народний.

Картинка до запису далі…

July 22, 2019

Пам’ятник Кулішеві

Filed under: Інформація, Київ — maksymus @ 06:40

 
Цей рік ювілейний: через кілька днів виповнюється 200 років з дня народження видатного Пантелеймона Куліша (1819–1897).

Збереження історичної пам’яті не є найсильнішою українською здатністю. Навіть для об’єктивно другої постаті нашого XIX сторіччя (другої після Шевченка, що сам ювіляр розумів, але не міг витерпіти) не вистачило національного українського ресурсу, щоб хоча б видати повне зібрання творів. Навіть про хоч скількись помітне відзначення також не йдеться. Можливо, ще через сто років відзначення буде трохи більш шанобливе.

Тим зворушливіше виглядають установлені на громадських засадах пам’ятники. Як-от цей, що сховався у дворику за Святою Софією.
 


Пантелеймон Куліш — мислитель, етнограф, дослідник, мовознавець (Київ, 2018)

Це незвичне погруддя встановили минулого року за будинком по вулиці Стрілецькій 4-6 (на карті).
 
 

July 21, 2019

Суфікси -чик, -щик як бідні родичі

 
Продовжу тему штучно знищуваних суфіксів. На контрасті до питомого, досить продуктивного суфікса -чанин, що, тим не менш, зазнає наслідків згубної уваги кабінетних пуристів, треба розглянути випадок суфіксів -чик / -щик (-чиц-я / -щиц-я), що їх також нині виганяють звідусіль. Під час цьогорічної реформи з правопису викинули навіть згадку про них з двома прикладами (хлопчик, прапорщик), а також вставили в обхід словників дивний пуржик «продавчиня» (замість очікуваної з цим суфіксом назви продавщиця).

Про особливий східнослов’янський суфікс далі…

« Newer PostsOlder Posts »

Powered by WordPress.com.