Діаріуш або тиск слова

November 9, 2017

Дві причини не вживати фемінітиви

Filed under: Мова, Ґендер — maksymus @ 07:05

 
Дві причини, чому не варто вживати фемінітиви в нейтральних контекстах. Не три, не п’ять, не дев’ять причин. Не п’ятдесят з гаком, що їх можна сфантазувати хоч за круглим числом, хоч за кількістю можливих ґендерів для користувачів, запропонованих колись Фейсбуком. Чим більша кількість, тим виглядатиме переконливіше, чи не так? Ні, не так! У питаннях зміни мови, мовних засобів, можуть бути всього дві причини — одна є наслідком узагальненого теоретизування й умоглядних висновків, а друга походить з мовних реалій, з практики. Теоретичний підхід, зовнішній щодо мови, це підхід з боку ідеологій, з погляду мовного планування ідеальної мови. Практика ж надає внутрішньомовну причину, це підхід з боку мовної ситуації, якою вона є чи могла б стати.

Отже, причин вживати чи не вживати фемінітиви, як і при обговоренні будь-якого мовного питання, існують усього дві — теоретична та практична. Почну з теорії.

I. Що каже теорія
В основі сучасного ідеологічного підходу, що нас цікавить, лежить відома гіпотеза про те, що кожна мова має свою власну структуру мовних категорій, яка й визначає мислення і сприйняття реальності. А отже, ставлення людини до простору, часу, кольору, кількості, цінності та всього-всього іншого, і не в останню чергу ґендера, залежить переважно від категорій рідної мови. Мова, таким чином, виявляється придатним інструментом зміни соціальних практик. Сама можливість мовними засобами змінити, ба хоч підтримати, бажані переміни на краще в незадовільному соціокультурному стані речей виглядає надто привабливою і легкоздійсненною річчю, щоб нею знехтувати.

Порівняльні дослідження сотень мов світу з увагою до граматичного роду незаперечно засвідчили існування майже у всіх мовах більшої або меншої ґендерної асиметрії в бік чоловіків, що проявляється на всіх рівнях мовних систем. Виходить, зауваживши в сторону всі можливі зв’язки й відмінності між родом, ґендером і статтю, це мови створюють андроцентричні картини світу, де жінка постає «другою», «іншою», «гіршою», або ж узагалі зникає. А значить, просто необхідно здійснювати свідому працю з виправлення мовної несправедливості, щоби прибрати традиційні бар’єри між статями.

Метою змін визнають вирівнювання асиметрії мовних практик щодо жінок і чоловіків, а також усіх ґендерних ідентичностей. Для цього було запропоновано дві базові стратегії: робити жінок видимими в мові нарівні з чоловіками, водночас зменшуючи лінґвістичну видимість чоловіків.

Читати запис про мовні стратегії та практики далі…

Advertisements

October 30, 2017

Як відучають від фемінітивів

Filed under: Мова, Розваги, Словотвір, Ґендер — maksymus @ 21:23

 
Класичний приклад голлівудівської соціальної реклами ґендерно-нейтральної мови. Персонаж, котрий ставить під сумнів професійну назву, намагаючись утворити недоречний фемінітив, один з найогидніших у картині. Надійні художні образи, позитивний і неґативний, добре запам’ятовуються, а сам діалог з приводу професіоналізмів стає впізнаваним штампом американського (=загальносвітового) кінематографа.


Фрагмент к/ф «З мене досить» (Falling Down, 1993). Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=t0-tMiWTEsI (2:42)
 
— Я — офіцер поліції, — жінка пред’являє документи. — Шукаю одного чоловіка. […]
— Послухай, скажи мені дещо. Чому вас не звуть… офіцерками?
— Даруйте?
— Ну, знаєш, як акторок? Типу того? Щось має вказувати на…, — показує на фігуру жінки, — самі знаєте.
— Гадаю, це тому, що офіцер поліції — це офіцер поліції, а не… «самі знаєте». Дякую за співпрацю, сер.
— Звиняй, не можу нічим більше допомогти, офіцер… ка.

Словникова довідка:
officeress (archaic or humorous): A female officer. Origin: officer +‎ -ess. Mid 19th century; earliest use found in Fraser’s Magazine for Town and Country (1839).

Маючи настільки потужні художні й реальні приклади відстоювання професійної рівності засобами нейтралізації мови, здається, обернути таку чи подібну ситуацію на користь фемінітивів практично неможливо.
 

January 25, 2017

Ставлення до фемінітивів української освіченої молоді

Filed under: Мова, Ґендер — maksymus @ 13:45

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
За посиланням на обговорення фемінітивів у спільноті ua-etymology вийшов на цікаву фактичним матеріалом статтю А. М. Архангельської («Мовознавство», 2014, № З). Сама автор схиляється до поширення фемінитивів, через це цитата з мого запису, згаданого у статті, помилково була зарахована на користь мовних інновацій. Попри це, в першій описовій і оглядовій частини чудово зафіксовано теперішній стан дискусій, поширення фемінітивів у словниках, цікаво розглянуто варіанти новотворів, накреслено основні обґрунтування змін і проблемні моменти.

Значно цікавішою є друга частина, де наведено результати опитування:
Опитування про фемінітиви серед студентів, слухачів та службовців…

November 20, 2014

Пані студент

Filed under: Мова, Ґендер — maksymus @ 19:08

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
Тема однакових ґендерно-нейтральних назв професій у мовах з граматичним родом має продовження. Поки в Лейпциґу триває експеримент з «паном професоринею» в офіційних документах вишу на іншому кінці світу, в Вологодському університеті пішли традиційнішим шляхом.

У Вологодському державному університеті видали постанову, що забороняє використовувати у внутрішній і офіційній документації слово «студентка». Тепер учнів як чоловічої, так і жіночої статі називатимуть тільки студентами. «Надати студенту академічну відпустку з причини вагітності та пологів», — такі формулювання вже використовують в університетських наказах.

СеверИнформ

 

October 10, 2013

Жіночі прізвища

Filed under: Власні назви, Ґендер — maksymus @ 06:34

Автор beilendekunst. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Поруч з Симоном Петлюрою на Монпарнасі поховані його дружина й дочка, про що свідчать дещо незвичні для сучасного читача написи з надгробку:

Ольга Петлюрова (1885-1959)
Леся Петлюрівна (1911-1942)

Що стало з українськими жіночими прізвищами? Ким, коли і нащо вони були скасовані? Або навпаки, чому не були впорядковані?

Жіночий і чоловічий рід іменників

Filed under: Словотвір, Ґендер — maksymus @ 05:05

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Прихильники ґендерної коректності часто виступають за вживання паралельних форм замість використання лише форм чоловічого роду. Хоча на наших теренах ґендерна проблематика обговорюється порівняно недавно, і вживання фраз дослідник чи дослідниця або він чи вона (замість типових дослідник чи він) для багатьох виглядає незвично, однак є принаймні одна галузь, де вживання паралельних варіантів досить помітно було присутнє ще за радянських часів – з дитинства пригадую в різних бланках використання форм типу громадянин(ка) чи уклав(ла). На рівні суто інтуїтивної реакції це викликало у мене двоїсте враження: з одного боку, добре, що присутній жіночий варіант, але з іншого – він ішов другим. Тим більш, жіноче закінчення після слова в чоловічому роді часто виглядало дивакувато, адже у вищенавединих прикладах перше сприйняття було громадянинка чи уклавла, і хоча правильний варіант зринав у пам’яті за якусь частку секунди, однак все одно він ішов після неправильного. Цей ефект я відчувала задовго до ознайомлення із ґендерними дослідженнями. Він не створював помітного дискомфорту, загалом, враження, що жіночий варіант вторинний, було дуже розпливчастим, але тим не менш, воно виникло до того, коли почала свідомо звертати увагу на ґендерні некоректності. Пізніше, коли вже в англомовних працях натрапляла на he or she, або ж вітчизняні автори намагались впровадити використання обох родів, іноді здавалось, що це може мати побічний ефект: якщо жіночий відповідник стоїть на другому місці, цим підкреслюється вторинність жінок.

Хотілось би поцікавитись в учасників: які враження виникають у вас, коли натрапляєте на форми типу громадянин(ка)? Ви це сприймаєте  як підкреслення рівноправності чи, навпаки, вторинності? Якщо присутні обидва протилежні ефекти, який відчуваєте сильніше? Можливо, комусь траплялись якісь дослідження з цього приводу?

June 6, 2013

Пан професориня (Herr Professorin)

Filed under: Мова, Ґендер — maksymus @ 11:01

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
Уже кілька днів Лейпцизький університет знаходиться в центрі уваги всіх, хто цікавиться ґендерною проблематикою мови. В університеті ухвалили новий статут, де було зафіксовано, що в документації університету посади викладачів відтепер треба називати в одному роді — жіночому.

Питання вибору роду професійних назв у німецькій мові є предметом постійних дискусій. Суперечки навколо назв очікувано розпочалися і при обговоренні статуту Університету в Лейпциґу. Попередній консенсус вимагав або подвійне іменування, або через риску, коли стать невідома (професор/професориня). Це помножувало проблеми в діловодстві й нікого не задовольняло. Втомлений малопродуктивними обговореннями професор, відтепер професориня фізики, др. Йозеф Кес (Josef Käs) запропонував не ускладнювати, а залишити тільки один варіант. Чого б не жіночий? «Це було спонтанне рішення, жодним чином не політичне», стверджує він. Несподівано Рада університету пропозицію підтримала, згодом в офіційному обґрунтуванні було підкреслено важливий внесок жінок-учених і потребу зміни суспільного ставлення до жіноцтва загалом.

Нововведення викликало жваву дискусію. Представники Міністерства науки Саксонії вже заявили, що подібні питання знаходяться під захистом автономії університетів, тому вони не втручатимуться. Перехід на єдину назву професій обговорюють і в інших німецьких навчальних закладах.

Посилання по темі:
http://www.spiegel.de/unispiegel/wunderbar/gleichberechtigung-uni-leipzig-nutzt-weibliche-bezeichnungen-a-903530.html
http://www.sueddeutsche.de/bildung/uni-leipzig-aus-herr-professor-wird-herr-professorin-1.1688501
http://www.tagesspiegel.de/weltspiegel/debatte-um-herr-professorin-an-uni-leipzig-auch-die-fu-berlin-ueberlegt/8305106.html
 

March 31, 2013

Дві стратегії

Filed under: Мова, Ґендер — maksymus @ 01:10

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти translate-ua.

Шановні знавці французької, підкажіть, будь ласка, як у французькій мові вирішується питання про фемінітиви. У статті Синчак протиставляються дві стратегії – до нейтралізації (властива англійській) і фемінізації (властива німецькій). Щодо французької, вона згадує Барта як прихильника нейтралізації.

До речі, нейтралізацію статі в мові активно підтримував і Р. Барт, який у «Фрагментах мови закоханого» (1977) намагався якнайменше позначати статеві відмінності (у французькій мові це можливо завдяки слову l’autre ‘інший/інша’, граматичний рід якого формально не виражений). У результаті Бартові вдалося витворити не тільки науковий дискурс про любовне почуття-«унісекс», але й мову без статевих маркерів, своєрідну мову-«унісекс». Відомо також, що у своїй першій лекції в Колеж де Франс (січень 1977) Барт звинувачував мову у «фашизмі», у примусовому нав’язуванні мовцям своїх граматичних смислів.

Однак, якщо не помиляюсь, у французькій, на відміну від англійської, рід представлений значно сильніше – у прикметниках, деяких формах минулого часу, наприклад, passe compose з etre (соррі за мою французьку), а також навіть у множині займенників – нашому вони у французькій відповідає ils та elles. Наскільки за таких умов можлива стратегія нейтралізації? Р.Барт виражає домінуючу тенденцію, чи це просто експеримент, який йде врозріз із усталеною практикою?

На жаль, я дуже погано знаю французьку, і поняття не маю, як у ній вирішується проблема фемінітивів. Підозрюю, що поширеність категорії роду повинна б підштовхувати до фемінізації, а не нейтралізації, однак це суто умоглядне припущення. Хотілося б почути думку учасників, обізнаних з цією проблематикою.

January 16, 2013

Ґендерний аналізатор текстів англійською мовою

Filed under: Мова, Ґендер — maksymus @ 12:15

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
Продовжу тему ґендера цікавим посиланням. Програма дозволяє з великою імовірністю визначити стать автора:
http://www.uclassify.com/browse/uClassify/GenderAnalyzer_v5
http://www.genderanalyzer.com/

У короткому поясненні зазначено, що використовуються алгоритми штучного інтелекту, навченого на текстах з одинадцяти тисяч блоґів. І справді, перевірив за кількома випадковими текстами з бібліотеки «Ґутенберґ», угадування статі авторів досить упевнене, не було жодного промаху.

Працездатність алгоритмів підтверджує, що чоловіки і жінки користуються мовою по-різному. Про те, що жінки вживають більше слів-сумнівів (мені здається, мабуть тощо), добре відомо. Десь вичитав, що в англійській жінки віддають перевагу прислівнику so, а чоловіки частіше вживають very. А чи знає хтось в українській подібні дослідження?

Було б цікаво дізнатися, чи працюватиме ймовірнісний метод Д. Хмельова, якщо визначати не окремо авторство, а стать.
 

January 5, 2013

Назви професій жінок в українській мові

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Почну з того, що цілком підтримую антисексистський пафос щойно переглянутої статті maryxmas «Лінгвістичні методи забезпечення гендерної рівності». Зокрема, тези про вираження досвіду людини через мовну картину світу, створювану українською мовою, про політичну коректність, про потребу зміни тих мовних засобів, які не відповідають праву особи на рівність, честь і гідність. Проте маю сумніви у правильності висновків, що поширення фемінітивів сприятиме розв’язанню поставлених проблем.

Нині в українській мові присутні два способи називання професій жінок. Перший, популярний в розмовному мовленні, полягає в утворенні жіночих назв професій за допомогою суфіксів -ка, -иця. Вибір суфікса звичайно відбувається за певними правилами. До чоловічих назв, що закінчуються на -ак, -ар, -ач, -ир, -ій, -іст, -тель, -ун для утворення жіночої назви додається -ка (учитель — учителька, аспірант — аспірантка), який історично є демінутивом. Суфікс -иця, -ниця замінює чоловічі -ик, -ець (монтажниця, сортувальниця). Існують також окремі жіночі суфікси -иня, -аха, -уха (княгиня, майстриня, пряха) та запозичені -еса, -іса, -іна (стюардеса, директриса, балерина). Загалом цей суфіксальний спосіб творення назв жіночих професій не має перешкод, поширений в живому спілкуванні, де в традиційному патріархальному дискурсі важливим є підкреслене розмежування жіночого і чоловічого. За винятком окремих слів, в яких відповідний суфікс змінює лексичне значення (друкар — друкарка, секретар — секретарка) та важких для вимови закінчень (драматург, педіатр, психіатр) його можна вважати універсальним і прагнути поширювати на ті назви, які раніше вживалися виключно в чоловічому граматичному роді (директорка, мовознавиця, металургиня тощо). Цей спосіб давно став нормою там, де розмежування суттєве, наприклад, в спортивній сфері, де є чоловічі і жіночі види спорту (чемпіонка, біатлоністка, шахістка).

Другий спосіб книжний, звичайний для офіційно-ділової, наукової мови, де увага приділяється професійним якостям, а родова диференціація несуттєва, навпаки, полягає в униканні жіночих суфіксів. Тут іменники жіночого роду на означення професій вживаються рідше. А нормативним є спосіб роду займенників та дієслівних закінчень (вона хірург, вона прем’єр-міністр, вона мовознавець; головлікар оглядала, драматург творила). Цей спосіб підтримується традиційним сприйняттям жіночих суфіксів як таких, що мають занижений відтінок. Також він у стилі західноєвропейських способів іменування професій, де напрям мовних змін для уникання сексистської мови полягає в знаходженні нейтральних мовних засобів, зокрема, це відмова від традиційних фемінітивів (-esse, -ette, -trix, -enne).

Щоб не повторювати відомі речі про ці два протилежні способи, пропоную переглянути давні статті:
  Л. Недбайло «Утворення іменників жіночого роду — назв за професією»
  Л. Масенко «Назви професій і звань у сполученні з жіночими прізвищами»

Питання для обговорення полягає в тому, якому із способів варто віддавати перевагу в сучасній українській для ґендерно-нейтральної мови. Поширенню жіночих суфіксів, тобто підкресленню статі в назвах професій, чи навпаки, відмові від них, згладжуванню граматичних відмінностей?

lj-poll-1888649 http://www.livejournal.com/poll/?id=1888649

 
 
Додаток: Дві причини не вживати фемінітиви.
 

Older Posts »