Діаріуш або тиск слова

September 16, 2017

Клятва та примус

Filed under: Інформація, Політологія — maksymus @ 18:58

 
Новини з-за океану часто обігрують якісь незвичайні ситуації навколо шкільної американської присяги прапору. Клятва вірності прапору (Pledge of Allegiance) це обов’язковий щоденний ритуал, що його американці вже понад століття виконують у навчальних закладах більшості штатів. Але з часом обов’язковість у деяких випадках вступає в протиріччя з релігійними, законодавчими та іншими обставинами. Різні групи меншин знаходять усе нові причини не шанувати прапор своєї країни, і присяга все частіше стає приводом для скандалу.

Цього разу в скандал утрапив учитель середньої школи з містечка Фармінґтон-Хіллз під Детройтом. Містер Стівен Стівенс під час офіційної церемонії підійшов ззаду до шестикласника, котрий посмів не підвестися, і смикнув його вгору, поставивши на ноги.


Учитель силою змусив школяра підвестися під час промовляння «Клятви вірності прапору».

Правлять обставини. У штаті Мічіґан присяга не реґулюється законодавством, а проте виконується повсюдно. Учень знав про присягу, і попередив куратора, що з релігійних причин давати її може тільки богу й родині, але не прапору.

За насильство вчитель був негайно відсторонений, але він на додачу виявився ветераном війни, для якого присяга прапору, який він захищав, є величезною цінністю, а демонстративна зневага обурлива.

Це не перший, і не єдиний такий випадок. Тільки за останні кілька років до порушників деякі вчителі негайно застосовували силу, стриманіші задіювали шкільну систему покарання, а, з другого боку, деякі учні змовлялися не вставати, подавали в суди та піднімали розголос у пресі. Цікавий національний примус, має безліч аспектів, аж до того, що цього разу школяр був чорношкірий, а вчитель білий.
 

Advertisements

September 7, 2017

Масштаб книжкового ринку

Filed under: Інформація — maksymus @ 16:50

 

«Українці у 2016 році купили книжок приблизно на 112 мільйонів доларів. У порівнянні з 2015 роком – зростання відбулося лише на 2-2,5 мільйони доларів.» (Укрінформ, 7 вересня 2017)

Отже, річний бюджет усього українського письменства, усіх перекладів, усіх наукових праць, можна сказати, усієї паперової гуманітарної сфери, складає трохи більше ста мільйонів доларів.
 

September 6, 2017

Суто український протест хитрунів

Filed under: Інформація, Політологія — maksymus @ 13:22

 
Послідовність подій повторюється раз у раз. Держава встановлює завищені бар’єри, спритники знаходять обхідні шляхи й схеми, держава тривалий час заплющує очі, поки до схем долучається більшість учасників викривленого українського ринку, а коли держава з якогось дива вирішує нарешті повернути їх в економіку, ті виходять на вулиці, захищаючи свої обхідні схеми через масовий протест. Так було з вкладниками роздутих банків, з пайщиками ризикованих будівництв, сьогодні відбувається з власниками нерозмитнених автомобілей з іноземними номерами. Останні вийшли на вулиці і протестують, намагаючись перекласти свої проблеми на всіх нас.

У таких випадках, якщо держава йтиме на поступки, ті, хто не обманювали, чи іншим чином не ризикували, не брали участь у тіньовій економіці, стають «лохами», адже сплачують двічі, як чесні учасники занадто зареґульованого ринку переплачують за високі бар’єри послуги, а також з них повторно, як і з усіх українців, буде вийнята певна сума на покриття узаконюваної тіньової схеми.

Закінчиться все тоді, коли хоч якусь відповідальність, хоч політичну, нестимуть ті, хто встановлювали перші надмірні для ринку реґуляції. Справді, вже надто ганебні ці марші ображених хитрунів.
 

September 4, 2017

Одна дрібниця

Filed under: Інформація, Київ, Політологія — maksymus @ 10:08

 
Здається, кожному перехожому мало бути зрозуміло з першого ж погляду, що власникам меблевого салону на Грушевського надзвичайно пощастило одержати на свої стіни під час Євромайдану саме ці графіті.


«Ікони революції». Вуличні картинки часів Євромайдану, знищені учора орендатором приміщення. (УП, 3 вересня 2017)

Зображення вже розійшлися трафаретами на одязі й речах, стали впізнаваним символом нашого міського протесту. Будь-який підприємець, не задумуючись, знайшов би спосіб монетизувати такий несподіваний подарунок у вигляді ориґіналів, спритно просуваючи свій магазин і рахуючи прибутки.

Одна дрібниця стала на заваді — брак історичної уяви. Неісторичність українців загалом призводить повсюду до байдужого руйнування навіть найцінніших пам’яток, як були знищені заради стереотипних закладів швидкого харчування залишки древної вулицій й воріт на Майдані, як руйнують зараз розкопки на Подолі, як були спотворені написи на стінах часів Оранжевої революції.

Не став винятком і власник салону. Він дивився на цінність і просто не бачив її, як не бачать цінності в будь-яких історичних залишках і чиновники, і підприємці, і прості мешканці по всій Україні. Чого бідні — бо дурні.
 

August 21, 2017

 

«Минуле й сучасність доступні нам тільки через категорії і схеми — або, як сказав би Дюркгейм, „колективні уявлення“ — нашої власної культури». Пітер Берк (Burke)

 

August 19, 2017

Змінювач правил гри

Filed under: Інформація, Різне — maksymus @ 17:45

 
Якщо вершиною античного суднобудування була леґендарна «Сіракузія», трищогловий зерновоз, то сучасні корабели вразили світ «Прелюдією», цілим плавучим заводом з виробництва зрідженого газу.

Побудований у Південній Кореї французькою компанією гігантський плавучий засіб навіть не наважуються називати кораблем, це вже структура. Довжиною 488 метрів, завширшки 74, у висоту 105, з повною тоннажністю 600 тисяч тонн ця структура нині є найбільшим побудованим людиною морським об’єктом. Корпорація «Ройял Датч Шелл» витратила на його зведення п’ять років і 14 млрд. доларів.


Плавучий завод з виробництва зрідженого природного газу «Прелюдія», липень 2017.

Цього місяця «Прелюдія» здійснила свій перший океанський рейс з корейської судноверфі в Кодже до Австралії, де її вводитимуть в експлуатацію. Плавучий завод призначений змінити правила гри на газовому ринку, роблячи рентабельною розробку малих чи віддалених від узбережжя родовищ газу. Структура, незалежна від наземної чи підводної стаціонарної інфраструктури, при необхідності переміщатиметься на будь-яку ділянку світового океану. Виробництво розраховане на 3,6 мільйонів тонн зрідженого природного газу на рік з морських глибин аж до 250 м.

«Прелюдією» структура названа не випадково. Хоча вона й не перша у своєму класі, — всього в півтора рази менший малайзійський плавучий завод, названий акронімом «PFLNG SATU», уже півроку виробляє зріджений газ, — на підході ще десяток подібних суден, призначених для видобутку й зрідження газу на океанських просторах. Досвід спорудження й експлуатації перших заводів напевно здешевить виробництво наступних.
 

August 5, 2017

Вісімдесяті роковини терору

Filed under: Інформація, Політологія — maksymus @ 19:28

 
Сьогодні в Україні офіційно вшановують пам’ять жертв «Великого терору» — масових політичних репресій 1937-1938 років. Відзначення 80-х роковин трагічної події майже губиться серед інших репресій, голодоморів, винищень, висилок, усього того, чим так щедро відзначився російський радянський режим за весь час свого мерзенного існування.

Ця сумна пам’ятна дата призначена для нагадування українцям, за що ведеться війна з окупантами на східних кордонах. За те, щоби черговий російський режим не повторився в нас ніколи. Щоби ніколи чергові вірнопіддані Москви не повторювали зі смішками свої антилюдські виправдання доцільності знищення «ворогів народу», як твердять нині, прославляючи своїх убивць — «ефективних менеджерів».

Національний банк репресованих (http://www.reabit.org.ua/nbr/), уже згадуваний тут колись, розширив базу даних до 209463 записів. Можливо, вже додали когось і з ваших рідних.
 

July 7, 2017

Окупаційна археологія

    
Російські окупанти продовжують вивозити з Криму та частини Донбасу цінності, що належать українському народу. З підприємств, заводів, музеїв, галерей, дістають із землі. Нарешті в наших міністерствах слідом за військовими та артистами звернули увагу на заблукалих в Україні злочинних археологів.

«Культурні цінності, що знаходяться у музеях Автономної Республіки Крим, це музейні предмети, які є невід’ємною частиною державної частини Музейного фонду України і є власністю держави Україна, національним багатством, невід’ємною складовою культурної спадщини України та охороняються міжнародним та національним законодавством. Незаконно вивезені з території України культурні цінності підлягають поверненню в Україну. […]
Проведення будь-яких археологічних досліджень на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь становить порушення норм міжнародного та національного законодавства України. […]
Міністерство культури України закликає країну-агресора негайно припинити міжнародні правопорушення, а також вкотре звертається до міжнародних організацій з проханням вжити заходів до країни-порушника.»
(Заява Міністерства культури України, 3 липня 2017 р.)

Плани звернутися до міжнародних організацій з приводу незаконних розкопок на території окупованого Криму нарешті набувають перших вагомих обрисів у власних українських діях проти порушників. Якщо російські вчені, які раніше вільно проводили дослідження з дозволу добросусідської України, нині самі не розуміють, чи вдають нерозуміння того, що після окупації перетворилися на «чорних» археологів на окупованій території, то їм про це мають нагадати, як уже нагадують російським артистам. Проте злочини археологів-грабіжників значно серйозніші, це вже не перетин кордону, а грабунок. Як тут не згадати про німецьку нацистську археологію часів Другої світової, коли відомства Гіммлера і Розенберґа відправляли експедиції в Крим та Дніпропетровськ у пошуках ґотських старожитностей для обґрунтування витоків німецької історії. Ті окупанти в нас теж не своє шукали…

«Україна готується порушити кримінальні справи проти російських археологів, які з 2014 року в порушення міжнародних конвенцій і українського законодавства про охорону пам’яток проводять розкопки в окупованому Криму.»
(Список з 35 осіб окупантів передано в прокуратуру.)

Сумна доля історичних знахідок і на окупованих територіях східноукраїнських областей. Що залишиться після пограбування росіянами музеїв Донецька й Луганська, можна бачити на прикладі уже розграбованих підприємств. …На картинці…

July 5, 2017

Таємна змова проти мови

Filed under: Інформація, Мова, Правопис — maksymus @ 10:34

 
Створена два роки тому Правописна комісія ще нічим не проявила свою діяльність. Проте мовчання навколо її роботи не випадкове. З боку декотрих членів комісії просочуються скупі повідомлення про те, що цього разу реформатори вирішили вести атаку на мовну норму більш підготовлено, врахувавши попередні провали. І що вже восени 2017 року можна ждати несподіванок.

Один з маніяків реформи, О. Пономарів розповів про загальну кухню:

Певний час мала резонанс дискусія про правопис. Чи триває вона зараз?
Наразі не можу про правопис розповідати, бо я є членом редакційної ради (зі зміни правопису). У нас уже був на початку 2000-х років розроблений проект нової редакції українського правопису. І якби не почалося тоді всенародне його обговорення, то ухвалили б. Тодішній прем’єр-міністр з гуманітарних питань Микола Жулинський, пам’ятаю, тоді дав інтерв’ю і сказав, що на що замінять. І почалося всенародне обговорення правопису. І почали будь-яку людину питати: а ви за те, щоб був «етер» чи «ефір»? А цього не можна було робити. Закон цей мовний ухвалюють тільки мовознавці. Коли лікарі роблять операцію, вони ж не запрошують слюсарів на консультацію, чи не так? Поки що не закінчилася робота робочої групи. Коли ми закінчимо і коли правописна комісія щось ухвалить — тоді розповімо.
Наскільки ця робота може затягнутися?
Не знаю. Там є дві антагоністичні групи і ми поки що не можемо дійти консенсусу. Є дві протилежні течії, бо нині працює новий склад груп. Одні хочуть щось міняти, а інші хочуть усе лишити так, як є. Питання тоді — навіщо було створювати цю правописну комісію?

Одержавши від суспільства відлуп минулого разу, реформатори пробують просунути свої ганебні зміни знову. Розуміючи, що у відкритій дискусії облуда про «справжню українську мову» не спрацює, роботу правописної комісії утаємничили. Мало того, всередині самої комісії було створено іще закритіший гурток.

Уникання всенародного обговорення не випадкове, адже відновлення комісії відродило сподівання реформаторів протягнути зміни мовної норми, що не стосуються власне правопису. Скажімо, не є справою правопису розв’язувати питання передачи іншомовного звука [h], як не є справою правопису визначати, як правильно, Віфезда чи Бетесда. (Приклади підлотного просування мовних хотілок можна вже багато років бачити на сторінках журналу «Українська мова» в колонках консультацій та ухвал вченої ради. Ба навіть офіційні відповіді на запити про розв’язання правописних питань до Інституту української мови повертаються з обманом, зокрема, в частині поширення «дев’ятки» на власні назви.) Правописними питаннями є власне те, що писати з великої літери, що через дефіс чи окремо, що в лапках. Але жодним чином не накидати загальні норми там, де їх не може бути.

Про виділення робочої групи, про втаємничення пропонованих змін, про обмеження кола обговорення через побоювання неґативної суспільної реакції, про терміни напрацювання інформація скупо доходить через прихильних до змін блоґерів …Читати запис далі…

June 10, 2017

Безвіз

Filed under: Інформація, Різне — maksymus @ 20:03

  
На кількох українських каналах святковий концерт, у правому верхньому кутку поставили запущений Президентом відлік до «безвізу», що завершується сьогодні опівночі за київським часом. Наче пролунає стартовий пістолет, і українці ломануться через відкриті пропускні пункти, щоб хоч трішки подивитися на Захід…

Хоча приємно за співвітчизників, котрим це спрощення заощадить кілька хвилин спілкування з чиновниками.
  

Older Posts »