Діаріуш або тиск слова

December 1, 2019

Вулиця Ганни Арендт

Filed under: Інформація, Київ — maksymus @ 18:11

 
Проговорені думки інколи здійснюються. Не минуло й року після запису про київську топоніміку, як вулицю у Солом’янському районі назвали іменем визначної Ганни Арендт, видатного німецько-американського філософа (на карті). Чудовий вибір!

Тепер відкрито прямий гостинець до вулиці Арістотеля. Колись у Місті неодмінно така буде.
 

November 18, 2019

Національна роз’єднаність

Filed under: Інформація, Мова — maksymus @ 21:37

 
У новинах пройшла інформація: «Всеукраїнський радіодиктант національної єдності без помилок написали всього двоє людей (…) минулого року було аж 311 робіт без жодної помилки». (Для порівняння, 2015-го було всього дванадцять робіт без помилок.)

Це все, що треба знати про національну єдність. Справжня освітня катастрофа. Адже добровільно пишуть диктант і не менш добровільно відсилають написане комусь на перевірку не всі, а ті, хто більш-менш впевнені в своїй грамотності. Тобто це абсолютно адекватні письменні українці з верхнього квартиля за знаннями мови. (Як і в будь-якій іншій інтелектуальній діяльності, і в цій, напевно, найнижчій квартиль знає менше, ніж нічого, найвищий — знає майже все.) І якщо серед цих найбільше знаючих учасників радіодиктанту національної єдності знаходиться тільки одна з половиною робота без помилок, це справжній жах. Статистична похибка мала б дати більше ідеальних робіт. Це означає, що правила, спущені згори, якими їх в ідеалі бачать укладачі диктанту, ніяк не відповідають мовній нормі, якою вона є насправді.

Власне, для нормалізаторів правопису збірка типових помилок таких національних (!) диктантів мала б бути настільною книгою, дорожньою картою конче потрібних змін. Не може бути, щоб всі настільки помилялися порівняно з недосяжним національним ідеалом єдності, що його символізує правильна стандартизована мова.
 

October 30, 2019

Переяслав перейменували

 
Сьогодні Верховна Рада перейменувала Переяслав-Хмельницький на Переяслав. Прекрасна постанова в рамках деколонізації. При всій величності постаті Богдана Хмельницького в українській історії саме місто Переяслав важить значно більше за гетьмана. При належній увазі до створення туристичної інфраструктури це невеличке нині містечко Київської області могло б обернутися на справжну перлину.

Періодично в інформаційному просторі прокочуються хвилі-міркування про створення українського Арлінґтона. Бо надто багато українських діячів поховані на чужині, якщо взагалі поховані. Так от, місцина навколо Переяслава зі скіфськими курганами, козацькими могилами, навколо давньої річки Альти, що неодноразово бувала свідком ключових українських подій, могла б стати ідеальною для розміщення такого меморіалу. І тут наче величною фіґурою замовчування була б відсутня могила Хмельницького. Бо коли згадують Переяслав, його постать усе одно буде незримо присутньою, неважливо, чи залишиться прізвище в назві.
 

October 29, 2019

Нова тисячогривнева купюра

Filed under: Інформація, Різне — maksymus @ 20:24

 
Про вибір постаті Володимира Вернадського для нової купюри майже не сперечаються. Мабуть, це правильно. Таким чином банківські працівники наче беруть участь в опитуванні про видатних українців, водночас створюючи суспільну впізнаваність. Свого роду самопідживлюючий процес.

Колись у ЖЖ я проводив власне опитування, і ще тоді відмітив забавну залежність: майже всі перші, на думку учасників, постаті вже мали свої персональні купюри. Випадав з ряду саме Вернадський. При цьому завершальне обмежене опитування з обраних постатей дещо поміняло порядок, хоча воно, на мою думку, менш надійне, адже дуже залежало від настрою тодішніх тимчасових телевізійних дискусій.

Можна навіть спробувати спрогнозувати, чиї обличчя з’являтимуться на грошах при пришвидшенні інфляції: Петро Могила, Патон, Гоголь, Бандера, Стус, Котляревський, але навряд чи пропонований під ювілейний рік Куліш. Хтось з них неодмінно з’явиться на наступній купюрі в 2000 гривень.

Картинка до запису далі…

October 20, 2019

Згадки одним рядком

Filed under: Інформація, Політологія, Різне — maksymus @ 09:34

 
Інколи хочеться висловити ставлення, але не вдаватися до розлогих пояснень, бо і так усе зрозуміло.

* * *

На вулицях Барселони сотні тисяч героїчних каталонців мирно відстоюють незалежність од лабетів іспанської монархії. Можна тільки вітати. Арешт і засудження обраних каталонських лідерів був величезною помилкою Мадріда, що суттєво погіршила позицію центральної влади в реґіоні. Незалежність Каталонії стала на крок ближче.

* * *

Туреччина вводить війська у Сірію, знищуючи бандитський курдський анклав, розгуляний під американським захистом. США вивели війська, не знаходячи для своїх курдських союзників доброго слова, вакуум влади заповнюється або росіянами і режимом Асада, або турками. Виводять звідти свої континґенти британці та французи. Хай як заламують руки ліві людожери в західних країнах, наводячи військову племінну організацію сірійських курдських бойовиків як лівоанархістський ідеал, турецьку військову операцію можна тільки вітати.

* * *

Проголошений продаж землі в Україні — давно очікувана подія. В принципі, неважливо, як продаватимуть. Якщо навіть, як картинно істерять популісти, просто всю землю віддадуть задарма іноземцям, олігархам, марсіанам, сам факт впровадження ринку землі піде на користь всім нам. Хай цей залишок феодалізму швидше залишиться в минулому.

* * *

Триває неприємна возня навколо «формули Штайнмайєра». Втім, тут нічого нового вже кілька років. Україна політично програла в той момент, коли були підписані Мінські угоди, далі можна тільки «різати кости». Попередньому уряду це вправно вдавалося, відтягуючи неуникненне, але в здатності теперішнього до вишуканих політичних ігор великі сумніви. Та під таким тиском з усіх боків це нікому не вдалося б робити нескінченно довго.

* * *
 

Веб-опитування про фонему Е для сайту «Ізборник». — Опитування триває…

 

September 28, 2019

Прокляття території

Filed under: Інформація, Історія, Різне — maksymus @ 12:58

 
Інколи сухі археологічні дослідження решток давно минулих часів можуть несподівано гостро зачепити цілком сучасні почуття. Вивчаючи особливі мегаструктури в Майданецькому трипільському поселенні, що існувало 4100-3600 до н. е., порівнюючи одержані дані з двома десятками інших давньоєвропейських поселень з подібними будівлями, німецький археолог Роберт Хофманн з колеґами зробили вражаючий висновок-вирок.

Мегаструктури, з усією очевидністю, були не жилими приміщеннями, а використовувалися в якості публічного простору як громадські споруди для різноманітних господарських, ритуальних та політичних цілей. Археологи віднайшли свідчення змін в функціонуванні системи мегаструктур протягом тривалого часу. На нижчих, проміжних рівнях спостерігалося зникнення і занепад менших споруд, що засвідчує посилення централізації влади, яка призвела до втрати керованості гігантськими поселеннями.
 

Р. Хофманн пише: «Після кількох поколінь процвітання, коли кількість мешканців доходила до 10 000 жителів, приваблених з навколишніх громад у Причорноморському лісостепу своїми надзвичайно родючими чорноземними ґрунтами, найстаріші протоміські мегапоселення Європи занепали близько 3700 р. до н. е. Тепер наше міждисциплінарне дослідження виявило одну з причин їх краху: соціальний дисбаланс у процесах прийняття рішень призвів до посилення централізації владних структур, що більше не дозволяло ефективно керувати міськими поселеннями. Отже, ці трипільські мегапоселення є прикладом того, як люди не повинні урядувати. Проте внаслідок цього урбанізм розвинувся в Європі набагато пізніше, ніж на Близькому Сході».
Трипільські «мегаструктури» були древніми громадськми центрами (Phys.org, 25 вересня 2019)

 
Головна думка для мене — трипільські поселення це приклад того, як люди не повинні були урядувати. І за наступні тисячі років можна навести безліч таких прикладів політичного занепаду на цій багатій на ресурси землі. Наче вічне прокляття території: «поганими правителями тут зовсім занедбані дібра, що їх природа так щедро дарувала людині» (Вольтер).
 
Карта-схема до запису далі…

September 22, 2019

Цікавий експеримент з академічної доброчесності

Filed under: Інформація, Розваги, Різне — maksymus @ 08:30

 
Перший український експеримент з публікацією одвертої нісенітниці в наукових виданнях:
 

Чи можуть українські та міжнародні журнали надрукувати статтю з нісенітницями? (перша частина),   (завершення).

 
До редакцій понад двох десятків українських спеціалізованих журналів була надіслана стаття «Неепістемічна генеративна естетика» під псевдонімом Крутієнко Анастасія Василівна з Крижопільського державного педагогічного університету. Текст являв собою набір безглуздих псевдонаукових висловлювань, нелогічних висновків, вигаданих термінів, щедро цитувалися добре відомі літературні персонажі. Оформлення статті навмисно було приведено до загальних вимог, щоб технічні зауваження не спричиняли відмову.

Хоча абсурдність тексту ставала зрозумілою з перших же речень, результати вражають. З 25-ти редакцій опублікували псевдороботу три українські журнали і один закордонний. Героїв-антигероїв варто згадати поіменно: київський науковий вісник «Гілея», науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету з Одеси, полтавський журнал «Філософські обрії» та канадський журнал «Virtus». Відхилили статтю 4 журнали, проіґнорували 9, зацікавилися 7. Але найцікавіше, що дві редакції відправили на доопрацювання, надавши не тільки технічні, але й змістовні (!) зауваження.

Проте серед інших знайшлися і ті, хто статтю вигаданого автора все-таки прочитав. Відповідь з харківської редакції «Вісника ХНУ ім. В.Каразіна» у вигляді кумедного макету засвідчила, що там зрозуміли абсурд і теж не від того, щоб поіронізувати.
 
Докладніше пояснення від автора екперименту.
 

September 4, 2019

Мовний експеримент і результати

Filed under: Інформація, Мережа, Мова — maksymus @ 19:26

 
Мав сумнів, що треба робити рекламу сайту, про існування якого навряд чи хтось з читачів цього запису хоче знати. Проте сама спроба заслуговує на увагу.

Отже, якщо коротко, сайт дніпропетровського телеканалу «Відкритий» (opentv.media) провів своєрідний соціолінґвістичний експеримент. Редактори на місяць відмовилися від публікування новин російською мовою, а потім перевірили відвідуваність. Результати експерименту засвідчили помітне падіння трафіку, що самі експериментатори інтерпретують як провал своєї добровільної самоукраїнізації. Повернувши публікацію матеріалів російською, вони негайно помітили повернення аудиторії. Пояснюють падіння тим, що значна частина трафіку йшла з пошукових запитів Ґуґла, а там у більшості українських користувачів досі встановлена російська мова, що має наслідком і російськомовну видачу пошуку замість україномовної.

Чистота експерименту, звісно, під великим сумнівом. Проводити його в серпні, коли найнижча за весь рік активність, мабуть, було комерційно виправдано, але однозначно не дало справжніх результатів. До того ж, місяця напевно мало, щоб відновити індексування та аудиторію. Та ще й просування в мережі українських сайтів має певні особливості, точно невідомі російськомовним редакторам. Проте результати з багатьма застереженнями дуже схожі на ті, що їх можна було б очікувати. Скажімо, дані в повідомленні наведені цілком правильні. Я роками спостерігаю на своєму спеціалізованому сайті, орієнтованому суто на українську аудиторію й переважно на україномовних, що російська мова встановлена у понад двох третин українських відвідувачів. Цей факт не може не впливати на відвідуваність новинного сайту.

У випадку дніпропетровського телеканалу експеримент припинили через комерційну складову. Виправдання можна зрозуміти, комерційний канал обирає собі сам на чому заробляти. А зміна мовного режиму неодмінно мала відбитися на прибутку. Цей експеримент засвідчив дуже важливий бік проблеми.

Картинка до запису далі…

August 30, 2019

Неявні упередження

Filed under: Інформація, Різне — maksymus @ 08:43

 
Психологи кількох провідних американських університетів розробили дуже хитромудрі тести неявних упереджень — тести неявних асоціацій (Implicit Association Tests). У нашій літературі можна подекуди знайти назву-етранжизм «імпліцитно-асоціативні тести». Познайомитися з незвичним підходом до вивчення упереджень та пройти демонстраційний набір тестів можна на сторінці проекту «Імплісіт» (спільний проект Гарварду, Університету Вірґінії та Вашінґтонського університету).

Дослідники ставлять важливі питання: що таке упередження? звідки вони беруться? як впливають на наші дії? що можна з ними зробити? Докладніше про те, чому це справді важливо.

Тестування неявних асоціацій виглядає перспективним напрямом. Якщо звичайні тести приймають власні відповіді піддослідних й так чи так намагаються інтерпретувати їх, якимось чином згладжуючи можливу нещирість, то тести неявних асоціацій спеціально були розроблені, щоб обходити свідомий контроль людини над відповідями. На звичайних тестах мінімально підготовлена людина вже з перших питань здогадується про намір дослідника й здатна свідомо кориґувати відповіді, проте тут це не так просто.

Заради цікавості пройшов кілька демонстраційних тестів. Розробники ввели умовні точки розділення стандартних відхилень на «легкий» (.15), «помірний» (.35) та «сильний» (.65) рівень упередженості.

Вийшло, що я маю сильне автоматичне упередження на користь білих перед чорношкірими, помірне упередження на користь гетеросексуалів перед гомосексуалами, легке упередження, що жінки зв’язані більше з гуманітарними, а чоловіки з науково-технічними спеціальностями. Забавно, що мої результати показали також легке автоматичне упередження на користь РФ перед США. (Ба в останньому я вже втомився слідкувати за екраном і часто помилявся, треба буде через якийсь час повторити й допройти решту тестів.)

Розробники попереджають, що на цій стадії проекту використовувати результати тестів неявних асоціацій (IAT) треба з розумом: «Використання тестів неявних асоціацій як основи для прийняття важливих рішень про себе чи про інших може призвести до небажаних та невиправданих наслідків».
 

August 29, 2019

Тимчасове блокування

Filed under: Інформація, Мережа, Різне, СУП — maksymus @ 01:15

 
Діаріуш на «тиску слова» пережив перше блокування. Вчора сайт зник з відкритого доступу, а при заході в панель управління я замість стандартного функціонала бачив лякаюче червоне повідомлення з відповідною інструкцією з ким зв’язуватися й як перенести всі дані куди-інде.

На лист із запитом відповідь надійшла через кілька годин. Усе прояснилося; але питання ненадійності цього майданчика для мене залишилося. (Навіть при тому, що всі дані збережено. І це найбільший плюс платформи.) Гучний дзвіночок подумати над майбутнім переїздом на якийсь власний майданчик.
 

Older Posts »

Powered by WordPress.com.