Діаріуш або тиск слова

October 13, 2017

Доброго дня

 
Про цікавий забобон дізнався сьогодні. Почув, як звичайно в таких випадках, від неофітів-начотників, які ревно виправляють усе, що не вкладається в їхній підручник. Виявляється, дехто вважає вітання «доброго дня» неправильним, бо допускається тільки називний відмінок «добрий день», і тільки родовий «доброго ранку». Оскільки свого часу найповажаніший мною літредактор завжди вітався з колективом «доброго дня», і таку звичку я перейняв у нього, зацікавили корені цього зауваження.

Швидкий пошук вивів на блоґ Пономаріва, що одразу перевело припис у розряд комічних пуржиків:

«Щодо формул вітання я вже неодноразово писав: доброго ранку, добрий день (добридень), добрий вечір (добривечір), добраніч (на добраніч) — це давно усталені формули. Гадаю, їх не варто міняти на штучні: доброго дня, доброго вечора. Так можна казати, коли при цих сполуках маємо ще дієслово: бажаю вам (тобі) доброго дня, доброго вечора

Приєднується до заборони Петро Федотюк:

«На мій «добридень» знайома поетеса щоразу з притиском відказує «доброго дня» – мовби правильно вітається вона, а не я. Але для мене мій варіант звучить природніше. Тим часом не тільки ця знайома – дедалі частіше також і в ефірі лунає «доброго дня», «доброго вечора» – простежується тенденція до витіснення форми «добрий день», «добрий вечір»… Втім, хоч в 11-томному СУМі є «добридень», «добрий день», «доброго дня» та «Добривечір», «добрий вечір», «доброго вечора», а також «добрий ранок» і «доброго ранку», Словник Грінченка фіксує тільки «доброго ранку» (є ще й «добридосвіток») та «добридень» […] » («Вітчизна», 2007, № 1-2).

Проте і та, і та форма правильна. Адже, як слушно зауважила Галина Голосовська:

«Є суперечки, як правильно — „Добрий день“ чи „Доброго дня“. Дехто намагається довести тільки один варіант. Насправді правильні обидва. […] Стилістично нейтральними є такі форми привітань: „Добрий день“, „Доброго дня“, „Добрий ранок“, „Доброго ранку“, „Добрий вечір“, „Доброго вечора“ та стягнені „Добридень“ і „Добривечір“. Так вітаються всі до всіх. Якщо зазирнути в походження, то „Добрий день“ — теж уже скорочена від ширших форм „Дай, Боже, добрий день“, „Дай, Боже, добрий вечір“. Ще стягнена форма є „Добраніч“ від „На добраніч“ „Доброї ночі“ стали вітатися журналісти зі своїми нічними глядачами. […]» (Gazeta.ua)

У літературі простежуються ці різні форми, і в називному, і в родовому, і стягнені, і неповні, аж до перших увічливих привітань. У словнику Кримського (1924) особливо зауважено, що «доброго ранку» є тільки в інтеліґентів. Огієнко додає спостережень:

«[…] літературна мова вживає тільки форми добридень, добривечір. Жива мова знає різні варіанти: добрий день, добрий вечір, день добрий (часте на Київщині, але немає вечір добрий, тільки добривечір); рідко: доброго дня, доброго вечора (з опущенням „бажаю вам“). На Київщині цікаве розрізнення: зранку кажуть добридень (російське „доброго утра“), а далі тільки день добрий (російське „здравствуйте“).» (Етимологічно-семантичний словник, Т. 1, С. 343)

Сфера ритуалів завжди навантажується різноманітними забобонами. Скажімо, може бути визначений ранок до дванадцятої, а вечір після шостої, і всі чекають, що привітання буде ранкове, денне й вечірнє. Але немає жодних причин вигадувати ще одне обмеження на відмінок увічливого привітання. Правильними є і «добрий день», і «доброго дня», і «добрий ранок», і «доброго ранку».
 

Advertisements

June 25, 2015

Облавок

Filed under: Неологізми, Фразеологізми — maksymus @ 11:11

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У журналістському жарґоні набуває популярності новинка, що з’явилася рік чи два тому з подачі служби новин каналу «1+1». Замість усталеного виразу на борту (судна) в сюжетах тепер часто можна почути на облавку.

Неологізм продовжує кумедні спроби освіжити журналістську мову, як та ж троща. Поява застарілого облавок з новим переносним значенням забавна, але зрозуміла. При гортанні словників усі переклади здаються рівноцінними, проте це зовсім не так у випадку облавка, що має тільки конкретне значення «бортик, край, стінка невеликого судна», але не переносне значення борт як власне саме «судно», а особливо «повітряне судно», авіалайнер. Різницю можна добре продемонструвати на старих цитатах: «підійшов до бортика і в задумі зіперся на облавок»; «хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка».

Ботрпровідники, бортінженери, бортмеханіки, бортлікарі, мабуть, нервово гортають свої бортжурнали, адже скоро і до них доберуться.
 

February 3, 2014

Триста як скло

Filed under: Фразеологізми — maksymus @ 13:32

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Дуже часто хороші запитання проходять повз нашу спільноту. Таке запитання, де потрібна «допомога залу», прийшло на пошту. Пропоную його на відкрите обговорення.

Отже, мова буде про Шевченків За байраком байрак
є там одне темне для мене місце, де я спотикаюся, немов об камінь на шляху:
        Нас тут триста як скло!
        Товариства лягло!
        І земля не приймає.
“як скло” – я не відчуваю цієї метафори, нема ради ! тобто, звичайно, можу собі щось таке приблизно уявити (як це роблять, скажімо, Грабович або Забужко), але то була би чиста “міфотворчість” незгірша від поетової, а не адекватний переклад !
Мені здається натомість вартою уваги версія Шевельова, де він висловлює думку, що то якийсь відозмінений архаїзм із затертим значенням, щось від “стікло” у значенні дієслова – тобто “зникло”, щось такого….

Маю слабку надію, що хтось таки розтлумачить мені це місце.

Традиційне тлумачення «в лоб» відоме, порівняння зі склом трапляються в літературі часто: гладенький, як скло; чистий, як скло; тверезий, як скло; прозорий, як скло; розбилося, як скло; хрумтить, як скло тощо. Шевченків приклад наводиться в СУМ-11 на підтвердження тлумачення «Як скло — бездоганний у моральному відношенні». Так само традиційно це тлумачення розуміє Григорій Грабович. Але Оксана Забужко наводить заперечення, «що в самому вірші нема й натяку ані на яку таку „чистоту“: порівняння „як скло“ граматично радше стосується до дієслова — „лягло“ […], воно насамперед крихке, битке, легко трощиться […]». Юрій Шевельов теж заперечує «чистоту» шевченкового порівняння «як скло», але пропонує своє тлумачення: «скло» як розмовна форма староукраїнського стькло (від «зникати, сходити нанівець», пор. стікати «захиріти», Грінченко, Т. 4, С. 206).
 

December 7, 2011

Бути правим, мати рацію, мати слушність

Filed under: Культура мови, Фразеологізми — maksymus @ 09:40

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

«Часто, коли хочеться бути правим,
треба перенести непопулярність». М. Драгоманов

Одну поширену кумедну помилкову мовностилістичну пораду мені вдалося прослідкувати тільки до «Культури слова» О. Пономаріва. Звучить вона так:

«Мати рацію, а не бути правим. В Україні є чимало людей, які через життєві обставини не могли ознайомитися з тонкощами рідної мови. За бажання цю прогалину зможуть заповнити всі. Але нерідко буває так, що носій мови задовольняється тим лексичним запасом, на який спромігся, а решту слів оголошує незрозумілими, штучними, а то й непотрібними, вартими глузування. Під обстріл таких «цінувальників» час від часу потрапляє вислів мати рацію. «Хай з раціями ходять полісмени, а коли людина права, то так і треба казати», — заявляють «дотепники». […] Натомість прихильники зближення мов обстоювали та обстоюють калькований російський вислів ви праві, хоч основними значеннями слова правий у нашій мові є «справедливий, праведний, безгрішний, невинний», а не «слушний» […] Отже, повноцінними українськими відповідниками російського вислову Вы (ты) правы (прав) є Ви (ти) маєте (маєш) рацію; Ваша (твоя) правда. […] Варіантові Ви (ти) праві (правий) віддають перевагу ті, які дякують Вас (замість вам), заключають (замість укладають) угоди, голосують за змішану (замість мішану) виборчу систему, вимовляють свої прізвища Алексєєнко, Крáвець, Логвін, Пєхота, Кутовой (замість нормальних Олексієнко, Кравéць, Логвин, Піхота, Кутовий).   .»

Варто звернути увагу, як автор подає заборону. Схема досить типова для пуристичних порад, вона ґрунтується на відштовхуванні від загрозливої мови та супровідних риторичних прийомах. Вислювлюється цілком слушне твердження, що вираз мати рацію через омонімічність з радіоприладом потрапляє під обстріл «дотепників», але далі робиться зовсім нелогічний перехід до твердження, що бути правим це неправильний вираз, і що його варто уникати. А прогалини цього переходу заповнюються сторонніми міркуваннями про тих, хто «дякують Вас» та вимовляють свої прізвища на російський кшталт. Таке доведення «від зворотнього» нічим не краще за глузування з рації.

Насправді, ця порада відмовитися від виразу бути правим не ґрунтується ні на чому, окрім своєрідного мовного смаку Пономаріва. Вирази бути правим, мати рацію, мати слушність, ваша правда рівноцінні, цілком можуть вживатися в потрібних контекстах. Те, що вираз мати рацію може здаватися комусь незвичним, іноді потребує тлумачення (як у Фразеологічному словнику (1993, С. 474): «мати рацію — бути правим; правильно, слушно думати, говорити, діяти»), не означає, що треба забороняти вираз бути правим, або навпаки. На все є свій час та місце.

Цитати…

September 19, 2011

Міжповерховий Чахлик-відбувайло

Filed under: Культура мови, Фразеологізми — maksymus @ 07:18

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Усе частіше помічаю, що жартівливі колись вигадки, ніколи не існуючі назви Чахлик Невмирущий і цап-відбувайло цілком серйозно за різних обставин замінюють стандартні літературні Кощій Безсмертний і козел відпущення (офірний козел).

Напевно, ці вирази виникали так само, як інші кпини над українською. Як відоме класичне «Хай дуфає Сруль на Пана», що колись ввело в оману навіть Франка, котрий сприйняв наклеп про кулішів переклад за чисту монету. Чи приписуваний Старицькому рядок «Бути чи не бути — ось де заковика». Або як новіші інтернетівські приклади «смішності» української мови, на кшталт пісунковий злодій чи міжповерховий дротохід.

Чи може, я щось пропустив, і справді ці вирази вже потрапили якимось чином в літературну мову?
 

December 12, 2010

Продукти харчування

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Розглянемо словосполучення продукти харчування. Все частіше натрапляю на непродумані застереження не вживати цей вираз на позначення загального поняття харчів, їжі, їстівних припасів, продовольства. До нормативних словників і порадників з культури мови зауваження, на щастя, ще не потрапило, але рекомендація шириться в навколомовних обговореннях, і багато хто, заплутаний помилковими міркуваннями, вже вважає за краще уникати виразу.

Історія появи та усталення цієї збірної назви досить звичайна для канцелярського лексикону. До нас вона прийшла з російської мови, яка активно запозичувала наукові та абстрактні терміни з європейських мов. Зокрема, в перекладах з німецької (Nahrungsmittel, Lebensmittel) у XIX ст. з’явилися вирази: жизненные продукты, пищевые средства, предметы питания

May 6, 2010

Логічна помилка “дамський аргумент”

Filed under: Фразеологізми, Ґендер — maksymus @ 03:21

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

У підручниках логіки серед переліку логічних помилок і хитрощів іноді згадується "дамський аргумент" – коли із усіх можливих альтернатив вибирається найбезглуздіша і протиставляється пропонованому рішенню, таким чином опонента ставлять перед вибором між явним безглуздям і пропонованою думкою, відволікаючи увагу від інших альтернатив. Цікаво, звідки походить така назва? Читати запис далі…

March 15, 2009

Коли прапор в’ється, про голову не йдеться

Filed under: Фразеологізми — maksymus @ 18:40

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.
В Анатомии человеческой деструктивности Фромм наводить з праці К. Лоренца українську приказку:

Каждый нормально чувствующий мужчина знает это особое субъективное переживание. Сначала это некое волнение, предчувствие победы, затем зрелище бегущего врага и "святое" восхищение при виде отступающей армии. Здесь наступает момент, когда человек забывает все и вся, он чувствует себя выше всех повседневных проблем, он слышит лишь один призыв, он готов идти на этот зов и выполнить святой долг воителя, а ведет его воля к победе. Любые препятствия, стоящие на этом пути, утрачивают свое значение, в том числе инстинктивный страх нанести ущерб своим собратьям, убить своего соплеменника. Разум умолкает, как и способность к критике, и все другие чувства, кроме коллективного воодушевления борьбой, отходят на задний план… короче, великолепно звучит украинская пословица: "Когда развевается знамя, разум вылетает в трубу!" 

(в російському виданні Фромма (М.1998) посилання на Лоренца: Lorenz K. Das sogennante Böse. Zur Naturgeschichte der Aggression, Wien, 1963 – p. 385)

Чи трапляється ця приказка іще десь? Можливо, Лоренц використав якусь малопоширену приказку? Чи, може, він переінакшив якусь із відомих, але яку?

March 2, 2009

Брати участь, не приймати участь

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У будь-якому пораднику чи довіднику з культури мови ви знайдете таку рекомендацію:

          Участь. Брати участь, взяти участь [не приймати участь].
          Ненормативним є вислів прийняти участь. Треба: взяти участь.

Це зовсім не новітній прояв пуризму, подібні однозначні приписи можна знайти і в Антоненка-Давидовича, і в Білодіда. Зрозуміло, такою є сучасна літературна норма — брати участь. Втім, кожного разу, коли чую виправлення, не можу позбутися відчуття, що цей припис абсолютно штучний, бо не відповідає ані походженню виразу, ані його частому «помилковому» вживанню.

Українська мова позичила вираз з російської

January 7, 2008

Сороміцьке прочитання фольклору

Filed under: Значення, Табу, Фразеологізми — maksymus @ 05:41

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

В словнику Ставицької “Українська мова без табу” (К.: Критика, 2008) зібрана досить велика підбірка евфемізмів, в тому числі і з фольклору.
Зокрема, грати на бандурі, клепати косу, орати нивку, попарити корінь (чи живіт), прополоти руту-м’яту, терти крупи (чи мак) – це лише незначна частка слів, що позначають статевий акт.

Це відкриває нові можливості для інтерпретації фольклору, однак постає питання – як відрізнити випадки буквального вживання таких виразів від тих, де вони мають переносне значення?

Наприклад, в пісні Розпрягайте, хлопці, коні мене завжди дивував вияв працелюбства, про який йдеться в першому куплеті – чому б це, коли всі лягають спочивать, комусь заманулось копати криницю? Однак якщо врахувати, що криниця іноді позначає жіночий статевий орган, то стає зрозуміло, що в цьому куплеті йдеться аж ніяк не про благоустрій саду. Правда, другий куплет свідчить на користь буквальної інтерпретації, але в третьому знову двозначність – адже напувати коня іноді позначає статевий акт. Тим більш далі в пісні йдеться про з’ясування любовних стосунків – тобто, схоже, все ж таки ці вислови слід в даному разі розглядати як евфемізми?

З іншого боку, згадується відоме “бувають просто сни”. Чи є якісь критерії, які підказують, яке значення мається на увазі? Бо інакше виходить, що більшість фольклору має сороміцький підтекст.

Older Posts »