Діаріуш або тиск слова

July 12, 2019

Розказує фантастичні речі…

 
Сучасні судові рішення бувають не менш цікаві, ніж за часів Гетьманщини. Так збіглося, що законопроект про «дематюкацію» негайно доповнився забавним практичним випадком, що має неодмінно стати мемом.

У містечку Тетіїв на Київщині 5 квітня 2019 року біля річки Роська близько 15 год. 30 хв. (ото вже судова мова яка точна) проходили збори місцевої громади з приводу зариблення річки. Місцевий мешканець, звертаючись до міського голови, назвав того по-простому гандоном, «чим порушив його спокій та громадський порядок».

Ну, назвав і назвав. Звичайна бурхлива громадська політика. Міський же голова виявився справжнім гандоном, подав на мешканця в місцевий суд і виграв. На відповідача було накладено штраф розміром 51 (п’ятдесят одну) гривню. Проте мешканець уже зрозумів, з яким гандоном має справу, і подав апеляцію, де довів, що насправді не лаявся, а порівняв мера-гандона з письменником-фантастом Івом Ґандоном, «оскільки вважав, що його опонент, як французький письменник, розказує фантастичні речі».

Власне, коли цю постанову писали, напевно, ржали всім Київським апеляційним судом:

Читати постанову далі…

September 15, 2013

Чому чмо не відміняється в множині?

Filed under: Словотвір, Табу — maksymus @ 14:56

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Іноді в побутових розмовах натрапляю на спроби утворити відмінки від чмо в множині: чми, чмами, чмам. Сподіваючись, що існує очевидна відповідь, спробувала дізнатись, в чому річ, однак в обговоренні виявилось, що ситуація складніша. Зазвичай форм множини не мають абстрактні поняття, назви речовин, збірних понять, явищ природи і под., але ж чмо до них не належить, і хоч не існує однозначної етимології (нове), але складається враження, що чмо не підпадає під жоден з вказаних випадків. Мабуть, спроби таки провідміняти його в множині це підтверджують, навіть якщо вони не відповідають правилам. Коли розглянути ситуацію зі словами, подібними за значенням до чмо, вимальовується цікава картина: бидло не утворює множини (бо збірне) не раз чула, як падло намагаються відміняти (падли, падл), хоча воно теж збірне, а от у випадку мурла можна було б сподіватись, що воно без проблем утворюватиме множину, за тим же зразком, що й одоробло, однак чомусь це не спостерігається.

До речі, щодо абстрактних понять спадає на думку приклад класика, коли зло утворює множину
Забери з собою всі лиха, всі зла
Та й і з добром подібна ситуація, можна натрапити на вживання, наприклад, дібр як синонім до благ.
Але чомусь цей вжиток дуже рідкісний.

Отже, як би ви прокоментували ці випадки загалом; і, зокрема, чи є спроба утворити множину від чмо однозначно помилковою?

May 17, 2009

Чмо

Filed under: Значення, Табу — maksymus @ 19:54

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Ось тут вказано, що чмо вживається в досить нетиповому значенні, позначаючи звалище. Як могло утворитись таке значення? Чи трапляється воно ще десь?

March 15, 2009

Коли прапор в’ється, про голову не йдеться

Filed under: Табу, Фразеологізми — maksymus @ 18:40

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

В «Анатомии человеческой деструктивности» Фромм наводить з праці К. Лоренца українську приказку:
 

Каждый нормально чувствующий мужчина знает это особое субъективное переживание. Сначала это некое волнение, предчувствие победы, затем зрелище бегущего врага и "святое" восхищение при виде отступающей армии. Здесь наступает момент, когда человек забывает все и вся, он чувствует себя выше всех повседневных проблем, он слышит лишь один призыв, он готов идти на этот зов и выполнить святой долг воителя, а ведет его воля к победе. Любые препятствия, стоящие на этом пути, утрачивают свое значение, в том числе инстинктивный страх нанести ущерб своим собратьям, убить своего соплеменника. Разум умолкает, как и способность к критике, и все другие чувства, кроме коллективного воодушевления борьбой, отходят на задний план… короче, великолепно звучит украинская пословица: "Когда развевается знамя, разум вылетает в трубу!" 

 
(в російському виданні Фромма (М., 1998) посилання на Лоренца: Lorenz K. Das sogennante Böse. Zur Naturgeschichte der Aggression, Wien, 1963 – p. 385)

Чи трапляється ця приказка іще десь? Можливо, Лоренц використав якусь малопоширену приказку? Чи, може, він переінакшив якусь із відомих, але яку?
 

June 11, 2008

Лесбос – лесбійка – лесбіянка

Filed under: Словотвір, Табу — maksymus @ 14:44

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Незвичний процес розпочали патріотично налаштовані мешканці грецького острова Лесбос. Невдоволені лесбійці подали в суд на представників сексуальних меншин, аби позбавити тих права називатися похідними від назви острова.

Забавний позов змушує перевірити українську мову на політкоректність. Очевидно, що нормативне слово лесбіянка прийшло до нас через західноєвропейські мови саме у такій формі, з відповідним характерним суфіксом. Але останнім часом з’явилася тенденція викидати суфікс, немов слово лесбійка утворювалося одразу на українському ґрунті. І саме через це правильно утворена назва мешканців славетного острова тепер плутається з трибадією.

January 7, 2008

Сороміцьке прочитання фольклору

Filed under: Значення, Табу, Фразеологізми — maksymus @ 05:41

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

В словнику Ставицької “Українська мова без табу” (К.: Критика, 2008) зібрана досить велика підбірка евфемізмів, в тому числі і з фольклору.
Зокрема, грати на бандурі, клепати косу, орати нивку, попарити корінь (чи живіт), прополоти руту-м’яту, терти крупи (чи мак) – це лише незначна частка слів, що позначають статевий акт.

Це відкриває нові можливості для інтерпретації фольклору, однак постає питання – як відрізнити випадки буквального вживання таких виразів від тих, де вони мають переносне значення?

Наприклад, в пісні Розпрягайте, хлопці, коні мене завжди дивував вияв працелюбства, про який йдеться в першому куплеті – чому б це, коли всі лягають спочивать, комусь заманулось копати криницю? Однак якщо врахувати, що криниця іноді позначає жіночий статевий орган, то стає зрозуміло, що в цьому куплеті йдеться аж ніяк не про благоустрій саду. Правда, другий куплет свідчить на користь буквальної інтерпретації, але в третьому знову двозначність – адже напувати коня іноді позначає статевий акт. Тим більш далі в пісні йдеться про з’ясування любовних стосунків – тобто, схоже, все ж таки ці вислови слід в даному разі розглядати як евфемізми?

З іншого боку, згадується відоме “бувають просто сни”. Чи є якісь критерії, які підказують, яке значення мається на увазі? Бо інакше виходить, що більшість фольклору має сороміцький підтекст.

September 2, 2007

Мудак

Filed under: Етимологія, Значення, Словник, Табу — maksymus @ 22:58

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

(І знову ненормативна лексика.) Сучасний словник «Перуна» пояснює, що

МУДАК, –а, ч., вульг. Про нудного, набридливого невдаху.
МУДИЛО, МУДОДЗВІН, вульг. Те саме, що мудак.

Пояснення досить дивне, бо змушує переглядати походження слова.

ЕСУМ, Т. 3, С. 529 традиційно поміщає слова мудак «волоцюга, дурень» та мудило «тупоголовий» до гнізда мудо «ядро (у чоловіка, самця)» [Цікаво, що в останньому етим. словник дослівно повторює пояснення Грінченка]. Зводиться до праслов’янського mondo «ядро, яєчко у мошонці» та має кілька подальших непереконливих етимологій. Таке поміщення не викликає жодних підозр, якщо згадати про паралельні мудь «хам, невихована людина» та мудьо «дурень, мерзотник» (мудьоватий). Від невихованої людини й волоцюги до тупоголового, неотесаного дурня один крок. У Желехівського знаходимо ще цікаві похідні: мудьофіль «Bauernfreund» (!), мудька «Fingerfeige» (дуля), мудоха «Filzlaus» (лобкова воша) та мудятник «männliches Knadenkraut» (зозулинець).

Натомість «нудного» перунівського словника легше бачити розміщеним у сусідньому гнізді, в якому знаходиться давньокиївське мудити «баритися» та сучасне мудохатися «возитися, топтатися», що зводяться до прасл. mudidi, monditi, й пов’язуються з мудрий. (Останнє, таким чином, до «бадьорих, жвавих» балтських значень отримує гіпотетичні первісні «повільні» значення: «бути розважливим, не поспішати».)

Окрім ЕСУМ, див. Фасмера: мудо, мудити.

А як ви би пояснили мудака? До якого гнізда долучили б? Чи вважаєте пояснення сучасного тлумачного словника про «нудного, набридливого невдаху» вірним?  

August 30, 2007

Сороміцькі вірші у записах Шевченка

Filed under: Табу — maksymus @ 09:55

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У робочих альбомах Тараса Шевченка серед фольклорних записів знаходимо декілька народних куплетів на вічну тему з обсценною лексикою.

Увага! Ненормативна лексика.

January 15, 2007

Жид і єврей

Filed under: Власні назви, Табу — maksymus @ 00:16

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Слово “жид” класиками літератури позаминулого сторіччя часто вживалось без образливого підтексту, як нейтральний етнонім (в Західній Україні такий слововжиток зберігся до середини 20 ст.). Пізніше (скоріш за все, під впливом російської традиції), “жид” набуло образливого звучання, а нейтральним етнонімом стало “єврей”. Це породжує декотрі проблеми у сучасній мові:
1 – чи варто розглядати “жид” у сучасній українській як образливе слово? Який варіант кращий у співвідношенні автентичності і політкоректності – “жид” чи “єврей”?
2 – Яке місце займало в українській слово “гебрей” (це слово трапляється в Л.Українки, однак складається враження, що “жид” було розповсюдженішим)?
3 – якщо “єврей” коректніше, що робити із попередньою традицією вживання “жид” як нейтрального слова? До кожного тексту робити примітки?

P.S. Ще два питання, що допоможуть пролити світло на проблему:
4 – до якого слова “жид” чи “єврей” ближче самоназва даного народу?
5 – Якщо “жид” використовувалось як нейтральний етнонім, що тоді використовувалось як образлива назва?

November 18, 2006

Звідки взявся хер?

Filed under: Етимологія, Табу — maksymus @ 02:51

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Якщо не помиляюсь, одна з літер давньоруської абетки називалась “хєрь”. Чи справді ця назва – скорочення від “Христос”? Якщо так, це, можливо, пояснює трансформацію значення – оскільки християнство запроваджувалось не завжди мирно, то не дивно, що “херня” і “хер” набули лайливого відтінку. Які міркування щодо цієї версії?

До речі, звідки взялись інші слова української ненормативної лексики? В давньоруській “блядь” означало “розпуста” чи “брехня”. А як виникли “хуй”, “пизда” та інші матюки?

Older Posts »

Powered by WordPress.com.