Діаріуш або тиск слова

September 29, 2017

Благо з трупним відтінком

Filed under: Значення, Мова, Синоніми, Словник — maksymus @ 17:19

 
Дивна історія трапилася з церковнослов’янським іменником благо «добро», що вже в давньокиївських текстах геть заступив очікуване на східнослов’янському ґрунті болого. Заступив надійно, принісши з півдня в давньоукраїнську мову численні похідні іменники й прикметники: благовіщення, благовірний, благодать, благословіння, благий, блаженний та багато-багато подібних штучних кальок з грецької. (Один лише раз наше повноголосне болого трапляється в списку XIV ст. «Руської Правди» та в сумнівному «Слові о полку».) Іменник був надзвичайно важливий, можна згадати перший же політичний київський текст, що поміщав Київську державу в світову історію нарівні з іншими народами, присвячений закону й благодаті.


Благо і бл̃го в словнику Памва Беринди. (Лексикон словенороський, 1627)

Напевно, саме завдяки цій найвищій церковній важливості чуже для нас слово благо «добро» через табуїстичний ужиток в народній мові ще в давнину перетворилося на свою пряму протилежність. Набуло дзеркальних значень «поганий, слабкий, в’ялий, бідний», з якими навіть потрапило до балтійських мов (лит. blõgas, лат. blāgs). Памво Беринда мав уже докладно розбиратися зі значеннями таких двох, наче однакових, але протилежних іменників: «Благо: ґды пишется без титлы, въ росской мовѣ значитъ: не гараздъ, мдле, недобре, уломне, зимно, лѣниво, гнюсне, неохотне, блѣдо, синє, що трупѣю фарбу маєт». Його красиве рішення — чуже бл̃го під титлом означає «добре», своє розкрите благо має власні «погані» значення, аж до трупної синюшності.

Українська мова прийняла як добрі, так і погані значення. Далі…

Advertisements

July 24, 2017

Україномовний та українськомовний

 
До давно відомих складних прикметників двомовний, багатомовний, чужомовний, іншомовний та под. у мовній практиці другої половини XX ст. додалися нові складно-суфіксальні прикметники з опорним компонентом -мовний: англомовний, франкомовний, іспаномовний, тюркомовний, україномовний, російськомовний та ін., що були утворені зі скороченими основами прикметників — назв народів і мов: англійський, французький, іспанський тощо.

Спорадично вживані в українській літературі з 1950-х, спершу як спеціальні терміни гуманітарних дисциплін, а постійно й широко зі здобуттям незалежності й збільшенням потреби відокремлювати національну належність од мовної, такі прикметники були вперше зафіксовані в орфографічному словнику 1994 року [1], ставши відтоді звичним фактом мовної норми.

УКРАЇНОМОВНИЙ, -а, -е. 1. Який розмовляє, пише українською мовою. 2. Який створюється, видається українською мовою. 3. Населений людьми, які розмовляють українською мовою. [2]

Проте україномовні не були б україномовними, якби не створили чергову проблему на рівному місці, перевертаючи черговий прапор «за феншуєм». Поруч з основним варіантом прикметника україномовний, з’явився альтернативний — українськомовний. Поява варіанта не залишилася непоміченою мовознавцями: Читати про маніяків реформи далі…

March 26, 2015

Цікаві дані про лексику

Filed under: Історія мови, Словник — maksymus @ 11:26

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У дисертації харківського дослідника Романа Трифонова «Роль мовної дискусії початку ХХ ст. у процесі формування літературних норм української мови», 2000 року були зроблені підрахунки відсотків варіативної лексики початку XX ст., навколо якої точилися дискусії між прихильниками західноукраїнської і великоукраїнської літературних традицій. Сто років тому суперечки про те, яких слів можна уживати, запекло велися в публіцистичних статтях (Грінченко, Нечуй-Левицький, Гнатюк, Грушевський, Кримський).

На матеріалі обсягом 600 позицій наддніпрянської і наддністрянської лексики, що в тодішній полеміці відкидалася протилежною стороною, Трифонов порахував:

«У 39,5% випадків у сучасній мові без істотних стилістичних розрізнень функціонують обидва слова (відносини — стосунки, рахувати — лічити, помешкання — житло тощо). У 27,5% пар мовною нормою став „галицький“ варіант (явище, а не з’явище, пристрасть, а не прилюбність, відокремитись, а не одопрічнитись тощо), а „наддніпрянський“ — у 21,9% (дратуватись, а не дражнитись, незабаром, а не небавом, рідня, а не кревність та ін.). Нарешті, ще одну групу (12,1%) становлять такі пари слів, з яких жодне не стало нормативним, оскільки в дискусії був присутній елемент суб’єктивності.» [Автореферат на сайті НБУВ.]

Це дуже цікавий результат. Значить, після бурхливих соціально-політичних подій і мовних притирань наддніпрянської і наддністрянської норм близько 66% тієї західноукраїнської лексики, що спершу викликала заперечення в наддніпрянських авторів, зрештою усталилися в сучасній літературній мові, з них бл. 40% як прийняті нормою рівноцінні варіанти, бл. 25% як основні словоформи.
 

November 22, 2014

Голодомор і голодомори

Filed under: Неологізми, Словник — maksymus @ 09:52

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Великий голод 1932 — 1933 років не одразу стали називати Голодомором. Історія появи і вживання цього політичного означення тісно зв’язана з історією поступового визнання голоду, за радянські десятиліття витісненого з пам’яті, стертого до так званої «білої плями», зв’язана з сучасною історією державних комеморативних практик.

До нашого часу подвійний слов’янський іменник goldomorъ «мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування», складений з коренів goldъ і morъ : merti, був відомий тільки в західних і південних слов’ян: польськ. głodomór, głodomora «той, хто голодує» (діал. głodomórz «бідак, жебрак», діал. głodomer «голод; бідак»); чеськ. hladomor «голод», заст. та поет. «той, хто голодує; в’язниця», слов. hladomor, hladomora «голод, мор, спричинений голодом»; сербськ. і хорв. gladòmor, gladòmora. (Див. F. Sławski. Słownik prasłowiański, 2001, p. 30.) Читати запис далі…

October 6, 2014

Слоні

Filed under: Словник — maksymus @ 19:44

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Підгледів у спільноті by_mova цікаву тему про слонів. Відомий нам зараз як слон (мн. слони, р. в. слона), елефант цілком міг мати іншу форму в сучасній мові.

Походячи з прасл. *slonъ, він мав через ікавізм набути форми слін. Такий варіант на підросійській Україні був найпоширеніший, зафіксований у словниках кінця XIX — першої третини XX ст. (від Уманця-Спілки до Ізюмова). Як приклад, відома назва байки Л. Боровиковського: «Слін, Свиня і звірі».

З другого боку, польський słoń вплинув на пом’якшення кінцевого приголосного. І з XVI-XVII ст. в текстах, переважно західноукраїнських, постійно трапляється слонь (мн. слóні, р. в. слоня). Для прикладу з різних сторіч, Беринда відмінює слóнями, Антоній Радивиловський в перекладі «Римських діянь» має слоня: «Был еден император, который в оборѣ своей мѣл слоня». Слоня подає в словнику О. Партицький. У такій формі слона вивезли навіть на еміґрацію: «Пишуть на еміграції і „Антон“ — не „Антін“, „Симон“ — не „Симін“, „слонь“ — не „слін“, „Дон“ — не „Дін“ тощо».

Проте, схоже, посередній варіант — *слінь з ікавізмом і пом’якшенням водночас — так і не встиг утворитися. А потім у літературній мові ікавізм знедійснився, і зрештою слон прислонився до книжної мови, без ікавізму й кінцевого пом’якшення. Проте ще сто років тому були відкриті й інші можливості.
 

March 5, 2013

Налагоджування програм

Filed under: Словник, Словотвір — maksymus @ 19:47

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
В одній з гілок цієї спільноти, щоб навести абстрактний приклад халтурного словника, я пригадав побачений колись у мережі незграбно викуваний новоділ зневадження. Якщо не зрозуміли, що воно має означати — справді, зрозуміти досить важко — це така спроба перевигадати давно усталений в інформатиці термін «налагоджування програм». Може, наївним кувателям не було відомо, що налагоджувати програми почали ще в сиву давнину на великих ЕОМ, а українська назва процесу debugging добре простежується з кінця 1960 — початку 1970-х років і нині закріпилася в журналах, енциклопедіях (в УРЕ згадують налагоджування програм в статтях «Автоматизація програмування» та «КОБОЛ»), порадниках, підручниках, словниках. Уже кілька десятиліть налагоджують програми і для проведення лінґвістичних експериментів (Мовознавство, 1986; див. також в ЕУМ статтю «Автоматизація лінгвістичних досліджень»).

Саме викуване слово зневадження, яке за гадкою має означати виправлення вад програми, неможливе за будовою. Префікс зне- при дієсловах утворює значення втрати ознаки дієслівного кореня. Воно не може походити напряму від іменника вада, тільки від гіпотетичного дієслова *зневадити, яке має співвідноситися з відомим вадити «шкодити, завдавати шкоди». І означає тоді буквально «знешкодити програму», що вона комусь вадить чи шкодить. Не кажучи вже, що сам іменник вада жодним чином не означає помилку. Програма з вадами ще перед налагодженням вимагає виправлення.

На моє здивування, чудернацький приклад неможливого дієслова негайно викрив халтуру в кількох нових словниках (*). Немає сумнівів, що укладачі чудово знали звичайний термін, адже іноді подавали його, але сама ідея просування таких вигадок демонструє, що користуватися цими словниками варто дуже обережно, ретельно перевіряючи кожну пропозицію експериментаторів. Власні вигадки, які вводять читачів в оману, є системною вадою цих словників, яку в принципі неможливо «зневадити».

Якщо вже про халтуру, принагідно згадаю недобрим словом розібраний нижче СУМ-20 (нове). Укладачі, як завжди навмання, запропонували в статті відлагодження вираз відлагодження програм. Хоча такий варіант-калька також трапляється в українській спеціальній літературі, кострубата цитата знову сходить до російського джерела. Цього разу це безперечно була російська Вікіпедія (!). Можливо, цитата пройшла через якийсь плаґіаторський студентський реферат, прихований за паспортом «з наук.-попул. літ.». Цікаво, чого чекати від них у статті «налагоджування»?  
 

February 14, 2013

Голка в СУМ-20. Обережно, підробка!

Filed under: Словник — maksymus @ 09:16

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Читачі цієї спільноти уже мали нагоду поговорити про «Словник української мови» в 20 томах Українського мовно-інформаційного фонду. В кількох обговореннях ми познайомилися з дивними особливостями перших трьох томів видання, що їх будь-хто бачить одразу, ледь розкривши словник для довідки. В останній гілці я навмання взяв прикметник голковий і, як виявилося, потрапив на наочний приклад роботи укладачів з матеріалом. Оскільки гніздо голка досить невелике, майже повністю знаходиться під літерою Г, на ньому можна чудово продемонструвати негаразди цього халтурного видання.

Гніздо голка в СУМ-20

January 29, 2013

Вийшов третій том СУМ-20

Filed under: Інформація, Словник — maksymus @ 21:01

Автор vitaly. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Анонс на сайті УМІФ:
(…) Третій том Словника містить 12737 словникових статей. Словник розрахований на широке коло користувачів, усіх, кого цікавить українська мова.

Вступ до 3 тому (PDF)

Доступний також онлайн разом з першими двома томами.

September 11, 2012

Російсько-український словник

Filed under: Інформація, Словник — maksymus @ 13:44

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Інститут української мови НАНУ випускає новий чотиритомний словник:

Російсько-український словник: У 4-х тт. / НАН України; Інститут української мови; Укл.: І. С. Гнатюк, С. І. Головащук, В. В. Жайворонок, І. О. Анніна, В. Л. Іващенко та ін. — К.: Знання, 2011. — ISBN 978-966-346-915-7 (Академічні словники)
— Т. 1. А-Й. — 2011. — XXXVIII + 992 c. — ISBN 978-966-346-798-6 (т. 1)
— Т. 2. К-О. — 2012. — Х + 860 c. — ISBN 978-966-346-973-1 (т. 2)
[— Т. 3 — до 15 квітня 2013 року; — Т. 4 — до 31 січня 2014 року.]

Російсько-український словник у чотирьох томах на сьогодні найповніше охоплює лексичний склад сучасної російської літературної мови і подає переклад російських лексичних та лексико-фразеологічних одиниць українською мовою. Словник уміщує понад 180 тис. російських слів, численну фразеологію та ілюстративний матеріал — типові мовні контексти функціонування лексем. Відображає зміни, що відбулися у лексичному складі української та російської мов за останні десятиріччя. У словнику переглянуто і знято зросійщені слова, вузькі діалектизми, рідковживані та штучні відповідники, змінено стилістично-частотний статус українських еквівалентів зі зміною в окремих випадках порядку їх подання. Словник відповідає сучасним правописним нормам і може бути надійним довідником для здійснення перекладу текстів різних стилів і жанрів з російської мови на українську.

Словник розрахований на науковців, перекладачів, учителів, учнів загальноосвітніх шкіл, студентів, журналістів, працівників видавництв, державних установ, ділових людей, на якнайширші кола читачів.

Ціни захмарні. Відпускна ціна кожної книжки 270 гривень, а в книгарнях з накруткою до 350-ти за том. І це при тому, що типографський набір традиційний для наших словників; порожні місця, великий кеґль та білі, представницькі береги сторінки:

(Фрагмент сторінки.)


Приклад: аристотелизм ист., филос.   арістотелізм, -у (Т. 1, С. 60).

 

Якщо потрібна родзинка, то не без неї. Цей словник випускає не Інститут мовознавства, не УМІФ, не в серії «Словники України», і не в-во «Довіра», а їхній академічний конкурент — Інститут української мови в старому в-ві «Знання», менш потужно представлений на ринку словникових видань, але який вже заявляє серію «Академічних словників». Проголошене дотримання правописних норм також привертає увагу, з огляду на реформаторські погляди багатьох співробітників установи.
 

September 9, 2012

Етимологія українських граматичних категорій

Filed under: Історія мови, Граматика, Словник — maksymus @ 23:34

Автор harnack. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Переглянув, приміром, за “іменник” та “займенник” в ЕтСл – нічого не знайшлося. Ото диво!
Хоча, бачу, є “дієслово” (Гарно вказано – коли – 1863- і де – Відень, в “Практичній Граматиці Німецької мови” – вжито, хоча й невідомо ким), “дієприкметник” (“прикментника” – нема з деталями), “дієприслівник” (зате “прислівник” – добре деталізований), мабуть і решта… але з меншою конкретизацією.

Older Posts »