Діаріуш або тиск слова

September 29, 2017

Благо з трупним відтінком

Filed under: Значення, Мова, Синоніми, Словник — maksymus @ 17:19

 
Дивна історія трапилася з церковнослов’янським іменником благо «добро», що вже в давньокиївських текстах геть заступив очікуване на східнослов’янському ґрунті болого. Заступив надійно, принісши з півдня в давньоукраїнську мову численні похідні іменники й прикметники: благовіщення, благовірний, благодать, благословіння, благий, блаженний та багато-багато подібних штучних кальок з грецької. (Один лише раз наше повноголосне болого трапляється в списку XIV ст. «Руської Правди» та в сумнівному «Слові о полку».) Іменник був надзвичайно важливий, можна згадати перший же політичний київський текст, що поміщав Київську державу в світову історію нарівні з іншими народами, присвячений закону й благодаті.


Благо і бл̃го в словнику Памва Беринди. (Лексикон словенороський, 1627)

Напевно, саме завдяки цій найвищій церковній важливості чуже для нас слово благо «добро» через табуїстичний ужиток в народній мові ще в давнину перетворилося на свою пряму протилежність. Набуло дзеркальних значень «поганий, слабкий, в’ялий, бідний», з якими навіть потрапило до балтійських мов (лит. blõgas, лат. blāgs). Памво Беринда мав уже докладно розбиратися зі значеннями таких двох, наче однакових, але протилежних іменників: «Благо: ґды пишется без титлы, въ росской мовѣ значитъ: не гараздъ, мдле, недобре, уломне, зимно, лѣниво, гнюсне, неохотне, блѣдо, синє, що трупѣю фарбу маєт». Його красиве рішення — чуже бл̃го під титлом означає «добре», своє розкрите благо має власні «погані» значення, аж до трупної синюшності.

Українська мова прийняла як добрі, так і погані значення. Далі…

Advertisements

March 4, 2016

Та, і, й, але

Filed under: Синоніми — maksymus @ 03:46

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Переглядаючи правки до чергового кафедрального видання, наткнулась на досить цікаву заміну: у тексті скрізь було виправлено та на і чи й. З самим редактором не спілкувалась, оскільки текст передається через керівника відділу видавництва, а редактори працюють дистанційно, тож мені не хотілось затримувати видання, втративши кілька днів на розборку навколо не вельми принципової правки. Однак все ж таки цікаво, якими могли бути підстави такої правки? Це суб'єктивний забобон конкретного редактора, чи існує тенденція до уникання та як єднального сполучника? Колись почула міркування, що краще використовувати і чи й, а не та, бо та вживається не тільки в єднальному значенні, а й як протиставлення, тобто як синонім але. Однак це було міркування нефілолога, тож я цю пораду сприйняла як не вартий уваги забобон. А ви стикались із подібними застереженнями?

April 2, 2015

Лиє та лляє

Filed under: Синоніми, Словотвір — maksymus @ 03:58

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Один з френдів, пишучи про зливу, в назві запису сказав, що дощ лиє, а в тегах було лляє. Спершу подумала, що це першоквітневе знущання над грамнаці, але все ж обидві ці форми змушують замислитись – як вони виникли, і чому, зрештою, найпоширенішим варіантом стала не котрась із них, а ллє?

January 8, 2015

“Зірка” та “зоря”

Filed under: Синоніми — maksymus @ 10:32

Автор a_burlaka. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

    Шановні, є таке питаннячко: які існують нюанси вживання слів “зірка” та “зоря” щодо астрономічних об’єктів? Чи це повністю рівноціні слова, чи одне із них більш літературне, ніж інше?

November 14, 2014

Джезва і турка

Filed under: Синоніми — maksymus @ 08:25

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У київських крамничках металевий кавник, посудину з ручкою для приготування кави, нині називають виключно туркою. Випадково виявив, що практично ніхто з продавців не розумів, коли їх просили показати джезву, звичну для мене з дитинства назву кавника. На варіанти звертають увагу і в художніх текстах:

        — Це у тебе спеціально для кофе маленька каструлька з держаком? — знову змінив тему Дерев’янко.
        — Ага! Турка називається. Вгорі звужена, щоб піна, коли піднімається, утворювала пробку, і аромат не втрачався даремно.
        — Маленька дуже.
        — А турка чим більша, тим гірша. Піна повинна гарно підніматися. На Сході кажуть: піна — обличчя кави!
        — Соня називає нашу таку каструльку джезва, — повідомив Шура знічев’я.
        — Певно, арабський варіант, не чув. А у мене по-турецьки…
        (Юрій Обжелян, «Останній караван», 2004)

Цікаво, джезва (тур. cezve) і турка це свідчення різного територіального вживання, чи вікового розподілу?
 

September 30, 2014

Дорогий і дешевий

Filed under: Синоніми — maksymus @ 11:57

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Дуже часто означення «дешевий» (недорогий, недостатній та под.) замінюють, щоб позбутися неґативних відтінків значення: бюджетний, соціальний, демократичний, економічний (економний). Бюджетний смартфон, соціальний тариф, демократичний магазин, економічний варіант. Відбувається підміна ніби новими смислами, що додають виправдання чи пояснення дешевизни.

З другого боку, «дорогий» теж замінюють на кращі відповідники, так само виправдовуючи смисловим додатком високу ціну: елітний, ексклюзивний, європейський, люксусовий. Елітний будинок, ексклюзивний одяг, європейський ремонт (євроремонт), люксусовий готель.

Які ще пригадаєте прикметники для дорогий і дешевий?
 

September 5, 2014

Приїжджати-приїздити

Filed under: Синоніми, Фонетика — maksymus @ 12:24

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
На початку літа кілька десятків українських користувачів ЖЖ перебралися на паралельну соціальну мережу Дрімвідт з аналогічною платформою для блоґів. Рекомендую спільноту для обговорення широкого кола мовних питань — Мовознавство.

Цікавою виявилася перша ж тема про синоніми приїздити і приїжджати. В українській вони вживаються взаємозамінно. Якщо перше дієслово могло бути утворене звичним чином приѣздъ — приѣздити, то в другому з праслов’янського сполучення *здj спершу мала виникнути африката ждж, що в сучасній мові стоїть при чергуванні зд — ждж (див. УП, § 80, п. 5): *приěздъ — відіменникове дієслово *приěздити — похідний інфінітив *приěздjати — сучасне приїжджати.

Обидва дієслова фіксуються вже в староукраїнській мові. Африката ждж, складна для написання через відсутність символу для потрібного звука дж, мала орфографічно варіанти жч, жчж, в рос. мові зж. Саме вона лежить в основі укр. дощ (прасл. *dъždžь, рос. дождь), дріжджі (рос. дрожжи), їжджу (рос. езжу), зовсім втрачена у віжки (рос. вожжи).
 

March 8, 2014

Армія та військо

Filed under: Значення, Синоніми — maksymus @ 20:50

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У середині 90-х я працював з одним літературним редактором, якого досі вважаю носієм взірцевої української. Як і будь-який редактор, він мав набір улюблених правок-пунктиків, обґрунтованість яких мені видавалася слабкою чи незрозумілою. Однією з таких правок було семантичне розведення іменників армія та військо. Якщо в тексті йшлося про українські збройні сили, то він завжди виправляв їх на військо, якщо про російських аґресорів, то всі інші назви негайно виправлялися на армія.

Тоді я посміювався над таким виправленням, але як же був здивований, коли нещодавно почав помічати за собою, що скоріше назву армією російську армію, а військом українське військо.

Чи трапляються десь подібні поради стосовно вибору назв збройних сил?
 

November 28, 2013

Зараз — тепер

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Проблема відтінків значень прислівників зараз і тепер відома будь-кому, хто цікавиться культурою української мови. Та вживати ці синоніми правильно не проста нині задача. Як часто буває, коли ідеально сфантазована в літературних кабінетах семантика чомусь не хоче підтримуватися практикою, але при цьому порада якимось чином потрапила до навколомовної літератури, питання прислівників зі спільним значенням «в даний момент» перейшло до розряду шизофренічних. Навіть коли мовці вживають прислівники цілком коректно, у надійно підтверджених словниками значеннях, вони постійно ризикують одержати неждані поради щодо зараз і тепер. І в цій спільноті учасники не убезпечені від причепливої уваги недалеких співрозмовників, котрі наголошують на потребі чіткого розрізнення там, де його насправді не існує. Чому руйнується дискурс?…

August 6, 2012

Настанова

Filed under: Значення, Синоніми — maksymus @ 20:10

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Складається враження, що серед модних слівець, які набули поширення в 90-х, опинилася й настанова. Я сприймала це як дещо книжне слово, яке означає пораду в контексті життєвої мудрості чи моральних принципів. Однак іноді це слово використовується на позначення установки (attitude). Такий переклад завжди сприймала як дещо невдалий, адже установки бувають і несвідомими, а настанова, здається, має містити свідоме прийняття. Днями, купивши лампочку львівського заводу, помітила, що там, де в російському варіанті було инструкция, в українському використовувалось настанова. Трохи погугливши, виявила, що таке вживання досить поширене. Наскільки воно слушне? Хотілося б дізнатись в учасників: чи справді настанова набуло поширення з 90-х; чи є воно для когось словом з повсякденного вжитку (для мене, наприклад, воно книжне); наскільки доречно передавати психологчне attitude як настанову; і чи варто використовувати настанову як синонім до інструкції? Загалом, які межі адекватного вжитку цього слова?

Older Posts »