Діаріуш або тиск слова

July 16, 2020

Результати опитування про фонему Е

 
Нарешті довготривале опитування завершене, надзвичайно цікаві результати зведено в таблички.
 

Результати опитування

 
Опитування дозволяє поглянути під новим кутом на погано сформульоване відповідне правило в редакції правопису 93-го року, а також на абсолютно катастрофічне формулювання редакції 18-го року. Якби ж то досліджували так, як треба…
 
* * *
 
Коротко по основних моментах. Назва проект — 71% Е, 27% Є. Відповіді за демографічними характеристиками повністю повторюють відповіді попереднього опитування з дотичним питанням про непотрібність зміни написання цієї назви. Додатково цікаво відмітити, що відповіді жінок і чоловіків у цьому випадку дещо відрізняються (ближче до Е 75% жін., 68% чол. при загальному 71%). Для порівняння варто звернути увагу на відповіді щодо назв з історично тим же коренем траєкторія (44% Е, 53% Є) та інтроекція (56% Е, 34% Є). Різні відповіді в однотипних назвах засвідчують неважливість для мовців наявності -j- в латинській мові, що з часів російських граматик Грота звучить в якості обґрунтування відхилення.

Особливі результати по двох важливих наборах слів. Це назви, що закінчуються на -оε, за відповідями вони потрапляють в невизначену групу з незначною перевагою Є: алоε (41% Е, 57% Є), апноε (42% Е, 46% Є), каланхоε (44% Е, 51% Є), окремо дещо ближче до Е стоїть каноε (54% Е, 44% Є). А також назви на -εль, що надійно потрапляють у групу, ближчих до Е: Аріεль (68% Е, 30% Є), Габріεль (67% Е, 31% Є), Даніεль (75% Е, 23% Є), дуεль (94% Е, 5% Є), Міхаεль (88% Е, 10% Є), Рафаεль (87% Е, 11% Є), спаніεль (71% Е, 26% Є), Умбріεль (65% Е, 24% Є).

Кілька назв, на кшталт діез (12% Е, 85% Є), діета (6% Е, 93% Є), що в словниках подекуди досі традиційно подаються через -е-, нині мовцями надійно поміщено в групу -є-. А назви, на кшталт Сіетл, ріелтор, спаніель, що нова редакція правопису вимагає писати з -є-, знаходяться в групі -е-.

Несподіванкою для мене були хіба що розподіл відповідей для назв Маріεтта (36% Е, 59% Є), Деміεн (39% Е, 51% Є), флаεр (15% Е, 87% Є). Загалом, єкання у відповідях виявилося більше, ніж я вважав з власного мовного досвіду.
 

May 29, 2020

На роковини правопису

Filed under: Мова, Політологія, Правопис — maksymus @ 13:34

 
Треба щось написати на роковини правописного безладу, запущеного незаконною постановою Гройсмана. Звісно, якісь висновки робити ще зарано, бо добре пам’ятаю реформу початку 90-х, що і через десять років не була завершена при значно послідовніших зусиллях з її упровадження. Тому лише кілька загальних спостережень.

Суд ще не завершився, а з цим карантином невідомо навіть, коли відбудеться наступне засідання. Та і без цього уряди Зеленського постанову просто проіґнорували. Можливо, розумно оминають закладений попередниками підступ (зачепи тільки мовне питання!), можливо, просто байдужі. Якщо ж подивитися на сайти Кабміну, Верховної Ради, взагалі на урядові текстові ресурси, для яких, власне кажучи, і ухвалювалася постанова про стандартну мову, то в них навіть елементи реформи важко знайти. Сайт НАНУ, чиї представники брали участь, також переважно залишився в нормальній орфографії, хоча тут відхилення трапляються помітно частіше, особливо в передрукованих матеріалах. Єдині представники влади, що старанно виконують незаконну постанову, — МОН; напевно, кілька швидкозмінених керівників міністерства не встигли замінити старий технічний персонал.

По приватних інформаційних ресурсах ламання мови проходить якось непослідовно, хвилями. Якісь елементи редакції підхоплюють, якісь не помічають. Суб’єктивно спостерігаю, що на катастрофічний правопис найповніше переходять переважно групи з російськомовними авторами, редакторами і ведучими; пояснити це можна тим, що вони не впевнені в своїй українській, і намагаються точніше слідувати за тим, що хтось десь називає «правильним». Абсолютно те ж явище псування мови спостерігав по пресі 20-х, коли спущені згори норми першими підхоплювали «українізовані», а не українці.

Зі свого глядацького боку ще задовго до останньої правописної катастрофи виробив мовну гігієну — просто вимикаю канали і відкладаю книги, де бачу неподобство, до якого насправді ніщо не зобов’язує. А взагалі нічого дивного, бо в нашому інформаційному просторі завжди непросто було знайти акуратно вичитані тексти.
 

April 8, 2020

Заручники відлуння далекої війни

Filed under: Історія мови, Мова, Правопис — maksymus @ 17:09

 
Переглядаючи масив газет архіву «Libraria», я зловив себе на думці, що з текстів вимальовується досить цілісна картина того, що сталося з українською мовою на протязі першої половини XX ст. Я навіть для зручності зібрав деякі замітки разом, щоб ще раз об’ємно глянути:
 

Газетні замітки про правопис 1907-1944 рр.

 

Про пропаґанду воєнного часу далі…

April 4, 2020

Реформа правопису під німецькою окупацією

 
Як люб’язно інформує ГРАК (сторінка спільноти корпусу), електронна бібліотека https://libraria.ua відкрила доступ до свого архіву української преси до 10 квітня.

Знайшов цікаві газетні повідомлення про своїх родичів на Вінниччині та Київщині (якщо навіть не просто про них, то доторкнувся до атмосфери, в якій вони жили в 1910-20-і рр.).

Кілька випадково вибраних статей про правописну реформу під німцями:
* «Комісія для перегляду українського правопису в Києві». Ніжинські вісті: Часопис для міста і села. 5 серпня 1942 року. № 38, С. 4 (посилання, розшифровка нижче).
* «—”—». Дніпрова хвиля: Кременчуцький округовий часопис. 6 серпня 1942 року. № 4, С. 2 (посилання).
* «Доповідь про правопис». Львівські вісті: Щоденник для дистрикту Галичини. 9 лютого 1943 року. № 27 (447), С. 3 (посилання, розшифровка нижче).
* Проф. М. І. «Український правопис на новому етапі». Донецкий вестник: Воскресное издание для области. 8 августа 1943 года. № 82 (201), С. 3 (посилання).

Читати розшифровку статей далі…

February 18, 2020

Мозаїка тижня. Наголоси та назви

 
Буває ж таке. Сьогодні в рекламі фільму за мотивами Джека Лондона вперше в житті почув назву Юкон з наголосом на Ю, а не на О, як звик з дитинства. Поліз по українських словниках… Зовсім не здивований, що знайшов і перший, і другий наголос. Сувора реальність війни всіх проти всіх.

А як в англійській? Транскрипції різних систем наче підтверджують наголос на Ю ([ˈjuːkɒn], [yōō΄kon]). Але хоч як слухати Форво чи Ютуб, в особливостях вимови виразно чую тільки Юкóн.

І от чому вірити? Своєму «вуху» і давно засвоєній практиці (що однозначно впливає на «вухо») чи якійсь абстракції «правильної» вимови за схемою?

* * *

Ще одна іншомовна власна назва, що суто через правописні негаразди ніколи не усталиться в україномовному вжитку.
Тедрос наш, Аданом (голова ВООЗ) має чудове традиційне для Ефіопії подвійне ім’я зі значенням «слуга Ісуса» (Gebre + Yesus, склеєне в англ. Ghebreyesus).
Написати «Ґебреісус» неможливо через обов’язкове -еї-, більш адекватне «Ґебрейєсус» неодмінно спростачать до «Ґебреєсуса». Можливо, варто писати б з дефісом «Ґебре-Ісус», або навіть окремо, «Ґебре Ієсус» як звали більш відомого Афеуорка (УЛЕ, Т. 2).
Але бачу, вже почали переганяти з англійської через російську. Як завжди.

* * *

Бачив суперечку про те, як по-новому писати рос. прізвище Толстой. Якщо Лев Толстой у винятках, то Олексій Толстий — ні. (Укладачі правопису, напевно, не здогадувалися, що -ой цих російських прізвищ це важливий соціальний маркер, а не привід до незграбного втручання.)
 

January 5, 2020

Зміна курсу

 
Минулий рік видався дуже особливим для мене. Не так часто з людьми відбуваються настільки радикальні світоглядні зміни, і ще рідше їх вдається «спіймати», щоб спробувати осмислити. Бо кожній людині здається, що вона була однаковою, завжди такою як зараз, хіба що більше знає чи мудрішає з віком. Навряд чи можу докласти останні речі до себе.

Читати багато слів далі…

September 18, 2019

Формула грамотності

Filed under: Власні назви, Мережа, Мова, Правопис — maksymus @ 18:08

 
Одна з основних медійних подій останнього тижня потрапила в проблемний пункт правописної реформи. За дуже неточними оцінками Ґуґла різнобій у написанні прізвища автора так званої формули умиротворення аґресора («формула Штайнмайєра») виглядає так:
 

•   Штайнмайєра — перша сторінка 7860 / остання сторінка 344
•   Штайнмаєра — перша сторінка 13400 / остання сторінка 323
(пошук обмежено одним тижнем, запит з виключенням другого варіанта)

 
Якщо обережно, дуже обережно вірити цифрам на перших сторінках пошуку, то новітні зміни поки майже не вплинули на вибір написання. Третина залишається вірною інтеліґентному варіанту з інтервокальним -й- (Штайнмайєр), як залишалася останні роки. Наприклад, за інтернет-корпусом mova.institute словоформи з астерисками .*майєр.* (4,974) та .*маєр.* (7,451) дають досить близьке співвідношення.

На жаль, не існує якогось великого українського інтернет-видання, що послідовно додержувалося б нормального традиційного написання. Гірше того, одне видання може на одній сторінці писати так, а на другій інак, залежно від джерела копіювання новини. Це добре засвідчує загальну байдужість до української як мови, яка могла б виконувати функції національної, але досі з цим не може впоратися. Адже усталеність запозичених прізвищ це ознака існування прошарку україномовної еліти, що одержує інформацію з україномовних джерел.
 

August 31, 2019

Приклад стереотипної політизації

Filed under: Політологія, Правопис — maksymus @ 06:50

 
Кричущу непрофесійність ідеологічного крила попередньої влади добре засвідчує репліка заступника голови неважливо якої координаційної ради при Мінкульті. В блозі на сайті радіо «Свобода» експерт, зокрема, пише:

Читати про те, що пише журналіст-експерт далі…

August 15, 2019

Триває правописна епопея

Filed under: Інформація, Правопис — maksymus @ 18:30

 
Сьогодні Окружний адміністративний суд Києва ще раз на місяць відклав розгляд справи про оскарження законності ухвалення нової редакції правопису (тепер до 25 вересня).

А тим часом приватні видавництва не марнують нагоди спіймати хвилю попиту перед початком навчального року. За невичитаною електронною версією вже надруковано не менше чотирьох самопальних видань («Фоліо», «Центр учбової літератури», в-во «Право», «Кондор»). Ціни від 100 до 250 гривень, непогане покарання публіки за поспішність. Оголошення про терміновий випуск замовленого накладу у вересні виставила й «Наукова думка».

Організатори проведення ЗНО сьогодні ж заявили, що найближчі п’ять років знання новинок не вимагатиметься в абітурієнтів. Цікаве відтермінування, адже вже у вересні з усіма цими заявками на далеке майбутнє (читайте, назавжди) розбиратиметься цілком новий уряд. От тільки витрати публіки й державних коштів на правописний хаос уже сьогодні цілком реальні.

Додаток. Пройшов непоміченим наказ МОН № 1033 від 29.07.2019 року «Про впровадження нової редакції Українського правопису», де т. в. о. міністра освіти утворює постійну міжвідомчу комісію, яка до 16 вересня має підготувати план заходів з упровадження та розробити інші заходи з накидання правопису в освіті.

 
Картинка до запису далі…

July 9, 2019

Початок втрати спільного мовного простору

Filed under: Мова, Політологія, Правопис — maksymus @ 08:41

 
Коли я пробував прогнозувати наслідки непродуманого втручання в мовну норму, то передбачав, як виявилося, найоптимістичніший варіант. А треба було врахувати не тільки притаманний українському соціуму анархізм, брак соціального капіталу, що міг би стримувати хаос, а й непрофесійність наших ЗМІ, що з самого початку явно не змогли впоратися з задачею об’єктивного інформування суспільства, ставши першою жертвою своєї ж непрофесійності, партійності, часто фінансової незалежності від аудиторії.

Редакцію правопису ще не опубліковано в остаточному варіанті на папері з усіма необхідними для введення в обіг видавничими процедурами, до вересня відкладено підготовку схеми поступового впровадження мовної реформи в навчальний процес та офіційно-ділову комунікацію, ще не завершено судові оскарження ухвалення, а мас-медіа вже вибухнули численними відхиленнями, ставлячи в свої тексти ті елементи новацій, що їм подобаються (відповідно, відкидаючи ті, що не подобаються, або ті, про які не здогадуються). Наче ждали відмашки, що можна ламати мову.

Забавний хаотичний період. Наприклад, учорашня новина про те, як віце-прем’єра не пустили (неважливо куди), негайно дозволяє на відхиленнях самої назви посади побачити кон’юнктурні ЗМІ та шляхи взаємного переписування того самого інформаційного повідомлення. Один-два центри виробляють текст, одна-дві служби зі штатом редакторів переформульовують його під свої мовні приколи (викидають дефіс, переводять посаду з офіційної в просторіччя суфіксом), а решта «позичують», додаючи своїх особливостей для того, щоб відрізнятися в електронних пошукових сервісах. Можна навіть побудувати дерево шляхів перетікання новини та мовних викривлень у ній.

Виходить, українцям уже стало неможливо одержувати стандартну інформацію стандартною мовою. Українська стає надмірно витратною.
 

Older Posts »

Powered by WordPress.com.