Діаріуш або тиск слова

July 13, 2017

Мирослав Попович про реформу правопису

Filed under: Мова, Політологія, Правопис — maksymus @ 13:09

   
Витяг із статті 2002 року про провалену правописну реформу, про підстави реформ узагалі, по слідах тодішніх мовознавчих дискусій у пресі. Читати запис далі…

July 5, 2017

Таємна змова проти мови

Filed under: Інформація, Мова, Правопис — maksymus @ 10:34

 
Створена два роки тому Правописна комісія ще нічим не проявила свою діяльність. Проте мовчання навколо її роботи не випадкове. З боку декотрих членів комісії просочуються скупі повідомлення про те, що цього разу реформатори вирішили вести атаку на мовну норму більш підготовлено, врахувавши попередні провали. І що вже восени 2017 року можна ждати несподіванок.

Один з маніяків реформи, О. Пономарів розповів про загальну кухню:

Певний час мала резонанс дискусія про правопис. Чи триває вона зараз?
Наразі не можу про правопис розповідати, бо я є членом редакційної ради (зі зміни правопису). У нас уже був на початку 2000-х років розроблений проект нової редакції українського правопису. І якби не почалося тоді всенародне його обговорення, то ухвалили б. Тодішній прем’єр-міністр з гуманітарних питань Микола Жулинський, пам’ятаю, тоді дав інтерв’ю і сказав, що на що замінять. І почалося всенародне обговорення правопису. І почали будь-яку людину питати: а ви за те, щоб був «етер» чи «ефір»? А цього не можна було робити. Закон цей мовний ухвалюють тільки мовознавці. Коли лікарі роблять операцію, вони ж не запрошують слюсарів на консультацію, чи не так? Поки що не закінчилася робота робочої групи. Коли ми закінчимо і коли правописна комісія щось ухвалить — тоді розповімо.
Наскільки ця робота може затягнутися?
Не знаю. Там є дві антагоністичні групи і ми поки що не можемо дійти консенсусу. Є дві протилежні течії, бо нині працює новий склад груп. Одні хочуть щось міняти, а інші хочуть усе лишити так, як є. Питання тоді — навіщо було створювати цю правописну комісію?

Одержавши від суспільства відлуп минулого разу, реформатори пробують просунути свої ганебні зміни знову. Розуміючи, що у відкритій дискусії облуда про «справжню українську мову» не спрацює, роботу правописної комісії утаємничили. Мало того, всередині самої комісії було створено іще закритіший гурток.

Уникання всенародного обговорення не випадкове, адже відновлення комісії відродило сподівання реформаторів протягнути зміни мовної норми, що не стосуються власне правопису. Скажімо, не є справою правопису розв’язувати питання передачи іншомовного звука [h], як не є справою правопису визначати, як правильно, Віфезда чи Бетесда. (Приклади підлотного просування мовних хотілок можна вже багато років бачити на сторінках журналу «Українська мова» в колонках консультацій та ухвал вченої ради. Ба навіть офіційні відповіді на запити про розв’язання правописних питань до Інституту української мови повертаються з обманом, зокрема, в частині поширення «дев’ятки» на власні назви.) Правописними питаннями є власне те, що писати з великої літери, що через дефіс чи окремо, що в лапках. Але жодним чином не накидати загальні норми там, де їх не може бути.

Про виділення робочої групи, про втаємничення пропонованих змін, про обмеження кола обговорення через побоювання неґативної суспільної реакції, про терміни напрацювання інформація скупо доходить через прихильних до змін блоґерів …Читати запис далі…

June 27, 2015

Новий склад правописної комісії

Filed under: Мова, Правопис — maksymus @ 23:57

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
Уперше за десять років Кабмін робить якісь порухи в бік змін чинного правопису. (Стереотипне перевидання 2015 року ще було ідентичне попередньому.)

Постановою № 416 від 17 червня 2015 р. прем’єр-міністр А. Яценюк затверджує новий склад Української національної комісії з питань правопису. Поки незрозуміло, які правила постраждають першими від реформ, але, здається, процес пішов.

Текст постанови…

October 27, 2013

Онлайн чи он-лайн?

Filed under: Неологізми, Правопис — maksymus @ 07:21

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Завжди вагаюсь при написанні неологізмів з дефісом. Онлайн чи он-лайн, офлайн чи оф-лайн, екзитпол чи екзит-пол, спіноф чи спін-оф, дедлайн чи дед-лайн? Збивають як уявлення про практичність вживання запозичення, так і давні приклади (ленд-ліз, ноу-хау, пап’є-маше, бугі-вугі, альма-матер, хула-хуп, поп-арт; офсайд, пікап).

Скажімо, екзит-пол мені важко написати без дефіса. (В журналі Інституту української мови натрапив на помилкову пораду Городенської обирати варіант «екзитпул», але на ті часто безумні поради не варто зважати; pool та poll це різні речі.) Попри те, що в словниках можна знайти он-лайн (УОС-2002), мені дедлайн, офтоп, онлайн та офлайн легше написати разом, але спін-оф, лайн-ап, плей-оф проситься тільки окремо. Неологізм пікап «кадріння» легше разом, як автомобіль пікап, але пін-ап «стиль графіки» наче вимагає написання через дефіс. Стартап, печворк

Додають клопоту похідні: онлайновий, онлайн-курси, онлайн-конференція, онлайн-приймальня. (Чи он-лайн-курси?)

Яким чином ви даєте собі раду з такими неологізмами?
 

April 28, 2013

Змійовий вал vs Змієвий вал

Filed under: Географічні назви, Правопис — maksymus @ 08:26

Автор mavikvibro. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Різне написання IMHO вмотивоване різним походженням.
У радянські часи зустрічав перший варіант, а тепер переважає другий. Але мотивайія для мене дивна — присвійне до змія. А яке справжнє походження? І звідки взялося Траянов вал? Цікаво, чи вживали змієвий до Незалежності. І коли почалася заміна…

January 4, 2013

Велика енциклопедія і норма

Filed under: Мова, Політологія, Правопис — maksymus @ 09:59

 
Янукович підписав указ, яким доручив підготувати і в наступні 2013-2020 рр. видати «Велику українську енциклопедію». У добу інтернету це спершу може викликати посмішку, бо великі національні енциклопедії створювалися за зовсім інших обставин і з іншими цілями. І нині вони, виконавши призначення, поступаються електронним універсальним довідникам, що постійно поповнюються в режимі онлайн. Скажімо, «Британська енциклопедія», видання з понад двохсотрічною історією, нещодавно витримала останню паперову редакцію; з 2010 року «Британіка» виходитиме тільки в електронній формі. Коли є доступ до всесвітньої мережі, придбати багатотомник можна хіба що задля речей статусного характеру. Тобто поважного вигляду корінців авторитетного видання, яке слугувало б прикрасою інтер’єру. Навіть у загальних залах бібліотек користь од паперових енциклопедій уже сумнівна, коли поруч стоїть комп’ютер. Читати запис далі…

September 4, 2012

Нове перевидання українського правопису 2012 року

Filed under: Інформація, Правопис — maksymus @ 12:10

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Перш ніж дати підготовлене нижче посилання, хочу зробити невеличкий екскурс в історію змін сучасної української орфографії.

Скорочений виклад історії нового українського правопису

August 28, 2012

Украінський правопис. Нове видання 2012 року

Filed under: Мова, Правопис — maksymus @ 06:35

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
У будь-якої сучасної мови є два стовпи, завдяки яким її носії можуть сподіватися на те, що їхня мова не потрапить до вимираючих найближчим часом. Це кодифікація і статусність. Хоча і перше, і друге в українському випадку завжди під загрозою, «мовні заповіді» Огієнка читаються як абстрактні попередження, бо важливість єдиного писемного стандарту і його підтримки освіченими верствами для функціонування національної мови погано усвідомлюється, поки цей стандарт існує і підтримується хоч так, як нині. А викладено чинні норми в офіційному виданні:

Український правопис. Київ: Наукова думка, 2012:
http://izbornyk.org.ua/pravopys/pravopys2012.htm

Нове перевидання четвертої редакції (1993 р.) чинного українського правопису вийшло з незначними видавничими змінами.
 

August 23, 2012

прийменник у-в

Filed under: Граматика, Правопис, Фонетика — maksymus @ 20:16

Автор o_rest. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

В статті "Засоби евфонії в сучасній українській мові" ("Доля моєї мови", ІФ, 2004) М. Лесюк пише: " треба пам’ятати, що в українській мові є прийменник у, а прийменник в – це його варіант." Звідки пішло це твердження, де і коли обгрунтовано?

January 20, 2012

Запозичені та іншомовні назви. Частина 2. Російські імена

Filed under: Власні назви, Правопис — maksymus @ 10:42

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Проблема передачі російських власних назв ніколи до сьогодні не набувала гостроти і не привертала якоїсь особливої уваги через кілька чинників, що супроводжували формування системи онімів в українській мові, а особливо в новій літературній мові останніх двох століть.

(Чинники усталення адаптації імен.) Перший чинник — спільне походження і приблизно однакові обставини формування українських і російських імен. Уже до XIV ст. на всьому східнослов’янському просторі християнські імена практично витіснили всі інші. В наступні кілька століть понад 90% імен були іменами візантійського походження в місцевому оформленні. Потрапляючи на східнослов’янський ґрунт через церковнослов’янську мову, християнські імена зазнавали перетворень, адаптувалися до місцевих реалій своєю фонетичною структурою та морфологічною будовою: Іван, Олекса, Клим, Арсен, Валера, Харко… Напевно, не знайти хрестильного імені, котре не мало до десятка (!) народних зменшувальних відповідників, залежних від реґіону. До початку XIX ст., коли в середовищі підросійської і підавстрійської інтеліґенції відродилася зацікавленість власною національною історією, були практично забуті слов’янські імена (Ростислав, Всеволод, Борис, Любов), не використовувалися і давно запозичені імена скандинавського походження (Олег, Ігор, Гліб) та ін. Читати запис далі…

Older Posts »