Діаріуш або тиск слова

June 20, 2019

Чому проект?

 
Це дурне питання виникає постійно, люди систематично дезінформовані вкиданнями про «скрипниківку» чи зіяння, а тому, навіть маючи всі потрібні дані, нездатні зрозуміти, в чому величезна проблема зі зміною української назви проект на проєкт.

Як російська орфографія перемогла українську…

June 12, 2019

Про російські тенденції в правописі

 
Наші мас-медіа продовжуть безумно тиражувати дезінформацію про те, що «гройсманівка» це таке повернення до якоїсь справжньої, «питомої» мови, яку заборонили більшовики. Польський етимолог А. Брюкнер колись казав, що одне слово історика може спростувати досить докладні й найпевніші доводи мовознавця. Перекладаючи на наші реалії, історики практично нічого не знають про обставини мовних унормувань сторічної давнини, і не можуть сказати й слова, а мовознавці-прескриптивісти й не бажають знати нічого, що виходило б за зручну емоційну схему «репресованої» мови, яка дає моральне виправдання довільному втручанню в мову. Абсолютно довільному.

Що ховається за інформаційним шумом…

June 8, 2019

Ще про дезінформацію

Filed under: Інформація, Мова, Правопис, Фонетика — maksymus @ 21:26

 
І знову дивує журналістська непрофесійність.

Багато розбору далі…

June 6, 2019

Коли влада зраджує

 
Перед владою, що цього року йде з політичної сцени, стояло багато неймовірно складних задач. Оборона, міжнародні відносини, відновлення керованості країни після втечі попередників, відбудова розірваної інтервенцією економіки. Те, за що, без сумніву, треба бути дуже вдячними, хай як нам хотілося більшого і легшого.

Але не було зроблено найголовніше…

May 29, 2019

Дезінформація про правопис

Filed under: Інформація, Правопис — maksymus @ 07:42

 
На Бі-бі-сі колись запропонували не вживати популярний іменник «фейк» на позначення старого недоброго явища дезінформації. Вкинута публіці через сучасні всепроникні мас-медіа дезінформація виконує ті ж задачі, що й завжди, — унеможливити прийняття раціональних, компетентних рішень, зняти потребу обґрунтовувати те, що «всім добре відомо», замінити розсудок емоцією.

Типова дезінформація супроводжує чи не кожну новину про правопис, про його кожен проблемний пункт, починаючи з найгучніших. Наприклад, на запитання «Радіо Свобода» відповідає член комісії:
 

«У правописі, який називається Скрипніковським, була «и» на початку слова перед «н»: инший, иноді. І були такі думки повернути це правило: «репресований» правопис, треба відновити справедливість, людей, які цей правопис творили, було знищено». Але люди цього не сприйняли. І в цій редакції в нас залишилося це, як і було. В нас є слова на «и» в цьому правописі: ич, икати, ирій (аналог вирій – ред.), Ирод (аналог Ірод – ред). Ніякого «индика», «гиндика» немає», – сказала Світлана Єрмоленко.

 
Справжній фейк чи дезінформація не в тому, що насправді тепер немає «індика-гиндика» на прохання людей, а в тому, що насправді не було цього і в «скрипниківці». Тодішнє правило однозначне: (§3, п. 2): «В початку слова и ніколи не пишеться, тільки і».

Дезінформація в цьому випадку призначена надавити на емоцію, відкидати раціональний підхід до сучасного мовного унормування. От що можна сказати про компетентність рішення, коли члени комісії, при всіх можливих шануваннях, насправді були дезінформовані? І продовжують мимоволі дезінформувати громадськість, щоб та сприйняла реформу, навіть спростовуючи фейки!

Емоція зробила свою справу — тепер, коли «всім відомо», можна навіть те, що одверто відділяє реформу від «репресованого» правопису, спритним обманом подавати як повернення до нього. Або одверте наближення до російської практики дезінформувати як патріотичний акт. Хто там потім перевірятиме, йдеться ж про відновлення історичної справедливості, та чи це так насправді?..

Картинка до запису далі…

May 22, 2019

День післязавтра

Filed under: Мова, Правопис — maksymus @ 17:42

 
У новинах кажуть, що уряд Гройсмана під кінець своєї діяльності зробив неймовірно підступну підлянку, — без обговорення в пакеті з іншими постановами на засіданні Кабміну просунули новий правопис. Можна привітати всіх нас ще з однією кризою. Мабуть, найгіршою з усіх, що загострилися цього року.

Читати прогностичний запис далі…

November 29, 2018

Обговорення заднім числом

Filed under: Інформація, Мережа, Мова, Правопис — maksymus @ 08:10

 
Щоб не пропустити. На сторінці МОН про громадське обговорення проекту правопису, де вже кілька разів змінювали інформацію (через тиждень офіційного терміну поміняли файл самого проекту, в процесі додали формат таблиці), нещодавно з’явився файл «результатів обговорення» prapovis.docx (sic!), в якому окремі пропозиції супроводжено позначками «Прийнята» та «Відхилена». Вже очікувано втаємничено, лаконічно, без жодних обґрунтувань та без інформації про те, як розподілилися думки й голоси членів комісії.

Активні користувачі мови, котрі брали участь в громадському обговоренні, одразу помітили в табличці деякі свої зауваження, але серед них чомусь жодного суттєвого. Таке дивне вибіркове «прийняття» та «відхилення» дає можливість заявити облудно: «Суттєвих зауважень не було» (*). Навіть про те, що на спільному засіданні НАНУ і колеґії МОН проект підтримано тільки з суттєвими зауваженнями, ані слова.

А втім, все частіше з’являються ґрунтовні оглядові замітки про суттєві недоліки проекту. Скажімо, відомий автор розвідок з культури мови Василь Задорожний, розбираючи завали тексту проекту, не приховує загального для всіх учасників обговорення здивування халтурою:
 

«Поза всяким найменшим сумнівом, запропонований проект правопису не вартий жодної серйозної уваги, і взяти посильну участь у його обговоренні мене змусила та обставина, що може так статися, що неосвіченість купки недалеких людей зроблять освітньою нормою всього українського народу. (…)
Легше укласти нові правописні правила сучасної української літературно-нормативної мови, ніж аналізувати ці, адже як багато часу й, головне, психічної енергії йде на спростування найрізноманітнішого характеру огріхів, помилок, неоковирностей, а часто й просто нісенітниць.» (**).

 
З випадкових коментарів далі…

November 22, 2018

Традиційна передача назв з літерою h

 
Серед найпомітніших сучасних правописних проблем чільне місце посідає передача літери h в запозиченнях. У проекті намагалися незграбно втрутитися у відповідні параграфи про літери ґ і г, тихенько додаючи та вилучаючи варіанти, приклади та згадки про різні мови, але розв’язати її виявилося ніяк неможливо в рамках такого різноспрямованого «виправлення» чинного правопису. Потрібно радикально змінювати сам підхід, на що в реформаторів немає ані волі, щоб позбутися причарування внормувань останнього сторіччя, ані навіть можливості спертися на якісь ґрунтовні дослідження.

Читати про традиційну передачу іншомовних назв з літерою h далі…

October 27, 2018

Правописна комісія 1920-х у щоденнику С. Єфремова

Filed under: Історія, Історія мови, Мова, Правопис — maksymus @ 08:06

 
Сергій Єфремов це одна з найбільших постатей українського громадсько-політичного життя початку XX ст. Нашим сучасникам він добре відомий як автор повернутої із забуття на початку 90-х фундаментальної праці «Історія українського письменства». А в 20-і роки літературознавець був віце-президентом Всеукраїнської Академії Наук, діяльним учасником усіх найважливіших подій. Єфремов вважав можливу тактичну співпрацю з комуністичним режимом «азіатським політиканством», в чому розходився з Грушевським, і це розходження становило один з найбільших внутрішьноакадемічних конфліктів, використовуваних Москвою для контролю над республікою, — поділяй і володарюй. Арешт Сергія Єфремова в липні 1929 року та наступне театралізоване судилище у справі СВУ ознаменували початок згортання «українізації», передвістили масові репресії проти діячів українського руху.

Авторитет таких визначних імен, як ім’я Єфремова, одного з учасників-творців «скрипниківського» правопису, в наш час нерідко хибно освячує і сам правопис 1929-го. А репресії проти діячів українського національного відродження наче виправдовують ті химерні параграфи. Проте історія була значно складніша за прості гасла.

У своїх щоденниках Сергій Єфремов залишив цікаві подробиці правописної дискусії тих часів, що нині дають нам уяву про політичні обставини роботи комісії, про дуже непривабливу внутрішню кухню.

Варто звернути увагу на малозгадуваний завжди економічнй вимір. Цікаво, чи можна підрахувати, в яку приблизно суму обійшлося сучасному українському бюджету утримання правописної комісії, проведення засідань тощо. Прямі та непрямі витрати. Якщо навіть Єфремов турбувався про це, то нам теж не завадить гроші в державній кишені порахувати.

Читати щоденникові записи С. Єфремова про правопис далі…

October 25, 2018

Записка про проект правопису

 
Учора відбулося спільне засідання Президії НАН та Колегії МОН, де розглядали питання «Про нову редакцію Українського правопису» (див чиїсь випадкові фото). На ньому розбирали нашвидку виправлений за результатами попереднього підсумкового засідання Правописної комісії текст проекту, в який були внесені як власне виправлення, так і нові «блохи» через усе те ж добре помічене пубілкою хибне прагнення виправляти мову, а не орфографію. У доданій передмові основною метою нової редакції визначено «пошук балансу між різночасовими мовними прикметами» (!), дивна варіантність названа «органічною частиною правописної норми».

Якісь суто політичні обставини підштовхують реформаторів спішити й наполягати на невідкладному проведенні всіх формальних процедур. Тому, можна гадати, з наступними незначними редакційними правками і без переглядання основних помилкових підходів ця редакція піде далі по урядовій драбині, обростаючи ще більш химерними різноспрямованими втручаннями, що прямо ведуть до зникнення вже наступного року (й на наступне десятиліття хитань) єдиної загальновизнаної норми.

У наївному сподіванні, що розумні зміни можливі, до цього засідання зібрав щось на зразок узагальнюючої доповідної записки.
 

Читати записку про проект правопису далі…

Older Posts »