Діаріуш або тиск слова

January 29, 2015

Український звук г. Опитування на сприйняття

Filed under: Мова, Опитування, Фонетика — maksymus @ 14:06

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У попередній темі йшлося про передачу англійського [h], тобто глухого гортанного фрикативного звука, засобами української фонетики. Питання в тому, що на слух для нас важливіше: те, що він глухий (як укр. х), чи те, що він гортанний (як укр. г). На цьому проблеми з відповідниками в інших мовах не завершуються. Як саме визначати український приголосний г, як гортанний чи глотковий?

Український звук г описується в наших джерелах переважно як дзвінкий твердий фарингальний (гортанний) фрикативний приголосний. Дуже часто фарингальний і гортанний вживають взаємозамінно, зрідка уточнюючи, що фарингальний це ще й глотковий. Але в міжнародних класифікаціях фарингальний (Pharyngeal) і гортанний (Glottal) розрізняють за місцями творення. У міжнародному фонетичному алфавіті (МФА, див. таблицю з можливістю прослухати; ще одна таблиця) дзвінкий фарингальний фрикативний звук позначають літерою ʕ (кілька записів), дзвінкий гортанний фрикативний — ɦ (кілька записів). Визначення місця артикуляції української фонеми досі викликає суперечки.

Прослухайте, будь ласка, записи відповідних звуків за посиланнями, щоб відповісти на питання суб’єктивного сприйняття.


<lj-poll-1997240> http://www.livejournal.com/poll/?id=1997240

 

January 5, 2013

Назви професій жінок в українській мові

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Почну з того, що цілком підтримую антисексистський пафос щойно переглянутої статті maryxmas «Лінгвістичні методи забезпечення гендерної рівності». Зокрема, тези про вираження досвіду людини через мовну картину світу, створювану українською мовою, про політичну коректність, про потребу зміни тих мовних засобів, які не відповідають праву особи на рівність, честь і гідність. Проте маю сумніви у правильності висновків, що поширення фемінітивів сприятиме розв’язанню поставлених проблем.

Нині в українській мові присутні два способи називання професій жінок. Перший, популярний в розмовному мовленні, полягає в утворенні жіночих назв професій за допомогою суфіксів -ка, -иця. Вибір суфікса звичайно відбувається за певними правилами. До чоловічих назв, що закінчуються на -ак, -ар, -ач, -ир, -ій, -іст, -тель, -ун для утворення жіночої назви додається -ка (учитель — учителька, аспірант — аспірантка), який історично є демінутивом. Суфікс -иця, -ниця замінює чоловічі -ик, -ець (монтажниця, сортувальниця). Існують також окремі жіночі суфікси -иня, -аха, -уха (княгиня, майстриня, пряха) та запозичені -еса, -іса, -іна (стюардеса, директриса, балерина). Загалом цей суфіксальний спосіб творення назв жіночих професій не має перешкод, поширений в живому спілкуванні, де в традиційному патріархальному дискурсі важливим є підкреслене розмежування жіночого і чоловічого. За винятком окремих слів, в яких відповідний суфікс змінює лексичне значення (друкар — друкарка, секретар — секретарка) та важких для вимови закінчень (драматург, педіатр, психіатр) його можна вважати універсальним і прагнути поширювати на ті назви, які раніше вживалися виключно в чоловічому граматичному роді (директорка, мовознавиця, металургиня тощо). Цей спосіб давно став нормою там, де розмежування суттєве, наприклад, в спортивній сфері, де є чоловічі і жіночі види спорту (чемпіонка, біатлоністка, шахістка).

Другий спосіб книжний, звичайний для офіційно-ділової, наукової мови, де увага приділяється професійним якостям, а родова диференціація несуттєва, навпаки, полягає в униканні жіночих суфіксів. Тут іменники жіночого роду на означення професій вживаються рідше. А нормативним є спосіб роду займенників та дієслівних закінчень (вона хірург, вона прем’єр-міністр, вона мовознавець; головлікар оглядала, драматург творила). Цей спосіб підтримується традиційним сприйняттям жіночих суфіксів як таких, що мають занижений відтінок. Також він у стилі західноєвропейських способів іменування професій, де напрям мовних змін для уникання сексистської мови полягає в знаходженні нейтральних мовних засобів, зокрема, це відмова від традиційних фемінітивів (-esse, -ette, -trix, -enne).

Щоб не повторювати відомі речі про ці два протилежні способи, пропоную переглянути давні статті:
  Л. Недбайло «Утворення іменників жіночого роду — назв за професією»
  Л. Масенко «Назви професій і звань у сполученні з жіночими прізвищами»

Питання для обговорення полягає в тому, якому із способів варто віддавати перевагу в сучасній українській для ґендерно-нейтральної мови. Поширенню жіночих суфіксів, тобто підкресленню статі в назвах професій, чи навпаки, відмові від них, згладжуванню граматичних відмінностей?

lj-poll-1888649 http://www.livejournal.com/poll/?id=1888649

 
 
Додаток: Дві причини не вживати фемінітиви, Розлогі додатки.
 

November 23, 2012

Експеримент на вживання граматичного роду

Filed under: Мережа, Мова, Опитування, Ґендер — maksymus @ 03:19

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.

Шановні учасники, хочу запропонувати невеличкий експеримент. Спробуйте максимально наочно уявити такі ситуації (на візуалізацію кожної з них достатньо 10-15 секунд):

1 – юрбу мітингувальників
2 – шахтарів у шахті
3 – слухачів курсів секретарів-референтів на заняттях
4 – вчителів на педраді
5 – журналістів на прес-конференції
6 – вболівальників на трибунах

Уявили?

А тепер запитання – який статевий розподіл учасників в кожній із уявлених вами ситуацій? Наприклад, в ситуації 1 і 5 я уявляю приблизно однакову кількість чоловіків і жінок, в ситуації 2 всі учасники – чоловіки, в 3 – тільки жінки, в 4 – переважають жінки, але трапляються чоловіки, в 6 – переважають чоловіки, але трапляються жінки. А як уявили ви?

Попередній запис в цій спільноті нагадав мені дещо контроверсійну статтю Олени Синчак "Як мова вбиває експерток" // Критика, 2011, № 11-12 – с. 33-35. На жаль, окремого посилання немає, але можна знайти у відповідному номері (5 Mb)
На початку зазначено, що коли йдеться про представників обох статей, вживається чоловічий рід. Серед іншого, з цього виводиться і такий висновок "Приміром, науковий колектив, у якому переважають науковиці, але також є кілька чоловіків, робить гучний винахід. Звичайно, його охарактеризують як винахід науковців. А через кілька десятків років, коли події забудуться, хтось неодмінно скаже, що жінки в цій царині нічого не досягли, ні на що не спромоглися" (с.33).
Однак підозрюю, що більшість учасників експерименту, як і я, уявлятиме серед учасників ситуацій 3 і 4 переважно (або й повністю) жінок, тож проблема не у вживанні чоловічого роду.

Так само, Хто з нас бодай раз у житті не бився об заклад? і подальші твердження особисто я сприймаю як гендерно нейтральні. Згадка ж про жінок належить до іншого контексту. Скажімо, якби хтось стверджував, що в певному кафе на розі завжди людно, туди заходять працівники сусіднього банку, торговці найближчого ринку, бувають студенти та навіть школярі, а от кого там можна рідко побачити, то це астматиків (бо в згаданому кафе зазвичай накурено) – навряд чи ця фраза розглядалась би як недоречна (тобто, навряд чи комусь спало б на думку вивести з неї, що астматики виключаються з числа працівників банку, торговців, школярів чи студентів).
 

November 16, 2012

Ім’я македонянина

Оно конечно, Александр Македонский герой,
но зачем же стулья ломать? (Н. Гоголь, «Ревизор»)

З ім’ям великого завойовника сталася в українській мові звичайна халепа. Зіткнулися дві традиції — української адаптації та передачі за загальними правилами для іншомовних імен. Причому зіткнення почалося ще задовго до унормувань 1920-х років, де зупинилися на Олександрі. Швидкий пошук знаходить Александра у Котляревського, Франка і Драгоманова, а Олександра у Грушевського (ІУР) та у виданнях «Київської старовини» («Олександер Македонський, великий войовник» Грінченка, 1906). Не згадуватиму і про хитання Олександр-Олександер-Олександро, однозначно розв’язане пізніше, це тільки ускладнить проблему. Мало того, різнобій у написаннях почався за сотні років до того, Александр і Олександр паралельно пишуться в давньокиївських текстах. (Порівняйте Іпат. літопис: 852 та 1096.) І різнобій, підтриманий правописом і порадниками, триває. Наприклад, в СУМ-11 можна знайти як Александра, так і спорадично Олександра. Те саме в новому халтурному СУМ-20 (абрикос — Олександр, вознесіння — Александр, «Александрія», великомучениці — Александрія, восьмискладовий — олександрійський.)  

Якщо підходити академічно, то згідно з правописом неслов’янських власних назв початкове А- треба зберігати, але найофіційніші довідники з правопису (три перевидання «Довідника» за ред. А. Бурячка з 1964 р.) рекомендували Олександр Македонський (також Костянтин Багрянородний (*), а не Константин, Олена Прекрасна (**), а не Єлена). Мене так і навчали свого часу, хоча в різних джерелах цілого останнього століття перевага очевидно віддавалася Александру.

А якому варіанту ви віддаєте перевагу?
 


<lj-poll-1879249> http://www.livejournal.com/poll/?id=1879249

 

October 29, 2010

Опитування на сприйняття сучасного звука θ (th) в грецькій мові

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
В одній з попередніх гілок трапилося посилання на корисний сайт http://uk.forvo.com , де носії мови читають свої рідні слова вголос.

Будь ласка, прослухайте кілька назв грецькою мовою (натиснути на трикутник): Αθήνα, Θερμοπύλες, Κόρινθος. Потрібна ваша абсолютно суб’єктивна думка, суто індивідуальне сприйняття.
 
 

 
<lj-poll-1637879> http://www.livejournal.com/poll/?id=1637879
 

October 7, 2009

Підсумки правописного опитування

Filed under: Мережа, Мова, Опитування, Правопис — maksymus @ 06:30

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
В опитуванні про мовну норму за тиждень взяли участь 155 активних відвідувачів спільноти. Загалом переміг здоровий консерватизм. Зміни учасниками оцінюються як потрібні, але не на часі. При цьому жоден проблемний пункт, що їх висувають наші реформатори, не здобув підтримки більшості.

Однак, картина неоднозначна. Серед запропонованих варіантів був прехідний. І саме він демонструє складнішу картину, ніж просто відхилення пропозицій. В опитуванні не уточнювалося, що саме мається на увазі у випадку «впровадити як паралельний варіант». Цю відповідь загалом можна інтерпретувати як незаперечення проти зміни норми, аби їх не чіпали. (Хоча хто-хто, а українці, переживаючи наслідки політреформи, мали б двічі подумати, перш ніж переносити правописні війни всередину правописного кодексу.)

Найбільш непідтримані пункти: б’юро, проєкт, Европа, инший, тона-мана та мая-фоє. Дещо більшу прихильність мали пропозиції впровадження етеру, радости. Складна картина спостерігається у випадку -ія-. Майже прийнятними виявилися пропозиції дозволити відмінювання -о та написання -ав-. Також більшість учасників висловилися за розширене вживання літери ґ.

Цікавий результат, який потребує окремого обговорення, дає «правило дев’ятки». (Зізнаюсь, найнеприйнятніша пропозиція особисто для мене.) За байдужості третини учасників, чого в інших пунктах не спостерігалося, тут відносну більшість здобув варіант зміни норми.
 
 
* * *
 





 

February 24, 2009

Фонетичний дослід

Filed under: Опитування, Фонетика — maksymus @ 11:03

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Любі друзі, не користуючись нічим, окрім власного «вуха», спробуйте розподілити наступні слова на дві групи відносно м’якості приголосного звука перед [і]:

в церкві, вповні, діти, замітка, зверхність, зібрати, література, на вулиці, на дорозі, нічого, передусім, подібний, до послів, сіль, скільки, слід, стіл, ступінь, тоді, традиція, хотів, цінний.

Прохання не підходити до завдання з логічними міркуваннями! Це виключно фонетичний тест на сприйняття, в якому однозначно вірної відповіді не існує. Якщо групи не виокремлюються на слух, або чуєте більше двох особливостей, також неодмінно напишіть про це, таке свідчення не менш важливе.

Пояснення опитування в наступному повідомленні.
 

May 15, 2008

Підсумки опитування «Видатні українці». Завершення

Filed under: Мережа, Опитування — maksymus @ 20:31

 
Завершальне опитування «Видатні українці» проводилося 15.IV—15.V.2008 серед lj-користувачів. (Приблизне коло учасників.) Запропонований список був оснований на результатах нашого попереднього опитування. До участі запрошувалися всі бажаючі.

Всього в опитуванні взяли участь 886 активних користувачів ЖЖ. Географічний розподіл: Київ — 267 (30,1%); Львів — 87 (9,8%); Дніпропетровськ — 64 (7,2%); Харків — 62 (6,9%); Донецьк — 49 (5,5%); Одеса — 48 (5,%); Запоріжжя — 17 (1,9%); Тернопіль — 15 (1,7%); Чернігів — 10 (1,1%); решта України (в тому числі: Вінниця — 9, Рівне — 7, Кам’янець-Подільський — 5, Івано-Франківськ — 5, Луцьк — 4, Чернівці — 4, Ужгород — 3, Херсон — 3, Бровари — 3; або не зазначене місто) — 118 (13,3%); закордонні учасники (в тому числі: Росія — 28, США — 14, Німеччина — 6, Білорусь — 6, Ізраїль — 5, Канада — 4 та ін.) — 94 (10,6%); інші (немає даних) — 55 (6,2%).

Читати запис з результатами далі…

December 12, 2007

Підсумки опитування «Видатні українці»

Filed under: Мережа, Опитування — maksymus @ 09:17

 
Опитування «Видатні українці» проводилося 26.XI—12.XII.2007 серед lj-користувачів. Оскільки це не репрезентативне соціологічне опитування з визначеною і обґрунтованою вибіркою, — адже до участі запрошувалися всі бажаючі, — результат можна вважати певною загальною картиною уявлень про українців, про видатність, або просто зрізом політичних чи світоглядних симпатій активних й ініціативних представників нашого широкого кола lj-спілкування. (Ви особисто також належите до цього кола, навіть якщо не заповнювали опитування, а просто читаєте це повідомлення.)

Всього в опитуванні взяли участь 460 активних користувачів ЖЖ.

Читати запис з таблицею результатів далі…

« Newer Posts

Website Powered by WordPress.com.