Діаріуш або тиск слова

August 30, 2020

Результати опитування про казкову назву

Filed under: Мережа, Мова, Опитування, Фонетика — maksymus @ 23:06

 
Вирішив завершити опитування про назву The Hobbit. Зібрано 741 відповідь.
 

Результати опитування
 

 
Несподіванок не сталося. Найчастіше учасники опитування вибирали назву «Хоббіт» (39%), менше прихильників у назв «Гобіт» (28%) і «Гоббіт» (20%), найменш популярною виявилася назва «Хобіт» (13%). (Отже, безвідносно до іншого, окремо обрали б літеру Х при передачі назви 52%, а окремо орфографічне подвоєння — 59%.)

На відміну від інших опитувань, помітно виділяється Західна Україна. Тут найбільшу прихильність одержала назва «Гобіт» (36%; дещо меншу назва «Хоббіт» — 32%). На протилежному полюсі найменша прихильність до цієї назви виявилася в Східній (19%) та Північній Україні (14%).

Повторюється картина попередніх опитувань. Протилежні відповіді дали учасники з середньою освітою (найбільша прихильність до назви «Хоббіт» — 55%) та з науковим ступенем (перевагу має назва «Гобіт» — 51%).

У віковому розподілі протиставлено відповіді учасників віком 45-64 (40% назва «Гобіт») практично всім іншим (відносна більшість назви «Хоббіт»).

Також жінки дещо частіше віддавали перевагу назві «Хоббіт» (45%), ніж учасники-чоловіки (34%).
 

August 25, 2020

Підготовка опитування про неофемінативи

 
Хочу перевірити результати опитувань під керівництвом проф. А. Архангельської на власних ресурсах. Зі своїм невеличким досвідом проведення веб-опитувань маю певні зауваження до кількості респондентів, на яких вони зупинялися. В умовах, коли питання дражливе, поділяє мовців ідеологічно (особливо, коли запрошення поширюються через відповідні групи соцмереж з їх традиційно акцентуйованими учасниками), півтисячі відповідей тільки починають виявляти загальну картину, але цифри, як свідчить досвід, демонструють збіжність десь на підході до тисячі, та й кожного разу по-різному.

Додержуючись загальної схеми запропонованих в опитуваннях 2013-2019 років питань, мені видається доцільним дещо їх змінити в бік нейтральності, а інколи розширити, даючи більше вибору. Також вважаю за потрібне при нагоді дізнатися ставлення публіки до найчастіше повторюваних висловлювань «за» і «проти» (схема сходить до робіт Блауберґс, 1980, Паркс, Робертон, 1998, Форманович, 2014; в разі успіху дозволить надійно ранжувати арґументи на «сильні» та «слабкі»). Єдине відкрите поле залишу для питання про професію, адже це питання виявилося корисним для одержання непрямої відповіді про те, як жінки самі називають себе, не задумуючись.

Взагалі, своєю надзадачею вважаю перевірити висновок монографії про «на загал негативну рецепцію», про вживання, про те, яким засобам нині віддається перевага і в яких контекстах. Гадаю, що можна ще щось змінити чи додати для повнішого і коректнішого охоплення теми; планую запустити за тиждень.
 
 

 
—————— Веб-дослідження ——————

———————— 2020/21 ————————

 
 
 
Підготовка анкети для вивчення сприйняття неофемінативів далі…

July 16, 2020

Результати опитування про фонему Е

 
Нарешті довготривале опитування завершене, надзвичайно цікаві результати зведено в таблички.
 

Результати опитування

 
Опитування дозволяє поглянути під новим кутом на погано сформульоване відповідне правило в редакції правопису 93-го року, а також на абсолютно катастрофічне формулювання редакції 18-го року. Якби ж то досліджували так, як треба…
 
* * *
 
Коротко по основних моментах. Назва проект — 71% Е, 27% Є. Відповіді за демографічними характеристиками повністю повторюють відповіді попереднього опитування з дотичним питанням про непотрібність зміни написання цієї назви. Додатково цікаво відмітити, що відповіді жінок і чоловіків у цьому випадку дещо відрізняються (ближче до Е 75% жін., 68% чол. при загальному 71%). Для порівняння варто звернути увагу на відповіді щодо назв з історично тим же коренем траєкторія (44% Е, 53% Є) та інтроекція (56% Е, 34% Є). Різні відповіді в однотипних назвах засвідчують неважливість для мовців наявності -j- в латинській мові, що з часів російських граматик Грота звучить в якості обґрунтування відхилення.

Особливі результати по двох важливих наборах слів. Це назви, що закінчуються на -оε, за відповідями вони потрапляють в невизначену групу з незначною перевагою Є: алоε (41% Е, 57% Є), апноε (42% Е, 46% Є), каланхоε (44% Е, 51% Є), окремо дещо ближче до Е стоїть каноε (54% Е, 44% Є). А також назви на -εль, що надійно потрапляють у групу, ближчих до Е: Аріεль (68% Е, 30% Є), Габріεль (67% Е, 31% Є), Даніεль (75% Е, 23% Є), дуεль (94% Е, 5% Є), Міхаεль (88% Е, 10% Є), Рафаεль (87% Е, 11% Є), спаніεль (71% Е, 26% Є), Умбріεль (65% Е, 24% Є).

Кілька назв, на кшталт діез (12% Е, 85% Є), діета (6% Е, 93% Є), що в словниках подекуди досі традиційно подаються через -е-, нині мовцями надійно поміщено в групу -є-. А назви, на кшталт Сіетл, ріелтор, спаніель, що нова редакція правопису вимагає писати з -є-, знаходяться в групі -е-.

Несподіванкою для мене були хіба що розподіл відповідей для назв Маріεтта (36% Е, 59% Є), Деміεн (39% Е, 51% Є), флаεр (15% Е, 87% Є). Загалом, єкання у відповідях виявилося більше, ніж я вважав з власного мовного досвіду.
 

February 4, 2020

Опитування про вигадану назву

 
Запрошую взяти участь у новому короткому опитуванні про назву The Hobbit.
 


посилання

 
Цікаве спостереження першого тижня далі…

October 2, 2018

Опитування про фонему Е

 
Один із звичайних проблемних моментів, що його потрібно дослідити ретельніше.
 

Веб-опитування про особливості функціонування фонеми Е в українській мові.
 

 

В українській літературній мові в іншомовних словах після голосних звук [е] звичайно передається літерою Е, а звуки [jе] — літерою Є. Проте це відбувається не завжди послідовно; інколи вимова не відповідає написанню через орфографічні приписи, інколи через традицію. З різних причин буває складно визначити справжній фонемний склад таких слів.

 
Опитування розраховане на тривалий час. Якщо зрештою вдасться зібрати помітну кількість відповідей, то можна сподіватися на цікаві результати.
 
Про передачу іншомовних назв з е, є після голосних також див.: Інтроекція проекту.
 

September 8, 2018

Результати веб-опитування про проект правопису

 
З 16 серпня по 7 вересня 2018 року відкриту онлайн-анкету заповнили 3183 респондентів. Докладні результати в таблицях і рисунках.

Найбільш несприйнятою, як можна було очікувати, виявилася зміна написання іменника проект на проєкт всупереч усталеній вимові (82% проти). Далі була непідтримана ідея додаткового паралельного перезапозичення грецьких назв (77% проти), несприйнято впровадження варіантів з -ав- (76% проти), відкинуто втручання в назви з початковим і- (75% проти) та закінчення деяких відмінків (71% проти), заперечено розширення простору «дев’ятки» на д, т (не підтримали 62%).

Голоси учасників розділилися приблизно порівну на питаннях написання пів окремо від іменника (43% за, 53% проти), неподвоєння літери к в назвах з традиційним подвоєнням (46% за, 49% проти), написання назв без вставного й (49% за, 47% проти).

Надто несподіваний для мене результат був одержаний у відповідях на питання про передачу іншомовних власних назв зі звуком [g] (Гегель-Геґель; підтримали 50%, проти — 46%). І ще більш несподівано виявилося, що ті ж учасники опитування значно менше, ніж для іншомовних, підтримують написання літери ґ в деяких українських власних назвах (Ґонта; підтримують 41%, не підтримують 53%). Хоча, здавалося, мало б бути навпаки, адже в українських загальних назвах літеру давно внормували.

Можна було очікувати, що запитання про велику літеру в релігійних поняттях матиме значну підтримку. Це єдине питання анкети, на яке була одержана позитивна відповідь (74% за). Зате тут цікаво було подивитися на групи опитаних. Ті, хто зарахували себе до групи учасників з науковим ступенем, дали найменшу підтримку цьому пункту. Також збільшення поваги до релігійних назв найменш підтримали кияни, зате найбільш побожними виявилися учасники віком 55-64 роки.

Цікаво відзначити, що реґіональний розподіл не дав особливих відхилень у відповідях, на які можна було сподіватися через звичайні стереотипи.

Картинка з опитування…

August 17, 2018

Веб-опитування про проект правопису

 
На «Ізборнику» поставив опитування про найбільш помітні зміни.
 

Веб-опитування про запропоновані орфографічні зміни для сайту «Ізборник». (Результати.)

 
Цілком зрозуміло, що неможливо опитати по всіх новинках, дефісах, «госпісах» (це так хоспіс обізвали), посиленні правил чергування прийменників-префіксів, нумерації будинків та ін. Неможливо також опитати про ставлення до низької якості роботи комісії, що викотили публіці надто сирий невичитаний текст без належного обґрунтування, без наведених під час обговорень міркувань сторін, ба навіть без остаточної порівняльної таблички. Якщо робота правописної комісії не була насправді фікцією просто для просування змін навмання, користуючись політичним моментом, така інформація мала б бути обов’язково винесена навіть на обмежене відпускним серпнем і вереснем громадське обговорення.

Побачив уже зауваження стосовно формулювань запитання веб-опитування. Необхідність уточнення про остаточний невласний вибір інколи потрібне, бо люди за замовчанням чомусь наївно вважають, що в режимі anything goes обиратимуть вони, а не ті, до кого нестимуть свої тексти. На жаль, у разі ухвалення проекту буде пізно нарікати на калейдоскопічність хоч підручників, хоч документів міністерств з різними, але цілком офіційно підтвердженими варіантами.

* * *

На сайті МОН висить запрошення надсилати зауваження та пропозиції до проекту до 15 вересня 2018 року на електронну адресу секретаря Української національної комісії з питань правопису Шевченко Лариси Леонідівни: e-mail: larisa_shevchenko@ukr.net. Обов’язково скористайтесь нагодою висловити власну думку про зміни правопису. Хоча б просто особисте схвалення чи заперечення.
 

June 15, 2018

Не думати про дороги

 
Потрапляю в якісь опитування суспільної думки дуже нечасто. Але якщо вже потрапляю, то стаю наче руйнівником опитування. Адже питання в них звичайно складають для з’ясування якихось певних проблем, з огляду на усереднену аудиторію, тому завжди випускають незначущі для себе відповіді. Для мене ж це означає відсутність потрібних варіантів.

От і цього разу опитування про стан автодоріг. Що я про це думаю? Чи задоволений? Як оцінюю роботу «Київавтодору»?

А я взагалі про автодороги не думаю. Автомобілем не їжджу, з громадського транспорту користуюся переважно метрополітеном, тому питання якості київських автодоріг перебуває для мене на далекій-далекій периферії уваги. Звісно, абстрактно розумію важливість якісного сполучення для розвитку економіки міста, але це опосередковане розуміння без особистої залученості ніяк не тягне на вироблення власної думки про роботу відповідних служб.

І нещасному волонтеру довелося зависати на кожній моїй відповіді, бо таких варіантів в опитувальному листі взагалі не було передбачено. І мені незручно, що випадаю з середнього набору, і збирачам доводилося підганяти відповіді під стандартні, що напевно псуватиме результат. Нарешті, всі були задоволені, коли на останнє запитання про те, чи заважали мені ремонтні роботи, я відповів твердим «Ні!», але знов-таки, тільки тому, що взагалі не звертаю на автодороги увагу, а не через потрібну для значимої відповіді залученість.
 

April 15, 2017

Російська мова втрачає позиції

Filed under: Мова, Опитування — maksymus @ 11:29

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
На пострадянському просторі кількість російськомовних зменшується, свідчить дослідження групи Euromonitor International.

«Використання російської мови швидко зменшилося в Казахстані, де в 2016 році тільки 20,7% опитаних відповіли, що вони зазвичай говорять удома російською, в порівнянні з 33,7% в 1994 році.» «Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив, що центрально-азійська країна буде переводити казахський алфавіт на латиницю, стверджуючи, що перехід до російської кирилиці 1940 року був мотивований «політичними причинами».

«В Естонії і Латвії, двох з трьох колишніх радянських прибалтійських республік, у кожній з 1994 року на близько 10 процентних пунктів у пропорції до населення зменшилася кількість тих, хто володіє російською мовою в якості першої мови; в Латвії зменшення з 40,5% до 29,8%, а в Естонії з 33,3% до 23,4%.»


Російська мова втратила за останні 20 років втратила більше позицій, ніж будь-яка інша мова.

«Україна демонструє подібне зменшення кількості російськомовних з 33,9% в 1994 році до 24,4% в минулому році. Також російськомовні меншини зменшилися в Азербайджані, Литві, Туркменістані та Узбекистані.»

«У Грузії, яка воювала з Росією в 2008 році, відсоток російськомовних знизився з 6,4% населення до всього 1,1%.»

«Проте єдина країна, Білорусь, демонстративно рухалася в протилежному напрямі. У той час як 1994 року менше половини населення назвали російську мову в якості основної, минулого року таких було 71%.»

Russian language in decline as post-Soviet states reject it (Finantial Times, April 13, 2017)

Russian language in decline amid post-Soviet rejection (News Team)

Російська мова зникає з пострадянського простору (Українська правда, 14 квітня 2017)
 

April 6, 2017

Чи відмінюваний іменник жожоба?

Filed under: Опитування, Словотвір — maksymus @ 19:32

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Жожоба своїм іноземним походженням і наголосом на останньому складі має ознаки невідмінюваного іменника. Але чи є так насправді, як здається?
<lj-poll-2065893> http://www.livejournal.com/poll/?id=2065893
 

Older Posts »

Powered by WordPress.com.