Діаріуш або тиск слова

October 2, 2018

Опитування про фонему Е

 
Один із звичайних проблемних моментів, що його потрібно дослідити ретельніше.
 

Веб-опитування про особливості функціонування фонеми Е в українській мові.
 

 

В українській літературній мові в іншомовних словах після голосних звук [е] звичайно передається літерою Е, а звуки [jе] — літерою Є. Проте це відбувається не завжди послідовно; інколи вимова не відповідає написанню через орфографічні приписи, інколи через традицію. З різних причин буває складно визначити справжній фонемний склад таких слів.

 
Опитування розраховане на тривалий час. Якщо зрештою вдасться зібрати помітну кількість відповідей, то можна сподіватися на цікаві результати.
 
Про передачу іншомовних назв з е, є після голосних також див.: Інтроекція проекту.
 

September 8, 2018

Результати веб-опитування про проект правопису

 
З 16 серпня по 7 вересня 2018 року відкриту онлайн-анкету заповнили 3183 респондентів. Докладні результати в таблицях і рисунках.

Найбільш несприйнятою, як можна було очікувати, виявилася зміна написання іменника проект на проєкт всупереч усталеній вимові (82% проти). Далі була непідтримана ідея додаткового паралельного перезапозичення грецьких назв (77% проти), несприйнято впровадження варіантів з -ав- (76% проти), відкинуто втручання в назви з початковим і- (75% проти) та закінчення деяких відмінків (71% проти), заперечено розширення простору «дев’ятки» на д, т (не підтримали 62%).

Голоси учасників розділилися приблизно порівну на питаннях написання пів окремо від іменника (43% за, 53% проти), неподвоєння літери к в назвах з традиційним подвоєнням (46% за, 49% проти), написання назв без вставного й (49% за, 47% проти).

Надто несподіваний для мене результат був одержаний у відповідях на питання про передачу іншомовних власних назв зі звуком [g] (Гегель-Геґель; підтримали 50%, проти — 46%). І ще більш несподівано виявилося, що ті ж учасники опитування значно менше, ніж для іншомовних, підтримують написання літери ґ в деяких українських власних назвах (Ґонта; підтримують 41%, не підтримують 53%). Хоча, здавалося, мало б бути навпаки, адже в українських загальних назвах літеру давно внормували.

Можна було очікувати, що запитання про велику літеру в релігійних поняттях матиме значну підтримку. Це єдине питання анкети, на яке була одержана позитивна відповідь (74% за). Зате тут цікаво було подивитися на групи опитаних. Ті, хто зарахували себе до групи учасників з науковим ступенем, дали найменшу підтримку цьому пункту. Також збільшення поваги до релігійних назв найменш підтримали кияни, зате найбільш побожними виявилися учасники віком 55-64 роки.

Цікаво відзначити, що реґіональний розподіл не дав особливих відхилень у відповідях, на які можна було сподіватися через звичайні стереотипи.

Картинка з опитування…

August 17, 2018

Веб-опитування про проект правопису

 
На «Ізборнику» поставив опитування про найбільш помітні зміни.
 

Веб-опитування про запропоновані орфографічні зміни для сайту «Ізборник». (Результати.)

 
Цілком зрозуміло, що неможливо опитати по всіх новинках, дефісах, «госпісах» (це так хоспіс обізвали), посиленні правил чергування прийменників-префіксів, нумерації будинків та ін. Неможливо також опитати про ставлення до низької якості роботи комісії, що викотили публіці надто сирий невичитаний текст без належного обґрунтування, без наведених під час обговорень міркувань сторін, ба навіть без остаточної порівняльної таблички. Якщо робота правописної комісії не була насправді фікцією просто для просування змін навмання, користуючись політичним моментом, така інформація мала б бути обов’язково винесена навіть на обмежене відпускним серпнем і вереснем громадське обговорення.

Побачив уже зауваження стосовно формулювань запитання веб-опитування. Необхідність уточнення про остаточний невласний вибір інколи потрібне, бо люди за замовчанням чомусь наївно вважають, що в режимі anything goes обиратимуть вони, а не ті, до кого нестимуть свої тексти. На жаль, у разі ухвалення проекту буде пізно нарікати на калейдоскопічність хоч підручників, хоч документів міністерств з різними, але цілком офіційно підтвердженими варіантами.

* * *

На сайті МОН висить запрошення надсилати зауваження та пропозиції до проекту до 15 вересня 2018 року на електронну адресу секретаря Української національної комісії з питань правопису Шевченко Лариси Леонідівни: e-mail: larisa_shevchenko@ukr.net. Обов’язково скористайтесь нагодою висловити власну думку про зміни правопису. Хоча б просто особисте схвалення чи заперечення.
 

June 15, 2018

Не думати про дороги

 
Потрапляю в якісь опитування суспільної думки дуже нечасто. Але якщо вже потрапляю, то стаю наче руйнівником опитування. Адже питання в них звичайно складають для з’ясування якихось певних проблем, з огляду на усереднену аудиторію, тому завжди випускають незначущі для себе відповіді. Для мене ж це означає відсутність потрібних варіантів.

От і цього разу опитування про стан автодоріг. Що я про це думаю? Чи задоволений? Як оцінюю роботу «Київавтодору»?

А я взагалі про автодороги не думаю. Автомобілем не їжджу, з громадського транспорту користуюся переважно метрополітеном, тому питання якості київських автодоріг перебуває для мене на далекій-далекій периферії уваги. Звісно, абстрактно розумію важливість якісного сполучення для розвитку економіки міста, але це опосередковане розуміння без особистої залученості ніяк не тягне на вироблення власної думки про роботу відповідних служб.

І нещасному волонтеру довелося зависати на кожній моїй відповіді, бо таких варіантів в опитувальному листі взагалі не було передбачено. І мені незручно, що випадаю з середнього набору, і збирачам доводилося підганяти відповіді під стандартні, що напевно псуватиме результат. Нарешті, всі були задоволені, коли на останнє запитання про те, чи заважали мені ремонтні роботи, я відповів твердим «Ні!», але знов-таки, тільки тому, що взагалі не звертаю на автодороги увагу, а не через потрібну для значимої відповіді залученість.
 

April 15, 2017

Російська мова втрачає позиції

Filed under: Мова, Опитування — maksymus @ 11:29

Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.
 
На пострадянському просторі кількість російськомовних зменшується, свідчить дослідження групи Euromonitor International.

«Використання російської мови швидко зменшилося в Казахстані, де в 2016 році тільки 20,7% опитаних відповіли, що вони зазвичай говорять удома російською, в порівнянні з 33,7% в 1994 році.» «Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв заявив, що центрально-азійська країна буде переводити казахський алфавіт на латиницю, стверджуючи, що перехід до російської кирилиці 1940 року був мотивований «політичними причинами».

«В Естонії і Латвії, двох з трьох колишніх радянських прибалтійських республік, у кожній з 1994 року на близько 10 процентних пунктів у пропорції до населення зменшилася кількість тих, хто володіє російською мовою в якості першої мови; в Латвії зменшення з 40,5% до 29,8%, а в Естонії з 33,3% до 23,4%.»


Російська мова втратила за останні 20 років втратила більше позицій, ніж будь-яка інша мова.

«Україна демонструє подібне зменшення кількості російськомовних з 33,9% в 1994 році до 24,4% в минулому році. Також російськомовні меншини зменшилися в Азербайджані, Литві, Туркменістані та Узбекистані.»

«У Грузії, яка воювала з Росією в 2008 році, відсоток російськомовних знизився з 6,4% населення до всього 1,1%.»

«Проте єдина країна, Білорусь, демонстративно рухалася в протилежному напрямі. У той час як 1994 року менше половини населення назвали російську мову в якості основної, минулого року таких було 71%.»

Russian language in decline as post-Soviet states reject it (Finantial Times, April 13, 2017)

Russian language in decline amid post-Soviet rejection (News Team)

Російська мова зникає з пострадянського простору (Українська правда, 14 квітня 2017)
 

April 6, 2017

Чи відмінюваний іменник жожоба?

Filed under: Опитування, Словотвір — maksymus @ 19:32

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Жожоба своїм іноземним походженням і наголосом на останньому складі має ознаки невідмінюваного іменника. Але чи є так насправді, як здається?
<lj-poll-2065893> http://www.livejournal.com/poll/?id=2065893
 

January 29, 2015

Український звук г. Опитування на сприйняття

Filed under: Опитування, Фонетика — maksymus @ 14:06

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У попередній темі йшлося про передачу англійського [h], тобто глухого гортанного фрикативного звука, засобами української фонетики. Питання в тому, що на слух для нас важливіше: те, що він глухий (як укр. х), чи те, що він гортанний (як укр. г). На цьому проблеми з відповідниками в інших мовах не завершуються. Як саме визначати український приголосний г, як гортанний чи глотковий?

Український звук г описується в наших джерелах переважно як дзвінкий твердий фарингальний (гортанний) фрикативний приголосний. Дуже часто фарингальний і гортанний вживають взаємозамінно, зрідка уточнюючи, що фарингальний це ще й глотковий. Але в міжнародних класифікаціях фарингальний (Pharyngeal) і гортанний (Glottal) розрізняють за місцями творення. У міжнародному фонетичному алфавіті (МФА, див. таблицю з можливістю прослухати; ще одна таблиця) дзвінкий фарингальний фрикативний звук позначають літерою ʕ (кілька записів), дзвінкий гортанний фрикативний — ɦ (кілька записів). Визначення місця артикуляції української фонеми досі викликає суперечки.

Прослухайте, будь ласка, записи відповідних звуків за посиланнями, щоб відповісти на питання суб’єктивного сприйняття.

<lj-poll-1997240> http://www.livejournal.com/poll/?id=1997240

January 5, 2013

Назви професій жінок в українській мові

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Почну з того, що цілком підтримую антисексистський пафос щойно переглянутої статті maryxmas «Лінгвістичні методи забезпечення гендерної рівності». Зокрема, тези про вираження досвіду людини через мовну картину світу, створювану українською мовою, про політичну коректність, про потребу зміни тих мовних засобів, які не відповідають праву особи на рівність, честь і гідність. Проте маю сумніви у правильності висновків, що поширення фемінітивів сприятиме розв’язанню поставлених проблем.

Нині в українській мові присутні два способи називання професій жінок. Перший, популярний в розмовному мовленні, полягає в утворенні жіночих назв професій за допомогою суфіксів -ка, -иця. Вибір суфікса звичайно відбувається за певними правилами. До чоловічих назв, що закінчуються на -ак, -ар, -ач, -ир, -ій, -іст, -тель, -ун для утворення жіночої назви додається -ка (учитель — учителька, аспірант — аспірантка), який історично є демінутивом. Суфікс -иця, -ниця замінює чоловічі -ик, -ець (монтажниця, сортувальниця). Існують також окремі жіночі суфікси -иня, -аха, -уха (княгиня, майстриня, пряха) та запозичені -еса, -іса, -іна (стюардеса, директриса, балерина). Загалом цей суфіксальний спосіб творення назв жіночих професій не має перешкод, поширений в живому спілкуванні, де в традиційному патріархальному дискурсі важливим є підкреслене розмежування жіночого і чоловічого. За винятком окремих слів, в яких відповідний суфікс змінює лексичне значення (друкар — друкарка, секретар — секретарка) та важких для вимови закінчень (драматург, педіатр, психіатр) його можна вважати універсальним і прагнути поширювати на ті назви, які раніше вживалися виключно в чоловічому граматичному роді (директорка, мовознавиця, металургиня тощо). Цей спосіб давно став нормою там, де розмежування суттєве, наприклад, в спортивній сфері, де є чоловічі і жіночі види спорту (чемпіонка, біатлоністка, шахістка).

Другий спосіб книжний, звичайний для офіційно-ділової, наукової мови, де увага приділяється професійним якостям, а родова диференціація несуттєва, навпаки, полягає в униканні жіночих суфіксів. Тут іменники жіночого роду на означення професій вживаються рідше. А нормативним є спосіб роду займенників та дієслівних закінчень (вона хірург, вона прем’єр-міністр, вона мовознавець; головлікар оглядала, драматург творила). Цей спосіб підтримується традиційним сприйняттям жіночих суфіксів як таких, що мають занижений відтінок. Також він у стилі західноєвропейських способів іменування професій, де напрям мовних змін для уникання сексистської мови полягає в знаходженні нейтральних мовних засобів, зокрема, це відмова від традиційних фемінітивів (-esse, -ette, -trix, -enne).

Щоб не повторювати відомі речі про ці два протилежні способи, пропоную переглянути давні статті:
  Л. Недбайло «Утворення іменників жіночого роду — назв за професією»
  Л. Масенко «Назви професій і звань у сполученні з жіночими прізвищами»

Питання для обговорення полягає в тому, якому із способів варто віддавати перевагу в сучасній українській для ґендерно-нейтральної мови. Поширенню жіночих суфіксів, тобто підкресленню статі в назвах професій, чи навпаки, відмові від них, згладжуванню граматичних відмінностей?

lj-poll-1888649 http://www.livejournal.com/poll/?id=1888649

 
 
Додаток: Дві причини не вживати фемінітиви, Розлогі додатки.
 

 
—————— Веб-дослідження ——————

——————————————————————

 
 

November 23, 2012

Експеримент на вживання граматичного роду

Filed under: Мережа, Мова, Опитування, Ґендер — maksymus @ 03:19

Автор irengloria. Перенесено із ЖЖ-спільноти sociolingvistik.

Шановні учасники, хочу запропонувати невеличкий експеримент. Спробуйте максимально наочно уявити такі ситуації (на візуалізацію кожної з них достатньо 10-15 секунд):

1 – юрбу мітингувальників
2 – шахтарів у шахті
3 – слухачів курсів секретарів-референтів на заняттях
4 – вчителів на педраді
5 – журналістів на прес-конференції
6 – вболівальників на трибунах

Уявили?

А тепер запитання – який статевий розподіл учасників в кожній із уявлених вами ситуацій? Наприклад, в ситуації 1 і 5 я уявляю приблизно однакову кількість чоловіків і жінок, в ситуації 2 всі учасники – чоловіки, в 3 – тільки жінки, в 4 – переважають жінки, але трапляються чоловіки, в 6 – переважають чоловіки, але трапляються жінки. А як уявили ви?

Попередній запис в цій спільноті нагадав мені дещо контроверсійну статтю Олени Синчак "Як мова вбиває експерток" // Критика, 2011, № 11-12 – с. 33-35. На жаль, окремого посилання немає, але можна знайти у відповідному номері (5 Mb)
На початку зазначено, що коли йдеться про представників обох статей, вживається чоловічий рід. Серед іншого, з цього виводиться і такий висновок "Приміром, науковий колектив, у якому переважають науковиці, але також є кілька чоловіків, робить гучний винахід. Звичайно, його охарактеризують як винахід науковців. А через кілька десятків років, коли події забудуться, хтось неодмінно скаже, що жінки в цій царині нічого не досягли, ні на що не спромоглися" (с.33).
Однак підозрюю, що більшість учасників експерименту, як і я, уявлятиме серед учасників ситуацій 3 і 4 переважно (або й повністю) жінок, тож проблема не у вживанні чоловічого роду.

Так само, Хто з нас бодай раз у житті не бився об заклад? і подальші твердження особисто я сприймаю як гендерно нейтральні. Згадка ж про жінок належить до іншого контексту. Скажімо, якби хтось стверджував, що в певному кафе на розі завжди людно, туди заходять працівники сусіднього банку, торговці найближчого ринку, бувають студенти та навіть школярі, а от кого там можна рідко побачити, то це астматиків (бо в згаданому кафе зазвичай накурено) – навряд чи ця фраза розглядалась би як недоречна (тобто, навряд чи комусь спало б на думку вивести з неї, що астматики виключаються з числа працівників банку, торговців, школярів чи студентів).
 

November 16, 2012

Ім’я македонянина

Оно конечно, Александр Македонский герой,
но зачем же стулья ломать? (Н. Гоголь, «Ревизор»)

З ім’ям великого завойовника сталася в українській мові звичайна халепа. Зіткнулися дві традиції — української адаптації та передачі за загальними правилами для іншомовних імен. Причому зіткнення почалося ще задовго до унормувань 1920-х років, де зупинилися на Олександрі. Швидкий пошук знаходить Александра у Котляревського, Франка і Драгоманова, а Олександра у Грушевського (ІУР) та у виданнях «Київської старовини» («Олександер Македонський, великий войовник» Грінченка, 1906). Не згадуватиму і про хитання Олександр-Олександер-Олександро, однозначно розв’язане пізніше, це тільки ускладнить проблему. Мало того, різнобій у написаннях почався за сотні років до того, Александр і Олександр паралельно пишуться в давньокиївських текстах. (Порівняйте Іпат. літопис: 852 та 1096.) І різнобій, підтриманий правописом і порадниками, триває. Наприклад, в СУМ-11 можна знайти як Александра, так і спорадично Олександра. Те саме в новому халтурному СУМ-20 (абрикос — Олександр, вознесіння — Александр, «Александрія», великомучениці — Александрія, восьмискладовий — олександрійський.)  

Якщо підходити академічно, то згідно з правописом неслов’янських власних назв початкове А- треба зберігати, але найофіційніші довідники з правопису (три перевидання «Довідника» за ред. А. Бурячка з 1964 р.) рекомендували Олександр Македонський (також Костянтин Багрянородний (*), а не Константин, Олена Прекрасна (**), а не Єлена). Мене так і навчали свого часу, хоча в різних джерелах цілого останнього століття перевага очевидно віддавалася Александру.

А якому варіанту ви віддаєте перевагу?
 


<lj-poll-1879249> http://www.livejournal.com/poll/?id=1879249

 

Older Posts »