Діаріуш або тиск слова

December 9, 2013

Каремат

Filed under: Неологізми — maksymus @ 13:03

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Сьогодні вперше вживу почув назву каремат «туристичний килимок». Почув у зв’язку з Євромайданом, в контексті використовуваних протестувальниками речей. Я не турист, раніше на цей неологізм натрапляв тільки в текстах у різних варіантах: каремат, каримат, карімат.

Назва походить од назви продукту «Каррімат» (Karrimat) британської компанії «Каррімор» (Karrimor), що випускала туристичні килимки з 80-х років. Якби цей зв’язок з назвою фірми (як ксерокс чи унітаз) усвідомлювався, то назва напевно усталилася б у вигляді каримат (пор. Дізель-дизель, Ґаусс-ґаус), але назва в різних мовах перетворилася чи перетворювалася на каремат на основі народної етимології (у французькій « carré » et de « matelas », українській і російській «каре» чи англ. care та «мат»).

Пошук підказує такі приклади:
• За два роки вона закінчить школу і поїде з наметом, карематом, спальником і Мікі кудись у Придністров’я. (Катерина Бабкіна, 2008)
• Ов-ва, вода! Звідки вона під карематом? (Олександр Скороход, 2009)
• — Сірники, аптечка, ніж, мотузка, каремат, сухпай, вода, плащ, спальники… (Люко Дашвар, 2013)

• В темпі скручую каримат, надіваю поверх нього гумки, щоб не розкручувався. (Любко Дереш, 2007)

• Ми дістаємо з багажника куртку, карімат і АКМ, дивний подарунок мені від Давида. (Ірена Карпа, 2013)
• Є карімати в наявності зараз? (з мережевого форуму магазину спорттоварів, 2012)

 

October 27, 2013

Онлайн чи он-лайн?

Filed under: Неологізми, Правопис — maksymus @ 07:21

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Завжди вагаюсь при написанні неологізмів з дефісом. Онлайн чи он-лайн, офлайн чи оф-лайн, екзитпол чи екзит-пол, спіноф чи спін-оф, дедлайн чи дед-лайн? Збивають як уявлення про практичність вживання запозичення, так і давні приклади (ленд-ліз, ноу-хау, пап’є-маше, бугі-вугі, альма-матер, хула-хуп, поп-арт; офсайд, пікап).

Скажімо, екзит-пол мені важко написати без дефіса. (В журналі Інституту української мови натрапив на помилкову пораду Городенської обирати варіант «екзитпул», але на ті часто безумні поради не варто зважати; pool та poll це різні речі.) Попри те, що в словниках можна знайти он-лайн (УОС-2002), мені дедлайн, офтоп, онлайн та офлайн легше написати разом, але спін-оф, лайн-ап, плей-оф проситься тільки окремо. Неологізм пікап «кадріння» легше разом, як автомобіль пікап, але пін-ап «стиль графіки» наче вимагає написання через дефіс. Стартап, печворк

Додають клопоту похідні: онлайновий, онлайн-курси, онлайн-конференція, онлайн-приймальня. (Чи он-лайн-курси?)

Яким чином ви даєте собі раду з такими неологізмами?
 

March 24, 2008

Крепатура

Filed under: Етимологія, Значення, Неологізми — maksymus @ 07:16

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Після надмірних фізичних навантажень у м’язах виникають неприємні болі, ломота, ниття, гризь, появу якої приписують накопиченню молочної кислоти. У цьому випадку в народі кажуть, що у людини крепатура. Але пошук у словниках був марний.

Є кілька версій походження:
        1) найпевніше від франц. courbatures «ломота, слабкість», від courbe «кривий, зігнутий»;
        2) термін циркового середовища корпатура, корпоратура, нім. Körperdurchbildung «тренування тіла», італ. corporatura від corpo «тулуб, корпус»;
        3) від укр. креп «міць, сила» та похідних.
        4) якось пов’язане з крепітацією «шум від хрусту у кістках та ін.», від лат. crepito – риплю, хрущу.

Чи зустрічали це слово в літературі? В якій фонетичній формі вживаєте?

March 31, 2007

Моральнісність: UPD

Filed under: Неологізми, Словник — maksymus @ 19:01

Автор habitudo. Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Тут уже обговорювалась тема філософського неологізму  “моральнісність” (відповідник німецького “Sittlichkeit”), запропонованого на початку 90-х на семінарах Інституту філософії.
 http://ua-etymology.livejournal.com/15573.html

Маю приємність повідомити, що 24 лютого 2007 року учасники семінару “термінологія трансцендентальної філософії”, проведеного у рамках проекту “Лабораторія наукового перекладу” (за підтримкою Міжнародного Фонду “Відродження”), одностайно опротестували доцільність вживання цього терміну. У зведеній таблиці результатів семінару читаємо такий коментар і рекомендацію:

Die Sittlichkeit,
die sittliche Welt,
das sittliche Sein,
der sittliche Mensch

Звичаєвість, звичаєвий світ, звичаєве буття, звичаєва людина

Звичаєвість є природним українським словом, котре зафіксоване в усіх поважних тлумачних словниках української мови. Тож немає потреби вигадувати мовних покручів на кшталт моральнісності чи, ще гірше, нравності.

October 21, 2006

Моральнісність

Filed under: Неологізми, Словник — maksymus @ 09:29

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Є сучасні українські неологізми, походження яких встановити можна досить впевнено. Один з таких неологізмів походить з семінарів початку 90-х відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії.

Проблема в тому, що в українській мові німецьке поняття die Sittlichkeit (рос. нравственность) на противагу моральності (Moralitat, рос. моральность) неможливо було калькувати за російським зразком, де абстрактне поняття створюється на протиставленні значень повноголосної та неповноголосної форм (нравственность, але норовистость). Тому радянські вчені, орієнтовані на «злиття мов», були вимушені триматися одного слова моральність на позначення двох досить різних філософських понять. Sittlichkeit можна приблизно вважати звичаєвою інтерпретацією абстрактних моральних цінностей. [Sitte нім. «звичай», а Moral від лат. moralis < mos (moris) теж «звичай».]

Очевидно, існувало два виходи — калькувати німецьке слово (проблеми зі словами звичаєвість, звичайність тощо) або знайти інший спосіб. Були спробували слов’янщину: нравність, обичаєвість, обичайність. Зрозуміло, не те. Тоді вирішили піти по-англійськи. І сьогодні у філософських текстах часто можна зустріти моральнісність та моральність, що позначають, відповідно, Sittlichkeit та Moralitat, або morality та moral.

Але, на жаль, до перекладацького загалу неологізм так і не потрапив, залишившись побутувати у вузькому колі фахівців.

October 20, 2006

Політикум

Filed under: Неологізми — maksymus @ 11:17

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Коли і як з’явилося слово політикум? Можливо, хтось знає автора?

Почув на 5-му каналі від політолога Карасьова, що це український винахід, як я зрозумів, досить нещодавній. Й справді, продивився ґуґлівський пошук — переважна більшість сторінок стосується України, а в російському сегменті трапляються лише одиничні випадки вживання.

Додаток 22.X.2006: Знайшов найдавніший вжиток слова політикум у квітні 1997 («День»).

« Newer Posts

Website Powered by WordPress.com.