Діаріуш або тиск слова

May 14, 2020

Граматичний рід назви ковід

 
Перебуваючи на сторожі чистоти мови, Французька академія випустила роз’яснення, що назву covid слід вважати іменником жіночого роду і вживати разом з ним артикль la. «Безсмертні» постановили, що правильно la covid 19, а не le covid 19, адже йдеться про хворобу. Логіка бездоганна, covid це абревіатура англійського виразу corona virus disease, а оскільки ключове слово виразу жіночого роду, то й абревіатура має відповідно жіночий граматичний рід.
 

«Отже, слід називати la covid 19, оскільки ключове слово є еквівалентом французької назви жіночого роду maladie. Чому ж тоді часто вживають у чоловічому роді le covid 19? Тому що до поширення цієї абревіатури ми в основному говорили про коронавірус (du corona virus), словосполучення, що завдяки викладеним вище принципам зобов’язане своїм граматичним родом назві чоловічого роду вірус (virus). Згодом за метонімією хвороба отримала рід збудника, що її викликає. Тим не менш, слід віддавати перевагу використанню цієї назви в жіночому роді, і, можливо, ще не пізно повернути абревіатурі належний їй граматичний рід.»
 
(Le covid 19 ou La covid 19. Французька академія, 7 травня 2020)

 
В українській мові, де існує та ж проблема роду іменників, як заведено, порадники прокинуться, коли вже буде пізно, і тоді намагатимуться зламати давно усталений ужиток через коліно. Або взагалі не звертатимуть уваги, як у випадку лихоманки Еболи. А питання ж нагальне. Різнобій незасвоєної назви зрозумілий. Якщо не зважати на неакуратний вжиток латинки в українському тексті, що інколи по-англійськи пишеться ще великими літерами (COVID-19), можна бачити, як одні вживають назву ковід-19 як невідмінювану (або в очікуваному жіночому роді): «ліків в світі проти ковід немає», «щодо поширеності КОВІД-19», «симптоми КОВІД», «всі симптоми ковід». (Як мовна гра трапляється відмінювання підкреслено по жіночому типу: «Подивіться, добрі люди, ковіди не маю!».) Але також відмінюється як чоловічого роду, причому зі звичним хитанням відмінків а-у: «при лікуванні ковіда», «зареєстровано 46 випадків ковіда-19», «виходимо на питання «Ковіда»»; «заяву щодо Ковіду», «постраждали від ковіду», «спалах ковіду» і т. д. Часто залишають абревіатуру як особливу власну назву і пишуть великими літерами.

Міркування французьких академіків цілком годяться і для української. Отже, якщо взяти до уваги цей розумний підхід, то коронавірус чоловічого роду, але хвороба ковід, ковід-19 — назва жіночого роду.
 

March 12, 2019

Пасажир при чужому перекладі

 
Втягнувся в неприємне обговорення однієї перекладацької невдачі, яке несподівано вивело на питання ширші, глибші й цікавіші. Про якість українського перекладу, про очікування читачів, про брак літературної критики й відсутність культури дискусій на тему «смаків», про мовне питання. Але спробую про все потроху.

У сучасному світі інформаційних бульбашок варто чимось зацікавитися, як інтернет починає всюди підсовувати під ніс дотичні матеріали. Так сталося і цього разу. На вихідних розважався в книгарні тим, що брав навмання книжку за книжкою, щоб одразу ж помітити мовне відхилення. За умовами імпровізованої гри купив першу ж, де на випадково розгорнутій сторінці не побачив неприємну помилку; знайшов уже вдома.

Тільки звернув увагу в цей бік, як послужлива мережа негайно рекомендувала з різних джерел незадоволений читацький відгук, що саме набирав коментарі, лайки та репости, про український переклад французького детективу «Пасажир» Жана-Крістофа Ґранже. Відсутність традиції обговорень, брак серйозної літературної критики того валу видань, що їх пропонує нині український ринок, має сумним наслідком те, що пересічні читачі, не виключаючи мене, наче сліпі кошенята не мають надійного опертя на обов’язкові схеми, котрі без витрачання зайвих зусиль давали б загальне уявлення, на що варто звертати увагу, а що неважливе. Відповідно, давали б об’єктивні критерії, чи варто купувати той чи той продукт.

Про халтурний переклад далі…

November 9, 2015

Урґентувати

Filed under: Мова, Неологізми — maksymus @ 10:10

Перенесено з ФБ.
 
Почув на тижні нове дієлово — урґентувати. Я урґентую, він вона воно урґентує, вони урґентують… Урґентуймося!
З днем української мови!

Коментарі…

June 25, 2015

Облавок

Filed under: Неологізми, Фразеологізми — maksymus @ 11:11

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У журналістському жарґоні набуває популярності новинка, що з’явилася рік чи два тому з подачі служби новин каналу «1+1». Замість усталеного виразу на борту (судна) в сюжетах тепер часто можна почути на облавку.

Неологізм продовжує кумедні спроби освіжити журналістську мову, як та ж троща. Поява застарілого облавок з новим переносним значенням забавна, але зрозуміла. При гортанні словників усі переклади здаються рівноцінними, проте це зовсім не так у випадку облавка, що має тільки конкретне значення «бортик, край, стінка невеликого судна», але не переносне значення борт як власне саме «судно», а особливо «повітряне судно», авіалайнер. Різницю можна добре продемонструвати на старих цитатах: «підійшов до бортика і в задумі зіперся на облавок»; «хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка».

Ботрпровідники, бортінженери, бортмеханіки, бортлікарі, мабуть, нервово гортають свої бортжурнали, адже скоро і до них доберуться.
 

November 22, 2014

Голодомор і голодомори

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Великий голод 1932 — 1933 років не одразу стали називати Голодомором. Історія появи і вживання цього політичного означення тісно зв’язана з історією поступового визнання голоду, за радянські десятиліття витісненого з пам’яті, стертого до так званої «білої плями», зв’язана з сучасною історією державних комеморативних практик.

До нашого часу подвійний слов’янський іменник goldomorъ «мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування», складений з коренів goldъ і morъ : merti, був відомий тільки в західних і південних слов’ян: польськ. głodomór, głodomora «той, хто голодує» (діал. głodomórz «бідак, жебрак», діал. głodomer «голод; бідак»); чеськ. hladomor «голод», заст. та поет. «той, хто голодує; в’язниця», слов. hladomor, hladomora «голод, мор, спричинений голодом»; сербськ. і хорв. gladòmor, gladòmora. (Див. F. Sławski. Słownik prasłowiański, 2001, p. 30.)

Читати запис про назву Голодомор далі…

October 29, 2014

Ебола

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Коли спеціальні назви з якихось причин потрапляють до широкого загалу, з ними відбуваються цікаві речі.

Вірус Еболи, відомий вузьким фахівцям з середини 70-х років, потрапивши в інформаційний простір, почав змінювати назву відповідно до уявлень про передачу іншомовних запозичень.

В українському вжитку цікаво проявилися кілька особливостей зміни запозичень. Перша зміна завдячує тенденції невідмінювання іншомовних слів на голосний. Хоча випадок кінцевого -а формалізований тільки для запозичень з попереднім голосним (амплуа, боа, УП, § 100, п. 2), але трапляються й інші невідмінювані, переважно з французької (бра, па, Дюма, Нана), а також виникають нові випадки невідмінювання, як у рекламних назвах торговельних марок. Ця зміна перетворює лихоманку Еболи, що одержала назву від річки Ебола, на невідмінювану лихоманку Ебола. Можливо, у цьому випадку назва річки помилково сприймається як прізвище ученого.

Друга зміна зсуває наголос. Причини, чому назву Ебола інколи озвучують як Ебола, загадкові. Навряд чи тут впливає на нас звучання піренейських Éboli. Щось іще серед загальних принципів засвоювання іншомовних назв спонукає зсувати наголос.

Ще одна зміна перетворює власну назву на загальну. Завдяки поширеності, лихоманка Еболи засвоюється просто як ебола (захворіти еболою, перевіритися на еболу, вакцина від еболи).

Отже, річка Ебола, з назви якої пішов вірус Еболи, що спричняє лихоманку Еболи, уже майже забута. Невідмінюваність, наголос і апелятивація зрештою створюють хитання, наслідок яких для нормалізації назви хвороби в майбутньому ще невідомий.
 

January 3, 2014

Наживо — спроба опису значення

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Неологізмові наживо в тому значенні, в якому його зараз інколи вживають у ЗМІ, вже виповнилося п’ятнадцять років. Для неологізмів це вік підлітковий, критичний. Йдеться про те, чи потраплять нарешті нові значення прислівника до словників, і яку саме прописку одержать у стандартній мові.

Ніяк не можу звикнути до цього дуже неестетичного, як на мене, незграбного слова. Коли бачу на екрані телевізора напис «Наживо», неприємні асоціації стають однією з важливих підстав перемкнути канал. Як кажуть у мережевих обговореннях, «ріже вухо». Мені досі не вдається збагнути його значення і коректну сферу вжитку. Неологізми ж завжди спершу вживаються навмання, навіть любителі модного слівця часто самі не впевнені у значенні, наділяють його власними уявленнями. Проте прислівник наживо трапляється не тільки на екранах як жарґон телевізійників, його можна знайти в текстах, в мережевих виданнях, зустріти в розмовному вжитку. Тому спробую підійти до розуміння значення від джерел, починаючи з історії появи і вживання. Прислівник наживо має давню історію…

December 9, 2013

Каремат

Filed under: Неологізми — maksymus @ 13:03

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Сьогодні вперше вживу почув назву каремат «туристичний килимок». Почув у зв’язку з Євромайданом, в контексті використовуваних протестувальниками речей. Я не турист, раніше на цей неологізм натрапляв тільки в текстах у різних варіантах: каремат, каримат, карімат.

Назва походить од назви продукту «Каррімат» (Karrimat) британської компанії «Каррімор» (Karrimor), що випускала туристичні килимки з 80-х років. Якби цей зв’язок з назвою фірми (як ксерокс чи унітаз) усвідомлювався, то назва напевно усталилася б у вигляді каримат (пор. Дізель-дизель, Ґаусс-ґаус), але назва в різних мовах перетворилася чи перетворювалася на каремат на основі народної етимології (у французькій « carré » et de « matelas », українській і російській «каре» чи англ. care та «мат»).

Пошук підказує такі приклади:
• За два роки вона закінчить школу і поїде з наметом, карематом, спальником і Мікі кудись у Придністров’я. (Катерина Бабкіна, 2008)
• Ов-ва, вода! Звідки вона під карематом? (Олександр Скороход, 2009)
• — Сірники, аптечка, ніж, мотузка, каремат, сухпай, вода, плащ, спальники… (Люко Дашвар, 2013)

• В темпі скручую каримат, надіваю поверх нього гумки, щоб не розкручувався. (Любко Дереш, 2007)

• Ми дістаємо з багажника куртку, карімат і АКМ, дивний подарунок мені від Давида. (Ірена Карпа, 2013)
• Є карімати в наявності зараз? (з мережевого форуму магазину спорттоварів, 2012)

 

October 27, 2013

Онлайн чи он-лайн?

Filed under: Неологізми, Правопис — maksymus @ 07:21

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Завжди вагаюсь при написанні неологізмів з дефісом. Онлайн чи он-лайн, офлайн чи оф-лайн, екзитпол чи екзит-пол, спіноф чи спін-оф, дедлайн чи дед-лайн? Збивають як уявлення про практичність вживання запозичення, так і давні приклади (ленд-ліз, ноу-хау, пап’є-маше, бугі-вугі, альма-матер, хула-хуп, поп-арт; офсайд, пікап).

Скажімо, екзит-пол мені важко написати без дефіса. (В журналі Інституту української мови натрапив на помилкову пораду Городенської обирати варіант «екзитпул», але на ті часто безумні поради не варто зважати; pool та poll це різні речі.) Попри те, що в словниках можна знайти он-лайн (УОС-2002), мені дедлайн, офтоп, онлайн та офлайн легше написати разом, але спін-оф, лайн-ап, плей-оф проситься тільки окремо. Неологізм пікап «кадріння» легше разом, як автомобіль пікап, але пін-ап «стиль графіки» наче вимагає написання через дефіс. Стартап, печворк

Додають клопоту похідні: онлайновий, онлайн-курси, онлайн-конференція, онлайн-приймальня. (Чи он-лайн-курси?)

Яким чином ви даєте собі раду з такими неологізмами?
 

March 24, 2008

Крепатура

Filed under: Етимологія, Значення, Неологізми — maksymus @ 07:16

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Після надмірних фізичних навантажень у м’язах виникають неприємні болі, ломота, ниття, гризь, появу якої приписують накопиченню молочної кислоти. У цьому випадку в народі кажуть, що у людини крепатура. Але пошук у словниках був марний.

Є кілька версій походження:
        1) найпевніше від франц. courbatures «ломота, слабкість», від courbe «кривий, зігнутий»;
        2) термін циркового середовища корпатура, корпоратура, нім. Körperdurchbildung «тренування тіла», італ. corporatura від corpo «тулуб, корпус»;
        3) від укр. креп «міць, сила» та похідних.
        4) якось пов’язане з крепітацією «шум від хрусту у кістках та ін.», від лат. crepito – риплю, хрущу.

Чи зустрічали це слово в літературі? В якій фонетичній формі вживаєте?

Older Posts »

Powered by WordPress.com.