Діаріуш або тиск слова

March 10, 2021

Не ґендеруйте мене

 
В одній проґресистській збірці робіт на типову для цього кола учених активістів тему про різноманітність та деколонізацію натрапив на цікаву статтю про структурні проблеми переходу між «інклюзивними мовами» при вивченні німецької. Стаття автора з Оклендського університету, ім’я котрої я навіть не стану пробувати записати кирилицею, починається дуже гостро й навіть захоплююче:
 

«„Будь ласка, не ґендеруйте мене!“ — Для мене не стало шоком повідомлення колеґи про те, що саме так заявив хтось зі студентів на курсах німецької мови в перший день першого семестру, щоб негайно залишити аудиторію і більше не повертатися. Викладачі іноземних мов дедалі частіше стикаються в своїй викладацькій практиці з проблемами, що виникають через структури, властиві мовам з розвинутою категорією роду. Багато які з мов приписують людям ґендер на основі жорсткого бінарного розділення (binary gender system), що відображає патріархатну, гетеросексуальну та ґендерну нормальність. Тому навчання мові часто стає однією з тих площин, де цим структурам влади надходить підкріплення.
 
У мовах з граматичною категорією роду правильне використання займенників, присвійних прикметників, закінчень прикметників або відмінювань залежить од статі (ґендеру) особи, до котрої звертаються. Більше того, ці граматичні поняття відображають чоловічо-жіночу бінарність, що виключає ґендерну нейтральність або змінність.»
 
Angineh Djavadghazaryans, 2020. “Please Don’t Gender Me!” Strategies for Inclusive Language Instruction in a Gender-Diverse Campus Community. In: Diversity and Decolonization in German Studies, ed. by R. Criser and E. Malakaj, 269-287.

 
Про видимість та реальність далі…

December 15, 2020

Країна неусталеної мови

 
Російські новинні канали зникли з моєї інформаційної бульбашки дуже давно. Ще до Оранжевої революції вони складали мізерну частину; найдовше протримався міжнародний російськомовний канал RTVi, що також на початку десятих пропав з мого кабельного пакета. Можна сказати, що ціле десятиліття практично не стикався з сучасною російською журналістською мовою. Та от нещодавно випадково передивився потрібний сюжет, переглянув ще більше дотичних, і потім довго не міг зрозуміти, що мене непокоїть. Ні, не подача матеріалу, і не вбудована в саму структуру новин пропаґанда. Виявилося, що мене здивувала сама мова. За пару десятків хвилин випуску російських новин я не був заскочений жодною кумедністю чи неправильністю, жодною вигадкою, цілком стандартна мова, стандартна вимова. Така могла бути і десять, і двадцять років тому. Наче не було ніякої перерви.

Натомість українські новини з цього погляду виглядають огидно. І хоча я за останній рік послідовно повимикав уже з кнопок найогидніших мовних експериментаторів, на кшталт «Еспресо» чи «Прямого» (де російськомовні ведучі перший рік прямо в ефірі ділилися «знахідками» кумедного і незвичного, чим вони поповнювали свої знання української), не буває такого дня, щоб на будь-яких каналах диктори не встругнули щось неприємне. Гадаю, вимкни я зараз україномовні канали, через десять років просто нічого не зрозумію.

Так, учора раптом виявив, що назва ожеледь уже не в моді. На «1+1» із якихось запилених словників витягли розмовне слівце «слизота» у значенні «слизькість» і всувають його в усі свої репортажі про міську погоду. (Почув це слівце вперше за все своє життя, аж здригнувся від неприємної несподіванки.) Звісно, десь у словниках воно було. Та якщо вірити цифрам на останніх сторінках пошуку Ґуґла, близько третини всього вжитку (45 зі 119) припадає на минулий тиждень і так чи так сходить до останніх новин ТСН. Тобто джерело розмазування «слизоти» по ефіру напевно відоме.

Досі в україномовному журналістському просторі не можуть позбутися цієї саморуйнівної хвороби росту, проголошуючи безглузде гасло реформаторів усіх часів, що «час розставить на місця». Та не розставить ніколи. Намагаюсь уявити, що змушує до мовних приколів редакції. Сидить такий собі спеціально найнятий копірайтер і випадковим чином замінює все, що йому здається прісним, на найдивніше, найнеочікуваніше? Щоби що? Якась незадоволена потреба має до цього спонукати.
 

December 4, 2020

Хомоплутія в концепції економічної нерівності

 
Минулого року Бранко Миланович, американський економіст сербського походження, при дослідженні економічної нерівності у сучасному світі, де переможний капіталізм залишився сам наодинці з собою (книга так і названа, «Capitalism, Alone»), ввів у свою концепцію викуване власноручно поняття хомоплутія (homoploutia, від лат. homo «людина» + грец. plutos «багатство»).

Миланович відкрив дивну річ. На відміну від попередніх, добре вивчених капіталістичних систем, де великі (відповідно, малі) доходи від капіталу зосереджені в руках одних, а великі (малі) зарплати в руках інших, нині в деяких країнах (як приклад, Тайвань і Словаччина) на практиці виникає ситуація, коли «одні й ті самі люди є багатими як за трудовими доходами, так і за доходами від капіталу». При цьому в інших розвинутих капіталістичних країнах ситуація з розподілом доходів з часом наближається до такої. Так, у США все зростає доля тих, хто знаходиться у верхньому децилі як за капіталом, так і за трудовим доходом. На думку економіста, хомоплутія, коли найзаможніші капіталісти є водночас і найбільш оплачуваними робітниками, міняє саму природу капіталізму. І хоча таким чином зникають класи, класове розділення, це, на думку Бранко Милановича, робить суспільство з «хомоплутичним» капіталізмом (homoploutic capitalism) більш елітарним, а саму капіталістичну еліту стійкішою, оскільки вона стає більш різноманітною. Унаслідок цього, серед іншого, ускладнюється традиційна податкова політика; стає важче «дістати» найзаможніших, просто піднявши податок на капітал.

Концепція виявилася продуктивною. В свіжій, буквально сьогоднішній колонці М. Раналді, Б. Миланович «Капіталістичні системи і нерівність доходів» автори діляться кількома цікавими емпіричними результатами, одержаними при її застосуванні. Зокрема, на основі введеного «індексу концентрації доходів за факторами» (the income-factor concentration (IFC) index), вони довели, що країни класичного капіталізму демонструють більшу нерівність, ніж країни ліберального капіталізму, «хомоплутичні» ж країни найменшу. Було виділено три кластери у ґлобальному масштабі: країни розвинутого світу з помірним ступенем нерівності, країни Латинської Америки з великим ступенем та Скандинавські країни, де спостерігається низькій ступінь нерівності за доходами, але велика композиційна нерівність за введеним індексом.
 

August 25, 2020

Підготовка опитування про неофемінативи

 
Хочу перевірити результати опитувань під керівництвом проф. А. Архангельської на власних ресурсах. Зі своїм невеличким досвідом проведення веб-опитувань маю певні зауваження до кількості респондентів, на яких вони зупинялися. В умовах, коли питання дражливе, поділяє мовців ідеологічно (особливо, коли запрошення поширюються через відповідні групи соцмереж з їх традиційно акцентуйованими учасниками), півтисячі відповідей тільки починають виявляти загальну картину, але цифри, як свідчить досвід, демонструють збіжність десь на підході до тисячі, та й кожного разу по-різному.

Додержуючись загальної схеми запропонованих в опитуваннях 2013-2019 років питань, мені видається доцільним дещо їх змінити в бік нейтральності, а інколи розширити, даючи більше вибору. Також вважаю за потрібне при нагоді дізнатися ставлення публіки до найчастіше повторюваних висловлювань «за» і «проти» (схема сходить до робіт Блауберґс, 1980, Паркс, Робертон, 1998, Форманович, 2014; в разі успіху дозволить надійно ранжувати арґументи на «сильні» та «слабкі»). Єдине відкрите поле залишу для питання про професію, адже це питання виявилося корисним для одержання непрямої відповіді про те, як жінки самі називають себе, не задумуючись.

Взагалі, своєю надзадачею вважаю перевірити висновок монографії про «на загал негативну рецепцію», про вживання, про те, яким засобам нині віддається перевага і в яких контекстах. Гадаю, що можна ще щось змінити чи додати для повнішого і коректнішого охоплення теми; планую запустити за тиждень.
 
 

 
—————— Веб-дослідження ——————

———————— 2020/21 ————————

 
 
 
Підготовка анкети для вивчення сприйняття неофемінативів далі…

May 14, 2020

Граматичний рід назви ковід

 
Перебуваючи на сторожі чистоти мови, Французька академія випустила роз’яснення, що назву covid слід вважати іменником жіночого роду і вживати разом з ним артикль la. «Безсмертні» постановили, що правильно la covid 19, а не le covid 19, адже йдеться про хворобу. Логіка бездоганна, covid це абревіатура англійського виразу corona virus disease, а оскільки ключове слово виразу жіночого роду, то й абревіатура має відповідно жіночий граматичний рід.
 

«Отже, слід називати la covid 19, оскільки ключове слово є еквівалентом французької назви жіночого роду maladie. Чому ж тоді часто вживають у чоловічому роді le covid 19? Тому що до поширення цієї абревіатури ми в основному говорили про коронавірус (du corona virus), словосполучення, що завдяки викладеним вище принципам зобов’язане своїм граматичним родом назві чоловічого роду вірус (virus). Згодом за метонімією хвороба отримала рід збудника, що її викликає. Тим не менш, слід віддавати перевагу використанню цієї назви в жіночому роді, і, можливо, ще не пізно повернути абревіатурі належний їй граматичний рід.»
 
(Le covid 19 ou La covid 19. Французька академія, 7 травня 2020)

 
В українській мові, де існує та ж проблема роду іменників, як заведено, порадники прокинуться, коли вже буде пізно, і тоді намагатимуться зламати давно усталений ужиток через коліно. Або взагалі не звертатимуть уваги, як у випадку лихоманки Еболи. А питання ж нагальне. Різнобій незасвоєної назви зрозумілий. Якщо не зважати на неакуратний вжиток латинки в українському тексті, що інколи по-англійськи пишеться ще великими літерами (COVID-19), можна бачити, як одні вживають назву ковід-19 як невідмінювану (або в очікуваному жіночому роді): «ліків в світі проти ковід немає», «щодо поширеності КОВІД-19», «симптоми КОВІД», «всі симптоми ковід». (Як мовна гра трапляється відмінювання підкреслено по жіночому типу: «Подивіться, добрі люди, ковіди не маю!».) Але також відмінюється як чоловічого роду, причому зі звичним хитанням відмінків а-у: «при лікуванні ковіда», «зареєстровано 46 випадків ковіда-19», «виходимо на питання «Ковіда»»; «заяву щодо Ковіду», «постраждали від ковіду», «спалах ковіду» і т. д. Часто залишають абревіатуру як особливу власну назву і пишуть великими літерами.

Міркування французьких академіків цілком годяться і для української. Отже, якщо взяти до уваги цей розумний підхід, то коронавірус чоловічого роду, але хвороба ковід, ковід-19 — назва жіночого роду.
 

March 12, 2019

Пасажир при чужому перекладі

 
Втягнувся в неприємне обговорення однієї перекладацької невдачі, яке несподівано вивело на питання ширші, глибші й цікавіші. Про якість українського перекладу, про очікування читачів, про брак літературної критики й відсутність культури дискусій на тему «смаків», про мовне питання. Але спробую про все потроху.

У сучасному світі інформаційних бульбашок варто чимось зацікавитися, як інтернет починає всюди підсовувати під ніс дотичні матеріали. Так сталося і цього разу. На вихідних розважався в книгарні тим, що брав навмання книжку за книжкою, щоб одразу ж помітити мовне відхилення. За умовами імпровізованої гри купив першу ж, де на випадково розгорнутій сторінці не побачив неприємну помилку; знайшов уже вдома.

Тільки звернув увагу в цей бік, як послужлива мережа негайно рекомендувала з різних джерел незадоволений читацький відгук, що саме набирав коментарі, лайки та репости, про український переклад французького детективу «Пасажир» Жана-Крістофа Ґранже. Відсутність традиції обговорень, брак серйозної літературної критики того валу видань, що їх пропонує нині український ринок, має сумним наслідком те, що пересічні читачі, не виключаючи мене, наче сліпі кошенята не мають надійного опертя на обов’язкові схеми, котрі без витрачання зайвих зусиль давали б загальне уявлення, на що варто звертати увагу, а що неважливе. Відповідно, давали б об’єктивні критерії, чи варто купувати той чи той продукт.

Про халтурний переклад далі…

November 9, 2015

Урґентувати

Filed under: Мова, Неологізми — maksymus @ 10:10

Перенесено з ФБ.
 
Почув на тижні нове дієлово — урґентувати. Я урґентую, він вона воно урґентує, вони урґентують… Урґентуймося!
З днем української мови!

Коментарі…

June 25, 2015

Облавок

Filed under: Неологізми, Фразеологізми — maksymus @ 11:11

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
У журналістському жарґоні набуває популярності новинка, що з’явилася рік чи два тому з подачі служби новин каналу «1+1». Замість усталеного виразу на борту (судна) в сюжетах тепер часто можна почути на облавку.

Неологізм продовжує кумедні спроби освіжити журналістську мову, як та ж троща. Поява застарілого облавок з новим переносним значенням забавна, але зрозуміла. При гортанні словників усі переклади здаються рівноцінними, проте це зовсім не так у випадку облавка, що має тільки конкретне значення «бортик, край, стінка невеликого судна», але не переносне значення борт як власне саме «судно», а особливо «повітряне судно», авіалайнер. Різницю можна добре продемонструвати на старих цитатах: «підійшов до бортика і в задумі зіперся на облавок»; «хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка».

Ботрпровідники, бортінженери, бортмеханіки, бортлікарі, мабуть, нервово гортають свої бортжурнали, адже скоро і до них доберуться.
 

November 22, 2014

Голодомор і голодомори

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Великий голод 1932 — 1933 років не одразу стали називати Голодомором. Історія появи і вживання цього політичного означення тісно зв’язана з історією поступового визнання голоду, за радянські десятиліття витісненого з пам’яті, стертого до так званої «білої плями», зв’язана з сучасною історією державних комеморативних практик.

До нашого часу подвійний слов’янський іменник goldomorъ «мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування», складений з коренів goldъ і morъ : merti, був відомий тільки в західних і південних слов’ян: польськ. głodomór, głodomora «той, хто голодує» (діал. głodomórz «бідак, жебрак», діал. głodomer «голод; бідак»); чеськ. hladomor «голод», заст. та поет. «той, хто голодує; в’язниця», слов. hladomor, hladomora «голод, мор, спричинений голодом»; сербськ. і хорв. gladòmor, gladòmora. (Див. F. Sławski. Słownik prasłowiański, 2001, p. 30.)

Читати запис про назву Голодомор далі…

October 29, 2014

Ебола

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

 
Коли спеціальні назви з якихось причин потрапляють до широкого загалу, з ними відбуваються цікаві речі.

Вірус Еболи, відомий вузьким фахівцям з середини 70-х років, потрапивши в інформаційний простір, почав змінювати назву відповідно до уявлень про передачу іншомовних запозичень.

В українському вжитку цікаво проявилися кілька особливостей зміни запозичень. Перша зміна завдячує тенденції невідмінювання іншомовних слів на голосний. Хоча випадок кінцевого -а формалізований тільки для запозичень з попереднім голосним (амплуа, боа, УП, § 100, п. 2), але трапляються й інші невідмінювані, переважно з французької (бра, па, Дюма, Нана), а також виникають нові випадки невідмінювання, як у рекламних назвах торговельних марок. Ця зміна перетворює лихоманку Еболи, що одержала назву від річки Ебола, на невідмінювану лихоманку Ебола. Можливо, у цьому випадку назва річки помилково сприймається як прізвище ученого.

Друга зміна зсуває наголос. Причини, чому назву Ебола інколи озвучують як Ебола, загадкові. Навряд чи тут впливає на нас звучання піренейських Éboli. Щось іще серед загальних принципів засвоювання іншомовних назв спонукає зсувати наголос.

Ще одна зміна перетворює власну назву на загальну. Завдяки поширеності, лихоманка Еболи засвоюється просто як ебола (захворіти еболою, перевіритися на еболу, вакцина від еболи).

Отже, річка Ебола, з назви якої пішов вірус Еболи, що спричняє лихоманку Еболи, уже майже забута. Невідмінюваність, наголос і апелятивація зрештою створюють хитання, наслідок яких для нормалізації назви хвороби в майбутньому ще невідомий.
 

Older Posts »

Website Powered by WordPress.com.