Діаріуш або тиск слова

November 8, 2016

Другий Київ

Filed under: Московія, Політологія — maksymus @ 16:04

 
При конструюванні історичної пам’яті, при усвідомленому конструюванні національної міфології, забування відіграє не меншу роль, ніж пригадування чи вигадування. Найвправнішим чином здійснене забування стирає з колективної пам’яті не тільки те, що ідеологи воліють забути, а й усе з цим зв’язане, саму площину оруеллівської «неподії», «нелюдини», «немісця» в цілісному наративі. Щоб на «білі плями» взагалі не було можливості наштовхнутися зсередини комфорту власної культури. І пробувати щасливо жити в ній. Читати запис далі…

Advertisements

October 28, 2016

З верху до низу — самі раби

Filed under: Московія, Розваги — maksymus @ 18:18

 
Благогон смалить. У сусідів, як завжди, два продають по ціні одного:

«Рабська психологія — це не якийсь прихований підтекст, а норма світовідчуття для православного християнина. […] Лише виховавши в собі рабську психологію, ми не тільки зможемо відродити ту Росію, яку не зберегли, а й увійти в Царство Небесне, куди закриті двері для всіх «вільних» не у Христі.»

 

March 22, 2016

Савченко в суді

Перенесено з ФБ.
 

 
У моєму виданні багатотомної енциклопедії World Book стаття про ‘Russia’ містить ілюстрацію жінки в міліцейській формі, як приклад типової росіянки. Упорядники, очевидно, невимушено передали своє стереотипне уявлення про країну вічної несвободи. Ця ж фотографія захопленої терористами Надії Савченко просто дивовижна, вона мала б ілюструвати статтю про історичні українсько-російські відносини. Всі персонажі на фото саме так поводяться, саме так убрані (національний одяг!), як і можна було очікувати.
 

October 29, 2015

Книги повторюються

Filed under: Московія — maksymus @ 17:05

 
«Якби вічний мандрівник вирушив у дорогу в будь-якому напрямку, він зміг би переконатися після століть мандрів, що ті ж книги повторюються в тому ж безладді (який, будучи повторенням, стає порядком).» (Борхес, Вавилонська бібліотека)


І ця книга повторюється…

 

July 10, 2015

Контора пише

Filed under: Мова, Московія, Розваги — maksymus @ 15:54

 
Коли депутатам нема чого робити, вони починають займатися силовим адмініструванням мови. Здавалося б, уся увага суспільства прикута до конституційної реформи, пробуксовують зміни виборчого законодавства, кінь не валявся в судовому болоті. Кожне засідання Ради чи міністерське зібрання транслюють одразу на кількох інформаційних каналах, важливість і потрібність якнайскоріших змін розуміє кожен. Очікування неймовірні. Найменші позитивні зміни, як та ж нова форма патрульної міліції, викликають загальне захоплення. Зате влада, не виконуючи головного призначення, має собі багато часу на розваги; Кабмін минулого місяця поновив склад Правописної комісії, а в Раді знову з’являються проекти, якими збираються приписувати словам і об’єктам нових назв. Читати запис далі…

June 15, 2015

Новоросія

Filed under: Московія, Політологія — maksymus @ 13:57

 
Не знаю, чи закрили остаточно минулорічний кремлівський проект так званої Новоросії на пів-України, чи то вирішили деактивізувати це нашвидкуруч підібране вкидання на якийсь час, до нового розкладу сил на лінії зіткення, але переконаний, що кожен день втриманої українським військом російської навали на Донбасі потужно працюватиме проти самої Російської Федерації. І чим довше, тим відчутнішими ставатимуть наслідки, тим неминучішою втрата вже зробленого росіянами обов’язкового внеску за участь у грі.

Небезпека розбурхування транскордонного реґіоналізму з натягнутими історичними конструкціями позаминулого сторіччя в тому, що в цю гру можна грати тільки зробивши власну ставку, яка втрачається в разі невдачі, коли маятник долі хитається у зворотній бік. А, як помітив ще Токвіль, демократичні армії на початку кампаній виявляються слабкішими за інші, стаючи завдяки самій організації демократичних держав грізними в ході війни. Поки Україні нічого не залишається, як витримувати удар і надолужувати обороноздатність. Але ще рік-другий, і в російських джерелах старанно вирізатимуть усіляку згадку про будь-яку Новоросію тільки з самого почуття самозбереження. Читати запис далі…

June 1, 2015

Рудий пес

Filed under: Історія, Московія, Розваги — maksymus @ 23:52

 
Сюжет чудового австралійського фільму «Рудий пес» (Red Dog, 2011) розгортається в шахтарському містечку Дампір. Вірність непересічного собаки з кличкою Рудий настільки вражає простих місцевих рудокопів, що вони як один виходять на протест проти урядового наміру встановити пам’ятник чужому капітанові Уїльямові Дампіру. Бо той англійський капітан, досліджуючи колись північно-західне узбережжя Австралії, тільки й зробив, що записав у журнал про їхню батьківщину зауваження про навалу комарів, натомість Рудий пес, дарма що нерозумна тварина, був важливим членом громади. І тому, якщо і треба комусь ставити пам’ятник, то не якомусь Дампірові, а нашому Рудому! Літературно оброблена кількома відомими письменниками історія про собачку стала візитівкою міста, а пам’ятник найвідвідуванішим знаком для туристів. Читати запис далі…

May 5, 2015

Сіре минуле

Filed under: Московія, Політологія — maksymus @ 08:05

 
По мережі ходять десятками кумедні фотографії російських святкових білбордів з іноземними вояками, німецькими чи американськими, ворожими літаками, кадрами союзників тощо.


Плакати в РФ з фотографіями бійців інших армій

Це зовсім не дурість чи недбальство дизайнерів. Просто через двадцять років відкритих кордонів смаки публіки змінилися настільки, що навіть найкращі радянські фотоматеріали часів Другої світової виглядають незрозуміло й непривабливо, вони вже не несуть потрібних наочній пропаґанді смислів. Невибагливе екіпірування, некрасива форма, неоковирні обводи техніки, дивні вирази облич радянських людей. Сучасній людині все це вже здається сірим, нецікавим, добряче відчуженим. Дає про себе знати радянське «ігнорування храмів, краси будинків, вулиць, хат, кольору, одежі, людської зовнішньої гідності, пам’ятників старовини, охайності і многого другого…» (Довженко).

Пригадую, мій шкільний товариш ще за часів Союзу й тотального контролю над інформаційним простором захоплено відгукувався про все німецьке, що його бачив тільки з радянських пропаґандистських джерел. Навіть тоді порівняння радянського стилю оповідання, зокрема, брежнєвського стилю відзначення перемоги, й усього того західного, що проходило крізь сито цензури, явно було не на користь свого. (Радянський стиль програв. До речі, після відбиття першого російського нападу в нас на часі якнайшвидше впровадження нової польової й парадної української форми і правил її носіння.) Тепер же, коли «ми всі живемо в Америці», кричущу радянську непривабливість стало важко «продавати» публіці в героїчному, урочистому, зрозумілому без слів вигляді. Тому й дизайнери здійснюють вимушену підміну. Старі німецькі й американські фотографії нині виглядають саме так, як очікує від минулого сучасний споживач. Ще один бік кінечної радянської поразки в тій війні.
 

March 23, 2015

Ядерна загроза

Filed under: Московія, Політологія, Розваги — maksymus @ 08:16

 
Далека-далека галактика. На базу землян летить флот істот, що харчуються людьми в жахливий спосіб, висмоктують життєві сили. База готується до термінової евакуації, наявної у колоністів вогневої зброї і заряду енерґетичних елементів для живлення захисного бар’єру вистачить ненадовго. Ситуація катастрофічна. Допомоги не буде. Нестерпні страждання ждуть усіх, хто залишиться. Герої майже впевнені, що істоти захоплять шлях на Землю…
        — Давайте застосуємо ядерний заряд, — пропонує старший офіцер останнє, що спадає на ум.
        — Ядерний заряд? — З великими настраханими очима перепитує начальник бази, жахаючись самій можливості застосування такої страшної зброї проти будь-кого. — Ви розумієте, що таке ядерна зброя? Найостанніший варіант.

Це просто епізод одного з популярних серіалів. Застосування ядерної зброї навіть проти вигаданих абсолютно антилюдських істот стає моральною проблемою, перевіркою гуманності. Подібні епізоди з тими ж зауваженнями про жахливість зброї масового знищення часто трапляються в голлівудській продукції.

І от на цьому тлі вихованої з дитинства обережності й поважного ставлення до ідеї ядерного нападу все впевненіше доносяться ядерні погрози з російського боку. Спершу легкі, наче випадкові, зауваження через журналістські голови про «радіоактивний попіл». Потім упевнені зізнання, що при окупації Криму росіяни були готові застосувати ядерну зброю, а тепер готуються розмістити в Криму ракетні комплекси. Остання новина — посол РФ погрожує націлити ядерну зброю на Данію, якщо та приєднається до європейської системи протиракетної оборони. Погрожувати ядерною зброєю датчанам, як загрозі російській безпеці. Що може бути маніакальніше?

Ядерною зброєю не погрожують, сама наявність її в сторони конфлікту вже є неймовірною погрозою для всього людства, а не тільки для тих, на кого націлена. Бо наслідки застосування цієї зброї проти умовних датчан дійдуть і на останній австралійський берег. Теж відомий кінематографічний образ ядерного спустошення.
 

March 15, 2015

Сама, все сама

Filed under: Московія, Політологія — maksymus @ 19:05

 
Про загадкове зникнення на тиждень з поля зору публіки Путіна віджартувалися вже всі, хто хотів. У Києві навіть поховати встигли, так нашим нетерпиться наблизити кінець російської аґресії. Читати запис далі…

« Newer PostsOlder Posts »