Діаріуш або тиск слова

March 11, 2023

Другий бік перейменування Московії

 
Підтримую петицію про перейменування Російської Федерації в українському офіційно-діловому вжитку на Московію. Хоча варто розуміти, що будь-яке позамовне втручання в мовні засоби неодмінно десь вигулькне в іншому місці, причому несподівано для тих, хто планує зміни.

Так і тут. Неможливо буде повернути Московії її історичну зовнішню назву, не поставивши на кін в якості плати за відновлення історичної справедливості офіційну назву Україна. Використання назви Московія замість Росії балансується тільки поверненням Україні споконвічної назви Русь, і нічим іншим. Тому що назва Росія, Рóсія, як вона задумувалася колись київськими книжниками (Ірина Жиленко добру роботу проробила), це був такий ідеологічний подарунок імперії од киян-русинів, що доклали руку до уявляння Росії як династичного, родом з Києва, об’єднання Русі та Московії.

Україна не може перейменувати Росію на Московію, не змінившись сама, не змінивши натомість своє уявлення про себе і свою власну історію.
 

January 20, 2023

До вживання префіксів від та од

 
Дуже симпатична стаття про чергування префіксів/прийменників од та від:
 

Людмила Дика, Марія Шведова. Історія і нормативний статус прийменника / префікса од‑ в українській мові нового часу. Slavia Orientalis, 2022, vol. LXXI, No 4, 797-818. https://journals.pan.pl/dlibra/publication/143220/edition/125858/content

 
Докладно розглянуто історичні обставини появи чергування, територіальні відмінності, історію освоєння варіантів літературною мовою та сучасний стан. Охоплення, детальне опрацювання матеріалу, безсторонність — такі рідкісні достоїнства мовознавчої роботи в наших широтах — роблять її обов’язковою для вивчення, навіть якщо не цікавить тема.

Хоча мене особисто цікавить давно. Ще в Етимології багато років тому зробив короткий запис про це надзвичайне чергування. Приємно, що в статті, як і я колись, автори не обійшли увагою і випадок «етимологічної помилки», що перетворила одверто на відверто.

А як один приклад сучасної практики чергування префіксів/прийменників можу запропонувати переклад Дж. Бреннана «Проти демократії» (Київ, 2020). В першій же критиці мови — куди ж без неї — цю особливість було відмічено із зверхнім засудженням. Тепер же замість посилати подалі в мережу можна буде рекомендувати ознайомитися з питанням предметно.

P. s. Забавно постійно відмічати залишки цієї історичної особливості в топоніміці областей, де воює мій підрозділ.
 

January 7, 2023

Різдвяна ретроспектива

Filed under: Життя, Мова, Політологія, Різне — maksymus @ 16:28

 
Дещо уповільнений темп бойових дій в останні тижні дозволив мені відлежатися й відіспатися за рік. Останній великий обстріл нашого розташування стався аж 30 грудня, після чого рідко чуємо канонаду. Зараз більше турбує тотальне насування паперової армії — дзвіночок, що в далеких штабах теж з’явилося забагато вільного часу.

Це час пригадати минулий рік, провали та перемоги. Особливі теми, що ними хотілося б поділитися, переосмислити на папері.

Не раз у медіа спливає відоме категоричне твердження «В окопах не буває атеїстів!», що в загальному випадку абстрактного розмірковування є закидом проти окопів, а не проти атеїстів. Так чи бувають в окопах атеїсти? — Бувають, — коротка однозначна відповідь. Тут всі світогляди трапляються рівно в тих же пропорціях, що й у суспільстві загалом. На розподіл впливає хіба що територіальне походження, соціальний статус, освіта, вік. Більше того, в окопах буйно розквітають всілякі забобони, що є свідченням насправді слабкої релігійної віри. Є слова, яких не можна вимовляти напряму, є певні непрощенні дії. Забобони інколи настільки застилають розум слабких людей, що ускладнюється виконання завдань, що убезпечили б їх од реальних загроз.

Коли навесні розташовувалися якийсь час у школі під Яворовом, дивувався тому, що просто в навчальному корпусі є своя капличка, перероблена з Ленінської кімнати. Про секуляризм забуто. Натомість у школі в селі на Степовій Україні аналогічна кімната була обвішана навчальними матеріалами, таблицями англійської граматики, зокрема. І кому ж, зрештою, бог допомагатиме більше? Напевно тому, хто сам собі допомагає.

Страшенну небезпеку становить традиційна культура пиття. Спиртне кілька разів ставило підрозділ під небезпеку. Тим не менш, аватари невикорінювані. Намагаємося позбуватися їх при першій же можливості.

Як і минулого разу, для мене у війську стала випробуванням постійна відсутність усамітнення при вимушеній самотності. Перші місяці пощастило, що в підрозділ потрапили кілька офіцерів загального високого культурного рівня, з котрими можна було обмінятися жартами, бути на одній хвилі. На жаль, дотепер вони при переформатуваннях або переведені в інші підрозділи, або демобілізувалися. Сумно постійно дивитися на беззмістовні розмови, що не піднімаються вище пояса. З минулого досвіду служби навчився вже і з цієї ситуації одержувати задоволення, не упускаючи можливість пожартувати і посміятися, ба навіть познущатися, незрозуміло для адресата. Але це задоволення хіба що гербертуеллсівського короля в його країні сліпих.

Мені важко дивитися загальні новини, де тотально відсутня аналітика та сумнів. Пояснюю це тим, що наче еміґрант вивіз у лютому з собою певний зліпок інформпростору з його політичними розкладами. За цей же час там усе змінилося, змінилися канали інформування, переставилися акценти, були переоцінені політичні фіґури та говорячі голови тощо. Розкіш раціонального мислення, схоже, стала недоступною, коли суспільство перебуває під постійною загрозою існуванню. Наче передбачаючи, переклав колись оповідання Бестера з дотичною провідною думкою, що на війні за цінності не варто б ці цінності втрачати.

Хотів би посваритися за принца Чарльза, котрий мав би за високою культурою класичної української мови стати королем Карлом III. Але загальне падіння освіченості в упор не помічає у колишньому принці королівське достоїнство, продовжуючи іменувати його по-мирському.

Дієприкметник наступаючий все активніше виганяють з мови, замінюючи його неоковирним прийшлим прийдешнім, що загалом має інше значення. У цій заміні наче на розрізаній руці термінатора проявляються шарніри, на котрих тримаються позамовні втручання.

Дратують дитячі вправи з орфографією, коли небезпеку ворога применшують розміром літер, або з лексикологією, коли назва росіян виглядає як орки чи підори. Ні-ні, ця війна йде не тільки з поганими росіянами.

У ніч на Різдво погода у нас різко змінилася. За один день з плюсової до мінус п’ятнадцяти — кошмар соба. Земля за пару днів промерзне, стане придатною для пересування техніки. Значить, знову повернеться робота…
 
Віршик до настрою далі…

February 12, 2022

Коромола в Нацкомісії

Filed under: Інформація, Мова, Політологія — maksymus @ 08:52

 
Цього тижня приховані до того політичні розборки в Нацкомісії зі стандартів державної мови виплеснулися на публіку гучними заявами. Група комісарів на чолі з заступником голови виступила з критикою авторитарного керування голови комісії (*), зібрала засідання і припинила її повноваження. У відповідь неназвані члени комісії, що зберегли за собою, треба зауважити, півофіційний інформаційний канал, опублікували контрзаяву про «самовільне захоплення» комісії (**).

Поки не йтиметься про скасування катастрофічної реформи правопису, про виправлення зламаних стандартів мови, мені ці чиновницькі розборки не дуже цікаві. Бо все це схоже на боротьбу за доступ до іспитів та гаманців екзаменованих. Мабуть, такий розвиток подій можна було передбачити, коли стандарти мови чомусь поєднали з формальними іспитами для посадовців. (На мою думку, всі подібні формальні перевірки потрібно скасувати! Достатнє для займання посади знання мови не визначити ніякими іспитами; це справа, з одного боку, виборців, а з другого, тих обраних осіб, хто чиновників призначає.) Що ж, вскрилася потенційно корупційна годівничка на абсолютно зайвій державній забороні. І основна претензія «заколотників», схоже, прозора — «з нами не діляться». Серед визначних досягнень Нацкомісії за останній рік значиться видача 100000 (прописом сто тисяч) державних сертифікатів про «рівень володіння» українською. Більше, більше, більше «зелених» паспортів, щоб без довідки взагалі дихати ніхто не смів. Бюрократичне пекло.

Яка сторона конфлікту серед комісарів мені більш симпатична? Не знаю. Мабуть, глибоко байдуже. Мій особистий критерій взагалі не стосується суті викладених взаємних звинувачень, перевіріти їх слушність не маю можливості та бажання. Мій єдиний критерій — мова заяв. А от мова обидвох заяв насправді нестандартна: суміш ламаного канцеляриту з вкрапленнями ідеологічних вибриків. Я б не довірив ані визначення стандартів, ані екзаменування жодній з груп.

Хай зжеруть одне одного. Розвитку української мови це піде тільки на користь.
 

February 11, 2022

Слова за інтересами

Filed under: Значення, Мережа, Мова, Словник, Ґендер — maksymus @ 08:22

 
Надзвичайно цікава стаття психологів з Бенілюксу (2019) про поширеність англійських слів. Які слова як поширені, тобто як відомі різним групам носіїв мови. Серед інших важливих відмінностей вони навели табличку «Слова, краще відомі чоловікам, ніж жінкам, і навпаки» (табличка окремо).
 

Так, чоловіки краще знають слова: howitzer (гаубиця), thermistor (терморезистор), azimuth (азимут), femtosecond (фемтосекунда), milliamp (міліампер), aileron (елерон), servo (сервопривід), degauss (розмагнічувати), boson (бозон), checksum (контрольна сума), piezoelectricity (п’єзоелектрика), katana (катана), shemale (шімейл), neodymium (неодим), yakuza (якудза), teraflop (терафлоп), strafe (атака), parsec (парсек), bushido (бушидо).
 
Жінки знають краще значення слів: peplum (пеплум, баска), tulle (тюль), chignon (шиньйон), bandeau (бандо), freesia (фрезія), chenille (шеніл), kohl («фарба для вій»), verbena (вербена), doula (доула), ruche (рюш), espadrille (еспадрилья), damask (дамаст), jacquard (жакард), whipstitch («зшивати через край»), boucle (букле), taffeta (тафта), sateen (сатин), chambray (шамбре), pessary (песарій).
 
[Brysbaert, M., Mandera, P., McCormick, S.F. et al. Word prevalence norms for 62,000 English lemmas. Behav Res 51, 467–479 (2019).]

 
Автори зазначають: «Ці відхилення, як правило, слідують за ґендерними відмінностями в інтересах (ігри, зброя та технічні питання для чоловіків; їжа, одяг і квіти для жінок)».
 

December 11, 2021

Термінологія і політика

 
На фейсбук-сторінці Інституту мовознавства — ще та богадільня для витрати бюджетних коштів — написали щось на тему неофемінативів. Не надто цікаво, не надто ґрунтовно, але просто як висловлення позиції держустанови, що в сучасному різноманітному світі обходить хіба що тих обивателів, хто полюбляє використовувати арґумент до авторитету як лінивий замінник власного розмірковування.

Та головне питання у мережевих вояк ідентичності викликали не висловлені там обтічні, загалом неприхильні до ширення фемінативів твердження, а те, чому на офіційній сторінці Інституту написано фемінативи, а не фемінітиви. Питання цікаве, адже утворення термінологічної назви не повинно бути зовсім вже випадковим. Тут не годиться наївне внутрішньогрупове посилання «ми всі так кажемо», он і книжки та дисертації з назвою «фемінітиви» друкуємо, і поширюємо світлі ідеї бінарного мовного розділення, і пропаґуємо модну ґендерну сеґреґацію в суспільстві під цією назвою, а тому треба тільки так, як ми кажемо. Власне, не годиться й протилежне посилання на те, що українські науковці називали «фемінативами» відповідні назви задовго до появи критичної теорії. Автори сторінки не змогли виразно пояснити, чому обрали таку назву, а на цьому варто було б зупинитися.

Найбільш обґрунтованим поясненням є те, що назви такого типу (-атив: номінатив, компаратив, комітатив, дериватив; -ітив: ґенітив, артитив, інфінітив) утворюються за певною схемою, в залежності від дієслова з супіном у класичній латинській: gignō — genitum — ґенітив; nōminō — nōminātum — номінатив. За цією схемою і має бути feminō — feminātum — фемінатив. (Можуть заперечити, що дієслово feminō в старих текстах, що дійшли до нас, означає хіба що «ожіночнення» в обсценному переносному значенні, вжите до чоловіка. Але ж таким воно і має бути за логікою утворення фемінативів од назв чоловічого роду; фемінативи за одним з перших своїх значень в українському мовознавстві це словоформи, що потенційно виражають чоловічу або жіночу стать, марковані в структурі мови граматичним жіночим родом. З другого боку маємо маскулізми, іменники «спільного» роду в формі граматичного чоловічого роду, — широка публіка часто плутається з назвою і цього терміна: маскулізми, а не «маскулінізми» чи «маскулінітиви», чи як іще їх намагаються навмання писати.)

Тим не менш, тут на наших очах виникло суто політичне розрізнення. Більш серйозні мовознавці, уважні до термінології і менше до поточної політики, частіше використовують назву фемінативи. Так утворені відповідні назви nomina feminativa в польській (feminatywy), російській (феминативы), болгарській (феминативи), словенській (feminativi) тощо науковій літературі. Ті ж, хто більш прихильний до політичного втручання в мову, нині віддають перевагу просторічному й тому популярнішому в мережі варіанту фемінітиви, не сприймаючи нічого, коли натрапляють на коректну назву.

Місця зіткнення науки з політикою часто створюють такі суперечності. І про них треба знати, щоб не заплутатися остаточно.

Див. також: Опитування про фемінативи; Дві причини не вживати фемінітиви; Розлогі додатки до запису; Не ґендеруйте мене.
 

December 2, 2021

Словникові зміни

 
Величезний словник «Мерріам-Уебстер» назвав іменник вакцина словом року. Не дивно, адже багато хто пішов туди спеціально подивитися, що там наміняли у визначенні, щоб не плутатися, що тепер має означати це слово у світлі нових політичних віянь.

А от українським словом року має стати омікрон. Виглядає дивно, але ця назва досі не була словниковою! Невідомо навіть, на якому -о- правильно було б ставити наголос. Може, тепер потрапить до описів. (Майже впевнений, при цьому неодмінно з’являться суворі приписи наголошувати так чи так, і, як це водиться серед україномовних, буде розкол на непримиренні табори.)
 

September 23, 2021

Насильство в граматичних тонах

Filed under: Інформація, Мережа, Мова, Ґендер — maksymus @ 09:19

 
Тема узгодження граматичного роду вчора породила черговий мережевий мем. Почалося з короткої інформаційної замітки в третьосортному мережевому ЗМІ, орієнтованому на побутові сенсації. Переписавши без жодної задньої думки новину з сухого поліцейського протоколу, в редакції не передбачили хворобливу реакцію нашого дезорієнтованого мовно суспільства:
 

«Скандал у поїзді: провідник займався оральним сексом зі сплячим пасажиром (…) Відповідна заява була зареєстрована в поліції, повідомив журналіст Олександр Рудоманов. Там сказано, що провідник займався сексом з пасажиром в „неприродний спосіб“. Заявник прокинувся і виявив, що працівник Укрзалізниці „робить йому мінет“. Пасажир різко відштовхнув провідника від себе, як виявилося провідниця була в стані легкого алкогольного спяніння. За даною заявою було порушено кримінальне провадження за статтею „хуліганство“.» (*, 21 вересня 2021 р.)

 
Ґендерно-нейтральна мова офіційного протоколу протрималася в замітці до «провідниці» передостаннього речення. От саме оце несподіване для читача впізнавання статей і перетворило замітку на мем. Зацвірінькали тупенькі коментатори: «чому фемінативи потрібні», «чому фемінативи — це важливо», «чому без фемінативів нам нічого не зрозуміло»…

Ні, все не так, дорогенькі! Як раз з вами все чудово зрозуміло. Це наочний приклад, чому фемінативи бувають вкрай небезпечні для моральної вдачі суспільства. Якщо в кримінальній замітці про сексуальне насильство над людиною вам важливо заздалегідь розставити на свої місця стать учасників, для вас у мене велика сумна новина — це типовий прояв сексизму. Якщо ж іще емоційно обираєте сторону на основі статі чи ґендеру, і не можете собі обрати до їх виявлення, то новина буде ще сумнішою для вас — це прояв типової поведінки нераціональних сексистів. Ключова ж інформація тут не стать учасників, а місце, обставини злочину.

Кілька років тому наша мережа так само виявляла свою нерозвинутість, посміюючись з новини про насильство в поїзді, коли провідник виявився чоловіком: «Пасажир поїзда „Ужгород-Лисичанськ“, з яким провідник вступив в інтимні стосунки поки він спав, заявив, що не зміг його наздогнати після інциденту…» (2018 рік). Підозрілі збіги навіть дозволяють припустити, що вчорашню новину просто передрукували повторно, помінявши деякі деталі, але це погіршує неадекватність реакції.

Власне, у нашому суспільстві подія досі стає новиною хіба що тоді, коли там щось смажене, нестандартне. — Зґвалтували жінку? — читач зіває байдуже. — Сама винна… — Чоловік чоловіка? — Ану, ану… — А-а, жінка чоловіка? — Пощастило хлопу. — Де ж ваші фемінативи, щоб ми не напружувалися, судячи про все зразу крізь призму стереотипів своєї групи ідентичності?.. Навіть не сумніваюся, що новину про чергову постраждалу від насильства людину редакції завжди перевіряють на таку дику «смаженість». Дорослішати треба.
 

September 9, 2021

Контекст має значення

 
Просто картинка про фемінативи за мотивами новин про зміни в афганській освітній програмі після виведення американських військ.

Власне сама картинка далі…

August 5, 2021

Чимчикування за реакцією

 
У забавний і повчальний скандал втрапила відома вже кілька десятиліть київська рок-група. Учасники гурту «Грін Грей» з моменту заснування працювали переважно на російськомовного слухача; не дивно, що інколи з осудом висловлювалися собі для своїх аудиторій на тему зменшення статусу російської мови в Україні. Цими ж днями з музикантами сталася досить помітна скандальна політична подія. Ще в травні теперішня влада нібито запросила гурт виступити на святкуванні круглого ювілею незалежності України, але в липні запрошення скасували, бо хтось з учасників критично висловився про «мовні» закони.

Про рекламну акцію на больовій точці далі…

Older Posts »

Website Powered by WordPress.com.