Діаріуш або тиск слова

April 4, 2019

Відсотки першого туру значать

 
Підрахунок бюлетенів на вільних виборах завжди дає найкращий зріз суспільства. Його потаємні запити, бажання, очікування. Загалом перший тур пройшов без порушень, і всі розподіли як на долоні. Хоча ще дораховують відсотки на окремих дільницях, загальна картина вже відома:
 

Зеленський 30,24 %; Порошенко 15,95 %; Тимошенко 13,40 %; Бойко 11,67 %; Гриценко 6,91 %; Смешко 6,04%; Ляшко 5,48 %; Вілкул 4,15 %; Кошулинський 1,62 %.

 
Найбільше мене, з одного боку, неприємно здивувала кількість прихильних до простих методів «сильної руки», — за армійського та кадебістського полковників разом 13 %, — з другого, цифра потішила, могло бути значно гірше. Так само здивувала й потішила водночас сукупна кількість (бл. 16 %) одверто промосковських відщипків януковичів; могло бути значно більше, хоча за чотири роки війни це ще дивує. Популізм Тимошенко та її колишнього однопартійця Ляшка (19 %), що давно взаємопоборюються, уже серйозніша цифра суспільних негараздів, хоча теж ще кілька років тому була значно більшою. Чисті націоналістичні погляди дивним чином втратили виборців, давши менше двох відсотків Кошулинському.

Електоральні карти та діаграми далі…

November 4, 2014

Клятва вірності прапору

Filed under: Мапи, Політологія — maksymus @ 10:08

 
Коли підглядаємо в розвинутих країнах моделі розбудови суспільства, щоб нарешті видертися з пострадянської руїни, нас цікавлять переважно великі масштаби. Такі, наприклад, як загальна організація розділення гілок влади, або принципи функціонування ринків, банківської системи, преси, бібліотечних мереж чи кінотеатрів. Ми не бачимо, як кожна країна підтримує свої успішні політичні, економічні й культурні системи на непомітних маленьких рівнях. Таких на перший погляд незначних, а проте дуже важливих у загальній структурі, як те класичне «англійці ґвинтівки цеглою не чистять». Читати запис далі…

November 30, 2007

Залежність уявлень про світ від місця проживання

Filed under: Антропологія, Мапи — maksymus @ 14:15

Représentations de l’ici et de l’ailleurs.
Toute l’histoire de la cartographie, de l’antiquité grecque à nos jours, montre que le planisphère est toujours centré sur le territoire de la société qui le dessine. N’est-ce pas la version cartographique de cet imaginaire de la centralité dont on se passe difficilement ? T. Saarinen a fait dessiner des cartes du monde à des milliers de personnes domiciliées dans 49 pays. A partir de ce matériau, il montre aisément que le planisphère est centré différemment selon le lieu de résidence de la personne interrogée [Saarinen T., 1988, Centering of mental maps of the world, National Geographic Research, 4 (1), P. 112–127.].

Подається за вид.: Antoine Bailly, Robert Ferras, Denise Pumain (dir.), Encyclopédie de Géographie, Economica, Paris, 1992, P. 902.

December 20, 2006

Прабатьківщина слов’ян. Діалектне членування праслов’янської мови

Filed under: Історія мови, Мапи — maksymus @ 22:39

Минулого разу ми розглянули ранні східнослов’янські діалекти. Для повноти картини відступимо крок на століття назад, до початку великого розселення слов’ян.

(Прабатьківщина слов’ян.)
Прабатьківщина слов’ян
На мапі об’єднано такі археологічні культури раннього Середньовіччя (за В. Бараном): Колочинська (слов’яно-балти), Пеньківська (анти), Празько-Корчацька (склавини), Іпотешт-Кіндешт-Чурел, Дзедзіцько-Суківська (праполяки).
 
Щоб не виникло раптом гострого бажання потішити національне самолюбство, уявивши «слов’яногенез як відгалуження окремих слов’янських праетносів від праукраїнського етнічного дерева.між Припяттю та Карпатами» (Л. Залізняк), треба отримати уявлення про діалектний поділ, неоднорідність самої праслов’янської мови.

Контакти праслов’ян з іншомовними групами, переміщення людності всередині та міґрації, призводили до виникнення та перегрупування праслов’янських діалектів. Наступна тисячолітня історія слов’янських мов залишила нам згадки про діалектне членування праслов’янського ареалу у вигляді окремих спільних лексичних елементів. Відмічають численні зв’язки, які можуть свідчити про існування діалектів у праслов’янській мові. Наприклад, болгарсько-балтійські (джуна, драскам, гръздав), сербохорватьско-балтійські, сербохорватьско-лужицькі, словенсько-західнослов’янські, серболужицько-південнослов’янські тощо.

До діалектного поділу праслов’янських часів сходить попіл-пепел (*popelъ: польськ. popiół, чеськ. popel, словацьк. popol, білор. попел; *pepelъ: рос. пепел, болг. пепел, серб. пепео), птах-птиця (*pъta; *pъtakъ: польськ., ptak, чеськ. pták, словацьк. vták, білор. птах; *pъtica: рос., болг., серб. птица, словенськ. ptíca).

(Польсько-іранські ізоглоси.) Особливо цікавими є гіпотетичні польсько-іранські лексичні зв’язки, відмічені О. Трубачовим (polono-iranica), появу яких у західних слов’ян, а не у східних, як очікувалося б, намагаються пояснити ледь не походом Дарія на скіфів. Це слова baczyć, patrzyć, dbać, szatrzyć, pan (всі були запозичені пізніше українською мовою з польської, а не навпаки).

baczyć «бачити» < прасл. діал. *ob-ačiti ~ іранськ. *abi-āxšaya «видіти, спостерігати, оберігати, пам’ятати» (пор. авест. aiwyāxšaya «спостерігати, оберігати»);
dbać «дбати, піклуватися, уповати» < *dъbati ~ інверсія авест. dəbaēš «ворогувати, ображати»;
pan «пан» < *gъpanъ ~ іранськ. *gu-pāna- (*gau-pāna-) «коров’ячий пастух, охоронець скоту»; *gau «товар, худоба» та *pa- «берегти» (пор. ср.-перськ. gupān «пастух»);
patrzyć «патрити» < прасл. діал. *patriti ~ іранськ. *pātr- (пор. авест. pāθrāi) «стерегти, охороняти»;
szatrzyć «знати, бути уважним» < прасл. діал. *šatriti ~ іранськ. *xšatra- (пор. авест. xšaθra-) «влада, господарство, царювання, панування».  

December 7, 2006

Поділ східнослов’янських говірок VII-XIV ст.

Filed under: Історія мови, Мапи, Фонетика — maksymus @ 08:43

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Мабуть, всім добре відомо, що діалектне членування східнослов’янської території аж до XV ст. практично не збігалося з поділом на національні мови. Кожна з трьох сучасних мов — українська, білоруська та російська — утворилася в результаті пізнішого перегрупування говорів з різних діалектних груп. Існування таких діалектних груп було відомо давно, але вони розглядалися (з різних причин, у тому числі ідеологічних) переважно як похідні від гіпотетичної єдиної прасхіднослов’янської мови. Так, Шахматов, вплив робіт якого відчувається і досі, зі «спільноруської» мови виводив три діалекти — південноруский, східноруський та північноруський. Перші два розділилися між українською та білоруською, а другий та останній стали основою мови російської. Дурново, беручи до уваги сучасний поділ, додавав у схему четвертий діалект — західноруський; за цією схемою тільки російська складалася з двох давніх діалектів. Найпростішу схему відстоювали Лєр-Сплавінський та Трубецькой; вони вважали, що з проторуської мови виділилося лише два діалекти — північний та південний, а з останнього виділилися як українська з білоруською, так і південноросійські говори.

Карта-схема давнього географічного поділу діалектів…

September 5, 2006

Інтерактивна карта говорів української мови

Filed under: Історія мови, Мапи, Мова, Фонетика — maksymus @ 11:23

Перенесено із ЖЖ-спільноти ua_etymology.

Карта говорів української мови

З кожної говірки на цій карті посилання веде на потрібну енциклопедичну статтю.

Див. також детальну карту говорів за виданням «Говори української мови (збірник текстів), Київ, 1977».

October 28, 2005

Картина світу середньовічних новгородців.

Нині модно досліджувати повсякденні уявлення про оточуючий світ середньовічних людей. Проблема в матеріалі, що зберігся. Коли для нашої території можна твердо спиратися лише на свідчення літописів, тобто пам’яток, зв’язаних з правлячою верхівкою та церковними колами, то сотні берестяних грамот надають бесцінний фактичний матеріал про світ та світогляд новгородського «середнього класу» — бояр, землевласників, майстрів, простих городян. В літописах головна увага приділена політичним подіям — поширенню князівської влади, війнам та біблійній передісторії. Натомість в грамотах, як і в будь-якому особистому та діловому листуванні, чудово відбивається повсякденне життя новгородця — його проблеми з партнерами та власністю.
У визначному дослідженні А. Залізняка (не плутати з археологом Л. Залізняком) про давньоновгородський діалект, де наведені тексти більшості відомих на сьогодні берестяних грамот, привертає увагу нерівномірність розподілення згадок топонімів та етнонімів протягом століть. Якщо нанести на карту, відмінність виглядатиме досить промовисто. Починаючи з XIII ст. горизонт новгородця суттєво звужується, а в XIV-XV ділові інтереси не виходять за межі Новгородської землі (виняток — сусідня корела). Топоніми в текстах берестяних грамот…