Діаріуш або тиск слова

October 17, 2020

Злива в Києві

Filed under: Київ, Розваги, Різне — maksymus @ 21:13

 
Пару тижнів тому вперше з’їздив у Межигірря. Страуси! Тепла неділя жовтня, приємний день, народу — не проштовхнутися. Чудово прогулявся по цьому величезному помістю, забавній пам’ятці українській версії виборчої аристократії. Що мене особливо вразило в цьому царстві марнотратства, — крім страусів, звісно! — це дбайливо продумана технічна частина. На величезній площі розміщено поля для ґольфа, озера, ліси, пагорби і спуски до штучного Київського моря. Всюди, всюди розумно розташовано ретельно продумані гідротехнічні системи водовідведення, якісь криті канавки, стічні труби, стіни й ґабіони. Про їх абсолютно практичну необхідність відомо кожному, хто хоч раз відпочивав на Дніпрі вище Вишгорода і спостерігав, як у воду падають цілі шматки піщаних гір.

А нічогенька сьогодні злива була в Києві! Цілий день з неба виливалося те, що ощадливо накопичилося за сухе літо. Вийшов на Русанівку прогулятися під дощем, так ледь не змило потоками брудної води, що неслися від висоток у канал, лякаючи качок. Нещодавно там місцевість трохи осучаснили, проложили обабіч каналу красиві доріжки з плитки, що замикають Русанівку в два кільця, але водовідведення чомусь залишили на тому ж рівні, на якому воно було під час створення цього штучного острова понад півстоліття тому. Так, Києву явно не вистачило коштів на тих майстрів, котрі розпланували Межигірря. Воно і зрозуміло, куди вони пішли.

Картинка до запису далі…

September 12, 2020

Загадкова Настасія Камулиха

Filed under: Історія, Власні назви, Київ, Розваги — maksymus @ 20:38

 
У музеї народної архітектури та побуту під відкритим небом у Пирогово в Києві звернув увагу на поховальні хрести середини XVIII ст., невідомо звідки притягнуті під дивовижну дерев’яну церкву св. Миколая, перенесену сюди з села Зелене Тернопільської області. (Як свідчить напис, церква, побудована 1817 року, типова для Західного Поділля.)

Зображення церкви та хрестів далі…

August 8, 2020

Порожні місця на ринку

Filed under: Життя, Київ, Розваги, Різне, Спогади — maksymus @ 21:01

 
Шукав на Радіоринку потрібний нестандартний перехідник. Давно там не був. Та й узагалі, нечастий покупець радіодеталей. Тим не менш, відвідування раз на рік чи кілька років складаються в велику картину; помічаю те, що змінювалося раз за разом.

Колись у 90-і вдало купив на цьому ринку трансформатор для старенького чорно-білого телевізора «Сніжок-303», мого ровесника. Той вірно прослужив після відновлюючого ремонту ще кілька років. Пізніше, на ще популярній у межах Радіоринку вуличній розкладці знайшов потрібні лампи для антикварного, але досі працюючого, лампового радіоприймача, від якого десь у шухлядах навіть збереглася дідусева книжка з дозволами (так, так, колись в СРСР приймачі треба було реєструвати в органах влади). Знаходив на цьому ринку якісь зарядки, кабелі, інколи особливі плати для комп’ютера.

Сьогодні був вражений. Дві третини яток зачинені, а в суботу — день торгівлі! — це немислима річ. Один балакучий продавець поскаржився, що рвуться налагоджені за десятиліття канали поставок. Постачальники через карантин зривають терміни, виставляють додаткові рахунки, не покривають всю потрібну номенклатуру. За кілька місяців обмеження вибили з ринку багатьох продавців.

Потрібний перехідник я не знайшов, хоча купив два, що, поєднані, мають виконувати разом потрібну функцію, але ще не мав нагоди перевірити, чи запрацює конструкція. Паралельно замовив в інтернеті, орієнтуючись на опис. Тут теж дивна річ. Один продавець відповів, що на сайті застаріла інформація, такого вже немає, і поставок не ждуть скоро. Другий мовчить. Та й у мережі не дадуть дуже потрібну консультацію в стилі «оця хитра байда кріпиться сюди, а ота крива штукенція ліпиться туди».

Півроку карантину найбільше помітно на таких центрах роздрібної торгівлі, що перекриває невмирущі нестандартні запити покупців. У цьому бізнесі в безпосередній комунікації, що розривається, зав’язано багато людей, і вони тепер втрачають найбільше. Як і їхні клієнти, котрі орієнтується на самостійні дешеві покупки. Карантин суттєво змінить цю сферу. Вже змінює.
 

August 6, 2020

Фотополювання в парку

Filed under: Київ, Розваги, Різне — maksymus @ 13:38

 
Літо в Києві прекрасне. Прогулювався в парку «Перемога», де наштовхнувся на це чудове створіння паркових дизайнерів. На надзвичайно залишково радянській, серйозно-урочистій за стилем алеї, що починається з монументального знаку Матері Солдата й веде до пафосного кургану пам’яті, де поруч ще нещодавно виставляли артилерію та бронетехніку останньої незавершеної війни, стоїть кролик. Просто кролик біля своєї нірки. Трохи далі розставлено годинники. Схоже, був задум відтворити елементи Керролівської «Аліси». Мені це дуже подобається.
 
Картинка з кроликом до запису далі…

July 8, 2020

Парад планет на зоряному небі

Filed under: Київ, Розваги, Різне — maksymus @ 21:23

 
Інколи треба подивитися високо вгору. Навіть у Місті, де зорі завжди ховаються за світловим забрудненням.

Одна з моїх улюблених програм на планшеті це Star Chart. У будь-яку хвилину дня і ночі можна відкрити, щоб побачити, де, що і як усе перебуває на своєму законному місці. Світовий порядок заспокоює.

Цими днями там нагорі відбувається дивовижне — парад планет. Всі розташовані з одного боку Сонця. І програма послужливо підказує, в яку сторону дивитися. Чарівне рідкісне явище допомагає побачити неймовірна технологія.

Картинка до запису далі…

June 28, 2020

Сьогодні в метро

Filed under: Життя, Київ, Різне — maksymus @ 20:29

 
Проїхався сьогодні перший раз за три місяці карантину в метро. Споряджений був як годиться — маска, гумові рукавички. Вибрав час вранці та надвечір, щоб не потрапити у відомі недільні часи пік. Справді, людей було очікувано мало, але одразу звернув здивовану увагу, що десь третина пасажирів масок не носили, переважно імітували, одягнувши на підборіддя, а в рукавичках узагалі був тільки я один. Коли ж дістав рідину для дезинфекції, на мене обернулося піввагона.

Цікавий народ. На плакатах і стендах на станціях промовляє переконливе прохання вдягнути в приміщеннях Київського метрополітену маску, рукавички, додержуватися соціальної дистанції, з гучномовців послання неодноразово повторюють, на платформах нанесено жовті лінії, точки й інші позначки безпечної відстані. Та навіть елементарні прохання дистанції виявляються надмірними, щось в усталених суспільних відносинах людей зупиняє їх виконувати. Додержуйтесь визначеної в півметра дистанції на ескалаторі, — механічно декламує гучномовець, — люди ж, переважно занурені увагою в електронні прилади в руках, дотуляються якомога ближче, плече до плеча, наче бояться пропустити…

І це навіть не невіра в пандемію, і не якась бравада, якою потім раціоналізують свою поведінку. Просто пересічним людям дуже важко перебувати на самоті, бути поруч і роз’єднаними, знаходитися окремо від маси, навіть за мінімальним масочно-рукавичним бар’єром.
 

June 16, 2020

Температура врознос

Filed under: Екологія, Київ, Мережа — maksymus @ 19:59

 
Більше десяти років у верхньому записі цього блоґу висить метеограма. Спершу там була досить красива від сайту «Метеопрог», але вони свій графічний прогноз закрили ще в 12-му році, потім, і досьогодні, поставив метеограму з сайту «Форека» з температурою, опадами, сонячністю та вітром. Але й ця група розпочала реорганізацію системи; вже видалили відповідну функціїю з основного сайту, невідомо наскільки ще залишивши метеограми на дзеркалах.

Для мене цей приблизний прогноз у вигляді метеограми був завжди дуже зручний. Одним поглядом він орієнтує на цілий тиждень, даючи уявлення про температуру та опади. Тобто, раніше орієнтував і давав уявлення. Останні роки ці графіки з тижневими передбаченнями дуже вже часто кориґуються алгоритмами на протязі одного дня. Кліматичні зміни даються взнаки, відбиваючись на швидких коливаннях прогнозів.

Стрибки погоди призвели до того, що метеограми, очевидно, загалом уже не користуються великою популярністю. Мабуть, тому на заміну верхньому графіку «Форека», що може невдовзі зникнути і з їхніх дзеркал, в усій мережі мені вдалося знайти тільки два сайти з пропозицією більш-менш зручних метеограм з температурою та опадами. І тільки один, приклад якого наведений нижче, з норвезьким прогнозом на два дні, звідки можна помістити картинку собі в блоґ. Видно, довше вже нікому не цікаво — надто непередбачувано.
 


Метеограма з погодного сайту yr.no

 

May 24, 2020

Зрізані стовбури

Filed under: Екологія, Київ, Різне — maksymus @ 13:32

 
Чарівна київська весна закінчується. Полетів пух, пішла алергія. Комунальщики достригають траву…

Недарма газонокосильщика у відомому фільмі жахів зробили розумово відсталим. Те, що його колеґи роблять на наших газонах, інакше, ніж розумовою відсталістю, не пояснити. Після їхньої роботи вирослі за весну зелені килими перетворюються на якісь неприємні плями. Місцями траву вирвано до оголеної землі, місцями залишаються півзасохлі кущики.

Цього разу газонокосильщик знищив один з моїх найкращих саджанців. На рівні стрижки у маленького ґінкґо було вирвано кільце кори зі стовбура. Оперезування означає, що деревце невдовзі загине. От і вирішую собі, чи пересадити одразу, чи ризикнути діждатися нових пагінців од коріння.

Пройшовся по розкішному Русанівському каналу, де вчора попрацювала ціла компанія таких халтурних косильщиків. Звернув увагу, що дуже мало дерев на березі та схилах не мають отих характерних слідів од косилки на рівні зрізання трави. Багато молодих рослин серйозно пошкоджені й перебуватимуть наступний сезон на межі виживання, на старих добре видно сліди заживших ран. Байдужі кретини щороку так знищують насадження.

Не зважаючи на прикрі перешкоди, мешканці продовжують саджати улюблені рослини, вирощуючи навколо будинків сади. Бо чудова погода, київський м’який клімат, родючий ґрунт і трішки ентузіазму не можуть програти якійсь людській халатності.

Картинка до запису далі…

May 10, 2020

Кращого пошукали

Filed under: Життя, Київ, Різне — maksymus @ 13:48

 
Концепція розумного Всесвіту, що пручається перед змінами, знайшла ще одне підтвердження на прикладі мого освітлення загальних сходів. Коли по поверненню з війська встановлював кілька нових світильників замість давно зітлілих радянських, то з цікавістю почав відлік, скільки вони простоять. Те, що не вдалося знищити і вкрасти одразу через доступність на рівні руки, простояло аж три роки. Непоганий результат, хоча могло б й довше. Але вчора в рамках якоїсь свої програми комунальники всі настінні плафони позамінювали на дешеві бляклі квадратики.

Економічна логіка заміни незрозуміла. Міняти якісні світлодіодні на гірші світлодіодні без жодного виграшу в кіловатах тільки через план чи навіть у рамках загальної акції є невиправданою розкішшю. Що ж, подивимося, чи обслуговуватимуть їх так, як я доглядав ці кілька років за своїми. Підозрюю, що коли ці квадратики планово згорять, доведеться знову мені підключатися, якщо знайду крихти бажання й не буде байдуже.
 

May 6, 2020

Незірваний бузок

Filed under: Екологія, Київ, Розваги — maksymus @ 08:25

 
Маленький позитивний наслідок карантину. Щойно розквітлий бузок у Дарниці не зривають в перший же день. Мабуть, окрім того, що менше виходять на вулицю, цього року «врожай» важче продати, ринки ж поки не працюють.
 
Картинка до запису далі…

Older Posts »

Powered by WordPress.com.