Перпендикулярне бачення

 
У колонці «Даєш двопалатну Київраду!» на «Українській правді» (29 грудня 2017) член правління партії «ДемАльянс» пропонує партійне «бачення особливостей місцевих виборів у Києві в новому законі про столицю».

Треба ж так невдало пропонувати, що кожен пункт не просто промах, а прямо суперечить тому, що я хотів би одержати як київський виборець.

Спершу звичний для українських партій, створюваних як політичні проекти згори, а не від низових осередків, виступ проти мажоритарки. Пропозиція подається як фальшиво-зважена — «У світовій практиці мажоритарний підхід […] має низку успішних прикладів», «Але в українських корумпованих реаліях…» Наче до висновку прийшли після роздумів, але це ж не так. Насправді, партія, як і багато інших, пропонує відштовхуватися не від демократичних принципів збільшення представництва, зміцнення зв’язку виборця з представниками, а від тимчасової ситуації партійної зручності й відсутніх механізмах правоохоронної системи, що запобігали б підкупу виборців. У тимчасовій перспективі партійна система з відкритими територіальними списками, можливо, краща за просто партійну, але в країні з загалом нерозвинутою системою партій відмова від мажоритарки це довготривалий спосіб відокремити виборців од влади.

Не допоможе і наступна популістська пропозиція «ДемАльянсу»: «Представники з цього списку беруть участь в публічних праймеріз — вони презентують власне бачення, свої ораторські та професійні якості». Згадані вище «українські корумповані реалії» означатимуть перенесення корупції з дільниць на збори «праймериз». Ну, не заради ж самого ораторського мистецтва збиратимуться пенсіонери, щоби слухати невідомих їм партійців, не зв’язаних з громадою і проблемами округів, а поставлених згори на дільницю партійним списком.

Наступна пропозиція полягає в поверненні райрад у розрахунку на двопалатну Київраду. Просто повернення райрад, як нижчої по відношенню до Київради ланки самоуправління, можна тільки вітати. Але у вигляді другої палати — це просто дивовижне безумство, що зводить пропозицію на пси.

Те, що партія «ДемАльянс» абсолютно не виходить у своїх пропозиціях з демократичних принципів, і ладна погоджуватися з обмеженим представництвом, свідчить і неймовірний запропонований ними «запобіжник, який передбачає, що доля делегатів кожного району в нижній палаті Київради залежить від долі виборців, що прийшли на дільниці, а не від долі усіх зареєстрованих виборців». Чудовий подарунок корупційній складовій. Після відмови київським горожанам у праві обирати своє представництво у власних територіальних громадах і вибудування складних рівнів представництва, це не дивно. Але все цілком у річищі зменшення зв’язків виборця з депутатами.

Отже, в сухому залишку. Новостворена партія пропонує виборчу систему, де депутати для дворівневої міської влади обираються не від громад, а від партій. А щоб запобігти зрозуміло очікуваній аномії, небажанню виборців приходити на дільниці, щоб леґітимізувати це неподобство, «ДемАльянс» пропонує розважати мешканців через «праймериз» та обмежити представництво за допомогою «запобіжника».

Ет, хотів би побачити таку партію, яка виходила б у своїй політиці не з технології здобуття й утримання влади, а з демократичних принципів, для чого ця влада здобувається й утримується. Де виборча система орієнтується на горожанина, а не на партію, де влада здійснюється на основі волевиявлення, а не маніпуляцій з його обмеження. Звісно, це надто складно для недорозвинутої патерналістської політичної системи.
 

Виборча система STV

 
Квотно-преференційна виборча система єдиного перехідного голосу (Single Transferable Vote) у відеороліках:

День парламентських виборів. Підбиття підсумків

«Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.»
Конституція України.

ЕКЗИТ-ПОЛ («Демократичні ініціативи», уточнені результати): Партія реґіонів — 31,0% ± 1,0% Блок Юлії Тимошенко — 23,9% ± 0,8% Блок «Наша Україна» — 15,5% ± 0,8% Соціалістична партія України — 5,4% ± 0,5% Комуністична партія України — 3,3% ± 0,4% Блок Н.Вітренко «Народна опозиція» — 2,9%± 0,4% Народний блок Литвина — 2,7 ± 0,4% Партія «Віче» — 2,1% ± 0,34% Блок Костенка-Плюща — 1,8%± 0,34% ПОРА-ПРП — 1,5% ± 0,3% Блок «Не Так» — 1,2% ± 0,3%

Хто рано встає, тому бог дає, а хто пізно ходить, сам собі шкодить. На моїй дільниці черги були вже з восьмої ранку. Довелось витратити хвилин сорок. Багато возні з бюлетенями, номери партій відрізняються у списках різних рівнів. Голосувати чотирма довжелезними різнокольоровими рулонами важкувато. Мабуть, увечері на дільницях розпочнеться справжнє пекло. Проте погода у Києві пречудова — зима вже пішла, а на весну очікуємо ось-ось, все навколо немов причаїлось вибухнути життям. Від процесу волевиявлення отримав навіть задоволення, з додатковим подарунком — потрапив до екзит-полу на виході.

Якимось незбагненним чином моя окремо взята рука з бюлетенем з голосування на минулих виборах Президента зажила власним життям і пішла гуляти мережею. Сьогодні це вже сайт Оглядач. А спершу ще давали посилання…

Передвиборне

Коли до чергових парламентських виборів залишається тиждень, так і тягне на роздуми про долю вітчизни.

Преамбула. На відміну від традиційних у мережі дискусій, ідеальне обговорення проблеми мало б поділятися на кілька окремих гілок: оцінка ситуації, аналіз й передбачення та висловлювання бажань або політичних уподобань. Якщо ж бажане видається за аналітику, а політичні уподобання заступають оцінку ситуації, то обговорення перетворюється на піар чи пропаґанду, чого для себе намагатимусь всіляко уникати.

Вибори, що наближаються, стануть незвичайними не лише тому, що проходитимуть за умов нового виборчого законодавства та політреформи — прощального поцілунку рукою Кучми, а й через те, що їх результати стануть очевидним підведенням підсумків революції 2004-го. Це накладає на виборців тягар додаткової відповідальності, бо йдеться не про що інше, як про ідентичність.