Діаріуш або тиск слова

February 6, 2021

Млн зпт млрд зпт трлн тчк смт впрс

Filed under: Історія мови, Мова, Правопис — maksymus @ 11:22

 
Не є секретом, що наші правописні реформатори, не маючи за собою власної наукової традиції дослідження мовної норми, не гребували переписуванням російських рішень. Одна цікава дрібничка заслуговує на окрему згадку. В нині скасований недолугий правопис 2019 року нащось поставили відоме правило російських коректорів про крапку зі скороченнями: «[…] без крапок […] Так само пишемо скорочення грн (гривня), млн (мільйон), млрд (мільярд), трлн (трильйон), смт (селище міського типу)». (Звісно, смт зовсім не належить до попереднього ряду назв, але це типова неакуратність укладачів, що найкраще засвідчує нерозуміння списуваного звідкись; мабуть, була довільна заміна крб проекту.) Наче цього було мало, припис далі повторено в примітці з розлогим роз’ясненням відмінності «стягненого» звукового складу слова (грн, крб, млн  і т. д.; тут крб забули прибрати) і «усіченого», коли крапка все ще має ставитися (коп., тис., дол.). Посилання на публікацію вимог держстандарту 2014 року для бібліографічного опису ніби закриває тему (чому раптом для опису? а якщо треба написати не бібліографічний опис?).

Не вдаючись до питання доречності чи недоречності такого розрізнення і виникаючих практичних проблем «стягнення» непрямих відмінків (якщо район — р-н, а районів — р-нів, то мільйон — млн, а мільйонів — млн, млнв чи все-таки млн.?), буде цікаво звернути увагу на те, що в цьому випадку поступове приведення правила до російської практики відбулося вже за часів незалежності. Причому сталося це не завдяки якимось глибокодумним мовознавчим обговоренням чи ретельним дослідженням, а через намагання узгодити рекомендації правопису з нормами держстандартів. Бо, незважаючи на те, що в російських редакторсько-коректорських порадниках вимога не писати крапку з’явилася ще півсторіччя тому, до українського простору офіційне пунктуаційне розрізнення стягнених та усічених форм за допомогою крапки потрапило тільки в другій половині 90-х, а саме через держстандарт 97-го року для бібліографічного опису. (Надзвичайно цікаво відмітити, що при тому, що в УРСР, відповідно до українських порадників, послідовно трималися крапки після скорочень млн., млрд. та под., знайомство з російськими дискусіями та посібниками того часу демонструють деякі діаспорні видання, де відмову від крапки після млн чи млрд можна доволі точно датувати між 1957 та 1959 роком, судячи з помітного переходу між 2-м та 3-м томом «Енциклопедії українознавства».)

Треба відзначити, що в російській мові немає правопису, є загальні правила та нормативний словник, на написання якого переважно орієнтуються мовці. І різноманітні російські довідники чи порадники ще не означали нормативності, що кілька десятиліть створювало певний різнобій у пунктуації. Норма могла бути змінена хіба що через академічний словник: якщо перше видання словника («Русский орфографический словарь», 1999) подавало скорочення млн., млрд. з крапками, то тільки друге (видання 2005 року) зафіксувало в російській мові сучасне нормативне написання без крапок. Так само і в українській практиці офіційність держстандарту бібліографічного опису 1997 року ще не означала нормативності скорочень (скажімо, з крапкою млн. видано енциклопедію «Українська мова», продовжували виходити підручники з мови).

У цьому дивному плетиві порад, норм і практики важко сказати, якою могла бути норма, якщо підходити суто з погляду розвитку української мови, не зважаючи на російські рішення. І якою їй краще було б бути в цьому випадку. Міркування про «стягнення» виглядає, на перший погляд, логічними, але хіба що для називного відмінка й провалюються на всіх інших. Якщо переглядати вживання скорочень, то крапка, схоже, на практиці найперше починає зникати в подвійних скороченнях (для прикладу, млрд карб. чи млн т.), але помітно переважає в загальному, не такому офіційно-коректорському вжитку.
 

Website Powered by WordPress.com.