Одне з класичних есе на тему «невидимої руки» ринку. З часом стає тільки кращим, переливається новими барвами.
Я, ОЛІВЕЦЬ
Моє родинне дерево у викладі Леонарда Е. Ріда
Я — олівець. Звичайний дерев’яний олівець, знайомий всім людям, дітям та дорослим, хто вміє читати та писати.
Для мене писати — це і професія, і покликання; тільки цим і займаюсь.
Навіщо мені писати про своє походження, запитаєте ви? Ну, для початку моя історія цікава. А ще я — справжня таємниця, більш захоплююча, ніж ріст дерева, захід сонця чи навіть спалах блискавки. Але, на жаль, ті, хто користується мною, сприймають мене як щось само собою зрозуміле, наче я виник зовсім випадково, без жодних на те причин. На їхній зверхній погляд моє існування зведене до чогось зовсім буденного. Та це одна з тих серйозних помилок, припускаючись котрої, людство наражає себе на небезпеку. (. . .)
Моє родинне дерево у викладі Леонарда Е. Ріда
Я — олівець. Звичайний дерев’яний олівець, знайомий всім людям, дітям та дорослим, хто вміє читати та писати.
Для мене писати — це і професія, і покликання; тільки цим і займаюсь.
Навіщо мені писати про своє походження, запитаєте ви? Ну, для початку моя історія цікава. А ще я — справжня таємниця, більш захоплююча, ніж ріст дерева, захід сонця чи навіть спалах блискавки. Але, на жаль, ті, хто користується мною, сприймають мене як щось само собою зрозуміле, наче я виник зовсім випадково, без жодних на те причин. На їхній зверхній погляд моє існування зведене до чогось зовсім буденного. Та це одна з тих серйозних помилок, припускаючись котрої, людство наражає себе на небезпеку. (. . .)
Чудовий переклад!
Впали у вічі кілька дрібниць:
Не певна щодо “як вирощують конопель” – можливо, “як вирощують коноплі”? Ну й трохи впадає у вічі касторова олія, яку чомусь роблять з рицини. Чи не ліпше було б рицинова олія?
Далі, “Це ґумоподібний продукт виготовляється” – природніше сприймається “цей гумоподібний продукт”, або “це гумоподібний продукт, що виготовляється”
Щодо Бразілії: здається, форма Бразилія спостерігається з кінця позаминулого сторіччя, згадайте фольклорне “В Бразилії край веселий”
“хто керує станком” – може, ліпше “хто керує верстатом”?
“вони доставляють керосин з Техасу” – “вони доставляють гас з Техасу”?
В коментарі до оповідання одрук: “принципи залшилилися незмінні”
Насамкінець, трохи здивована, що ви обрали Девід Г’юм а не Девід Юм.
Comment by criticalthinkerua — December 25, 2020 @ 23:35
Спасибі. З Г’юмом (як і з Гайдеґґером) я ще пробую відповідати тиску суспільства. Зате з Бразілією все, після правописної катастрофи я «икати» тут просто не можу, намагання примушувати себе слідувати за довільно накинутою в 90-і частковою «дев’яткою» само відпало (наче змушують писати «зилля» чи «Березиль»). Ви цитуєте текст, виданий желехівкою, а там значення и-і-ї було іншим (наприклад, у закінченнях було не -лії, а -лїї, не -тія, а -тия тощо).
А от з гасом/керосином я досі не впевнений. Здається, там транспортували уже природний газ для спалення по трубах. Хотілося трохи архаїзувати, не вийшло.
Comment by maksymus — December 26, 2020 @ 06:37
До речі, ідея перекласти виникла тоді, коли я, замовивши кілька дрібничок з китайського «Аліекспреса», абсолютну більшість з них одержав через приватну «Нову пошту» та «Міст Експрес», і тільки одну доставили через Укрпошту. І хоча приватні компанії везли різними шляхами, а один товар навіть через Латвію, відправлення державною поштою прийшло останнім, на тиждень пізніше, та ще й для його одержання довелося вистояти півгодинну чергу.
Comment by maksymus — December 26, 2020 @ 06:47