Діаріуш або тиск слова

October 12, 2020

Учений активізм

Filed under: Лібералізм, Політологія — maksymus @ 10:40

 
Новітнє явище, назване в англомовному світі activict scholarship чи activist research, важко передати українською. Хоча з такого штибу активізмом і ми стикаємося все частіше, ще доволі новими є самі практики, коли активісти суспільних рухів займаються науковими дослідженнями, або коли певні вчені спеціалізуються на дослідженнях, присвячених активізму, химерно змішуючи науку і політику. Перебравши варіанти, зупинюся на досить приблизному відповіднику, що мав би охоплювати і дослідження, і викладання, і політичну діяльність, — учений активізм.

Мета ученого активізму, як її розуміють прихильники такого поєднання, полягає в тому, щоб виробити нові підходи до здобування, вироблення знання, при яких активісти та дослідники об’єднуються для сприяння правам людини, справедливості й рівності в різних формах. Це можуть бути ґендерні дослідження, постколоніальні студії, дослідження расових та етнічних меншин, людей з обмеженими можливостями, ба навіть вивчення ожиріння та багато іншого, коли наукова цікавість стимулюється ідеологією чи ідентичністю, а результати негайно перетворюються на політичну зброю для її обстоювання.

Якщо ви стикалися з твердженнями, що мова має бути змінена, бо вона є насильством, або з тим, що не існує такого поняття, як біологічна стать, або з вимогою політкоректного ставлення до людей з надмірною вагою, зі звинуваченнями в культурній апропріації чи в завідомому расизмі тощо, ви стикалися саме з проявами ученого активізму, цього дивного дітища доби постмодерну.


Нагоду познайомитися з ліберальною критикою такого поєднання дає нова книга з підкреслено войовничою назвою: Цинічні теорії: Як учений активізм зациклився на расі, ґендері та ідентичності, і чому це шкодить усім. На обкладинці протиставлення подано ще виразніше, за допомогою закреслення: Критичні Цинічні теорії…
 

Helen Pluckrose, James Lindsay. Cynical Theories: How Activist Scholarship Made Everything about Race, Gender, and Identity ― and Why This Harms Everybody. Pitchstone Publishing, 2020

 
З авторами ми мали нагоду познайомитися два роки тому, коли активістське середовище струсонув скандал з викриттям політики ображеності, що її проводять провідні видання, публікуючи безглузді статті з політично «правильними» висновками. Тоді Джеймс Ліндсі та Хелен Плакроуз на практиці знайшли, що в сучасному академічному світі «боротьба з проявами несправедливості ставиться вище за об’єктивну правду». Вимагалося належне пояснення такого дивного становища, коли в ланцюжку рецензування ніхто не наважувався виступити проти політкоректно оформленої маячні.

Плакроуз та Ліндсі розбирають у своїй книзі, які ідеї призвели до утворення способу мислення ученого активізму, як виникають і як популяризують свою діяльність через науково-дослідну діяльність активісти соціальної справедливості (Social Justice activists). Постмодернізм автори описують через два принципи: радикальний скептицизм щодо здобування об’єктивного знання та прихильність до соціального конструктивізму; вони навмисно не роблять різниці між академічними колами, популяризаторами та тими, хто впроваджує Теорію (постмодерну теорію вони виділяють як Теорію з великої літери) в політичне життя. У їхньому викладі історія розвитку Теорії проходить через три послідовні етапи: виникнення ориґінального постмодернізму в часи Фуко та Дерріда, потім «прикладний постмодернізм» зламу тисячоліть, що застосовував ідеї до питань колоніалізму, раси та ґендеру, нарешті «реїфікований постмодернізм» останнього десятиліття, що й породжує розглянутий активізм. Останній етап, коли активізм перетворився на політику, на політичний принцип, виходить, наче перетворив постмодернізм на свою протилежність. Той пройшов шлях од радикального скептицизму щодо існування абсолютної істини до морального абсолютизму, з яким активізм соціальної справедливості звертається до владних структур.

Автори намагаються пробити цю політичну стіну в академічному середовищі, що зводиться на наших очах. Вони попереджують, що поширення переконання, що наукові знання це соціальна конструкція, а розум це зброя пригнічення та под. становлять неабияку загрозу для лібералізму і сучасності. Перші рецензії зауважують, що, можливо, вони запізнилися…
 

Постмодерна Теорія та лібералізм перебувають не просто в напрузі: вони майже прямо суперечать одне одному. Лібералізм розглядає знання як те, що ми можемо дізнатися про реальність більш-менш об’єктивно; Теорія розглядає знання як повністю створені людьми — історії, котрі ми розповідаємо собі, здебільшого в несвідомому сприянні збереженню нашого власного соціального становища, привілеїв та влади. Лібералізм передбачає точну категоризацію і ясність розуміння та дослідження; Теорія розмиває кордони та стирає категорії, насолоджуючись штучною невизначеністю. Лібералізм цінує індивідуальні та загальнолюдські цінності; Теорія відкидає обидві на користь групової ідентичності та політики ідентичності. В той час як лівоспрямовані ліберали, як правило, схиляються на користь невдах, лібералізм без обмежень ставить у центр людську гідність; Теорія зосереджується на жертовності. Лібералізм заохочує розбіжності та дискусії для досягнення істини; Теорія відкидає їх як способи посилення домінуючих дискурсів, котрі придушують певні перспективи і наполягає, що ми не здатні досягти істини «взагалі», тільки «нашої особистої» істини, що має коріння в наших цінностях. Лібералізм приймає відповідну теорію істини, що висловлювання істинне, якщо воно точно передає реальність; Теорія просуває ідею, що істина це тільки «мовна гра» і що слова, зрештою, тільки вказують на інші слова, і ніколи не відповідають конкретно реальності, якщо тільки вони не описують пригноблення. Лібералізм приймає критику, навіть до себе, і тому самокориґується; Теорію не можна критикувати. Лібералізм вірить у проґрес; Теорія радикально цинічна по відношенню до можливості проґресу… (Cynical Theories… p. 273)

 

 

6 Comments »

  1. А може, краще перекласти як активістські дослідження? Бо вчений активізм можна сплутати з діяльністю вчених щодо популяризації науки. Як на мене, вчені, що займаються активізмом, дещо відрізняються від активістів, які звертаються до науки. У першому випадку головним є наголос на науці, тоді як в другому – саме на активізмі, а наука розглядається лише як засіб.

    Comment by criticalthinkerua — October 13, 2020 @ 00:28

    • Я почав з цього варіанта, але «активістські дослідження» оминають важливу складову, присутню в англійській: викладання, школи. Дослідження в українській має більш, сказати б, науковоцентричний наголос, тоді як тут мало б бути ближче до загальної вченості, ерудиції, освіченості. До того ж, новітній іменник активізм все частіше використовують, розуміючи саме таку діяльність. От і виходить учений активізм як приблизний відповідник.

      Comment by maksymus — October 13, 2020 @ 05:51

  2. Думаю, науковий активізм, але іншого штибу, завжди був притаманний українській гуманітарці. “Націонал-патріотизм” часто заважає нашим історикам і мовознавцям тверезо працювати з матеріалом.

    Comment by TheDarkMax2 — October 13, 2020 @ 08:46

  3. Цікаве зіставлення наведеної в записі цитати зі світом «1984» Оруелла: http://alexander-zhidenko.blogspot.com/2020/10/theory-of-1984.html
    Дуже влучне зіставлення!

    Comment by maksymus — October 13, 2020 @ 18:19

    • Fb цензурує посилання на цей допис )

      Comment by TheDarkMax2 — October 19, 2020 @ 09:04

      • І це не дивно. Оруелла нерідко згадують при обговоренні цієї проґресистської (woke) політики. Наприклад, уже згадуваний у цьому блозі Брайан Каплан зауважує: «…коли я пишу про Оруеллівську лівизну, друзі в приватних розмовах попереджають мене, щоб я замовк. І вони мають рацію: університетський контракт сам себе не продовжить». Каплан недвозначно вбачає у сучасній лівій політиці «різноманітності та інклюзивності» мотиви двомислення. На його думку, немає нічого більш Оруеллівського, ніж сучасний лівий рух за «соціальну справедливість».

        Comment by maksymus — October 20, 2020 @ 06:02


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: