Діаріуш або тиск слова

August 25, 2020

Підготовка опитування про неофемінативи

 
Хочу перевірити результати опитувань під керівництвом проф. А. Архангельської на власних ресурсах. Зі своїм невеличким досвідом проведення веб-опитувань маю певні зауваження до кількості респондентів, на яких вони зупинялися. В умовах, коли питання дражливе, поділяє мовців ідеологічно (особливо, коли запрошення поширюються через відповідні групи соцмереж з їх традиційно акцентуйованими учасниками), півтисячі відповідей тільки починають виявляти загальну картину, але цифри, як свідчить досвід, демонструють збіжність десь на підході до тисячі, та й кожного разу по-різному.

Додержуючись загальної схеми запропонованих в опитуваннях 2013-2019 років питань, мені видається доцільним дещо їх змінити в бік нейтральності, а інколи розширити, даючи більше вибору. Також вважаю за потрібне при нагоді дізнатися ставлення публіки до найчастіше повторюваних висловлювань «за» і «проти» (схема сходить до робіт Блауберґс, 1980, Паркс, Робертон, 1998, Форманович, 2014; в разі успіху дозволить надійно ранжувати арґументи на «сильні» та «слабкі»). Єдине відкрите поле залишу для питання про професію, адже це питання виявилося корисним для одержання непрямої відповіді про те, як жінки самі називають себе, не задумуючись.

Взагалі, своєю надзадачею вважаю перевірити висновок монографії про «на загал негативну рецепцію», про вживання, про те, яким засобам нині віддається перевага і в яких контекстах. Гадаю, що можна ще щось змінити чи додати для повнішого і коректнішого охоплення теми; планую запустити за тиждень.
 
 

 
—————— Веб-дослідження ——————

———————— 2020/21 ————————

 
 
 

 
Анкета для вивчення сприйняття фемінних інновацій в українській мові (2020/2021)
(Підготовка веб-опитування)

Вітаємо в дослідженні важливого питання сучасної мовної культури!

Приділіть, будь ласка, кілька хвилин для того, щоб заповнити анкету щодо особливості функціонування в українському мовленні активізованої нині підсистеми фемінативів (новітніх іменників жіночого роду на позначення осіб за родом занять та соціальним статусом: філологиня, президентка, мовознавиця та под.). Відповіді допоможуть оцінити суспільне ставлення до явища словотвірної фемінізації, усвідомлення його місця в сучасному українському мовленні та передбачити подальшу долю новостворюваних назв.

Просимо уважно ознайомитися зі змістом кожного запитання анкети та позначити ті відповіді, що відображають Вашу особисту думку. У випадку, коли можна вибрати кілька варіантів відповідей, позначте всі, з котрими погоджуєтеся, або вважаєте слушними.

Неправильних відповідей не існує, всі Ваші відповіді мають значення. Вдячні за участь в анкетуванні!

* * *

Основний блок питань

1. В офіційно-діловому та науковому стилях української мови сучасні граматики та підручники рекомендують уживати спільні форми чоловічого роду на позначення і чоловіків, і жінок (професор Задорожна, прибула міністр закордонних справ, пані директор та под.). Проте в мовній практиці останнім часом спостергіається тенденція творення й активізації співвідносних назв жіночого роду (біологиня, фотографка, професореса тощо).
Чи вважаєте Ви, що в українській мові жінки повинні завжди мати окреме найменування за посадою, родом діяльності, соціальним статусом?

так
ні
не можу відповісти

2. У сучасних публіцистичному, художньому та розмовному стилях мовлення нерідко трапляються фемінні інновації, не зафіксовані словниками (бізнесменка, членкиня, політикеса, піарниця, літературознавиця, критикеса, прес-секретарка тощо).
Чим саме, на Вашу думку, обумовлена їхня поява та активізація? (Можна позначити кілька варіантів.)

дерусификацією або націоналізацією української мови
модою на вживання таких назв у публічному мовленні
особливою повагою до жінки в українському суспільстві
проявом неповаги до жінки в українському суспільстві
прагненням жінок до рівноправ’я з чоловіками
прагненням залишити жінкам меншовартісне місце в суспільстві
орієнтацією на практику інших мов
інше

3. Як Ви ставитеся до активного вживання фемінних інновацій у сучасному українському мовленні?

цілком позитивно
скоріше позитивно
скоріше негативно
цілком негативно
не можу відповісти

4. Чи вживаєте Ви у своєму мовленні новітні назви жінок?

уживаю свідомо
інколи вживаю
майже не вживаю
не вживаю свідомо
не можу відповісти

5. Як, на Вашу думку, ставляться до вживання таких назв більшість жінок?

цілком позитивно
скоріше позитивно
скоріше негативно
цілком негативно
не можу відповісти

6. Як, на Вашу думку, ставляться до вживання таких назв більшість чоловіків?

цілком позитивно
скоріше позитивно
скоріше негативно
цілком негативно
не можу відповісти

7. Яким чином новітні назви жінок на зразок науковиця, шефиня, держсекретарка, міністреса та под., на Вашу думку, змінюють суспільний статус жінки?

підвищують суспільний статус жінки
принижують суспільний статус жінки
не впливають на суспільний статус жінки
не можу відповісти

8. У різних стилях мовлення на позначення жінки використовують як фемінізовані назви (професорка, філософиня, президентка), так і спільні генералізуючі форми чоловічого роду (професор, філософ, президент).
Яким назвам Ви віддали б перевагу в схвальних контекстах, демонструючи свою повагу до жінки?

фемінізованим назвам
формам чоловічого роду
не можу відповісти

9. У публіцистичному, розмовному та художньому стилях мовлення деякі фемінативи інколи використовують у несхвальному, принизливому або іронічному контексті (математичка, суддиха, офіцерка).
Чи вважаєте Ви прийнятною таку стилістично обумовлену практику називання жінки?

так, також використовую
так, але особисто не використовую
ні, така практика неприйнятна
не можу відповісти

10. Які з наступних тверджень, що часто висловлюють при обговореннях фемінних інновацій, видаються Вам слушними? (Можна позначити кілька варіантів.)

Використання фемінативів є важливим аспектом зміни суспільних відносин для досягнення ґендерної рівності
Немає свідчень, що мовні категорії якимось чином впливають на зміну суспільних відносин

Назви жіночого роду збільшують «видимість» жінок у мові
Назви чоловічого роду універсальні й не зменшують «видимість» жінок

Сексизм у мові проявляється в униканні жіночих відповідників до назв чоловічого роду
Сексизм у мові проявляється у вживанні жіночих відповідників до назв чоловічого роду

Використання жіночих назв за професіями та родом занять слугує меті декларування ідеалу ґендерної рівності
Жіночі назви за професіями та родом занять мають вторинне, меншовартісне значення та звучання й суперечать ідеалу ґендерної рівності

Для досягнення рівності обов’язково необхідно підкреслювати стать особи у всіх сферах діяльності людини
Для досягнення рівності неприпустимо підкреслювати стать особи у сферах діяльності, що статі не стосуються

Змінити мовну норму для впровадження фемінних інновацій є легким завданням
Змінити мовну норму для впровадження фемінних інновацій є складним завданням

На ставлення до жінок негативно впливає асиметрія категорії роду в українській мові
Люди, котрі бажають змінити мову насильно, позбавляють інших свободи слова

На відміну від спільних назв чоловічого роду, фемінативи однозначно вказують на жіночу стать особи, а тому їх варто вживати в нейтральних контекстах
На відміну від спільних назв чоловічого роду, фемінативи часто складні, смішні й неоковирні, а тому їх не варто вживати в нейтральних контекстах

Назви жіночого роду характерні для української народної мови, тому їх можна вживати завжди, навіть якщо вони не зафіксовані в словниках і граматиках
Остаточним авторитетом слововжитку є словники, граматики та підручники, які визначають чинну мовну норму

Утворення новітніх альтернативних назв жіночого роду відповідає сучасним соціальним змінам ролі жінки
Утворення новітніх альтернативних назв жіночого роду підкреслює негативне, поблажливе чи іронічне ставлення до жінки

Спільне вживання назв чоловічого роду має надто коротку історію в українській літературній мові
Спільне вживання назв чоловічого роду має досить поважну історію в українській літературній мові

Творення назв жіночого роду покликане вирівняти існуючу в мові ґендерну поляризацію
Творення назв жіночого роду посилює бінарну ґендерну поляризацію, виключаючи інші ґендери

Фемінні інновації сприяють відмежуванню від впливу російської мови, й наближають українську до практики західнослов’янських мов
Фемінні інновації не відмежовують українську від російської мови, де відбуваються аналогічні процеси фемінізації назв

Традиційне вживання фемінативів у художньому та розмовному стилях має бути поширене на офіційно-діловий та науковий стилі
Традиційне вживання спільних назв чоловічого роду в офіційно-діловому та науковому стилях мовлення не повинно змінюватися

* * *

Демографічний блок питань

1. Ваша стать
жіноча
чоловіча
інша

2. Ваш вік
до 14
15-24
25-34
35-44
45-54
55-64
65 і більше

3. Ваша професія (спеціалізація)
______________

4. Ваша освіта
неповна середня (менше за 10 класів)
повна середня, загальна (10-11 класів)
середня спеціальна
неповна вища
повна вища
науковий ступінь
інша

5. Ваша рідна мова
українська
російська
інша

6. Якими іноземними мовами володієте? (Можна позначити кілька варіантів.)
англійська
німецька
французька
польська
російська
чеська
інша

7. Ваше місце проживання
м. Київ
Західна Україна
Східна Україна
Центральна Україна
Північна Україна
Південна Україна (і АР Крим)

8. Які політичні погляди Вам ближчі?
консервативні
ліберальні
соціал-демократичні
соціалістичні
націоналістичні
анархічні

9. Чи підтримуєте Ви ідеї фемінізму?
повністю підтримую
переважно підтримую
ставлюся байдуже
переважно не підтримую
повністю не підтримую
 
 
 

 
—————— Веб-дослідження ——————

———————— 2020/21 ————————

 
 

17 Comments »

  1. Боюсь, у вступній частині фраза “активізованої нині підсистеми фемінативів” може відлякати декотрих учасників. Може, її прибрати, а залишити просто “новітніх іменників жіночого роду…”?

    В 1 питанні – де ви знайшли “професоресу”? Здається, найпоширенішим є професорка, можна ще професориня, а от використання варіанту професореса мимоволі видає ставлення до фемінативів автора опитування :)

    В 2 питанні, можливо, ще варто зазначити західний вплив – наприклад, додати “орієнтація на практики декотрих західних суспільств”

    В 10 питанні твердження про гендерну поляризацію можуть бути не зовсім зрозумілі широкій публіці. Тож після кожної пари протилежних варіантів слід ввести ще й “важко відповісти”. Якщо ж подавати суцільним переліком, то, може, варто уточнити питання, бо наразі складається враження, що респонденти мають вибрати в кожній парі одне з двох тверджень. Можливо, варто в дужках уточнити: (Можна позначити кілька варіантів. Якщо щодо якоїсь пари тверджень ви не сформували свою думку, такі твердження просто пропустіть).

    В демографічному блоці, як на мене, вікову групу 25-44 все ж таки варто розбити на дві. Це дозволить точніше простежити тенденцію до посилення чи послаблення прихильності до фемінативів.

    В питанні про професію не знаю, чи варто уточнювати професійну спеціалізацію. Можливо, дехто це розцінить як прохання вказати назву професії за дипломом чи класифікатором професій, а там вона тільки в чоловічому роді. Просто “Ваша професія” було б, мабуть, ліпше.

    У 8 питанні варто вставити “інші”. Також сумніваюсь, чи доречне це питання взагалі – у широкої публіки така ідеологічна каша в голові, що розуміння цих ідеологій може бути суттєво відмінне у різних респондентів.

    ***
    І насамкінець, дякую, що взялись за таке важливе опитування!

    Comment by criticalthinkerua — August 25, 2020 @ 18:48

    • «Професореса» трапляється. За допомогою -еса менше утворюють неофемінативів, але цей спосіб залишається продуктивним, і його варто відзначити як потенційно відкритий для словотворення: «…в цей день ми вітаємо з днем народження легендарну професоресу-криміналістку нашого Університету Віолетту».

      Багато формулювань і прикладів взяв зі згаданих опитувань, де були й інші неологізми, що можуть видаватися непоширеними, але їх також інколи просувають, коли йдеться про фемінні інновації, де до однієї назви можуть співіснувати до восьми варіантів.

      Здається, орієнтація на практики західних суспільств вкладається в перший пункт, але я не впевнений. Утім, в кінцевому питанні є спеціальне твердження про наближення до практики західнослов’янських мов (такі твердження трапляються).

      Вікові групи я б ще ужав до трьох. Юнаки-середній вік-літні люди. Щоб прослідкувати тенденцію в цьому випадку, потрібно значно більше відповідей, ніж можна зібрати у відкритому опитуванні в притомний час.

      Comment by maksymus — August 25, 2020 @ 19:03

      • Щодо вікового розподілу, то я просто хотіла вказати на дисбаланс у попередньому варіанті, коли одна група була вдвічі більша за сусідні. Якщо ж буде три або, можливо, чотири пропорційні групи, наприклад: менше 25, 26-45, 46-65, більше 65, то такий розподіл виглядатиме природно. Можливо, є сенс справді ужати групи, так і рахувати буде зручніше.

        Comment by criticalthinkerua — August 26, 2020 @ 00:02

    • Якщо я поставлю інші погляди, це зробить неможливим дослідити одне з питань, що цікавить, — питання співвідносності поглядів і ставлення до інновації. Тут можна хіба що додати щось іще, але головне залишатися в загальних координатах консерватизм-лібералізм.

      В принципі, це опитування людей, котрі вже прочитали про активізацію і не злякалися, тобто зрозуміють і це.

      Comment by maksymus — August 25, 2020 @ 19:07

      • Але на місці націоналістів я б образилась, що анархістів виділили в окрему групу, а націоналістів – ні.

        Comment by criticalthinkerua — August 26, 2020 @ 00:04

        • Націоналісти це ж виразно консервативні погляди, чи не так? А анархісти і соціалісти це не зовсім ліберали.

          Comment by maksymus — August 26, 2020 @ 05:40

          • Лісовий би вас змусив прочитати обидві антології “Консерватизм” і “Націоналізм”, щоб ви збагнули різницю :-)

            У випадку з анархістами це ж досить нечисленна група, так що не знаю, чи набереться там більше статистичної похибки.

            Comment by criticalthinkerua — August 26, 2020 @ 15:40

            • Мабуть, таки варто додати. Не через Лісового (:-)), а через те, що, справді, саме для націоналістичних поглядів може виявитися цікава особливість відповідей. Хоча ще вагаюся залишити дві відповіді на погляди — консерватизм-лібералізм, адже ідея в тому, щоб мати уявлення, які загальні політичні погляди відповідають якому ставленню. Роздробити — і результат буде важко інтерпретувати.

              Comment by maksymus — August 26, 2020 @ 16:38

    • Десятий пункт найважливіший для мене. Фактично, тут потрібно якось пристойно сформулювати пари протилежних (чи приблизно протилежних) тверджень, що закривали б весь спектр реально можливих висловлювань, і потім, за результатами опитування можна було б ранжувати їх за «переконливістю», оскільки за задумом відповіді обиратимуться незалежно від попереднього, на основі переконливості чи слушності. Мені кортить їх ще перемішати (за алфавітом), щоб при заповненні не можна було одразу здогадатися, що питання парні.

      Бажання обрати щось інше означатиме, що весь спектр не покрито, і про це треба подумати зараз. Сам список складено за мотивами 12-ти (13-ти) пунктів, з яких я свідомо викинув твердження про прийнятність сексизму і дрібничковість питання, як невідповідні для цього опитування.

      А питання про поляризацію і має бути зрозуміле не всім, а тільки тим, хто вважає це слушним твердженням, розуміючи проблему.

      Comment by maksymus — August 25, 2020 @ 19:22

      • Справді, якщо перемішати за алфавітом, тоді ефект поляризації зникне.

        Comment by criticalthinkerua — August 26, 2020 @ 00:06

        • Починаю запускати в такому вигляді: https://forms.gle/sevaum7R5adz4pk18
          Вирішив, зрештою, перемішати, щоб ні в кого не виникало спокуси відповідати через одне.

          Comment by maksymus — August 29, 2020 @ 11:57

          • Відповіла. Залишилось враження, що декотрі питання будуть заскладними для широкої публіки. Не здивуюсь, якщо левову частку респондентів складатимуть люди з науковим ступенем :)

            Comment by criticalthinkerua — August 29, 2020 @ 23:45

  2. Побачений відгук у твіттері: https://twitter.com/ojos_sin_fondo/status/1304796593498075138

    Comment by criticalthinkerua — September 12, 2020 @ 21:49

    • Це ж відкрите веб-анкетування, тут вимоги інші. Оскільки в таких опитуваннях не можна контролювати коло тих, хто візьме участь, єдине, що залишається, дочекатися збіжності, коли з часом відповіді починають демонструвати наближення до певної цифри.

      Щось, «зроблене не так», легко виправити — самі зробіть так, як треба. Власне, я й відкрив це опитування для того, щоб перевірити на власному колі, що його можу охопити, те, що було, на мій погляд, зроблене не так в аналогічних опитуваннях.

      Comment by maksymus — September 12, 2020 @ 22:02

      • Але ідея залишати місце для коментарів загалом слушна. Навіть якщо не випадатиме виправляти вже запущене опитування, можливість висловити відгук дозволить невдоволеним порадникам випустити пару.

        Comment by criticalthinkerua — September 12, 2020 @ 22:09

        • А сенс? Навпаки, незадоволені висловлять незадоволення в своїх соцмережах, що може привабити неохоплені кола, до яких інакше не дістатися. Це тільки плюс.

          Comment by maksymus — September 12, 2020 @ 22:21

  3. Марія Дмитрієва невже так складно засвоїти, що це фемінІтиви. ну і те, що ви слово “членкиня” вважаєте новотвором, багато що каже про ваші загальні знання з цього питання.

    maksymus Я теж колись, не задумуючись, використовував поширений в українській публіцистиці некоректний варіант «фемінітиви», поки не ознайомився з працями професора А. Архангельської (Загнітка, Тараненка), а також звернув увагу на те, що наукова назва мала б бути утворена від латинських не за схемою генітив (genitum – genitivum) та под, а за схемою feminō – feminātum, звідки там і має бути -атив, фемінатив, як номінатив (не номінітив), комітатив, компаратив. Пор. польське feminatywy, рос. феминативы.
    Українські дослідження поки відстають, залишаючи за ідеологічним шумом (про ту ж членкиню) багато проблемних місць. Хоча добре, що вже з’являються комплексні праці, що охоплюють вивчення як історії явища, так і сучасного (переважно негативне) ставлення. Дуже рекомендую: Неофемінативи в сучасній українській мові. А от мій перелік проблемних місць: Розлогі причинки до запису….

    Maksym Bezruk До речі, якщо в членкині К з польської (członek/członkini), то звідки К у мисткині? Суфікс не міг зробити з -ець К.

    Марія Дмитрієва маскулінітив /фемінітив. саме так ці слова називаються в мовознавстві останні, певно, років сто.

    maksymus Це ж не так. Про різні назви (маскулінізми та фемінативи, а також численні варіанти, вживані час від часу при вивченні моції) можна почитаті в першому розділі згаданої монографії.

    Марія Дмитрієва в мене перша стаття на цю т му вийшла в 1998 році. Я не потребую чиїхось монографій.

    maksymus Звучить як анекдот про «не читача». :-) Пишіть іще.

    Comment by Comments_From_Facebook — September 29, 2020 @ 18:31


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: