Діаріуш або тиск слова

May 29, 2020

На роковини правопису

Filed under: Мова, Політологія, Правопис — maksymus @ 13:34

 
Треба щось написати на роковини правописного безладу, запущеного незаконною постановою Гройсмана. Звісно, якісь висновки робити ще зарано, бо добре пам’ятаю реформу початку 90-х, що і через десять років не була завершена при значно послідовніших зусиллях з її упровадження. Тому лише кілька загальних спостережень.

Суд ще не завершився, а з цим карантином невідомо навіть, коли відбудеться наступне засідання. Та і без цього уряди Зеленського постанову просто проіґнорували. Можливо, розумно оминають закладений попередниками підступ (зачепи тільки мовне питання!), можливо, просто байдужі. Якщо ж подивитися на сайти Кабміну, Верховної Ради, взагалі на урядові текстові ресурси, для яких, власне кажучи, і ухвалювалася постанова про стандартну мову, то в них навіть елементи реформи важко знайти. Сайт НАНУ, чиї представники брали участь, також переважно залишився в нормальній орфографії, хоча тут відхилення трапляються помітно частіше, особливо в передрукованих матеріалах. Єдині представники влади, що старанно виконують незаконну постанову, — МОН; напевно, кілька швидкозмінених керівників міністерства не встигли замінити старий технічний персонал.

По приватних інформаційних ресурсах ламання мови проходить якось непослідовно, хвилями. Якісь елементи редакції підхоплюють, якісь не помічають. Суб’єктивно спостерігаю, що на катастрофічний правопис найповніше переходять переважно групи з російськомовними авторами, редакторами і ведучими; пояснити це можна тим, що вони не впевнені в своїй українській, і намагаються точніше слідувати за тим, що хтось десь називає «правильним». Абсолютно те ж явище псування мови спостерігав по пресі 20-х, коли спущені згори норми першими підхоплювали «українізовані», а не українці.

Зі свого глядацького боку ще задовго до останньої правописної катастрофи виробив мовну гігієну — просто вимикаю канали і відкладаю книги, де бачу неподобство, до якого насправді ніщо не зобов’язує. А взагалі нічого дивного, бо в нашому інформаційному просторі завжди непросто було знайти акуратно вичитані тексти.
 

12 Comments »

  1. Якось спробувала написати пародію про правописну гризню, але не довела її до кінця. Якщо вас зацікавить, можливо, допоможете зробити з неї щось пристойне? Наразі виглядає так (в четвертому і п’ятому куплеті лакуни, поки що не придумала, які новації туди можна підставити):

    Всякій редакції власні права,
    Кожен писака собі голова,
    І твердолобо, хоч бийся об мур,
    Всякий плека свій правописний дур.

    Ті у діяспорі взяли прожект
    Цим в голові европейський проєкт
    Ті відміняють метро і кіно –
    Якось недобре виходить воно.

    Курить нервово Русо в стороні,
    Гоя і Дикенс здригнулись в труні,
    З ними понуро зітха Фоєрбах –
    Як же стерпіть цей правописний жах?

    Ті нарікають: … не та
    Тим не вгодила прадавня фіта (Тим же чомусь не вгодила фіта?)
    От катедрал і виходить в етер (От і виходить Атена в етер?)
    Що з недоумками вдієш тепер?

    Той уника … слів (Той позбувається … слів)
    Аби було не як у москалів.
    Инший невіглас надувсь, як индик,
    Ширить між люд свій правописний бзик.

    Ну а мене непокоїть дума:
    Як читачам не позбутись ума?

    Було б непогано придумати ще парочку куплетів (зокрема, про географічні назви). Не хочете долучитись? Сама я навряд чи це завершу, а от у вас вийшов би непоганий правописний крик душі. Візьметесь довести до читабельного вигляду?

    Comment by criticalthinkerua — June 3, 2020 @ 21:17

    • P.S. Чомусь виділення курсивом відобразилось не у всіх куплетах.

      Comment by criticalthinkerua — June 3, 2020 @ 21:21

    • Чудовий вірш! Сам я абсолютно не маю таланту віршування.

      А щодо «крику душі», то всіляко намагаюся відокремлювати суб’єктивну оцінку від тверезого погляду. Звісно, у форматі таких особистих записів у соцмережах межа може зникати, але вона існує. Шкода, що в нас усе в настільки клаптиковому вигляді, що хочеться братися за все одразу, і думати, і сміятися, і популярно, і серйозно. Можна тільки мріяти, як у повноцінному культурному інформаційному просторі певні погляди на ті чи ті речі будуть представлені цілим спектром відповідей.

      Comment by maksymus — June 4, 2020 @ 06:05

      • В принципі, без нових куплетів можна обійтися, але дуже хотілося б заповнити існуючі лакуни. В четвертому куплеті потрібно щось зримувати з фітою. Як варіант може бути “в тих … мета”. В п’ятому куплеті з другим рядком може також римуватись щось типу “той би … відмів”. У вас же значно ширша правописна ерудиція, можливо, вам швидше щось спаде на думку. Бо я вже думаю не перший день, але, на відміну від жирафи, до мене так і не дійшло. Якщо виникнуть якісь ідеї, буду надзвичайно вдячна!

        Тим більш, для цього віршика моєю музою стали саме ви. (Щойно подумалось, що у випадку музи існує зворотна гендерна несправедливість – в даному разі бракує саме чоловічого відповідника).

        Comment by criticalthinkerua — June 4, 2020 @ 14:41

        • Французькому поету Полю Елюару приписують зауваження (насправді сходить до діалогу Платона «Іон»), що поетами є не ті, хто надихаються, а ті, хто надихають». :-)

          Comment by maksymus — June 4, 2020 @ 16:34

      • А вірші це не стільки талант, скільки “архітектура”.
        Рекомендую оцей додаток для написання віршів: http://www.ritminme.ru/pro-programu-ukr/about

        Comment by TheDarkMax2 — June 9, 2020 @ 13:56

    • Запрошую: https://www.facebook.com/groups/576833563063836/pending/

      Comment by TheDarkMax2 — June 9, 2020 @ 14:02

  2. Ви стали доволі мало писати на мовознавчі теми. Невже поточна ситуація на мовному фронті настільки розчарувала?

    Comment by TheDarkMax2 — July 6, 2020 @ 13:58

    • Теми мають з’являтися спонтанно, з накопиченням матеріалу. Та й відсутність читацької реакції на правописні теми розхолоджує. Якось так завжди виходить, що те, що мене найбільше цікавить, у що вкладалося найбільше зусиль, читачів загалом залишає байдужими. І навпаки, якісь прохідні теми для розваги приваблюють відвідувачів роками. Буває, що навіть незадоволені читачі приносять багато користі, як це вийшло з коментарем у темі «про проект» — вивело на спостереження за західноукраїнським ужитком у коментарях.

      Хоча от скоро оброблю результати нарешті завершеного опитування про Е-Є. Досить цікаві виходять дані, інколи навіть несподівано цікаві; таких ніхто в Україні не має. Але ж, розумію, подібні результати в нашій прескриптивістській пострадянській системі залишатимуться наче у вакуумі. У нас можуть взяти якесь чудернацьке марґінальне явище, знайти його непевні сліди хоч за сімдесят літ і заявляти, що воно має бути мейнстрімом або поважатися яко альтернатива.

      Comment by maksymus — July 6, 2020 @ 18:15

      • Думаю, більшість читачів прийшли сюди саме через мовні питання. З нетерпінням чекаю на результати опитувань.

        Comment by TheDarkMax2 — July 7, 2020 @ 12:16


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: