Діаріуш або тиск слова

February 29, 2020

Визвольні змагання

Filed under: Значення, Мова, Фразеологізми — maksymus @ 07:12

 
Сполучення «визвольні змагання» вживається з кінця XIX ст. в науковій літературі. Спершу у значенні, що його сьогодні ми передали б як «визвольні устремління, прагнення».

На цей ужиток звернув увагу класик І. Нечуй-Левицький (1907 рік!): «Ще треба додать, що в нових газетах та журналах часто трапляються такі галицькі слова, як от — змагання. В Галичині це значиться те, що по-российський — усиліе, усилія, а на Украіні це значиться, — змажка, гризня, трохи не лайка. Це страшенно збивае с пантилику читалників. «Гром. Думка» цітуе, що небіжчик Ром. Сембратович писав «Про визвольні змагання на Вкраіні». В Галичині це значиться: «Про освободительныя усилія (или стремленія) на Украинѣ». В нас скажуть; що Сембратович написав книжку «Про освободительные споры» або «Про освободительную ругань на Украинѣ». От що виходе по-украінський! По-украінський треба сказать так: «Про визвóльницькі силкування на Украіні». (…) Все це чудно для нас, а незвичних до галицькоі мови читалників просто таки збивае с пантилику».

Це хороше свідчення, що змагати, як певне префіксальне утворення від праслов’янського кореня «діяти силою, тягти», ще сто років тому не всюди було відоме в однаковому значенні. Скажімо, Іван Огієнко зауважив, що в «укр. говорах Закарпаття слово змагатися (позмагатися) з давніх-давен уживається для визначення статевого акту» (ЕССУМ, Т. 2, С. 115).

Саме у значенні «трохи не лайки» вживав змагання сам Нечуй-Левицький, також Куліш, Панас Мирний, Кониський та інші великоукраїнські автори. Але вже Франко і за ним Драгоманов та молодші діячі, як Леся Українка, Кримський, Грушевський, знають практично сучасне значення «прагнень, зусиль», вживаючи сполучень наукові, національні, природні, праведні, українофільські тощо змагання.

Проте і нині давно стандартний вираз визвольні змагання має досить відчутний реґіональний відтінок, зауважений Нечуєм; звучить наче «несерйозно», наче визвольна боротьба це так собі, вийшли позмагатися, але не дуже й хотілося.
 

5 Comments »

  1. Досі здавалось, що у даному виразі змагання використано під впливом білоруської, де змагар у значенні “активіст, борець” вживається і сьогодні.

    P.S. А чому ЕСУМ з подвоєнням? Невже реформатори добралися й до абревіатур?

    Comment by criticalthinkerua — February 29, 2020 @ 17:13

    • Тут ЕССУМ це Огієнків «Етимологічно-семантичний словник».

      А змагатися саме по собі не потребує білоруського пояснення (съмагати «долати» це праслов’янське). Проте реалізація значень у похідних була різною в різних реґіонах. Починаючи від східноукраїнської змажки «суперечки», до змагання-«боротьби» в західноукраїнському виконанні.

      Comment by maksymus — February 29, 2020 @ 19:19

  2. Статеві змагання це сильно. :-)

    Ще в школі дивувала ця назва. Адже назвати боротьбу за незалежність якимись (спортивними) змаганнями, де може “перемогти дружба”, видавалось надто несерйозним.

    Comment by TheDarkMax2 — March 5, 2020 @ 10:46

  3. “Визвольні змагання” – це вже усталений термін без явних різночитань. Багато в чому завдяки його включенню в шкільну програму.

    Comment by Сергій Янішевський — March 28, 2020 @ 07:24

    • Що не заважає сприймати його з певною підозрою. Ба навіть, оскільки влізла держава, з більшою!

      Comment by maksymus — March 28, 2020 @ 08:47


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: