Діаріуш або тиск слова

September 30, 2019

Діти та демократія

 
Симпатична дівчинка-асперґер стукає черевиком по трибуні ООН, обвинувачуючи світових політиків: «Ви вкрали моє дитинство і мої мрії своїми порожніми словами!» Який милий підлітковий бунт проти неправильного світу дорослих. За Ґретою Тунберґ як за гучним символом останньої екологічної акції мас-медіа значно менше висвітлюють звернення до комітету з прав дітей від двох десятків таких же дітей-активістів з багатьох країн, од Арґентини до Тунісу. А тут ховається дещо більше, ніж проблеми екології.

Нікого не залишив байдужим прозоро лівий популістичний заклик: «…ви можете говорити тільки про гроші та розповідати казки про нескінченне економічне зростання. Як ви смієте!» Аплодують інфантильні соціалісти, на базовому рівні котрих прошито переконання про те, що все можна поділити силою, і котрі в упор не бачать вражаюче економічне зростання світу за останні кілька десятиліть, що зробило ефективні країни не тільки багатшими, але й більш екологічно орієнтованими, а неефективні ще біднішими, і ще більше забруднюючими. Засуджуть праві ліберали, для котрих питання екології це очевидна функція економічного розвитку, адже тільки проґрес та економічний розвиток — ті самі мерзенні гроші — уможливлюють виконання екологічних проектів, тільки розвиток технології, на що повинні витрачатися шалені гроші, підтримує реалізацію екологічного мислення. Багаті країни можуть дозволити собі увагу до природоохорони, бідні — ніколи. І всяка екологічна критика без першочергової засуджуючої уваги до людожерських країн, на кшталт комуністичного Китаю, що й забруднюють найбільше через відомі особливості своїх неліберальних, неефективних, корумпованих політичних режимів, абсолютно порожня.


Але тут не про партійність випадкового символу лівого екологічного активізму мова. А про те, що Ґрета Тунберґ непомітно для більшості коментаторів цієї яскравої події, що зосередилися на згаданому, хоча й дуже важливому, ліво-правому протиставленні, мимохідь засудила демократію, якою вона є нині.

В чому ж основний посил походу дітей в ООН? Безправна безвладна група звертається до леґітимного і правомочного світового органу, більшість представників у якому були обрані в демократичних системах, з гнівним посланням, що порушуються основні права цієї групи. І безправна група, що страждає разом з усіма від наслідків неякісного урядування, ніяк не може вплинути на свою долю інакше, ніж пасивно-аґресивно: «Як ви смієте!» Звернення до світових лідерів є водночас зверненням до електоратів, чиї бажання і виконують представлені в ООН лідери. Отак і сміють, відповідно до наданих їм своїми електоратами повноважень. Звинувачення до представників це водночас і звинувачення їхніх виборців, котрі обирають саме таких (або підданих, що досі сумирно терплять авторитарну владу).

Коли епістократичні критики демократії звертають увагу на те, що в сучасних демократичних країнах при всіх проголошених принципах загального виборчого права досі існують цілі групи, позбавлені свого представництва, і це чомусь нікого не бентежить, вони кажуть саме про це, про що і нагадала нам Ґрета. Що представництво не має бути обумовлене тільки належністю до демографічної групи (за віком чи місцем прописки тощо), але визначатися за зовсім іншими принципами.

Спробуйте уявно поставити на місце дівчинки дорослих активістів екологічного руху. Виглядало б виключно ніяково, коли якийсь старий боєць за екологію виступав би з подібними звинуваченнями перед тими, за кого він у себе на батьківщині голосував зі своїми політичними, світоглядними тощо уподобаннями, але з якихось причин не здобув підтримки інших. Звинувачення потонули б у загальній байдужості: О’кей, ви маєте таку думку, але вона не здобуває політичної підтримки ваших же співгорожан, загалом незнаючих, упереджених, непоінформованих. Он, дивіться, сидить на своєму законному місці леґітимний представник вашої країни. Що вам ще треба від нас? Ми ж просто виконуємо вашу волю.

Діти ж у всі часи мають ту особливість, що можуть звинувачувати абстрактно, не несучи жодної відповідальності. «Як ви смієте» думати про гроші, коли все так просто і зрозуміло на дитячий розум! І це виглядає мило до того моменту, поки не настає особиста відповідальність за власний гаманець. Поставте Ґрету в умови будь-якої дитини в бідній країні, змушеної все життя існувати менше ніж на $2 на день, вона забруднюватиме так само, бо це просто питання негайного виживання, негайної загрози, проти віддаленої. «Якщо економіка не зростатиме, що ми, хто живе в країнах, що розвиваються, будемо їсти?» — пише азіатський школяр, здивований політичною складовою екологічного активізму.

* * *

Одна з пропозицій епістократії — голосування після складання іспиту з основних суспільно-політичних знань, відкритого для всіх, і для тих, хто кинув школу заради якихось понадідей, і для активістів, і для конформістів, обов’язкового і для дітей, і для дорослих, абсолютно змінило б усю дивну ситуацію звинувачення істеблішменту з боку безправної групи. Тоді і Ґрета Тунберґ, і її неповнолітні колеґи-активісти (і не тільки еко-) в усіх епістократичних країнах були б рівними усім іншим. Старим активістам, молодим популістам, спадковим багатіям, бідним, вундеркіндам, телепням та всім-всім іншим. Тоді і представництво, обране більш освіченим, більш поінформованим електоратом, було б зовсім іншим. І в ООН сиділи б інші представники. Абсолютно по-іншому вирішувалися б і питання екології…
 
 


Ґрета Тунберґ (вересень 2019)

 

Advertisements

5 Comments »

  1. Як же боляче бачити слово [arxenˈtina], написане через ґ :-)

    Comment by TheDarkMax2 — October 1, 2019 @ 00:22

    • Мені ж завжди сумно бачити арґументи від фонетики без урахування трьох інших основних принципів передачі іншомовних власних назв. Навіть не уявляю, як там можна опустити ґ, з огляду на походження цієї назви. Такі арґументи надто абсолютизують умовні «Ландн» чи «Парі».

      Comment by maksymus — October 1, 2019 @ 00:58

    • Пропонуєте писати «Архентина»?

      Comment by drewndia — October 5, 2019 @ 11:37

  2. Зростання економіки потребує зростання населення, а це вже пряме зростання екологічної шкоди. Витрати на подолання екологічної шкоди перевищують економічні вигоди від зростання економіки.

    Comment by drewndia — October 7, 2019 @ 22:09

    • Це взаємний процес. Зростання економіки сприяє збільшенню населення, і навпаки. Але і увага до екології, покращення якості життя, теж сприяє збільшенню населення.

      Comment by maksymus — October 12, 2019 @ 07:27


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: