Діаріуш або тиск слова

September 22, 2019

Цікавий експеримент з академічної доброчесності

Filed under: Інформація, Розваги, Різне — maksymus @ 08:30

 
Перший український експеримент з публікацією одвертої нісенітниці в наукових виданнях:
 

Чи можуть українські та міжнародні журнали надрукувати статтю з нісенітницями? (перша частина),   (завершення).

 
До редакцій понад двох десятків українських спеціалізованих журналів була надіслана стаття «Неепістемічна генеративна естетика» під псевдонімом Крутієнко Анастасія Василівна з Крижопільського державного педагогічного університету. Текст являв собою набір безглуздих псевдонаукових висловлювань, нелогічних висновків, вигаданих термінів, щедро цитувалися добре відомі літературні персонажі. Оформлення статті навмисно було приведено до загальних вимог, щоб технічні зауваження не спричиняли відмову.

Хоча абсурдність тексту ставала зрозумілою з перших же речень, результати вражають. З 25-ти редакцій опублікували псевдороботу три українські журнали і один закордонний. Героїв-антигероїв варто згадати поіменно: київський науковий вісник «Гілея», науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету з Одеси, полтавський журнал «Філософські обрії» та канадський журнал «Virtus». Відхилили статтю 4 журнали, проіґнорували 9, зацікавилися 7. Але найцікавіше, що дві редакції відправили на доопрацювання, надавши не тільки технічні, але й змістовні (!) зауваження.

Проте серед інших знайшлися і ті, хто статтю вигаданого автора все-таки прочитав. Відповідь з харківської редакції «Вісника ХНУ ім. В.Каразіна» у вигляді кумедного макету засвідчила, що там зрозуміли абсурд і теж не від того, щоб поіронізувати.
 
Докладніше пояснення від автора екперименту.
 

Advertisements

2 Comments »

  1. Дякую, Максиме!

    Comment by criticalthinkerua — September 22, 2019 @ 09:45

  2. Lucius Foros Сокал робив псевдонауковий експеримент націлений на дискредитацію суспільних наук, а не на визначення непрофесійності наукових журналів.

    У 90-х були так звані Science wars – https://en.wikipedia.org/wiki/Science_wars – між natural sciences та social sciences. Ці війни розпочалися коли позитивно налаштованим природничникам не сподобалось, що філософія науки розглядає їхні дисципліни не як істину в останній інстанції, а крізь призму контекстуального історичного та соціального аналізу. Тоді ж відбулася так звана Sokal affair – https://en.wikipedia.org/wiki/Sokal_affair – коли фізик Сокал надіслав в соціологічний журнал абсурдну статтю «Transgressing the Boundaries: Towards a Transformative Hermeneutics of Quantum Gravity» і на основі того, що її прийняли, проголосив про крах та упередженість неприродничих наук.

    Професор соціології Стівен Хілгартнер написав роботу з критичним аналізом, де порівняв експеримент Сокала і його висновки з дослідженням 1990 року соціолога Вільяма Епстейна «Confirmational Response: Bias Among Social Work Journals», який раніше також посилав фальсифіковані статті в журнали. Та між такими, на перший погляд, схожими випадками виявились суттєві розбіжності. По-перше, Епстейн застосовував реальні наукові методи для того, щоб проводити дослідження і робити висновки, тоді я Сокал у своїй статті спирався на «очевидність» результату. По-друге, на відміну від Епстейна, який для контролю об’єкту дослідження «упередження в прийнятті статей» ввів контрольну групу статтей, які не мали цього упередження, Сокал не запропонував контрольної групи. Третьою, і найпоказовішою, відмінністю між Епстейном та Сокалом було саме те, як прийняли їхні дослідження. В той час як Епстейн ледь не втратив роботу, був засуджений за порушення етики, а його стаття з висновками дослідження не приймалась жодним соціологічним журналом і була надрукована тільки в зв‘язку з дискусією про етичні стандарти науковців, стаття з ненауковими висновками Сокала була розтиражована та послужила основою для книги, а сам фізик здобув всесвітню відомість.

    Тож порівняння з Сокалом – це порівняння з сенсаціоналізмом, який не несе ніякої наукової цінності.

    Comment by Comments_From_Facebook — September 22, 2019 @ 21:25


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: