Діаріуш або тиск слова

September 18, 2019

Формула грамотності

Filed under: Власні назви, Мережа, Мова, Правопис — maksymus @ 18:08

 
Одна з основних медійних подій останнього тижня потрапила в проблемний пункт правописної реформи. За дуже неточними оцінками Ґуґла різнобій у написанні прізвища автора так званої формули умиротворення аґресора («формула Штайнмайєра») виглядає так:
 

•   Штайнмайєра — перша сторінка 7860 / остання сторінка 344
•   Штайнмаєра — перша сторінка 13400 / остання сторінка 323
(пошук обмежено одним тижнем, запит з виключенням другого варіанта)

 
Якщо обережно, дуже обережно вірити цифрам на перших сторінках пошуку, то новітні зміни поки майже не вплинули на вибір написання. Третина залишається вірною інтеліґентному варіанту з інтервокальним -й- (Штайнмайєр), як залишалася останні роки. Наприклад, за інтернет-корпусом mova.institute словоформи з астерисками .*майєр.* (4,974) та .*маєр.* (7,451) дають досить близьке співвідношення.

На жаль, не існує якогось великого українського інтернет-видання, що послідовно додержувалося б нормального традиційного написання. Гірше того, одне видання може на одній сторінці писати так, а на другій інак, залежно від джерела копіювання новини. Це добре засвідчує загальну байдужість до української як мови, яка могла б виконувати функції національної, але досі з цим не може впоратися. Адже усталеність запозичених прізвищ це ознака існування прошарку україномовної еліти, що одержує інформацію з україномовних джерел.
 

Advertisements

11 Comments »

  1. Якщо вам подобається Вітґенштейн, то ви б мали писати Штейнмейєр :)

    Comment by criticalthinkerua — September 18, 2019 @ 20:36

    • Вгадали, пишу -ай- через «неподобається». Проте для цього є причини у сучасному вжитку. Якби український високий стиль виробився ще в часи, коли на українських землях були добре відомі імена тих же декабристів, графів, поміщиків Вітґенштейнів, то взагалі не було б питань. Проблеми нині штучно створені намаганням відкинути традицію з прозорим намаганням зробити це «назло», вважаючи перезапозичення патріотичним актом.

      Гадаю, при нормальних умовах з увагою до традиції назва Штейнмейєр була б безальтернативною. (Скажімо, просто в Києві біля Золотих воріт стоїть архітектурна цікавинка — «замок» барона Штейнгеля.) Припускаючи далі, якби перенесення уваги з принципу традиції на принцип фонетики відбувалося без смикання й істерики, а в повноцінно функціонуючому україномовному просторі, міг би цілком усталитися і варіант Штейнмайєр, як прізвище пробували передавати років п’ять тому при першому знайомстві. Але сталося так, як сталося. І йдеться хіба що про орфографічну особливість, яку півосвічені реформатори теж недбало намагаються затерти.

      Comment by maksymus — September 18, 2019 @ 21:03

      • А якби український високий стиль виробляли люди, які безпосередньо знайомі з німецькою, то взагалі б не було питань, німецькі дифтонги зразу б передавались за принципом фонетики.

        Comment by criticalthinkerua — September 18, 2019 @ 21:28

        • Гм, згадані Вітґенштейни та Штейнгелі самі були німецького походження. Так і передавали.

          Comment by maksymus — September 18, 2019 @ 22:16

          • Що не виключає існування Вітґенштайнів і Штайнгелів, які переїхали пізніше.

            Comment by drewndia — September 29, 2019 @ 20:23

            • Пізнішим мало бути, і має бути значно важче. Бо переучуватися завжди важче, ніж учитися.

              Comment by maksymus — September 29, 2019 @ 20:42

  2. А я нещодавно в новинах побачив використання нової системи Кірносової—Цісар. Був здивований, що наші журналісти про неї знають.

    Comment by TheDarkMax2 — September 19, 2019 @ 10:01

    • Журналістська мова це щось завжди кумедно-особливе. Можна згадати оповідання О’Генрі «Код Коллоуея» про передачу інформації під час російсько-японської війни звичайною «газетною англійською», що була незрозуміла нікому.

      Вигадування ориґінальних систем передачі іншомовних назв як інтелектуальну забавку можна вітати, але для розірваного україномовного простору множення таких систем на практиці замість фіксування вже усталеного вжитку це справжня катастрофа. Винахідники можуть тішити себе тим, що от вони вкинули вигадку (видали книгу накладом в тисячу примірників, написали статтю у Вікіпедію, яку прочитають менше чверті українців, що захочуть прочитати статтю на цю тему тощо), і всі погодилися, але реально вигадка тільки створює непотрібне відхилення й ще раз підтверджує, що українська недороблена й неконкурентроздатна.

      Comment by maksymus — September 19, 2019 @ 10:29

      • За останні 100 років змінювались системи по кілька разів. Східні мови виявились цікавим винятком.

        Comment by drewndia — October 7, 2019 @ 21:23

  3. Цифри через тиждень (24 вересня):
    Штайнмайєра — перша сторінка 7400 / остання сторінка 349
    Штайнмаєра — перша сторінка 25800 / остання сторінка 314
    (пошук так само обмежено одним тижнем, запит з виключенням другого варіанта)

    Comment by maksymus — September 24, 2019 @ 17:21

  4. Цифри ще через три тижні (13 жовтня):
    Штайнмайєра — перша сторінка 12400 / остання сторінка 337
    Штайнмаєра — перша сторінка 85200 / остання сторінка 299
    (пошук так само обмежено одним тижнем, запит з виключенням другого варіанта)

    Comment by maksymus — October 13, 2019 @ 06:09


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: