Діаріуш або тиск слова

August 31, 2019

Приклад стереотипної політизації

Filed under: Політологія, Правопис — maksymus @ 06:50

 
Кричущу непрофесійність ідеологічного крила попередньої влади добре засвідчує репліка заступника голови неважливо якої координаційної ради при Мінкульті. В блозі на сайті радіо «Свобода» експерт, зокрема, пише:


«Бо хіба хтось повірить, що херсонська школярка Юлія Пиргас випадково вибрала Окружний адміністративний суд міста Києва?»

Ні, не просто так школярка, і не просто так саме цей суд. Особливості нашої правової системи вимагають саме таку дивну комбінацію. Адже судитися з постановами Кабміну можуть тільки ті, кого ці постанови безпосередньо стосуються. (Скажімо, хоча впровадження елементів нової редакції в практику вже обертається для мене катастрофічним скороченням власного україномовного простору, мій позов просто відхилили б на тій підставі, що я особисто не зобов’язаний його дотримуватися. Можливо також, наказ МОН з відтермінуванням впровадження нових правил у ЗНО на п’ять років має на меті створити юридичну зачіпку відмовити в судовому розгляді й семикласниці, бо тоді норми стосуватимуться тільки п’ятикласників.) І друге, оскарження можливе тільки в Окружному адміністративному суді Києва (а далі у Вищому адміністративному), що призначений саме для розгляду таких справ. Можна щиро вважати школярів некомпетентними та цілком обґрунтовано не довіряти цьому конкретному суду, але тоді спробуйте запропонувати інші варіанти законного оскарження постанови, яку сам юридичний відділ Кабміну визнав незаконною ще перед ухваленням і внесенням в реєстр нормативних актів.
 
 
«Але чомусь анонсоване на 15 серпня судове засідання не відбулося, а на сайті суду незмінно висить застаріла інформація і не оновлюється. Припускаю, що однією з причин стало те, що були якісь інші очікування.»

Припускати легше, ніж перевіряти, як казав доктор Хаус. У ЗМІ ще в той же день пройшла інформація про те, що судове засідання насправді відбулося, і що на ньому відклали розгляд до 25 вересня:
«…підготовче засідання відбудеться 25 вересня 2019 року о 13.00 годині в залі судових засідань №10. Згідно з опублікованими даними, суддя — Наталія Клименчук» (Укрінформ, 16 серпня 2019).
 
 
«Адвокат Дмитро Ільченко, (…) який безапеляційно заявив, що ніхто не говорить (…) До речі, дописи в його фейсбуці – всуціль російськомовні.»

Є відео, де адвокат з боку Кабміну також говорить російською. Отакі в нас юристи. Та ще можна додати в скарбничку арґументу ad hominem, що цей же юрист має своєрідні політичні погляди та паралельно захищає одіозних звинувачених. Що не стосується суті справи.

Цікавіше виглядає закид в безапеляційності оцінок поширеності. Проблема ж у тому, що під час реформи самі реформатори також не робили кількісних оцінок, або не вважали за потрібне оприлюднювати їх. (У дійсності 70-80% українців кажуть проект без інтервокального звука і висловлюють бажання продовжувати так писати. А варіанти передачі грецьких назв мають не тільки кількісний, а й якісний вимір (стилістика, скажімо), що їх наш експерт воліє сплутувати.) Про те, що реформа правопису може гальмувати поширення української, навіть не подумали.
 
 
«„Правописний“ позов зроблений за російськими лекалами 15-річної давності.»

Якщо сама реформа робилася за російськими лекалами, починаючи з приведення до російської орфографічної практики згаданої назви проект (порівняння реформ, російські тенденції, чому проект), то чого б і скасування не зробити за ними ж? Це було б якоюсь мірою навіть іронією долі. Проте сподіватися на таке легке повернення не випадає. Вже відставлені урядовці пішли ще далі, поки законність впровадження оскаржується в суді, вже не маючи повноважень за новим мовним законом, випустили ще один сумнівної законності наказ про впровадження редакції правопису в навчальний процес, про що урядові інститути розсилають листи ректорам вишів. А також, цього разу вже за новим мовним законом, створили Комісію зі стандартів мови, діяльність якої, як можна очікувати, вноситиме ще більше хаосу в зруйновану недолугим втручанням мовну практику.

Журналіст-публіцист-експерт Тарас Марусик, як виглядає, це типовий представник тих, хто доклав руку до програшу минулої влади. При всіх моїх прихильностях і симпатіях до попереднього Президента й справжнього жаху від теперішньої (от щойно вчорашньої) узурпації влади треба визнати, що попередники програли не останньою мірою через абсолютно неякісну роботу.
 

3 Comments »

  1. > впровадження елементів нової редакції в практику вже обертається для мене катастрофічним скороченням власного україномовного простору

    Так хто ж вам винен. Якби легше ставились до правопису, то тепер плювались би значно менше від новацій. Шкода, що немає тесту на правописну упередженість, мабуть, ваш результат там би зашкалив :-)

    Comment by criticalthinkerua — August 31, 2019 @ 17:13

    • Тест «на знання» спаскудженого правопису існує. Мій результат — один з десяти. І одиниця тільки там, де укладачі поставили питання некоректно.

      Важко ставитися легше до того, що вважаю дуже важливим. Реально ж, з цими втручаннями українська втрачає шанси коли-небудь почати виконувати необхідні для національної мови функції.

      Comment by maksymus — August 31, 2019 @ 18:29

  2. Ну, звичайна спроба увести позір зі суті справи на формальності, заодно обліпивши ярликами.

    Comment by TheDarkMax2 — September 1, 2019 @ 20:46


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: