Діаріуш або тиск слова

July 21, 2019

Суфікси -чик, -щик як бідні родичі

 
Продовжу тему штучно знищуваних суфіксів. На контрасті до питомого, досить продуктивного суфікса -чанин, що, тим не менш, зазнає наслідків згубної уваги кабінетних пуристів, треба розглянути випадок суфіксів -чик / -щик (-чиц-я / -щиц-я), що їх також нині виганяють звідусіль. Під час цьогорічної реформи з правопису викинули навіть згадку про них з двома прикладами (хлопчик, прапорщик), а також вставили в обхід словників дивний пуржик «продавчиня» (замість очікуваної з цим суфіксом назви продавщиця).


Східнослов’янський суфікс -щик досить загадковий. На відміну від -чанин, цей суфікс найбільш продуктивний в російській, менше в білоруській, а найменше в українській мові. Історично він виник досить пізно, приходячи на вже щільно зайняте місце творення агентивних назв, маючи поважних і потужних конкурентів як у книжній, так і в народній мові (-ник, -тель, -ка та ін.). Територіально його дивне виникнення в XIII ст. і наступне початкове поширення окреслюється досить упевнено Московським князівством, і навіть тепер в атласах відмічається перевага цієї моделі в говорах Волго-Окського міжріччя над усіма іншими, окрім -ник. Уживання назв на -щик помітно зв’язане з просторіччям, вони практично відсутні в церковнослов’янських пам’ятках, натомість поширені в пам’ятках середнього стилю. Але практично повністю відсутні в народній мові новогородських грамот. Одна з версій, чому виникла необхідність у цьому суфіксі, спирається на це спостереження, і наполягає на тому, що саме відмінність мовної ситуації Московії, особливе для цієї держави жанрове виділення середнього стилю, породило необхідність утворення народного відповідника -щик і високому -тель, і середньому -ник (Г. Николаєв). Новий суфікс мав спершу десь потіснити інші (зокрема, -ин, -ит, -тух, -ар).

Ще з XIX ст. існує дві основні версії походження. Перша, що агентивний суфікс -щик виник способом поєднання прикметникового суфікса -ьск- та іменникового -ик (даньскый «митний» > даньщикъ), паралельно тому, як виник -ник (-ьн-ик). І друга, що суфікс виник у результаті оформлення тюркського афікса -či на зразок продуктивного слов’янського -ьн-ик- для творення відповідних агентивних назв. Менш підтримана версія перерозкладу основи в таких утвореннях, як приказчикъ.

Так чи так, перший приклад назви на -щик трапляється 1267 року в ярлику хана Менгу-Тимура (даньщик); далі поборьщикъ (1315, ярлик хана Узбека), тальщикъ «заручник» (1316), закладьщикъ (1318). Хоча це ще не доводить його тюркське походження, адже, всупереч очікуванню, перша назва з тюркським коренем і цим суфіксом трапляється тільки через сотню років (ямьщикъ, 1356), а не навпаки. (Якщо назва даньщик є пізнішою вставкою переписчиків XV ст., то це посилює тюркську версію.) Навздогін за суфіксом -щик, у першій половині XV ст. з’явилися перші утворення з його фонематичним варіантом, з суфіксом -чик (доводчикъ, 1448, докладчикъ 1471). Проте просторічність ще довго давала про себе знати. Так, у відомому словнику давньоруської мови Срезневського нараховується всього 53 слова з агентивним суфіксом -щик (-чик) (А. Дементьєв).

Після набуття продуктивності в XVI-XVII ст. в Московії поява відповідних утворень на інших східнослов’янських територіях була тільки справою часу. Ненабагато відставали новгородці, вже в 1520-і праведьщикъ «праведчик, судовий виконавець». (Окремо треба зауважити назву людьщикъ «вид дороги», тобто назву з предметним значенням у грамоті 1290-х рр. Вона потребує особливого розгляду. Для порівняння пізніше коньщица «іподром».) Також саме в той же час у староукраїнських пам’ятках з’являється достатчикъ (Вільна, 1523).

На українському ґрунті назви первісно просторічного походження з -щик (-чик) потрапляли в зовсім інше мовне оточення. Тут система стилів функціонувала дещо по-іншому, а найбільше ставали на заваді польські запозичення. У надзвичайно впливовій для наших тодішніх мовців старопольській мові не було відповідного протиставлення, а тому не виникло потреби формування спеціальних просторічних суфіксів такого типу, як -щик. (Поодинокі приклади з -szczyk з’явилися пізніше: buntowszczyk, chałturszczyk, naturszczyk.) Зате польська мала свій власний суфікс -czyk, відповідний українському -ець, що творить назви осіб від місця проживання чи народу (напр., estonczyk), назви приналежності до групи (epikurejczyk), зменшувальні назви професій, назви учнів (malarczyk) (Г. Николаєв). І все це відбилося повною мірою в залежній українській.

Можливо, цей польській суфікс -czyk був споріднений з утвореним ще на східнослов’янському ґрунті демінутивним складеним суфіксом -чик (з походження -ьць + икъ: коньць + икъ — коньчикъ (І. Ковалик): каменчикъ «камінчик», капканъчикъ «капканець», плятчикъ «маленький плац», звідки подальше вживання суфікса як самостійного, аж до сучасних, як абажурчик). На щедро приймаючому українському ґрунті це вже було неважливо; у поєднанні різних впливів виникали і назви народів (XVI-XVII ст.: арабчикъ, анґелчикъ «англієць», дунчикъ «датчанин», ассирійчикъ, галілейчикъ, єгиптчикъ та багато под.), і назви приналежності до груп (братщикъ «братчик», курѣнчикъ «член куреня»), і назви професій (коломийчикъ «солевар», ковалчикъ, кравчикъ, котлярчикъ, балверчикъ «барбер», литаврщикъ, спищикъ, показанщикъ та под.), і навіть титулів (молдовський господарчикъ). Можна навіть не брати до уваги ще давніше запозичення небожьчикъ цілком з польської (куди він потрапив з чеської). А от хлопчик, що з’являється з XVI ст., у нас був адаптований (польський chłopiecz набув ще один зменшувальний суфікс).

З огляду на викладені вище емпіричні факти, що стосуються часу появи та поширення, практично загальноприйнятою є думка, що агентивний суфікс -щик (-чик) виник на російському ґрунті, де й відбулося структурне розмежування з іншими моделями (-ник, -тель), й потрапив до нас пізніше у вигляді запозичень. Хоча треба взяти до уваги заперечення П. Білоусенка: «Обстежений матеріал незаперечно свідчить про те, що суфікс -чик (-щик) в історії української мови був вельми продуктивним формантом. Переважна більшість дериватів з ним — автохтонні утворення». В українських пам’ятках XVI-XVIII ст. виявлено 117 таких назв (О. Кровицька). Це заперечення і сподівання на подальше вивчення українських назв з цим суфіксом залишає відкритою можливість того, що він може бути не суто запозиченням з російської мови, але також: «…або активізований під її впливом» (обережно додає О. Селігей).

На запозичене з польської та утворене на місці різноманіття з XVIII ст. наклався потужний російський вплив. І назви типу перевізчик, поромщик, поденщик (Котляревський), хурщик, докажчик (Квітка-Основ’яненко), донощик (Шевченко) уже не мали перешкод. Від історичних катеринщик, хурщик, погубщик, псаломщик, рознощик, прапорщик, денщик, поміщик, мільйонщик, відкупщик, найомщик, здирщик, розищик, погонщик, караульщик, лісовщик, комедіантщик; забродчик, заводчик, переворотчик, підсудчик, обходчик, об’їждчик, скликанчик, прикажчик через радянські фарцовщик, вербовщик, самогонщик, прийомщик, перестраховщик, забойщик, кабельщик, рок-н-рольщик; апаратчик, валютчик, викажчик, добитчик до найновітніх сучасних новотворів дерибанщик, піарщик, креативщик, мажоритарщик, тусовщик, рекламщик, комп’ютерщик, безпредєльщик, лохотронщик, парковщик, системщик, есемемщик, автостопщик, антивсепропальщик, антисистемщик, антипарковщик; піруетчик, Лускунчик, Живчик. Продуктивність порівняно з іншими суфіксами мала, її пік в українській мові припав на період найбільшої російської інтерференції 1970-80-і рр., проте творення назв відбувається досі.

Нині в українській мові назви з суфіксами -чик / -щик можна розділити на семантичні групи:

агентивний -щик з фонематичним варіантом -чик з тотожним значенням
  •   особи за родом діяльності: бетонщик, барабанщик, гонщик, сищик, обманщик, антирадянщик, натурщик, табельщик; буфетчик, льотчик, нальотчик, наладчик, газетчик;
  •   особи, належні до певної групи: братчик, перекинчик, перебіжчик;
  •   предмети, машини, прилади, знаряддя праці: тральщик, пікіровщик, бензозаправщик; датчик, розмітчик, покажчик;
  •   істоти: пильщик.

демінутивний -чик (історично комплексний суфікс -ець + -ик):
  •   зменшеності: альбомчик, трамвайчик, стаканчик, горобчик, хлопчик, щасливчик, пестунчик, коридорчик;
  •   зменшено-пестливості: вазончик, костюмчик, голубчик, телефончик, нежданчик, ексклюзивчик;
  •   зменшено-зневажливості: дворянчик, султанчик, хазяйчик, міжсобойчик.

Можна бачити, що в сучасній мові цілком зникла нейтральна група назв (на кшталт ефіопчик чи епікурейчик), що перейшла в групу зневажливих демінутивів (вірменчик, єврейчик).

Примітка: Треба формально зауважити, що при морфемному розборі в одних випадках стандартно залишають згадку про історичне походження суфікса — контамінацію -ець та -ик — хлоп/ч/ик, а в других не залишають: абажур/чик. Або ж виділяють особливо назви з можливим суфіксом -ець та без. Так само в російській в назві прапорщик формально немає суфікса, а в українській, що запозичила назву з російської, при живому прапорі суфікс виділяється: прапор/щик (І. Яценко). Це зв’язано з тим, що абстракція морфемного членування залежить од реалій сучасної мови. Наприклад, у сучасній російській назви мальчик и малец уже не зв’язані похідним відношенням, а тому виділення морфеми /ч/ не очікується (В. Касевич). (Забавно, що деякі словники розбирають цю назву як мальч/ик, а деякі як маль/чик.) Або ж у назві сыщик росіяни виділяють корінь -иск-, уможливлюючи морфемне членування с/ыщ/ик (З. Потіха), тоді як у нашому цілком запозиченому з рос. сищик таке виділення неможливе, а тому морфемний розбір сищ/ик (І. Яценко).
Так само у випадку хлопчик етимологічно, з огляду на польське запозичення, правильно було б розбирати хлопч/ик, але живий хлоп та численні назви, що утворилися від chłopiecz на українському ґрунті: хлоп, хлопча, хлопченя, хлопчисько, дозволяє записати формальний морфемний розбір з відокремленням /ч/, хоча історично це не зовсім коректно.

Серед інших втручань в мовну норму намагання згори знищити суфікс -чик / -щик уже майже не привертають увагу публіки. (Цьому сприяє в багатьох випадках перелякане пуристичне калькування: розвідчик-розвідник, переводчик-перекладач, що усуває суфікс з ужитку, але інколи заважає омонімія: паяльщик-паяльник, підрядчик-підрядник, датчик-давач.) Оскільки члени комісії досі не вийшли на публіку з докладними поясненнями реформи, доводиться в кожному випадку мотиви реконструювати самим. В кількох розмовах на цю тему вдалося виокремити головні мотиви викидання: підозріло чужоземне походження, невисока продуктивність і шкільна некоректність прикладів хлопчик, прапорщик, з огляду на складеність суфікса -чик у першому та історичність -щик у другому випадку.

Мотив викидання українських назв через чужоземне походження не новий: «Поширилися в нас, неначе справжня пошесть, слова з російськими наростками -щик, -чик, що їх варто б обминати. В українській мові є наросток -чик-, але його вживають головно при здрібнілих іменниках: хлопчик, горобчик….» (Є. Грицак, 1936). Зауваження про невиправдане поширення можна знайти і в текстах з культури мови 1960-х років. Мотив малопродуктивності цікавіший. Щирість обидвох підстав негайно перевіряється дуже легко на порівнянні з іншими напевно запозиченими й малопродуктивними суфіксами, що їх пуристи теж мали б оминати з цих же причин. Скажімо, чи ставляться під сумнів малопродуктивні, запозичені суфікси польський -исько чи польсько-німецький -унок? Якщо ні, то викидання виглядає довільно, втручання ґрунтується на помилковому розумінні історії суфіксів, на неналежному оцінюванні сучасної поширеності й тенденцій, на тенденційному кабінетному підході до мовного унормування.

Таким чином, помітна група лексики через намагання затерти окремі історичні явища просто лишилася згадки в правилах. Однак, наскільки це зникнення вплине на мовну норму, ще невідомо.
 
 
* * *
Картинка до запису:


Сувенірна пляшка «Прапорщик» Люботинського горілчаного заводу

 

2 Comments »

  1. Цікаво замічати як змінюються мої власні погляди на природу мови від часу, як почав читати Ваш блог. Емоції з часом поступаються науковому підходу під тиском фахового слова.
    Тепер і льотчика з датчиком не соромитимусь. Ганьба :)

    Comment by Myrko — July 26, 2019 @ 15:28


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

Powered by WordPress.com.

%d bloggers like this: