Розказує фантастичні речі…

 
Сучасні судові рішення бувають не менш цікаві, ніж за часів Гетьманщини. Так збіглося, що законопроект про «дематюкацію» негайно доповнився забавним практичним випадком, що має неодмінно стати мемом.

У містечку Тетіїв на Київщині 5 квітня 2019 року біля річки Роська близько 15 год. 30 хв. (ото вже судова мова яка точна) проходили збори місцевої громади з приводу зариблення річки. Місцевий мешканець, звертаючись до міського голови, назвав того по-простому гандоном, «чим порушив його спокій та громадський порядок».

Ну, назвав і назвав. Звичайна бурхлива громадська політика. Міський же голова виявився справжнім гандоном, подав на мешканця в місцевий суд і виграв. На відповідача було накладено штраф розміром 51 (п’ятдесят одну) гривню. Проте мешканець уже зрозумів, з яким гандоном має справу, і подав апеляцію, де довів, що насправді не лаявся, а порівняв мера-гандона з письменником-фантастом Івом Ґандоном, «оскільки вважав, що його опонент, як французький письменник, розказує фантастичні речі».

Власне, коли цю постанову писали, напевно, ржали всім Київським апеляційним судом:

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
 
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
03 червня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ (…)
 
В С Т А Н О В И Л А:
 
(…) з переглянутого в суді апеляційної інстанції відеозапису з місця події вбачається, що спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулося під час обговорення громадським зібранням питання про зариблення р. Роська державним підприємством «Сервіс» за ініціативою Тетіївської міської ради, просто на вулиці, під час якого громадяни висловлювали свою незгоду з діями ОСОБА_2 якого, серед інших, ОСОБА_1 звинуватив в неправдивій інформації, яку той опублікував.
 
Саме у цей час ОСОБА_1 , вказуючи на ОСОБА_2 , висловився таким чином, що отакі «гандони» пишуть брехню.
(…)
За змістом диспозиції ст.173 КУпАП, проявом дрібного хуліганства слід вважати не аби яку брутальну лайку, а таку, що є нецензурною, однак і цього у даному випадку не встановлено, а навпаки, матеріали справи свідчать про зворотнє, а саме про те, що фразою «гандон» в контексті розмови ОСОБА_1 порівняв ОСОБА_2 з французьким письменником-фантастом «Ів Гандон», оскільки вважав, що той розказує фантастичні речі. Те, що вислів ОСОБА_1 не був пов’язаний з явною неповагою до оточуючих громадян, свідчить те, що вони повністю підтримували ОСОБА_1 і обурення його словом або поведінкою не висловлювали, а навпаки, коли ОСОБА_2 хотів штовхнути ОСОБА_1 , стали активно його захищати, чого суд 1-ї інстанції також не врахував.
(…)
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
(…)
Таким чином, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду,
 
 
ПОСТАНОВИЛА:
 
Апеляційну скаргу захисника Короті Р.О. задовольнити.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
 
Суддя Т.М. Юденко
Справа № 33/824/2329/2019

 
Це ж треба тільки уявити, що про свою глибоку помилку міський голова здогадався тільки по факту розгляду справи. Коли кілька місяців поважні судді вирішували питання, чи не є мер справді гандон, і як слід розуміти висловлювання горожанина, як метафору, алегорію чи як нецензурну лайку.

З цього випадку можна зробити цілком практичний висновок. Якщо бажаєте вилаятися публічно, читайте художню літературу. Можна китайську, там бувають письменники з міцнішими іменами.