Діаріуш або тиск слова

January 24, 2019

Зрадництво перекладача

 
Українці завжди знайдуть привід смертельно розділитися в мовному питанні. Цього разу в питанні правильної назви нововизнаної церкви. Задіяні церковники та ЗМІ якось легко почали тиражувати варіант Православна Церква України, чомусь посилаючись на томос, де в українському тексті назва взагалі звучить як Святійша Церква України. Дивно, що нікому не спало на ум перевірити, як перекладають інші назви з тією ж грецькою конструкцією. Починаючи з албанської, кінчаючи російською. Аж от нарешті цими днями мас-медіа почали крутити приховано зроблений аудіозапис, де патріарх Філарет (Денисенко) обурюється очевидно неправильною назвою й наполягає на звичайному українському варіанті Українська православна церква. Варіанті, за який він так довго боровся.
 

«…як я вже говорив, назву нам нав’язали не нашу. Оцю — Православна церква України. Хто пов’язаний зі ЗМІ, треба викорінити назву Православна церква України. Це є не наша назва. Ми є Українська православна церква. Як інші: Болгарська православна церква, Російська, Сербська і тому подібні. А Православна церква в Україні — це означає, що вона не є панівною церквою, а однією з церков в Україні. А ми не «в Україні», а ми є «Українська». Ми — панівна церква України» (…) «Отець Михаїл (Омелян), ви там пишете в інтернет. Нехай там хтось називає, але щоб у наших джерелах не було ПЦУ. УПЦ, а не ПЦУ». (Патріарх Філарет на закритій зустрічі церковнослужителів, «112 канал», 24 січня 2019 р.)

 
Забавно, що таким чином невдале перекладацьке рішення при швидкій підготовці українського тексту томосу стало приводом для глибокодумних висновків і, зрозуміло, водночас підготувало ґрунт для наступного мовного розділення. Традиційний грецький варіант для автокефальної церкви «Ορθόδοξη Εκκλησία της Ουκρανίας» це, зрозуміло, і є просто «Українська православна церква». При цьому треба зауважити, що українська і України, в Україні мають дуже важливу смислову відмінність в українській мові. Для прикладу, український народ і народ України, народ в Україні це дуже великі різниці; те саме повною мірою стосується назви релігійної організації. Акуратніше треба перекладати, щоб не корумпувати важливий політичний символізм на рівному місці.

Церковні діячі, котрі живуть у світі символів, зазвичай тонко відчувають їхню вагу, а тут старий патріарх щось запізно схаменувся, коли назви «ПЦУ» та «СЦУ» вже розтиражовано, ба навіть висміяно, на кшталт «ПУПЄЦ». Причому обурення Філарета цілком справедливе; хоча й запізно, але він тут повністю правий. А почалося все з товмача.
 
 
Додаток 31 січня. Схоже, попи схаменулися і таки зареєстрували коректну назву «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».
 

30 Comments »

  1. Воно-то так, але назва «Українська православна церква» зайнята.

    Comment by drewndia — January 24, 2019 @ 20:36

    • Обійти «зайнятість» не проблема. Навіть не треба вдаватися до зайвої допомоги парламентарів, котрі вже проголосували за перейменування. Варіанти додатків для документів завжди працюють. Суть у тому, що греки виділили Україні цю назву, не більше, але й не менше, водночас наче забравши її в московської ієрархії. І тому дуже дивно з боку нововизнаної ієрархії називати себе якось інакше, ніж УПЦ. Наче вони самі визнають, що не є єдиною помісною церквою на цій території.

      З дублюючими назвами там цікавіше питання. А саме, титул митрополита, що значно важливіший, бо, на відміну від назви церкви, саме титул мають промовляти інші предстоятелі. Денисенко, коли був молодший і реаґував швидше, недарма вибрав собі титулування «всієї Руси-України». Таким чином він промовисто прокладав символічний місток з часу незалежності української ієрархії XVII ст. Але греки особливо наголосили в томосі, — чого ніколи раніше не робили, — що змінювати титул київського митрополита не дозволяється. Це обмеження вже створює два ідентичні титули різних ієрархій.

      Comment by maksymus — January 24, 2019 @ 20:41

      • Чесно кажучи дуже дивує ота радість від отримання найбезправнішої автокафельної православної церкви. І видно, що робилося все на дуже швидку руку, якраз до виборів. Може Онуфрієвські попи й праві, що церковних прав у їхньої структури навіть більше, але ж у ній очевидна політична залежність від Москви, а більшість проукраїнських давно перейшли до неканонічних структур Філарета та Макарія.

        Comment by drewndia — January 25, 2019 @ 14:49

  2. А я у вашому записі бачу іншу зраду: що ви, атеїст, ніяк не перестанете мусолити те мракобісся. Вкрай сумно спостерігати, як розумні люди, які називають себе атеїстами, переймаються питаннями, місце яким якщо не на смітнику історії, то принаймні на маргінесі світського суспільства.

    Comment by criticalthinkerua — January 24, 2019 @ 21:55

    • Виходячи навіть з моєї улюбленої примітивізації релігій, в якій тепер заходите значно далі за мене, побачте цікаву проблему, якою я переймаюсь. Це передача символів, суспільних зв’язків, що виникають тільки в полі «тяжіння» релігійної структури і в сучасності, та що відтворюються, або ж уявляються в історичному вимірі. Побачте об’єктивним оком важливість справді величезної події зовнішнього визнання, що поєднує суспільство, незалежно від світогляду, ба навтіь віросповідання окремих осіб.

      Дивні речі відбуваються в цій площині, що залишається темною й непродуманою з погляду саме світського суспільства. Не пропустіть, це події, що багато визначатимуть у майбутній біографії цієї світської держави.

      Comment by maksymus — January 24, 2019 @ 22:41

      • > важливість справді величезної події зовнішнього визнання

        З точки зору справді світського суспільства ця подія була б якраз маловажливою. А важливою вона може бути лише в суспільстві, у якого мізки застрягли в середньовіччі. Якщо суспільство об’єднується навколо релігійних подій, то не слід дивуватись, що в такому суспільстві процвітатимуть дикунство і нетерпимість – починаючи від нападів на ЛГБТ-паради і закінчуючи агресивним правописним дурисвітством. Що ж, отримуйте холівари в найрізноманітніших сферах, і не нарікайте тоді на провали в комунікації, бо наївно сподіватись дотримання норм раціональної дискусії в суспільстві, де суто релігійна подія має таке важливе значення, а церковні організації належать до лідерів громадської довіри. Так, у майбутній біографії цієї світської держави ще довго група, орієнтована (за класифікацією Інґлегарта) на секулярно-раціональні цінності та самореалізацію, складатиме в суспільстві найменшу частку. І особливо прикро, коли мислячі люди при цьому наввипередки записуються в атеїсти Київського патріархату, тим самим роблячи свій внесок у посилення розрухи в головах.

        Ваше ставлення до релігії для мене було постійним джерелом моральної підтримки, а дискусії про примітивізацію релігії добре вести в спокійній обстановці, а не тоді, коли замість реформ суспільству підсовують релігійний дурман, і недомодернізоване суспільство його залюбки хаває. Тож мене зовсім не тішить, що в даному разі я стійкіше дотримуюсь атеїстичної позиції, ніж ви, бо зараз як ніколи хочеться відчувати раціоналістичну солідарність. Коли зростає небезпека, що в майбутньому посилиться загроза впливу релігії на державу і зближення політики й релігії (як це сталось із православ’ям в Росії), особливо важливо підкреслювати роль секуляризму. А ви натомість переймаєтесь назвою церкви :(

        Comment by criticalthinkerua — January 25, 2019 @ 00:11

        • >З точки зору справді світського суспільства ця подія була б якраз маловажливою.

          Авжеж, ні! Ви наче самі зачиняєте собі можливість розібрати цікаві соціально-політичні відтінки події, що відбувається просто зараз. Ви хочете ставитися й оцінювати її в чорно-білій палітрі, як це зробили б залучені учасники, але спробуйте подивитися саме з секулярних позицій об’єктивних спостерігачів. Належність до найменшої частки раціонально-орієнтованих чудово надає вам саме таку унікальну можливість спостереження за теперішнім вертепним дійством з найкращих театральних місць. Якщо вже маєте таку можливість, візьміть з собою бінокль, а не заплющуйте очі. І погані ті дослідники, котрі ставляться з огидою до своїх предметів досліджень.

          >атеїсти Київського патріархату

          Скажу банальність. Атеїсти в мусульманських чи католицьких країнах відрізнятимуться від атеїстів у православних країнах. Так що в Україні не дивно мати інші проблеми, і цікавитися іншими речами.

          >…я стійкіше дотримуюсь…

          Розумію, що це вийшло випадково, але прозвучало надто двозначно. Наче атеїстична позиція це такий пост, гм, священна горожанська служба, що вимагає стійкості й солідарності. Та все навпаки, найбільша привабливість раціональної позиції не в огороджуванні від зовнішніх зваб, а в тому, що вона надає можливість іронії і самоіронії, не хвилюючись за те, що її міцний ґрунт кудись зникне. Саме ця позиція надає мені можливість розбирати пошуки назви, бачити цікаві проблеми в символіці події, належно оцінювати її важливість для українського суспільства і міжнародне значення.

          Comment by maksymus — January 25, 2019 @ 07:25

          • > атеїстична позиція це такий пост, гм, священна горожанська служба, що вимагає стійкості й солідарності.

            Саме так. Перефразовуючи відомий вислів про журналістів, можна сказати, що атеїсти – це сторожові пси секуляризму. Якби томос був суто церковною справою, то можна було б справді зайняти позицію глядачів. Але ж відбувається спроба використати церкву як важливу карту в політичній грі, і, найгірше, що суспільство на це ведеться. Тож теперішнє “вертепне дійство” у майбутньому може призвести до почастішання скандалів, таких як випадок з Магдиш чи студентами університету Драгоманова. Ви самі недавно нарікали на дивовижну непристойність закону про перейменування УПЦ (МП). Але це закономірний наслідок ситуації, коли політики намагаються зіграти на релігії, а значна частка населення це спокійно, чи навіть схвально ковтає. І така ситуація означає серйозну загрозу майбутнього зближення політиків і церковників. Тож якщо міцний ґрунт секуляризму не оберігати, він справді може зникнути.

            Comment by criticalthinkerua — January 25, 2019 @ 15:58

            • У політичній грі можуть використовувати абсолютно все. Починаючи з моральних чеснот до економічного невігластва. Суспільство «ведеться» на те, що добре продається. Чому б вправним політикам не продати суспільству томос, якщо вони можуть це зробити? Продають же соціалізм через зменшення тарифів, а тут навіть жодного обману — підписи греків ще не висохли. Не в цьому ж справа. Політична гра на чомусь релігійному означає абсолютно впевнену перемогу секуляризму, коли політики цілком по-світському використовують релігійну площину.

              Ситуація зі звільнення за образливі висловлювання чи непристойність втручання парламентарів у справи громадських організацій очевидна. Тут не треба нарікати, а чекати висновків Конституційного суду. Оберігати секуляризм можна тільки секулярними методами, а не пропонуючи свого роду віросповідання заперечення.

              Comment by maksymus — January 25, 2019 @ 16:26

              • Піар на томосі має бути неприйнятним передусім для церковників. Бо там закидають суто політичне створення Порошенкової кишенькової церкви, а вони їздять і всім це підтверджують.

                Comment by drewndia — January 25, 2019 @ 19:16

                • Пройшло інтерв’ю одного з представників нової УПЦ, де було висловлена думка, що їхня ієрархія сама не дуже задоволена політизацією, тим не менш, вони мають визнати важливу роль Президента в отриманні томосу, тому готові підтримувати до моменту, коли той стане кандидатом, і підтримка стане незаконною.

                  Comment by maksymus — January 25, 2019 @ 19:43

                  • Хай після виборів визнають. Бо як там хтось зауважував, Епіфаній після об’єднавчого собору більше згадував Президента ніж Бога. І зараз варто було б діяти «за вірою».

                    Comment by drewndia — January 27, 2019 @ 19:32

                  • Бгг, як ніби до цього взаємодія церкви з Порошенком була законною. Одна справа – кримінальні розслідування щодо майна Києво-Печерської лаври, і зовсім інша – участь Президента й Верховної Ради у перепідпорядкуваннях церковних приходів. Скільки ж можна вже Конституцію прушувати?! Не хочеш дотримуватися – перепиши її к чортам на власний смак, але ж не порушуй, якщо ти її гарант!

                    Comment by Серж. Петренко — January 30, 2019 @ 21:34

                    • Сумніваюся, що хтось зможе довести в суді порушення, про які ви зауважили.

                      Comment by maksymus — January 30, 2019 @ 21:45

                    • Залежитиме від особи Президента на той момент :) Наразі точно ніхто не зможе. Однак навіть коли зможе, то що далі? Не пригадую жодного закону, котрий визначав би ступінь відповідальності за це порушення. Хіба що суспільство глибоку занепокоєність висловить.

                      П. С. Твіттерівський користувач atejist – це також я. Перепрошую, змушений був трішки поекспериментувати з Вордпресом, це нова для мене мережа, і я поки що не розібрався з тутешніми налаштуваннями.

                      Comment by Серж. Петренко — January 30, 2019 @ 22:37

                    • О! Бачу атеїста Московського патріархату! Що ж там не так із переходами? А що за Януковича робили…

                      Comment by drewndia — January 31, 2019 @ 22:53

              • > Політична гра на чомусь релігійному означає абсолютно впевнену перемогу секуляризму, коли політики цілком по-світському використовують релігійну площину.

                Абсолютно впевнена перемога буде тоді, коли суспільство перестане вестись на спроби використати релігійний чинник. А допоки релігія добре продається, атеїстів має значно більше непокоїти саме це, а не тонкощі в назві церкви.

                Comment by criticalthinkerua — January 26, 2019 @ 01:01

                • Релігійний чинник завжди використовуватиметься, це навіть не дискусійне питання. Хоч на грошах не написали ще про віру в бога, і то вже добре.

                  Тонкощі в назві однієї з найбільших релігійних організацій мають цікавити будь-кого, хто цікавиться самим цим суспільством. Скажімо, навіть згадка України в митрополичому титулі родом з середньовіччя, присланому з метрополії, теж чудово засвідчує перемогу секулярної національної ідеї (хоча «Руси-України» Філарета ще цікавіший). Тієї ідеї, що в українській реалізації виявилася стійкою до релігійного розділення. (Було цікаво дивитися на греко-католицьке стримано прихильне ставлення, це наче спостереження за спостерігачем.) Оскільки «вселенське» визнання виходить далеко за межі нашого закутка, тепер починається ще забавний період російського усвідомлення їхньої світоглядної катастрофи, що потребуватиме переосмислення «тисячолітньої історії». Дослівно можна цитувати авторів, котрі зауважують, що виданий Україні томос це кінець, якесь церковне визнання скасувало їхню історичну саморепрезентацію. Подія відкриває стільки цікавих планів для незашореного погляду, що навіть дивно пробувати себе обмежувати.

                  Comment by maksymus — January 26, 2019 @ 01:54

                • Атеїстів, на відміну від антитеїстів, продаваність релігій хвилювати не повинна. Так скоро можна почати битися за а(нти)теїстичні догми…

                  Comment by drewndia — January 27, 2019 @ 19:35

                  • Такі порожньо відокремлюючі назви зайві. У всіх світоглядах, віросповіданнях чи ідеологіях можна знаходити радикальні й помірковані відгалуження. Це наче розрізняти «хороших» націоналістів і «поганих» шовіністів, тоді як ідеться про те саме. Про шпигунів та розвідників, в залежності від наміру тих, хто роздають наліпки. Звісно, і серед атеїстів також знайдуться як такі, котрі надто переймаються, так і пофігісти. Останніх узагалі можуть називати агностиками, ще одна уникаюча назва. Так само й віруючі можуть хапати за руки в метро, а можуть раз на десять років зайти у випадкову церкву поруч, важко пригадуючи свою конфесію. Але загалом усе зводиться до відмінностей наукового і релігійного світоглядів.

                    Comment by maksymus — January 27, 2019 @ 20:25

  3. До речі, щодо назви є ще один варіант:
    https://atejist.dreamwidth.org/23141.html?thread=159589#cmt159589

    Comment by criticalthinkerua — January 30, 2019 @ 02:18

    • Якби я справді відстоював, то відстоював би згаданий ПУПЄЦ (Помісна Українська православна єдина церква). :-) Крутішої назви для своєї ієрархії ще треба пошукати.

      Але, якщо правильно, за традицією перекладання подібних назв, то залишається УПЦ. Інакше грецьке визнання цієї ієрархії як єдиної канонічної втрачає сенс.

      Comment by maksymus — January 30, 2019 @ 07:11

      • Де два українці, там три гетьмани. Де два українські попи, там три УПЦ.

        Да, і ще такий момент. Філарет не о**їв часом, називаючи новостворену церкву Українською? З якого переляку його СЦУ українська? Вона повністю керується з України і жодним зовнішнім центрам не підзвітна? Вона сповідує доктрину, розроблену українцями чи в інтересах безпосередньо українців?
        Хоча Бебик, здається, й називав Ісуса галичанином. Але щось я в Біблії жодних згадок про галичан не зустрічав.

        Comment by atejist (@atejist) — January 30, 2019 @ 21:19

        • Варіанти СЦУ і ПЦУ з’явилися суто через помилки. «Святійша» в одному з ранніх варіантів взагалі засвідчує перекладацьку безпорадність. А ПЦУ це просто варварський переклад, наче людина, яка його робила, була незнайома з жодними іншими грецькими назвами інших підрозділів, і переклала дослівник. Філарет тут цілковито правий, коли зрештою звернув увагу, що греки, власне, «подарували» їм назву УПЦ, а не якусь іншу. І тільки дивовижна інтелектуальна порожнеча на тому полі досі продовжує життя іншим варіантам та абревіатурам.

          Comment by maksymus — January 30, 2019 @ 21:42

  4. Але абревіатура УПЦ абсурдна сама по собі. “Українська” і “православна” – взаємовиключні епітети в назві церкви. Назв православних церков у інших країнах це теж стосується, хоч би якою не була традиція.

    Comment by Серж. Петренко — January 30, 2019 @ 22:24

    • Перепрошую, то був підкомент до коменту “Варіанти СЦУ і ПЦУ з’явилися суто через помилки…” Чомусь я промахнувся :( Шкода, що тут не передбачене редагування власних коментарів.

      Comment by Серж. Петренко — January 30, 2019 @ 22:28

    • Хіба мало абсурдного й взаємовиключного в мові? Та найабсурдніше було б не зважати на традицію, починаючи кожного разу мову наче «з нуля».

      Comment by maksymus — January 30, 2019 @ 22:28

  5. Нагадаю, що Царгородський патріархат дуже не любить прояви етнофілетизму (єресь етнічності релігії). ІМХО, ПЦУ коректніша назва, бо це не церква українців, а саме України. Її влада не поширюється на діаспору, її межі чітко окреслені державним кордоном.

    Comment by Максим Безрук (UeArtemis) — February 6, 2019 @ 16:32

    • Коли «єресь» лікують за рахунок найостанніших і найбеззахисніших, це має викликати, принаймні, занепокоєння, чи не робиться це в чиїхось цілком земних неконфесійних інтересах. Якщо навіть вбачати в прикметниковій формі прояви етнофілетизму, то УПЦ буде останньою в списку диптиху, де прикметникові форми нині є стандартним способом називання й передачі відповідних грецьких форм.

      Треба ще відмітити, що згадка про «етнофілетизм» є типовим російським вкиданням. Коли його повторюють, то, звісно, не мають на увазі український підрозділ РПЦ, що до томосу займав цю назву кілька десятиліть.

      Comment by maksymus — February 6, 2019 @ 16:42

  6. Перелік православних церков

    Αυτοκέφαλες Ορθόδοξες Εκκλησίες
    1. Ορθόδοξη Εκκλησία Kωνσταντινουπόλεως, Οικουμενικό Πατριαρχείο
    2. Ορθόδοξη Εκκλησία Αλεξανδρείας, Πατριαρχείο Αλεξανδρείας
    3. Ορθόδοξη Εκκλησία Αντιοχείας, Πατριαρχείο Αντιοχείας
    4. Ορθόδοξη Εκκλησία Ιεροσολύμων, Πατριαρχείο Ιεροσολύμων
    5. Ορθόδοξη Εκκλησία της Ρωσσίας, Πατριαρχείο Μόσχας (1589)
    6. Ορθόδοξη Εκκλησία της Σερβίας, Πατριαρχείο Σερβίας (1879/1920)
    7. Ορθόδοξη Εκκλησία της Ρουμανίας, Πατριαρχείο Ρουμανίας (1885/1925)
    8. Ορθόδοξη Εκκλησία της Βουλγαρίας, Πατριαρχείο Βουλγαρίας (1872/1945/1953)
    9. Ορθόδοξη Εκκλησία της Γεωργίας, Πατριαρχείο Γεωργίας (1990)
    10. Ορθόδοξη Εκκλησία της Κύπρου, (Γ Οικουμ. Σύνοδος 431)
    11. Ορθόδοξη Εκκλησία της Ελλάδος, Αρχιεπισκοπή Αθηνών (1850/1928)
    12. Ορθόδοξη Εκκλησία της Πολωνίας (1924)
    13. Ορθόδοξη Εκκλησία της Αλβανίας (1937/1992)
    14. Ορθόδοξη Εκκλησία της Τσεχίας και Σλοβακίας
            (Ορθόδοξη Εκκλησία της Τσεχοσλοβακίας 1923/1998)
    15. Ορθόδοξη Εκκλησία της Ουκρανίας, Μητρόπολη Κιέβου (2018)

    Αυτόνομες Ορθόδοξες Εκκλησίες
    1. Ορθόδοξη Εκκλησία της Φιλλανδίας (1923)
    2. Ορθόδοξη Εκκλησία της Εσθονίας (1923)

    Автокефальні Православні Церкви
    1. Константинопольська Православна Церква, Вселенський патріархат
    2. Александрійська Православна Церква, Александрійський патріархат
    3. Антіохійська Православна Церква, Антіохійський патріархат
    4. Єрусалимська Православна Церква, Єрусалимський патріархат
    5. Російська Православна Церква, Московський патріархат (1589)
    6. Сербська Православна Церква, Сербський патріархат (1879/1920)
    7. Румунська Православна Церква, Румунський патріархат (1885/1925)
    8. Болгарська Православна Церква, Болгарський патріархат (1872/1945/1953)
    9. Грузинська Православна Церква, Грузинський патріархат (1990)
    10. Кіпрська Православна Церква, (431)
    11. Елладська Православна Церква, Афінське архієпископство (1850/1928)
    12. Польська Православна Церква (1924)
    13. Албанська Православна Церква (1937/1992)
    14. Православна Церква в Чеських землях і Словаччині
            (Чехословацька Православна Церква 1923/1998)
    15. Українська Православна Церква, Київська митрополія (2018)

    Автономні Православні Церкви
    1. Фінляндська Православна Церква (1923)
    2. Естонська Православна Церква (1923)

    Comment by maksymus — February 11, 2019 @ 19:00


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: