Діаріуш або тиск слова

December 26, 2018

Про дивні поради

Filed under: Мова, Розваги — maksymus @ 10:11

 
«Мовна мозаїка» в журналі «Українська мова» — невичерпне джерело лулзів. Як ми бачимо на прикладі проекту правопису й у супровідних обговореннях, у тій мовній установі чомусь вирішили, що мовна практика неважлива, досліджувати історичні причини появи того чи того «неправильного» явища не варто, зате можна просто щось «виправити», довільно висловити, постулювати з власного смаку, і це одразу має ставати керівництвом для всіх. Глибока помилка.

Цього серпня ІУМ відкрив сторінку в Фейсбуку, тепер долучатися до абстрактного мудрування можна і через соцмережі. В перших же записах — поради. Традиційні поради Городенської виразно поділяються на своєрідне повторення загальних норм та на пропозицію якогось дивного відхилення. Один запис від 24 грудня з прикладами:

– «У Республіці Польща чи Республіці Польщі» — порада помилкова, практика підтверджує правоту критикованих довідників, а не довільну смакову рекомендацію. (Перевага на порядок показує наочно, що є мовною нормою.)
– «Не виключено, що…» — дивна пропозиція замінити варіант, що його вживали Грушевський, Йогансен, Огієнко, Петров-Домонтович, Гончар (тільки за першим пошуком у корпусі), вживають Забужко, Андрухович, Ліна Костенко. Можна замінити одну кальку на такі ж довільно запропоновані кальки, але навіщо?
– «Документ показують, а не пред’являють» — пред’явники документів у шоці, бо вони тепер будуть «показники»?
– «Про розділовий знак після З повагою» — рекомендує тире, а не кому, в етикетній конструкції. Ще раз, в етикетній, тобто такій, що усталюється незалежно від норм згори.
– «Святки», «Донька, дочка» — поради зайві; ті, хто взагалі читають такі поради, напевно вже встигли прочитати словники.
– «Заступник, не заступниця» — порада не вживати іменник у жіночому роді обґрунтована помилково.
– «Завідувачу, але небоже» — порада пояснюється через норму, але дуже неповно.
 

8 Comments »

  1. Мене ще покоробило від словосполук, коли дивилась пораду “не виключено, що”. Сполуки були б доречнішими в хімії, а в мовознавстві, здається, нормою є сполучення. Чомусь в цьому дусі згадався студентський перл, що пантеїзм – це розчин бога в природі :)
    Зрештою, заміна “не виключено” на “цілком ймовірно” значно посилює припущення про ймовірність.

    А взагалі, ми ще не усвідомили результатів ситуації, коли хто завгодно може викладати в мережі тексти. Не раз, шукаючи в мережі стислий виклад того чи іншого питання, натрапляла на навчальні матеріали, перекладені з російської електронним перекладачем, наприклад, перший лінк на запит “класична і сучасна наука” такий:
    https://stud.com.ua/37719/filosofiya/klasichna_suchasna_naukova_kartina_svitu_spivvidnoshennya_ramki
    і останнім часом такого побільшало, причому помічаю, що студенти зараз звертаються не до підручників, а до подібних сайтів. Коли вказую на граматичні помилки, не раз чую у відповідь, що вони ж економісти, а не філологи, тому не звертають уваги на такі тонкощі. Не знаю, як зміниться мовна практика під впливом покоління, вихованого на таких підручниках, це ще треба осмислити, але слід мати на увазі і цей чинник, коли йдеться про правопис.

    Comment by criticalthinkerua — December 26, 2018 @ 23:56

    • Вам, мабуть, пощастило на заглядати до таблички громадського обговорення проекту провопису, бо там дуже багато зауважень хотіли замінити «сполучення» на «сполуку» — і їх прийняли. Отаким нехитрим способом з подачі невідомо кого до мовознавства прийшли сполуки.

      Comment by drewndia — December 27, 2018 @ 00:55

      • Аби до транспортного сполучення ці сполуки не добрались :)

        Comment by criticalthinkerua — December 27, 2018 @ 23:10

    • Як вище зауважили, в проекті поміняли назви словосполучення та буквосполучення на хімічно-математичні сполуки. Пуристична тенденція відмовляти назвам з -ення в праві на існування в іменниках виникла давно, але я теж завжди, як то кажуть, triggered, коли натрапляю на оті «зауваги» чи «сполуки». Наче знущаються.

      Через халтуру укладачів СУМ-20 проблема автоматичних перекладів перейшла в площину унормувань. Там теж набрали у свій так званий корпус бази рефератів та перекладні сайти й не зважали на «тонкощі», коли для ілюстрацій добирали очевидно російські цитати.

      А вираз не виключена можливість (не виключено, що) ніяк не міняється на просто ймовірність, можливість чи цілковиту можливість. Це близькі, але різні засоби, з різними відтінками можливості, що їх такі рекомендації просто не бачать. Зате за кілька років порада потрапляє в школу, до байдужих учителів, до телевізійних передач порад, яким усе одно, що радити, потім в мережі з’являтимуться картинки з рекомендацією не вживати, а в коментарях щиро «виправлятимуть». Проте все це стосуватиметься дуже вузького прошарку зацікавлених. Зате такими порадами створюватиметься зайва напруга саме там, де найбільше потрібна єдина визнана норма. (Скажімо, О. Негребецький згадав, як через те, що він ужив чашка, йому майже не заплатили, бо хтось замовнику поскаржився на неякісний переклад.)

      Comment by maksymus — December 27, 2018 @ 08:58

      • > Пуристична тенденція відмовляти назвам з -ення в праві на існування

        Так ще поїзди приміського сполучення перетворять на поїзди приміських сполук :)

        Comment by criticalthinkerua — December 27, 2018 @ 23:08

        • Для цього вигадають сполучання — не можна ж залишати як є. :-)

          Comment by maksymus — December 28, 2018 @ 12:04

        • Ні, поїзди теж мають бути у пуристській немилості. Тільки потяги сполук. А потім всім загадка, що це за такі сполуки потягаються. :)

          Comment by drewndia — December 29, 2018 @ 15:16

  2. maksymus December 18 at 5:48 PM •
    «Цього року 311 людей написали радіодиктант без жодної помилки — і це рекорд за всі 18 років існування радіодиктанту! (…) Варто уточнити, що 311 — це кількість людей, які написали радіодиктант бездоганно. Але ще 1004 особи припустилися однієї незначної помилки, наприклад, мають у тексті дрібну описку. Тобто, з точки зору лінгвістики в більшості випадків — це і не помилка. Але якщо йдеться про мовний конкурс і роботи без жодної помилки, то перевіряльна комісія такі роботи розмежовувала. Фактично, ми можемо говорити, що 1500 осіб із 30 000 учасників продемонстрували високий рівень грамотності. І це, як на мене, непоганий показник, бо текст радіодиктанту був насичений як орфограмами, так і пунктограмами.» (suspilne.media/news/1084)

    Oleksa Nehrebeckyj 5% справді грамотних серед тих, хто себе такими вважає. Більше статистичної похибки.

    maksymus Саме час для реформи правопису. Ніхто й не побачить падіння грамотності при такій статистиці.

    Comment by Comments_From_Facebook — December 29, 2018 @ 07:50


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: