Діаріуш або тиск слова

December 21, 2018

Іменування чужого

Filed under: Політологія — maksymus @ 09:46

 
Учорашній закон про перейменування УПЦ (МП) дивовижно непристойний. Влада, в цьому випадку законодавча гілка, продовжує ставитися до населення яко до дітей нерозумних, що їх треба оберігати від шкоди. Такі авторитарні патерналістські ідеї не залишають український політичний клас ніколи. Можна згадати про пропозиції маркування як іноземних агентів недержавні організації з закордонним фінансуванням. Наче все правильно — влада турбується про державну політичну й економічну безпеку, але по факту це є втручанням туди, куди державі суватися зась. Якщо організація, хоч цивільна, хоч релігійна, є злочинною й небезпечною, то можна і треба її діяльність заборонити, а членів переслідувати, але дозволяти під умовою додатку до назви це неймовірно.

Наші керівники вдаються до аналогії захисту національних брендів. Агов, у нас світська держава, де релігійні організації можуть довільно вдавати з себе найпрекрасніших продавців найбезумніших вірувань та світоглядів, найкращих серед усіх конкуруючих фірм посередників між реальними та вигаданими світами. Їх назви стосуються тільки їхніх організаторів та їхніх прихожан і нікого більше. За однієї умови.

Ця умова — державне фінансування. Тільки тоді, коли держава володіє часткою прибутку організації (або з якихось причин витрачає на її утримання бюджетні кошти), вона має право брати участь у виборі назви. Якщо вже якась з церков потрапила в опалу у поточного керівництва, це не дозволяє владному механізму управління втручатися в принципово недержавний сектор. Помилка цього втручання на наступному електоральному циклі цілком може обернутися навспак.
 

12 Comments »

  1. > Агов, у нас світська держава

    Це треба було казати раніше. Якщо з самого початку, коли держава брала активну участь у суто церковному питанні отримання томосу, атеїстів це не коробило, то тепер не варто дивуватись, що держава лізтиме куди не слід. І я не здивуюсь, що наш лохторат спокійно, чи навіть схвально проковтне таке державне втручання, як це сталось в РФ, де церква, фактично, стала однією з державних інституцій. Але атеїстам у цій ситуації варто було б із самого початку викривати порочність ставки на релігію, а не тішитись, що наші мракобіси нарешті повернули першородство.

    Comment by criticalthinkerua — December 21, 2018 @ 13:53

    • Робите підміну для загострення тези. Приватні справи політиків, навіть політиків при посадах і з мандатами, не мають нікого коробити. Ні атеїстів, ні монотеїстів. Ці справи можуть з боку виборців будь-якого світогляду бути підтимані чи ні, причому підтримані чи ні зі своїх міркувань, що можуть жодного відношення до релігії не мати, але поки недержавні, вони відбиваються хіба що на цій електоральній підтримці. Ба навіть дивно вимагати від політиків завжди виконувати державну функцію. Проте закон це державна справа, не приватна. І отут втручання державного механізму порушує принципову відокремленість релігійних організацій.

      Comment by maksymus — December 21, 2018 @ 14:11

      • До чого тут приватні справи політиків? Ви ж не вважаєте, наприклад, Андріївську церкву приватною власністю окремих політиків?

        Comment by criticalthinkerua — December 21, 2018 @ 15:57

        • Ні, але передача державою культових споруд у безоплатне користування без права власності це загальна норма. УАПЦ так само безоплатно орендувала Андріївську перед тим. Тут немає якогось підступу-підступу. Єдина особливість, що для споруди виняткового культурного значення передачу здійснено не Київадміністрацією, а обумовлено спеціальним законом. Публічність виділення особливості навіть можна вітати.

          Comment by maksymus — December 21, 2018 @ 16:43

          • Але чому це безоплатне користування не вважати державним фінансуванням?

            Comment by drewndia — January 2, 2019 @ 00:14

        • Хочу зауважити, що претензії до влади не варто мішати в купу просто тому, що накопичено багато чорної фарби. Та й критику варто поділяти на критику від опозиції, просто через звичайне інше політичне бачення, і критику того, що порушуються спільні підстави політики, в яких демократична дискусія можлива.

          Скажімо, взяти те саме «першородство» через маніпуляції з документами кількасотрічної давнини броданями з фофудіями. Це, звісно не категорія політики, але це те, що для спільноти важливо, те, що дає цій спільноті плюси до саморепрезентації. І коли діючі політики й урядовці діють загальними демократичними методами для задоволення суспільного запиту, це нормально і треба вітати. Тоді ж, коли порушуються загальні принципи устрою держави, це має бути предметом нищівної критики, попри навіть симпатичні політичні погляди. І навпаки, від того, що все, і нормальне, і злочинне оцінюється як «все погано», у всьому бачиться підступ, в результаті втрачається підстава політики, що точно не йде на користь суспільству.

          Comment by maksymus — December 21, 2018 @ 17:06

          • Якщо релігійна тяганина кількасотрічної давнини важлива для спільноти, то це якраз величезний мінус для такої спільноти. І політики, які задовольняють цей попит, по суті, тягнуть країну в середньовіччя. Тому не варто дивуватись, що в такому суспільстві порушуються загальні принципи устрою держави – це теж один із наслідків середньовічного патерналізму.

            Comment by criticalthinkerua — December 21, 2018 @ 23:34

            • Не тяганина, авжеж ні! Кожне суспільство вибудовує свою саморепрезентацію, виходячи з обставин, з того набору, що має. Це базові речі для національної ідентичності. Як при появі Всесвіту в перші миті створюються фізичні константи, так і для суспільства його засновники з тієї основної групи ідентичності створюють свого роду національні константи. Для України, якою вона «задумана» (згляньтеся, що я не можу кращого дієслова підібрати для того поштовху) з часу «Весни народів», вони вже незмінні, і сперечатися з цим навряд чи доцільно. Сприймати треба як данність. І коли дані набувають не тільки форм саморепрезентації, а знаходять визнання зовнішнє, це цілком нормально.

              Comment by maksymus — December 22, 2018 @ 08:23

              • Я прихильниця концепції відкритого суспільства, а вона передбачає, що не існує констант, які б не можна було переглянути, і соціальний проект не лише можна, а й треба коригувати відповідно до історичних обставин.

                Comment by criticalthinkerua — December 22, 2018 @ 13:06

                • Перегляд констант означатиме перезаснування суспільства новою групою ідентичності на своїх умовах. Для України таких груп і альтернативних можливостей було багато. А відкритість чи закритість суспільства зовсім не стосується цього питання.

                  Comment by maksymus — December 22, 2018 @ 14:23

    • Церква всюди є однією з державних інституцій.

      Порівняти розвиток релігійнішої Польщі за останні 30 років із розвитком країн, які вийшли з атеїстичного СРСР, де зі своїх підприємств виносили все, що погано лежить.

      За неефективної правоохоронної системи страх перед вічними стражданнями міг би служити запобіжником, але маємо що маємо. Схоже, що людське суспільство ще не доросло до атеїзму.

      Comment by drewndia — January 2, 2019 @ 00:39

      • Для повноти картини при порівнянні з Польщею слід згадати ще й Чехію, яка є однією з найбільш атеїстичних європейських країн. Або, якщо вже йдеться про країни, які вийшли з атеїстичного СРСР, варто не забувати Естонію, яка з усіх колишніх радянських республік виявилась водночас найменш віруючою і найбільш успішною в багатьох аспектах.

        Comment by criticalthinkerua — January 2, 2019 @ 02:38


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: