Діаріуш або тиск слова

December 7, 2018

Логіка й опортунізм

Filed under: Політологія, Різне — maksymus @ 06:39

 
Вимога несуперечливості між арґументами доведення часто пояснюється знаменитим шкільним анекдотом. Бертрана Рассела якось запитали, чи справді можна з суперечливого набору арґументів вивести будь-що? Справді, — відповів великий логік. Доведіть тоді, що ви є Папа Римський. Рассел запропонував наступне іронічне доведення:

1. Припустимо, що 2 + 2 = 5.
2. Віднімемо 2 з обох частин рівняння й одержимо 2 = 3.
3. Переставляючи, одержимо 3 = 2.
4. Віднімемо одиницю з обох частин й матимемо 2 = 1.
5. Бертран Рассел і Папа Римський це дві людини, але оскільки два дорівнює одному, то я і Папа є однією людиною. Отже, я є Папою Римським.

Завдяки суперечливості початкових тверджень (водночас 2 + 2 = 4 та 2 + 2 = 5) створюється ілюзія логічного слідування з, насправді, будь-яким кінцевим результатом, довільно визначеним.

Проте в політиці ця вимога не діє так, як у науці. Ба навіть навпаки, набір навмисно суперечливих арґументів дозволяє звертатися до всіх учасників політичного процесу взагалі, до всіх виборців загалом, не втрачаючи нічиєї підтримки для досягнення поставленої мети. Особливо цей прийом дієвий у періоди суспільних зрушень й переоцінки цінностей. Перед політиками, наприклад, стоїть задача знести монументи Леніну й не посваритися з сентиментальними пенсіонерами типу «Леніна звалили». Справжні опортуністи вкидатимуть одразу суперечливі твердження, з різних наборів арґументації, — Ленін величезний злочинець та Ленін був безсрібником і просив не вшановувати себе монументами та культом, «…уберите Ленина с денег, так цена его высока». Суперечливість у тому, що або ми зносимо монументи з антикомуністичних мотивів, або зі справжніх комуністичних, але не можна керуватися водночас обома. Та ні, можна і треба, відповідає реальна політика, і працює з виборцями далі. В цьому випадку мета знаходиться за межею доведення, визначається не ним, а політиканами, що, вдаючись до суперечливої аґументації, можуть виходити до публіки з чим завгодно. Чи треба винести муміфікованого Леніна з Мавзолею? Треба, це не по-християнськи, це суперечить волі покійного, це буде вшануванням, це буде покранням злочинця. Знайдіть суперечності.

Власне, на суперечності арґументації і ловляться опортуністи, але після здійснення політичної дії це нікого не цікавитиме.