Діаріуш або тиск слова

November 30, 2018

Про безпам’ятство наше й чиновників

Filed under: Інформація, Київ, Політологія — maksymus @ 07:07

 
Приємний клаптик зелених насаджень в історичному центрі Києва на розі вулиць Рейтарської та Стрілецької одержить статус скверу тільки для того, щоб Київраді було зручніше присвоїти цій точці на карті ще одну власну назву. Вже стало дурною звичкою теперішньої міської влади обирати імена іноземців, абсолютно чужих і незначних як для Києва, так і для всієї України. Треба неодмінно іноземця обрати? Назвіть сквер іменем Рейґана чи Тетчер, Спінози чи Арістотеля, іменем Шекспіра чи Сапфо. Іменем Лінкольна, нарешті, як назвали вулицю у Львові, або хоч Вашинґтона, з його праведним законом. Цього разу вирішили нащось увічнювати в топонімції древнього міста Ярослава вбитого при непрояснених обставинах посереднього білорусько-російського журналіста Павла Шеремета. На злобу дня, наче подачка неукоріненій медійній тусовці для окозамилювання нерозкритості гучної політичної справи підірваного невідомими з невідомих причин іноземця.

Хіба можуть знати байдужі тимчасові чиновники, що тут живе, і саме в цьому історичному місці в останні роки часто сидить, розпродаючи домашню бібліотеку, один з найбільш перекладаних за кордоном українських письменників усіх часів, людина непересічної долі — Вадим Бойко? Та звісно, не знають.

Саме життя недвозначно підказує, якщо взагалі називати сквер, то кращого імені не буде ніколи. Гадаю, неформально кияни так і називатимуть цю ділянку іменем Вадима Бойка, коли хоч трохи опритомніють од національного безпам’ятства й пошуку тільки чужих авторитетів та чужих схвалень.
 

3 Comments »

  1. А хіба не райрада ухвалює такі рішення?

    Comment by magner58 — December 3, 2018 @ 15:38

  2. Yevhen Bystrytsky
    Вимірювати, хто достойніше — непересічний журналіст Павло Шеремет чи мужній бранець концтабору Вадим Бойко, не має рації. Не виміряєте: не існує такої міри. Втім, рішення про топоніміку міста мали б прийматись, дійсно, набагато публічніше.

    maksymus
    В Білорусі та РФ багато непересічних журналістів. Для білорусів і росіян. В інших країнах теж вистачає. Тільки за цей рік загинуло в світі понад сто професійних працівників ЗМІ. Нащо в Києві їх увічнювати в топоніміці? Якщо через нерозслідуваний вибух, то це дивно. Невже, якби Бабченка не врятували, то і його іменем, незв’язаним з Києвом ніяк інакше, ніж політична втеча зі своїх країн, треба негайно називати київське місце?

    Yevhen Bystrytsky
    Ви не в курсі, яку роль зіграв Павло Шеремет для зміцнення чесної і відповідальної журналістики в Україні. Бабченка я не згадував: це з вашого боку погане розширення немовби аргументації

    maksymus
    «Зміцнення чесної і відповідальної журналістики» це дуже дивне пояснення для називання місця іменем іноземця. Принаймні, видання, в яких він працював, зовсім не свідчать на користь якоїсь особливої для журналістського загалу чесності й відповідальності.

    Yevhen Bystrytsky
    Тим більше поваги до нього, що він і у таких виданнях робив важливу справу. Це завжди слабкий аргумент поєднувати людину і інституцію, якщо останні не збігаються.

    maksymus
    Якщо оцінювати суто як людину без інституцій, попри очевидно підозрюваний зв’язок зі спецслужбами, то мені важко це зробити об’єктивно, бо я навіть не був споживачем професійної роботи приїжджого. Ні тоді, коли він працював на першому російському каналі, ні тоді, коли в російськомовні українські ЗМІ привіз частку російського світу. Хай «Друга Росія», але все одно та сама. Не подобається порівняння з Бабченком, тоді взяти Шустера. Теж багато працював на «Зміцнення чесної і відповідальної журналістики». Сквер йому негайно!

    Yevhen Bystrytsky
    Якщо ви у цьому контексті згадуєте пана Шустера як пропонента “чесної” журн., то ви зовсім втрачаєте предмет, про який йдеться.

    maksymus
    Чому Шустер не заслуговує на сквер? Теж російський світ в Україні. Переїхав з РФ значно раніше за Шеремета з Бабченком. І теж подає себе опозиціонером до путінського режиму. Організував програму, а потім і канал з гучною саморепрезентацією як «Свобода слова», цілу інституцію, з якою співпрацювали, і в якій віиросли такі чесні й відповідальні журналісти, як Найєм, скажімо. Тобто хтось випадково визначає журналістську чесність «на око», — зникомий предмет, що абсолютно не має значення для топоніміки.

    Якщо ж узагалі можливі такі люди, чия залученість в курс предмета може бути визначальною при оцінці «чесності й відповідальності», то, напевно, іменами саме цих людей варто називати вулиці. Бо вони святі.

    Yevhen Bystrytsky
    Так і буває в топоніміці.

    Comment by Comments_From_Facebook — December 15, 2018 @ 10:18


RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: